Постанова

від 22.07.2015 по справі 903/71/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2015 року Справа № 903/71/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКорсака В.А., суддівДанилової М.В.(доповідача), Данилової Т.Б. за участю представників: позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) відповідачаРимар С.Ю. (дов. від 16.07.2015 р.), Оніщенко О.В. (дов. від 16.07.2015 р.) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Пакко холдинг" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 р. у справі № 903/71/15 господарського суду Волинської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агас" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Пакко холдинг" про стягнення 1 648 347,13 грн.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агас" звернулось до господарського суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакко холдинг" про стягнення 1 648 347,13 грн., з яких: 1 583 841,56 грн. заборгованості по орендній платі за період з листопада 2012 р. по грудень 2014 р. та 64 505,57 грн. пені, нарахованої за прострочення сплати орендних платежів в період з лютого 2014 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов укладеного між ними договору повторної суборенди нерухомого майна від 23.09.2014 р. №3914 з листопада 2012 р. почав сплачувати орендну плату в меншому розмірі, ніж визначено в договорі, в результаті чого і виникла заявлена у позові до стягнення сума заборгованості, на яку в межах 6-ти місячного строку відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України та п.9.4.1 договору повторної суборенди нараховано пеню.

Правова позиція відповідача у справі полягала в тому, що зменшення ним розміру орендних платежів відбулося внаслідок перегляду орендної плати у відповідності до процедури передбаченої договором, яка була повністю дотримана Товариством з обмеженою відповідальністю "Пакко холдинг", при цьому сплата орендної плати відбувалася в строки встановлені договором.

Рішенням господарського суду Волинської області від 25.03.2015 р. у даній справі (головуючий суддя Слупко В.Л.) позов задоволено частково: стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агас" 995 372,27 грн., в тому числі: 955 755,20 грн. основного боргу та 39 617,07грн. пені. В решті позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 р. (головуючий суддя Павлюк І.Ю., судді Демидюк О.О., Мельник О.В.), рішення господарського суду Волинської області від 25.03.2015 р. скасовано, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пакко Холдинг» не погоджуючись із вищезазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить прийняті у справі рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків судів обставинам справи та порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.07.2015 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакко Холдинг» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22.07.2015 р.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакко Холдинг» до Вищого господарського суду України надійшли додаткові пояснення по справі, які скаржник просить врахувати при вирішенні даного спору.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 22.07.2015 р. представників відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 23.09.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агас" (суборендар-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пакко холдинг" (суборендар-2) укладено договір повторної суборенди нерухомого майна, згідно п.1.1, 1.2.1, 1.2.2, 1.2.3 якого, суборендар-1 зобов'язується передати у зворотне, строкове, платне володіння та користування суборендарю-2 нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 543,4 кв.м у м. Хмельницький, проспект Миру, 78, балансовою вартістю 497 956,00 грн., а суборендар-2 зобов'язується прийняти дане майно та своєчасно сплачувати суборендарю-1 орендну плату.

Відповідно до п.2.1 договору, об'єкт суборенди надається суборендарю-2 для використання в якості підприємства торгівлі (супермаркет продовольчих і непродовольчих товарів), складських приміщень, для розміщення виробництва, ділового офісу та для використання з іншою метою, яка пов'язана з діяльністю підприємства торгівлі (супермаркет продовольчих і непродовольчих товарів)

Суборендар-2 має право користуватися прилеглою територією для обслуговування об'єкту суборенди. В тому числі для розміщення автостоянки для покупців (п.2.2 договору).

Передання-приймання об'єкту суборенди здійснюється на підставі відповідного Акту двосторонньою комісією, яка складається з представників сторін (п.3.1 договору).

У відповідності до п.4.1 договору за володіння та користування об'єктом суборенди та земельною ділянкою, визначеною в п.1.1 договору та прилеглою територією визначеною в п.2.2 даного договору суборендар-2 сплачує суборендарю-1 орендну плату.

Базовий розмір орендної плати складає 65 519,70грн. в тому числі ПДВ за один календарний місяць (п.4.2 договору).

Пунктом 4.3 договору передбачено, що базовий розмір орендної плати сплачується суборендарем-2 за перший календарний місяць суборенди пропорційно до фактичної кількості днів суборенди в першому календарному місяці.

Пунктом 4.4 договору встановлено, що в подальшому (починаючи з другого календарного місяця суборенди) орендна плата за поточний місяць розраховується за формулою:

Орендна плата за поточний місяць = Оп*((I/100+1)*0.5), де

ОП - орендна плата за попередній місяць,

I - індекс інфляції попереднього місяця, опублікований Держкомстатом.

Згідно п.4.5 договору, починаючи з січня 2012 року орендна плата, розрахована з урахуванням п.4.4 збільшується на суму додаткової орендної плати, нарахування якої розпочинається з січня 2012 року та триватиме протягом 48 (сорока восьми) календарних місяців. Розрахунок додаткової орендної плати здійснюється за формулою:

21042,00грн.*1,006434Д+44, де

Д (степінь числа) - це кількість повних календарних місяців суборенди, включаючи поточний місяць суборенди. Добуток 1,006434Д+44 заокруглюється до четвертого знаку після десяткової коми.

Додаткова орендна плата за поточний місяць проводиться суборендарем-2 не пізніше 15 (п'ятнадцятого) календарного дня поточного місяця.

Пунктом 4.6 договору узгоджено, що орендна плата починає нараховуватися суборендарем-1 з дати підписання акту передачі приймання об'єкту суборенди. Нарахування орендної плати закінчується з дня підписання акту передачі приймання об'єкту суборенди після закінчення строку суборенди.

За умовами п.4.7 договору, орендна плата за поточний місяць повинна сплачуватись суборендарем не пізніше 15 календарного дня поточного місяця.

Відповідно до п.4.8 договору, розмір орендної плати може переглядатися за згодою сторін. Також Сторони визначили наступний порядок такого перегляду, а саме:

-п.4.8.1 сторона - ініціатор перегляду інформує письмово про свій намір переглянути розмір орендної плати другу сторону.

-п.4.8.2 не пізніше ніж через 10 календарних днів від дати отримання інформації другою стороною, сторони повинні дійти згоди про новий базовий розмір орендної плати або вибрати компетентного експерта. Якщо з будь-яких причин сторони не дійшли згоди, вони звертаються до компетентного експерта в галузі комерційної нерухомості для визначення поточного рівня орендної плати на подібні об'єкти оренди в м. Хмельницький.

-п.4.8.3 визначення компетентного експерта проходить за погодженням сторін. але, у разі відсутності згоди сторін, першочергове право на вибір експерта має сторона, яка ініціює перегляд орендної плати. Компетентний експерт щонайменше повинен відповідати наступним вимогам - досвід роботи на ринку України більше трьох років, фактичне місце розташування експерта - м. Київ, штат не менше 10 чоловік, компетентний експерт повинен входити до міжнародної компанії (групи), що працює на ринку комерційної нерухомості Європи.

- п.4.8.4 сторони погоджуються, що висновок експерта буде обов'язковим і новий базовий розмір орендної плати буде встановлено на підставі такого висновку.

- п.4.8.5 новий базовий розмір орендної плати застосовується сторонами з місяця, в якому сторони досягнули домовленості або отримали висновок експерта.

Крім того відповідно до п.7.2.2 договору, суборендар зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно п.9.4.1 договору, у випадку прострочення по сплаті орендних платежів орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого боргу за кожен день прострочення.

Цей договір підписується сторонами, скріплюється їх печатками та вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації (п.п.12.1, 12.2 договору).

З огляду на матеріали справи, договір повторної суборенди нерухомого майна від 23.09.2010 р. підписаний сторонами, скріплений відтисками їх печаток, посвідчено та зареєстровано в реєстрі за №3914.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.10.2010 р. між сторонами договору повторної суборенди нерухомого майна від 23.09.2010 р. №3914 підписано та скріплено відтисками їх печаток Акт приймання-передачі об'єкта суборенди.

В подальшому, 04.09.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Пакко холдинг" виступило з ініціативою переглянути орендну плату по об'єкту договору повторної суборенди нерухомого майна від 23.09.2010 р. №3914 і надіслало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агас" відповідного листа від 04.09.2012 р. з пропозицією щодо визначення нового розміру орендної плати.

Докази направлення вказаного листа та його отримання 19.09.2012 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Агас" містяться в матеріалах справи.

Однак, позивач на зазначений лист не прореагував, та відповідь відповідачу з порушеного ним питання про перегляд орендної плати не направив.

Надалі, у відповідності до умов п.4.8.2 договору, відповідачем для визначення нового розміру базової плати за користування об'єктом за адресою м. Хмельницький, пр. Миру, 78, було обрано експерта - ТОВ "Українсько-німецьке підприємство "Декра експерт" (код 34574315, місцезнаходження 02121, м. Київ, Дарницький р-н, пр. Бажана, 5-Е).

Про вибір експерта Товариство з обмеженою відповідальністю "Пакко Холдинг", також, повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Агас" відповідним листом від 04.10.2012 р. №11439, що стверджується засвідченою копією фіскального чеку підприємства поштового зв'язку про направлення поштової кореспонденції та описом вкладення до цінного листа.

Вказаний вище лист було вручено позивачу 12.10.2012 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, відповіді на лист від 04.09.2012 р. позивачем надано не було.

05.11.2012 р. супровідним листом №14789 Товариство з обмеженою відповідальністю "Пакко Холдинг" надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агас" звіт про оцінку №1/10/2012 визначення вартості майна (для розрахунку орендної плати і визначення поточного рівня орендної плати на схожі об'єкти оренди в м. Хмельницький), що стверджується засвідченою копією фіскального чеку підприємства поштового зв'язку про направлення поштової кореспонденції та описом вкладення до цінного листа.

Як вбачається з матеріалів справи, факт отримання вказаного вище супровідного листа було підтверджено представником позивача в судовому засіданні під час розгляду даної справи судом першої інстанції.

У даному звіті вказано, що орендна плата за вбудовані приміщення, які розташовані за адресою: Україна, м. Хмельницький, пр. Миру, 78 (443,4м.кв. - приміщення першого поверху і 100м.кв. - приміщення підвалу) становить 43 823,29грн. з врахуванням ПДВ в місяць.

Крім того, у супровідному листі відповідач повідомив позивача про те, що з листопада місяця 2012 р. новий базовий розмір орендної плати по договору становить 43 823,29 грн.

Таким чином, з листопада 2012 р. відповідач почав сплачувати орендну плату відповідно до ціни, визначеної ТОВ "Українсько-німецьке підприємство "Декра експерт".

При цьому, прострочення сплати орендних платежів за новою ставкою Товариство з обмеженою відповідальністю «Пакко Холдинг» не допускало.

За вказаних обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агас" звернулось у 2015 році до господарського суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакко холдинг" про стягнення заборгованості по орендній платі за період з листопада 2012 р. по грудень 2014 р. та 64 505,57 грн. пені, нарахованої за прострочення сплати орендних платежів в період з лютого 2014 р.

Так, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення господарського суду Волинської області 25.03.2015 р. та приймаючи у справі нове рішення про задоволення позову в повному обсязі дійшов висновку, що визначення нового розміру орендної плати був здійснений експертною установою, яка не відповідала вимогам до компетентного експерта, встановлених сторонами у договорі повторної суборенди нерухомого майна.

Також, суд апеляційної інстанції визначив, що суб'єкт оціночної діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю Українсько-німецьке підприємство «Декра експерт» не відповідає договірній вимозі щодо входження експерта до міжнародної компанії (групи) та, крім того, даний експерт не мав дозволу здійснювати оцінку ринкового розміру орендної плати за користування приміщенням, оскільки йому не надано дозвіл здійснювати практичну оціночну діяльність в межах спеціалізації 2.1. - оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, а тому визначений п.4.8. договору порядок перегляду орендної плати не був дотриманий відповідачем.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції визнає такі висновки апеляційного господарського суду помилковими виходячи з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України унормовано, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтями 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Згідно до вимог ст. 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.

Частиною 3 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Відповідно до ст. 286 Цивільного кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач в укладеному між собою договорі повторної суборенди нерухомого майна, передбачили можливість зміни орендної плати (базового розміру орендної плати), а також визначили процедуру за якою така зміна має відбуватися.

При цьому, в договорі зазначено, що перегляд орендної плати відбувається за погодженням сторін, а у разі відсутності такої згоди за визначенням компетентного експерта, який також обирається за погодженням сторін.

Однак, у разі відсутності погодження сторін щодо вибору такого експерта першочергове право на вибір експерта має сторона, що ініціювала перегляд орендної плати.

Як було встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пакко холдинг" зверталось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакко холдинг", як з пропозицією щодо перегляду орендної плати, так і щодо визначення компетентного експерта, а також направляло на адресу позивача, висновок, підготовлений вказаним експертом.

Однак, на жодне із вищезазначених звернень та повідомлень відповідач відповіді зі сторони позивача не отримав.

Місцевий господарський суд задовольняючи позов частково, дійшов вірного висновку, що процедура перегляду орендної плати була дотримана відповідачем у відповідності до положень укладеного між сторонами договору суборенди, а визначення нового розміру орендної плати здійснено експертом, який відповідає вимогам, погодженим між сторонами п.п. 4.8.3 договору.

Крім того, суд першої інстанції вірно встановив, що змінений в такий спосіб базовий розмір орендної плати не надає право Товариству з обмеженою відповідальністю "Пакко холдинг" не здійснювати розрахунок орендної плати починаючи з грудня 2012 р. (наступного місяця після отримання експерта) відповідно до розрахунку, передбаченого п.4.4. договору :

Орендна плата за поточний місяць = Оп*((I/100+1)*0.5), де

ОП - орендна плата за попередній місяць,

I - індекс інфляції попереднього місяця, опублікований Держкомстатом.

Разом з тим, судом першої інстанції підставно зазначено, що сторони у договорі передбачили розподіл орендної плати, виділивши з неї так звану додаткову орендну плату, обов'язок зі сплати якої виник починаючи з січня 2012 р. та розрахунок якої здійснювався за іншою формулою, а тому перегляд базового розміру орендної плати не розповсюджується на таку складову орендної плати як додаткова орендна плата.

При цьому, місцевий господарський суд правомірно визначив наявну заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати, хоча і за новим базовим розміром орендної плати, однак, з урахуванням індексації, заборгованість зі сплати додаткової орендної плати та відповідно перехованої судом пені.

Натомість, висновки суду апеляційної інстанції щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, та щодо недоведеності входження експертної установи ТОВ «УНП «Декра-експерт» до міжнародної групи компаній, що працює на ринку комерційної нерухомості Європи, є помилковим.

Так, посилання суду апеляційної інстанції на вимоги ст. 120 Господарського Кодексу України, яка встановлює організаційно-правові форми об'єднань підприємств (асоціації, корпорації, концерни тощо) та відсутність доказів в матеріалах справи, що компетентний експерт є засновником (членом) такого господарського об'єднання в даному випадку є неправомірним у зв'язку із тим що вказана вимога закону є застосовною до підприємств-резидентів і вона не може встановлювати імперативні вимоги щодо організаційно-правових форм об'єднань підприємств, розташованих в різних державах, а також, положеннями ст. 127 Господарського Кодексу України передбачено, що законом можуть визначатися й інші форми об'єднання інтересів підприємств (союзи, спілки, асоціації підприємців тощо), не передбачені у статті 120 цього Кодексу.

При цьому, матеріалами справи підтверджується що засновником ТОВ «УНП «ДЕКРА Експерт» та власником частки 80% статутного капіталу є ТОВ «ДЕКРА ІНТЕРНАЦІОНАЛЬ ГМБХ» (Штутгарт, Німеччина), яке в свою чергу є дочірнім підприємством міжнародної експертної компанії DEKRA SE.

У відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 126 Господарського Кодексу України асоційовані підприємства (господарські організації) - це група суб'єктів господарювання - юридичних осіб, пов'язаних між собою відносинами економічної та/або організаційної залежності у формі участі в статутному капіталі та/або управлінні. Залежність між асоційованими підприємствами може бути простою і вирішальною. Вирішальна залежність між асоційованими підприємствами виникає у разі якщо між підприємствами встановлюються відносини контролю-підпорядкування за рахунок переважної участі контролюючого підприємства в статутному капіталі та/або загальних зборах чи інших органах управління іншого (дочірнього) підприємства, зокрема володіння контрольним пакетом акцій.

У випадках існування залежності від іншого підприємства, передбачених статтею 126 цього Кодексу, підприємство визнається дочірнім (ч.8 ст. 63 Господарського Кодексу України).

Враховуючи той факт, що частка іноземної компанії в статутному капіталі українського підприємства становить 80%, очевидним є висновок щодо залежності ТОВ «УНП «ДЕКРА Експерт» від ТОВ «ДЕКРА ІНТЕРНАЦІОНАЛЬ ГМБХ» (Штутгарт, Німеччина).

За таких обставин, ТОВ «УНП «ДЕКРА Експерт», як дочірнє підприємство, входить до складу материнського підприємства - ТОВ «ДЕКРА ІНТЕРНАЦІОНАЛЬ ГМБХ» (Штутгарт, Німеччина).

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції зауважує, що заснування української компанії - експерта міжнародною експертною компанією, робота українських експертів під міжнародною торгівельною маркою («ДЕКРА» («DEKRA»)) і є входженням експерта до міжнародної компанії (групи) в розумінні укладеного між сторонами договору.

Також, колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що хибним є висновок суду апеляційної інстанції і щодо невідповідності напрямів оцінки майна зазначених у сертифікаті ТОВ «УНП «ДЕКРА Експерт».

Адже, напрями оцінки були визначені апеляційним судом на підставі «Порядку ведення Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності», затвердженого наказом ФДМУ № 555 від 23.04.2012 р., який на момент проведення оцінки вже був скасований (наказ ФДМУ від 14.06.2012 р. №2952).

А тому, колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що застосування судом апеляційної інстанції при вирішенні справи не чинних, на момент здійснення оспорюваних дій, нормативно-правових актів вказує на неправильне застосування судом норм матеріального права.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції вказує, що зазначений у сертифікаті ТОВ «УНП «ДЕКРА Експерт» напрям оцінки - оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них, що надає право вказаній експертній установі здійснювати оцінку вартості нерухомого майна для розрахунку орендної плати та оцінювати вартість права користування нерухомим майном.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що нерухоме майно, яке було передано в суборенду не є цілісним майновим комплексом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, розглянувши дану справу у касаційному порядку, встановила, що рішення суду першої інстанції є таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Натомість, постанова суду апеляційної інстанції, на думку колегії суддів, прийнята при неналежному дослідженні всіх обставин справи, всупереч норм матеріального та процесуального права, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, що є підставою для її скасування.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, касаційна інстанція приймає до уваги доводи касаційної скарги та приходить до висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, в зв'язку з чим оскаржувана постанова апеляційного суду у даній справі підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись пунктом 6 статті 111 9 , статтями 111 7 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакко холдинг" задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 р. у справі №903/71/15 скасувати, рішення господарського суду Волинської області від 25.03.2015 р. залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агас" (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 32877833) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакко холдинг" (43005, Волинська область, м. Луцьк, вул. Клима Савура, 21 а, код ЄДРПОУ 34928470) 16 483 грн. 48 коп. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова