Рішення

від 21.07.2015 по справі 908/3433/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 12/107/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2015 Справа № 908/3433/15

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Рязанцевої А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/3433/15

за позовом: Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна фірма "Сучасник ЛТД", м. Запоріжжя

про стягнення 19111,14 грн.

за участю представників:

від позивача - Сипко І.А., довіреність № 144/20-19 від 05.05.15 р.

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Концерн "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна фірма "Сучасник ЛТД" про стягнення основного боргу за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2013 року по квітень 2014 року та з жовтня 2014 року по січень 2015 року в сумі 19111,14 грн. за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 201638 від 01.01.2007 року.

16.06.2015 року на адресу суду від позивача у справі надійшов лист, згідно з яким останній просить долучити до матеріалів справи наступні документи: нормативне обґрунтування позову та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на ТОВ "Торговельна фірма "Сучасник ЛТД" станом на 16.06.2015 року. В нормативному обґрунтуванні позову позивач зазначає, що 01.01.2007 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельна фірма "Сучасник ЛТД" був укладений договір № 201638 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач взяв обов'язок прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору. При цьому вказує, що теплова енергія відпускалась до приміщення, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 151, яке відповідач займав на праві оренди, що підтверджується договором оренди № 110/14 від 01.08.2001 року. Разом з тим зазначає, що в період з жовтня 2013 року по квітень 2014 року, з жовтня 2014 року по січень 2015 року позивач відпустив відповідачу теплову енергію на суму 19111,14 грн. Також позивач вказує, що незважаючи на неодноразове направлення поштою на адресу відповідача рахунків та актів приймання-передачі теплової енергії за спірний період, відповідач в порушення положень закону, правил та договору не здійснив жодної оплати за спожиту в спірному періоді теплову енергію, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 19111,14 грн. Крім того зазначає, що рішенням господарського суду Запорізької області від 12.08.2014 року у справі № 908/2018/14, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.10.2014 року у справі № 908/2018/14 договір оренди нежитлового приміщення по пр. Леніна, 151 в м. Запоріжжі було розірвано, та відповідно до чого було складено акт прийому-передачі нежитлового приміщення, за яким ТОВ "Торговельна фірма "Сучасник ЛТД" приміщення за адресою: пр. Леніна, 151 в м. Запоріжжі було передано Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та Міському комунальному підприємству «Основаніє». Разом з тим позивач вказує, що звертався до відповідача з претензією (вимогою) про погашення заборгованості за теплову енергію, однак останній відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив. Стверджує, що відповідач невиконанням своїх грошових зобов'язань порушив вимоги ст. ст. 526, 530, 629 ЦК України та ст. 193, 202 ГК України та умови договору. З врахуванням факту невиконання відповідачем грошових зобов'язань вважає вимоги про стягнення з останнього суми основного боргу в сумі 19111,14 грн. за період з жовтня 2013 року по квітень 2014 року та з жовтня 2014 року по січень 2015 року за договором № 201638 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.01.2007 року обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

30.06.2015 року на адресу суду від позивача надійшов лист, згідно з яким останній просить на виконання ухвали суду від 16.06.2015 року долучити до матеріалів справи наступні документи: копію листа № 793/09 від 25.06.2015 року, копію акту звірки взаємних розрахунків на суму заборгованості 19111,14 грн., копію опису вкладення до цінного листа від 26.06.2015 року та копію чеку ФН 3000030681 від 26.06.2015 року.

Представник позивача в судовому засіданні 21.07.2015 року підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання 21.07.2015 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

На адресу суду від відповідача надійшли повідомлення пошти з позначками "організація вибула" та "за даною адресою організація відсутня". Так, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

З наявних в матеріалах справи Спеціальних витягів із єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 01.07.2015 року та 21.07.2015 року вбачається, що місцезнаходження відповідача відповідає адресі, на яку направлялись ухвали господарським судом у даній справі, а саме: 69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 151.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.01.2007 року між Концерном "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району, далі Теплопостачальна організація, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельна фірма "Сучасник ЛТД", далі Споживач, був укладений договір № 201638 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, далі Договір.

Відповідно до п. 1.1. Договору за цим договором Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно з п. 1.2. Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України "Про теплопостачання", "Правилами будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води", "Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж", та іншими актами цивільного законодавства і нормативно-правовими актами та документами.

Умовами п. 2.1. Договору сторони визначили, що теплова енергія відпускається Споживачу в Гкал згідно з Додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - на протязі опалювального періоду;

- підігрів води - за наявної можливості;

- кондиціювання - по замовленню Споживача;

- інші технологічні потреби - по замовленню Споживача.

Пунктами 3.2.6., 3.2.26. Договору передбачені обов'язки Споживача, а саме: виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором, та щомісячно у строки, визначені даним договором, повертати Теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді (далі - Акт).

Відповідно до п. 5.1. Договору облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.

Умовами пунктів 6.1. - 6.5. Договору передбачено, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату. При наявності приладів комерційного обліку - обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку. Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання Споживача у розрахунковому періоді.

Згідно з п. 6.6. Договору сторони дійшли згоди, що при перерахуванні коштів за теплову енергію у платіжному документі Споживач повинен зазначити район міста, номер та дату даного договору. За наявності заборгованості за даним договором Теплопостачальна організація зараховує кошти, що надійшли від Споживача, як погашення заборгованості за теплову енергію, відпущену у минулі періоди.

Пунктом 6.7. Договору, сторони врегулювали питання приймання передачі документів за розрахунковий період, зокрема Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Адм. Нахімова, буд. № 4, тел. 33-00-65, 34-44-72, рахунок - фактуру, акт приймання - передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).

Відповідно до п. п. 6.7.1., 6.7.2. Договору отриманий акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:

- при отриманні нарочним - дата вручення представнику Споживача;

- при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів). У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період. В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, Споживач зобов'язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.7.1. договору строк. При отриманні заперечень в підписанні акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень, Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений Споживачем у господарському суді.

Пунктом 10.1. Договору передбачено, що цей договір діє до 01 серпня 2007 року.

Згідно з п. 10.2. Договору він припиняє свою дію у випадках:

- взаємної згоди сторін про його припинення;

- прийняття відповідного рішення господарським судом;

- ліквідації однієї із сторін.

Відповідно до п. 10.4. Договору договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.

Докази розірвання договору в матеріалах справи відсутні, а тому він є пролонгованим за приписами п. 10.4. Договору. Отже, умови договору є дійсними і на момент розгляду даного спору судом.

Позивач в позові вказує, що відповідач в порушення умов договору не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, а саме не здійснив оплату за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2013 року по квітень 2014 року та з жовтня 2014 року по січень 2015 року, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 19111,14 грн., яку і намагається стягнути позивач.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з жовтня 2013 року по квітень 2014 року та з жовтня 2014 року по січень 2015 року позивач відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 19111,14 грн., про що свідчать акти приймання-передачі теплової енергії, зокрема:

акт приймання-передачі теплової енергії № 201638 від 31.10.2013 року - на суму 1521,20 грн.;

акт приймання-передачі теплової енергії № 201638 від 30.11.2013 року - на суму 1662,64 грн.;

акт приймання-передачі теплової енергії № 201638 від 31.12.2013 року - на суму 1987,67 грн.;

акт приймання-передачі теплової енергії № 201638 від 31.01.2014 року - на суму 2005,31 грн.;

акт приймання-передачі теплової енергії № 201638 від 28.02.2014 року - на суму 1660,31 грн.;

акт приймання-передачі теплової енергії № 201638 від 31.03.2014 року - на суму 1550,40 грн.;

акт приймання-передачі теплової енергії № 201638 від 30.04.2014 року - на суму 454,39 грн.;

акт приймання-передачі теплової енергії № 201638 від 31.10.2014 року - на суму 180,79 грн.;

акт приймання-передачі теплової енергії № 201638 від 30.11.2014 року - на суму 1958,36 грн.;

акт приймання-передачі теплової енергії № 201638 від 31.12.2014 року - на суму 3088,20 грн.;

акт приймання-передачі теплової енергії № 201638 від 31.01.2015 року - на суму 3041,87 грн.

На підставі актів приймання-передачі теплової енергії позивачем були виписані рахунки № 201638 на оплату від 31.10.2013 року, 30.11.2013 року, 31.12.2013 року, 31.01.2014 року, 28.02.2014 року, 31.03.2014 року, 30.04.2014 року, 31.10.2014 року, 30.11.2014 року, 31.12.2014 року, 31.01.2015 року.

Акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки були надіслані відповідачу на адресу знаходження нежитлового приміщення, на яке постачалась теплова енергія за договором: 69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 151, що підтверджується копіями реєстрів відправлених рахунків, актів приймання-передачі теплової енергії, податкових накладних, актів звіряння взаємних розрахунків за спірний період, які містяться в матеріалах справи.

Матеріали справи також свідчать, що позивачем повторно були надіслані відповідачу акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки на адресу знаходження нежитлового приміщення, на яке постачалась теплова енергія за договором: 69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 151, разом із супровідним листом № 295/09 від 23.02.2015 року, що підтверджується завіреними копіями фіскального чеку від 27.03.2015 року та опису вкладення від 27.03.2015 року, які знаходяться в матеріалах справи.

Акти приймання передачі теплової енергії за період з жовтня 2013 року по квітень 2014 року та з жовтня 2014 року по січень 2015 року відповідачем не підписувалися і не поверталися позивачу та жодних заперечень до них відповідач не надав, про що позивачем в порядку п. 6.7.2 договору здійснені на вказаних актах позначення про відмову у їх підписанні відповідачем. При цьому згідно умов вказаного пункту договору оформлені таким чином зазначені акти вважаються погодженими і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в них розрахунковий період.

З матеріалів справи, а саме з додатку № 1а до Договору, вбачається, що теплова енергія за укладеним між сторонами у справі договором постачалась на нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 151, опалювальна площа приміщення складає 394,00 м 2 . Вказане приміщення знаходиться в оренді у відповідача відповідно до договору оренди нежитлового приміщення № 110/14 від 01.08.2001 року.

Згідно наданих позивачем письмових пояснень договір оренди нежитлового приміщення по пр. Леніна, буд. 151 в м. Запоріжжі № 110/14 від 01.08.2001 року був розірваний за рішенням господарського суду Запорізької області від 12.08.2014 року у справі № 908/2018/14 та згідно постанови Харківського апеляційного господарського суду від 27.10.2014 року, якою вказане рішення залишено без змін, у зв'язку з чим зазначене приміщення було передано відповідачем Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та Міському комунальному підприємству «Основаніє». Факт повернення відповідачем нежитлового приміщення першого поверху (літ. А-5) площею 408,30 кв.м., розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 151, на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та Міського комунального підприємства «Основаніє» підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 02.02.2015 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Таким чином, відповідач у спірний період, заявлений позивачем до стягнення, знаходився в орендованому приміщенні та споживав теплову енергію, однак, свої зобов'язання з оплати спожитої теплової енергії за період з жовтня 2013 року по квітень 2014 року та з жовтня 2014 року по січень 2015 року не виконав, у зв'язку з чим за ним утворився борг в розмірі 19111,14 грн., який позивач і намагається стягнути.

Матеріали справи свідчать, що позивачем 27.03.2015 року на адресу відповідача був надісланий лист № 295/09 від 23.02.2015 року з вимогою про сплату заборгованості в сумі 19111,14 грн. за період: жовтень 2013 року - січень 2015 року за договором № 201638 купівлі-продажу теплової енергії у гарячій воді від 01.01.2007 року, що підтверджується завіреними копіями фіскального чеку від 27.03.2015 року та опису вкладення від 27.03.2015 року, які містяться в матеріалах справи. Однак, зазначений лист залишений відповідачем без відповіді та виконання.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір купівлі-продажу, різновидом якого є договір на постачання продукту, яким виступає теплова енергія та її види. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання, в розумінні ст. 55 ГК України, тому до спірних правовідносин слід застосувати норми права, які регулюють питання постачання продукції - теплової енергії, зокрема договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Так, згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Тобто, положення про порядок оплати товару - теплової енергії, його ціни, порядку розрахунків потрібно брати із загальних положень, присвячених договору купівлі-продажу, а саме використовувати вимоги ст. ст. 655-697 ЦК України

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Відповідно до спеціальної норми права, передбаченої у статтях 24, 25 Закону України "Про теплопостачання" № 2633-IV від 02.06.2005 року споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, а також відповідних нормативно-правових актів. Статтями 24, 25, 26, 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV від 24.06.2004 року передбачені умови укладення договорів на теплопостачання.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що відповідач не розрахувався з позивачем за спожиту в період з жовтня 2013 року по квітень 2014 року та з жовтня 2014 року по січень 2015 року теплову енергію, а наявність заборгованості за договором в сумі 19111,14 грн. підтверджено наявними в матеріалах справи доказами.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором щодо не здійснення оплати за спожиту теплову енергію, а наявність заборгованості в сумі 19111,14 грн. підтверджено актами приймання-передачі теплової енергії, виставленими до оплати рахунками за період з жовтня 2013 року по квітень 2014 року та з жовтня 2014 року по січень 2015 року, які є первинними документами, згідно яких проводяться розрахунки між сторонами у справі. Відповідач доказів оплати заборгованості за спожиту теплову енергію за договором станом на час розгляду справи суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

За такими обставинами, позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна фірма "Сучасник ЛТД" про стягнення основного боргу за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 201638 від 01.01.2007 року в сумі 19111,14 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельна фірма "Сучасник ЛТД", відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 21.07.2015 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 25 Закону України "Про теплопостачання", ст. ст. 24, 25, 26, 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. ст. 55, 193 ГК України, ст. ст. 530, 599, 629, 655, 692, 714 ЦК України, ст. ст. 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна фірма "Сучасник ЛТД" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна фірма "Сучасник ЛТД", 69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 151, код ЄДРПОУ 13627961, на користь:

- Концерну "Міські теплові мережі", 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання № 26039302042813, № 26007301001951 у Філії-Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району, 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд. 4, основний борг в сумі 19111 (дев'ятнадцять тисяч сто одинадцять) грн. 14 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено - 27.07.2015 року

Суддя О.Г.Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.