Рішення

від 25.06.2015 по справі 910/4390/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2015Справа №910/4390/13

За позовом Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів"

про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Суддя Нечай О.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Власенко І.І. - за довіреністю;

від відповідача: Давиденко М.А.- за довіреністю;

від прокуратури: Скляр Д. Ю. посвідчення № 029382.

Обставини справи:

07 березня 2013 року Київський прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до господарського суду м. Києва до Відкритого акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів", в якому просив розірвати договір оренди земельної ділянки від 18.09.2008 та зобов'язати відповідача повернути Київській міській раді земельну ділянку, площею 31 089,00 кв.м., кадастровий номер 8000000000:79:286:0005, яка розташована за адресою: вул. Амурська, 6 у Голосіївському районі міста Києва, у стані, придатному для її подальшого використання.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.09.2014 р. у справі № 910/4390/13 позовні вимоги задоволено, розірвано договір оренди земельної ділянки від 18.09.2008 р., що укладений між Київською міською радою та ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів"; зобов'язано ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 31 089,00 кв.м., кадастровий номер 8000000000:79:286:0005, яка розташована за адресою: вул. Амурська, 6 у Голосіївському районі м. Києва, у стані, придатному для її подальшого використання; стягнуто з ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" в дохід Державного бюджету України судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру в сумі 1 218,00 грн. 00 коп.; судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру в сумі 73 080,00 грн. 00 коп.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 р. у справі № 910/4390/13 рішення господарського суду м. Києва від 29.09.2014 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2015 р. касаційну скаргу ліквідатора ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" арбітражного керуючого Кіцула С.Б. задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 р. та рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2014 р. у справі № 910/4390/13 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Згідно з Розпорядженням Керівника апарату господарського суду міста Києва № 04-23/346 від 10.04.2015 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/4390/13, за результатами якого зазначену справу передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.04.2015 р. справа № 910/4390/13 була прийнята до свого провадження суддею Нечаєм О.В., розгляд справи призначено на 20.05.2015 р.

19.05.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача були подані письмові пояснення, клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Представник позивача у судове засідання 20.05.2015 р. з'явився та подав клопотання про продовження строків розгляду справи, представники прокуратури та відповідача не з'явились.

Розглянувши у судовому засіданні 20.05.2015 р. клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовив у задоволенні вищезазначеного клопотання, у зв'язку із його необґрунтованістю.

Розглянувши у судовому засіданні 20.05.2015 р. клопотання представника позивача про продовження строків розгляду справи, враховуючи особливості розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду справи.

Враховуючи те, що представники прокуратури та відповідача у судове засідання 20.05.2015 р. не з'явились, а також у зв'язку із невиконанням прокуратурою та позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 14.04.2015 р., розгляд справи було відкладено на 17.06.2015 р.

У судове засідання 17.06.2015 р. представник позивача з'явився та подав письмові пояснення, представник відповідача з'явився, представник прокуратури з'явився та подав письмові пояснення.

У судовому засіданні 17.06.2015 р. судом було оголошено перерву до 25.06.2015 р.

19.06.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 25.06.2015 р. представники позивача та прокуратури з'явились, надали суду пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 25.06.2015 р. з'явився, надав пояснення по суті спору, проти позову заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з другим пунктом Рішення Київської міської ради (далі - позивач) від 14.06.2007 р. № 858/1519 вирішено передати Відкритому акціонерному товариству "Київський завод гумових та латексних виробів", (далі - відповідач) в довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку загальною площею 3,12 га для експлуатації та обслуговування будівель і споруд заводу на вул. Амурській, 6 у Голосіївському районі міста Києва.

17 липня 2008 року позивачем прийнято Рішення № 45/45 про продовження терміну дії рішень Київської міської ради про передачу в оренду земельних ділянок, по яких не укладено договорів, до 31 жовтня 2008 року.

18 вересня 2008 року, на підставі Рішень Київської міської ради від 14.06.2007 р. № 858/1519 і від 17.07.2008 р. № 45/45, між позивачем і відповідачем було укладено Договір оренди земельної ділянки, який посвідчено нотаріусом та зареєстровано в реєстрі за № 4057, а також зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 30.09.2008 р. за № 79-6-00661 у книзі записів державної реєстрації договорів (далі - Договір).

За умовами Договору позивач, на підставі Рішення Київської міської ради від 14.06.2007 р. № 858/1519 і від 17.07.2008 р. № 45/45, за Актом приймання-передачі передає, а відповідач приймає в оренду земельну ділянку з такими характеристиками: місце розташування: вул. Амурська, 6 у Голосіївському районі міста Києва; розмір - 31089 м 2 ; цільове призначення - для експлуатації та обслуговування будівель і споруд заводу; кадастровий номер - 8000000000:79:286:0005 (далі - земельна ділянка) (п. 1.1, п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.2 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 15 233 847,25 грн.

Згідно з п. 3.1 Договору даний договір укладено на 15 (п'ятнадцять) років.

Річна оплата плати за земельну ділянку встановлюється у розмірі трьох відсотків від її нормативно грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (п. 4.2 Договору).

Як визначено сторонами в п. 4.7 Договору, орендна плата вноситься відповідачем рівними частинами за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Питання сплати податку на додану вартість та інших податкових платежів, що пов'язані з виконанням Договору, вирішуються відповідачем в установленому законодавством України порядку.

В пункті 8.4 Договору встановлено, що відповідач зобов'язаний, зокрема, своєчасно вносити орендну плату.

Договір може бути розірваний, зокрема, в односторонньому порядку за ініціативою позивача, із звільненням останнього від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі, коли відповідач, зокрема, систематично не сплачує орендну плату (протягом пів року) (п. 11.4 Договору).

Сторонами в п. 11.8 Договору визначено, що у разі припинення або розірвання Договору, відповідач зобов'язаний повернути позивачеві земельну ділянку, на умовах, визначених Договором.

За умовами п. 8.4 Договору, відповідач зобов'язаний, зокрема, повернути земельну ділянку позивачеві у стані, придатному для її подальшої використання, після припинення дії Договору.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір за своєю правовою природою є договором оренди землі. Відносини, пов'язані з орендою землі відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, вказаним Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").

Спір між сторонами виник в результаті допущеного відповідачем істотного порушення умов Договору, яке полягає у простроченні ним виконання грошового зобов'язання.

Оскільки відповідачем порушені істотні умови Договору, прокурором заявлені позовні вимоги про розірвання Договору у зв'язку з істотним порушенням відповідачем його умов, а також про зобов'язання відповідача повернути орендовану земельну ділянку позивачеві.

Згідно п."в" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що однією з істотних умов договору оренди земельної ділянки є орендна плата.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 названого Закону, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду м. Києва від 17.05.2010 р. у справі № 50/311-б порушено провадження по справі № 50/311-б про банкрутство ВАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" (назву якого в подальшому змінено на ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів") та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду м. Києва від 26.12.2012 р. по справі № 50/311-б ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві визнано конкурсним кредитором ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" на суму 525 697, 67 грн., в тому числі і по заборгованості по орендній платі за Договором, та включено вказані грошові вимоги до третьої черги реєстру вимог кредиторів.

Постановою господарського суду м. Києва від 11.09.2013 р. боржника - ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме, відповідно до даних облікових карток платника ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів", наданих ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, податковий борг відповідача з орендної плати за період з 30.01.2009 р. по 30.03.2013 р. складав 2 486 381,20 грн., а станом на 12.09.2014 р. заборгованість відповідача складала 5 918 532,51 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону, чинній до 19.01.2013 р.) мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону, чинній до 19.01.2013 р.) грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону, чинній до 19.01.2013 р.) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відтак, заборгованість ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" за Договором перед орендодавцем - Київською міською радою з 05.09.2009 р. по 17.05.2010 р., до дня порушення провадження у справі про банкрутство, у відповідності до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є конкурсною, решта заборгованості по сплаті орендної плати, є поточною заборгованістю.

Частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За приписами ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Згідно із п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Пленумом Вищого господарського суду України в п. 2.23 постанови від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Відносно заперечень відповідача, викладених в його відзиві, суд зазначає, що позовні вимоги прокурора не стосуються зобов'язання відповідача виконати грошове зобов'язання за оспорюваним Договором.

Крім того, відповідач зазначає, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів боржник позбавлений можливості здійснювати погашення конкурсної заборгованості, інакше ніж у порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Господарським суд враховано вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та встановлено, що як зазначено вище у відповідача виникла заборгованість по сплаті орендної плати за Договором до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, яка в сою чергу і вказує на невиконання відповідачем істотної умови Договору.

Таким чином, у правовідносинах сторін Договору має місце систематичне невиконання орендарем свого грошового зобов'язання за Договором, що в розумінні ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", є порушенням істотної умови Договору.

Більше того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач систематично більше ніж протягом півроку до введення ухвалою господарського суду м. Києва від 17.05.2010 р. у справі № 50/311-б мораторію на задоволення вимог кредиторів не сплачував орендну плату, що в свою чергу також є підставою для розірвання Договору орендодавцем в односторонньому порядку (п. 11.4 Договору). Отже, позивач отримав право дострокового розірвання Договору в односторонньому порядку ще до введення відповідного мораторію у відповідача, а тому суд дійшов висновку, що вказаний Договір підлягає розірванню.

Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Згідно з ч. 1 ст. 395. Цивільного кодексу України речовими правами на чуже майно є, зокрема право володіння.

Відповідно до ст. 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Так, відповідачем було надано копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.07.2014 р., індексний номер 24444531, з якого вбачається, що на спірній земельній ділянці розташований майновий комплекс, який на праві власності належить відповідачу. Однак, наявність нерухомого майна відповідача на орендованій земельній ділянці не звільняє його від обов'язку її повернути позивачу у стані, придатному для її подальшого використання, як це передбачено пунктами 8.4 та 11.4 Договору та статтею 34 Закону України «Про оренду землі», в разі розірвання Договору. Більше того, повернення відповідачем позивачу земельної ділянки з орендного користування жодним чином не порушує права відповідача на володіння, користування та розпорядження своїм нерухомим майном, розташованим на ній.

Крім того, частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, з урахуванням вищевказаного, позовна вимога прокурора про повернення земельної ділянки Київській міській раді також обґрунтована та підлягає задоволенню.

У відповідності до частини 3 статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно п. 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Також у п. 2.2.1 названої вище Постанови Пленуму визначено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюються у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено що, мінімальна ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 % місячної мінімальної заробітної плати, максимальна - 60 розмірів місячних мінімальних заробітних плат.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" станом на 01.01.2013 р. мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 147,00 грн.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, судовий збір складає 1 147,00 грн. за позовну вимогу немайнового характеру (розірвання Договору) та 68 820,00 грн. за позовну вимогу майнового характеру (про повернення земельної ділянки) та покладається на відповідача і підлягає стягненню в Дохід державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір оренди земельної ділянки від 18.09.2008 р. (характеристики земельної ділянки: місце розташування: вул. Амурська, 6 у Голосіївському районі міста Києва; розмір - 31089 м 2 ; цільове призначення - для експлуатації та обслуговування будівель і споруд заводу; кадастровий номер - 8000000000:79:286:0005), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мисан В.І. та зареєстрований в реєстрі за № 4057, а також зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 30.09.2008 за № 79-6-00661 у книзі записів державної реєстрації договорів, що укладений між Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код 22883141) та Публічним акціонерним товариством "Київський завод гумових та латексних виробів" (03022, м. Київ, вул. Амурська, буд. 6; ідентифікаційний код 00149593).

3. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Київський завод гумових та латексних виробів" (03022, м. Київ, вул. Амурська, буд. 6; ідентифікаційний код 00149593) повернути Київській міській раді (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код 22883141) земельну ділянку площею 31089 м 2 , кадастровий номер 8000000000:79:286:0005, яка розташована за адресою: вул. Амурська, 6 у Голосіївському районі міста Києва, у стані, придатному для її подальшого використання.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" (03022, м. Київ, вул. Амурська, буд. 6; ідентифікаційний код 00149593) в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 69 967 (шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят сім) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 30.06.2015 р.

Суддя О.В. Нечай