Постанова

від 23.09.2009 по справі 15/86-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/86-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

" 21” вересня  2009 р.                                                                 Справа № 15/86-09

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді    І. С. Карбань,  судді  Л.М. Бабакової,  судді Т.В. Гончар,

при секретарі –Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача  – Чечелюк О.В. за довіреністю № 1272 від 29.04.2009р.,

відповідача –Гадяцького В.Є. за довіреністю 3 04/09-5732 від 13.01.2009р.,

        розглянувши у відкритому судовому засіданні у  приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу  (вх. № 2568С/2-4) ТОВ «Сумитеплоенерго», на рішення господарського суду Сумської області від 31.07.2009р. у справі № 15/86-09,

за позовом  ТОВ «Сумитеплоенерго», м. Суми,

до ВАТ «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш», м. Суми,

про стягнення 58199 грн. 31 коп., -

встановила:

ТОВ «Сумитеплоенерго» звернувся до господарського суду Сумської області з позовом,  про стягнення з ВАТ «Науково-виробниче АТ «ВНДІкомпресормаш»на свою користь 58199,31 грн. заборгованості по договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №70-Т від 01.09.2005р.         

20.07.2009р. позивач подав уточнення розміру суми позову в якому зазначав, що всього заборгованість по договору №70-Т від 01.09.2005р. за січень, березень-квітень 2006р.  становить 58199,30 грн. Оскільки, відповідач, згідно рішення господарського суду Сумської області від 22.05.2007р. по  справі №17/295-06, сплатив не 152478 грн., а 153216 грн. 50 коп., то різниця за січень 2006 р. становить 738,08 грн., отже заборгованість відповідача за поставлену йому теплову енергію становить 57461 грн. 23 коп.  

Рішенням господарського суду Сумської області від 31.07.2009р. по справу № 15/86-09 (суддя Резніченко О.Ю.) в позові було відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з рішенням господарського суду Сумської області від 31.07.2009 р., звернувся з апеляційною скаргою та доповненням до неї, в яких просив рішення суду першої інстанції  скасувати та  прийняти нове, яким  задовольнити повністю позовні вимоги, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Апелянт вказував, що  протокол узгодження розбіжностей до  договору № 70-Т від 01.09.2005р. був направлений відповідачу 13.03.2006р., але повернений не був. Листом від 31.03.2006р. позивач повідомив відповідача про необхідність повернення на свою адресу підписаного та належним чином оформленого протоколу, але відповідач протокол не повернув. Крім того, на той час позивач та відповідач домовились про те, що вказаний договір буде діяти без вищевказаного протоколу, але на даний час відповідач не визнає такої домовленості.

Апелянт зазначав, що він користуючись своїм правом, з посиланням на ст. 181 ГК України, в якій визначено, що у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, і такий договір вважається неукладеним, а одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання – правові наслідки таких дій визначаються нормами цивільного кодексу України.

В зв'язку з чим апелянт вважав, оскільки відповідач без договору отримав послуги з теплопостачання, а повернути їх неможливо, то за аналогією застосування ч. 2 ст. 1213 ЦК України та відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦК України, він зобов'язаний відшкодувати вартість отриманих послуг, які є предметом даного позову.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважав рішення  господарського суду Сумської області від 31.07.2009р. по справу № 15/86-09 законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачав. Відповідач  вказував, що у позивача відсутні  правові підстави для задоволення позову, оскільки договір про надання послуг з централізованого опалення на постачання гарячої води № 70-Т від 01.09.2005р. на якій він посилався, яка на підставу стягнення заборгованості  є неукладеним.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши  правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з висновками  господарського суду Сумської області по даній справі, виходячи з наступного.

Позивач з урахуванням уточнення розміру ціни позову просив стягнути з відповідача  57461,23 грн. заборгованості за поставлену йому теплову енергію. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №70-Т від 01.09.2005р., укладеного між позивачем та відповідачем, за яким позивач зобов'язався надавати споживачеві послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води,  а споживач зобов‘язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 7.3 вказаного договору відповідач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує позивачу вартість зазначеної в договору кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків  на початок місяця. Остаточний рахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Позивач, як в суді першої інстанції та і в суді апеляційної інстанції  пояснив, що відповідач в порушення  термінів розрахунків, не сплачував рахунки за поставлену теплову енергію (рахунки №70 від 31.03.2006р., №70 від 30.04.2006р.), в підтвердження цього ним подано відомість звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.2005р. по 19.02.2009р.

Позивач в процесі розгляду справи відповідно до ст. 22 ГПК України не змінював підставу або предмет позову.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Вищого господарського суду України по справі №17/295-06 від 30.10.2008р.  було скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.2008р., а рішення господарського суду Сумської області від 25.04.2008р. у справі №17/295-06 залишено без змін.

Вказаною постановою Вищого господарського суду України встановлений факт відсутності  укладеного між  ТОВ «Сумитеплоенерго»та  ВАТ «НВАТ ВНДІкомпресормаш»договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води № 70-Т від 01.09.2005р. Слід також зазначити, що по вказаній справі заявлявся позов про стягнення з ВАТ «НВАТ ВНДІкомпресормаш»заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 27.10.2005р. по 24.02.2006р., нараховану за бездоговірне постачання теплової енергії.

Крім того, про не укладання між позивачем та відповідачем договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №70-Т від 01.09.2005р. також свідчить  те, що протокол розбіжностей до договору між сторонами підписаний не був. В судому засідання представник відповідача пояснив, що протокол розбіжностей був направлений позивачу, але не був повернутий відповідачу, а отже, суттєві умови договору є  неузгодженими.

Загальний порядок укладання господарських договорів  передбачений ст. 181 ГК України. Згідно якої сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Однак, позивач не надав суду доказів направлення відповідачу протоколу узгодження розбіжностей в установлений законом строк, а також, позивачем не було прийнято міри по узгодженню протоколу розбіжностей.

Отже, викладене свідчить  про те, що договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №70-Т від 01.09.2005р.  між позивачем та відповідачем укладений не був.

З матеріалів справи вбачається, що рахунки виставлені відповідачу №70 від 31.03.2006р., №70 від 30.04.2006р. свідчать про наявність у відповідача заборгованості за бездоговірне постачання теплової енергії.

Також,  з  рахунку № 70 від 31.03.2006р. вбачається, що заборгованість відповідача за березень 2006р. з урахуванням перерахунку за січень 2006р. складає 45823,34 грн., а згідно  рахунку № 70 від 30.04.2006р. заборгованість відповідача за квітень 2006р. складала  -35145,61 грн. Отже, заборгованість за  цими рахунками  складає (45823,34 - 35145,61= 10686,73)  10686,73 грн.

Крім того,  рахунок № 70 від 31.03.2006р. складається із донарахувань за січень 2006р. у сумі  2893,33 грн., але рішенням господарського суду Сумської області від 25.04.2008р. у справі № 17/295-06 з відповідача на користь позивача  вже була стягнена заборгованість  за січень 2006р.

З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що господарський суд Сумської області обґрунтовано дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 57461,23 грн.   заборгованості за поставлену йому теплову енергію за договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №70-Т від 01.09.2005р. є необґрунтованими  та безпідставними і задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, колегія суддів, вважає, що  рішення господарського суду  Сумської області від 31.07.2009р. у справі № 15/86-09 прийнято у відповідності до матеріалів справи та норм чинного законодавства і підстави для його скасування відсутні. Апеляційна скарга є  необґрунтованою і не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.  99, 101, п. 1 ст.103,  ст.105 ГПК України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду одноголосно, -

                                                        постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 31.07.2009р. у справі № 15/86-09 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

                 Головуючий суддя                                                      І.С. Карбань.    

                       Суддя                                                       Л.М. Бабакова.

                       Суддя                                                      Т.В. Гончар.

Повний текст постанови підписано  23.09.2009р.