Рішення

від 09.07.2015 по справі 910/11023/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2015Справа №910/11023/15 За позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-ДС 1"

про стягнення 10 187,73 грн.

Суддя Стасюк С. В.

Представники сторін:

Від позивача Канюк Я. Ю. (дов. № 434 від 13.08.2014)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09 липня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-ДС 1" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 10 187,73 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за договором про відкриття рахунку в цінних паперах № 4088/09 від 26.11.2009 в частині оплати послуг зберігача наданих йому позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2015 року порушено провадження у справі № 910/11023/15 та призначено справу до розгляду на 28.05.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2015 розгляд справи було відкладено на 25.06.2015, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2015 продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 09.07.2015, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

В судове засідання 09.07.2015 представник позивача з'явився та надав суду усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, в яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 09.07.2015 не з'явився, вимоги ухвали суду від 25.06.2015 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03148, м. Київ, вулиця Жмеринська, буд. 1 на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк", що підтверджується Статутом Акціонерного банку "Укргазбанк", як зберігачем та відповідачем, як депонентом 26.11.2009 було укладено договір про відкриття рахунку в цінних паперах №4088/09 (далі - договір).

У відповідності до п.1 договору депонент доручає, а зберігач зобов'язується надавати депоненту послуги відносно відкриття та ведення рахунку в цінних паперах (далі ЦП), зберігання належних депоненту ЦП, проведення операції по даному рахунку, отримання прибутку по ЦП на викладених нижче умовах згідно положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням ДКЦПФР, внутрішньому положенню зберігача ЦП та інших внутрішніх документах зберігача, чинному законодавству України та на підставі розпоряджень депонента.

Пунктами 2.3 та 3 договору, передбачено зобов'язання депонента оплатити послуги зберігача у відповідності з затвердженими тарифами зберігача, котрі є невід'ємною частиною договору та не суперечать вимогам встановленим ДКЦПФР згідно з Антимонопольним комітетом України.

Оплата послуг зберігача включає в себе абонентську плату та вартість послуг в залежності від виконаних дій та/або операцій, згідно з тарифами зберігача.

Плата за послуги надана зберігачем, вноситься депонентом щомісячно до 25 числа наступного за тим місяцем.

За твердженням позивача, відповідачем систематично порушуються договірні зобов'язання, внаслідок чого за період з 17.02.2012 по 15.01.2015 виникла заборгованість, яка станом на 15.01.2015 становить 5 700,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку 3579457120600.980.

Пунктом 6 договору сторони передбачили, що у випадку невиконання або неналежного виконання однією з сторін своїх обов'язків, передбачених договором або чинним законодавством України, винна сторона несе майнову відповідальність за нанесені збитки іншій стороні та повинна усунути дані порушення в найкоротші строки. У випадку затримки сплати вартості наданих послуг зберігача депонент сплачує зберігачу пеню в розмірі 0, 5% від загальної суми (за кожен день прострочення), що підлягає до сплати.

Крім того, якщо платіж за надані депоненту депозитарні послуги прострочено більш ніж на тридцять днів, то така дія депонента вважається відмовою від виконання умов даного договору та зобов'язує депонента сплатити штраф у розмірі 50 % від суми заборгованості депонента, визначеної на день фактичної сплати. До моменту погашення заборгованості депонентом, зберігач призупиняє виконання операцій по рахунку в ЦП депонента за що зберігач не несе будь-якої відповідальності.

Відповідачем твердження позивача не спростовані. Матеріали справи доказів погашення відповідачем заборгованості за договором в розмірі 5 700, 00 грн. та/або в будь - якому іншому розмірі не містять.

Предметом позову є матеріально - правова вимога позивача про стягнення з відповідача 5 700, 00 грн. суми боргу, 157, 37 грн. пені за загальний період прострочення з 26.01.2014 по 15.01.2015, 2 850, 00 грн. штрафу, 1 209, 15 грн. інфляційних збитків за загальний період прострочення з 17.02.2012 по 15.01.2015, 271, 21 грн. 3 % річних за загальний період прострочення з 17.02.2012 по 15.01.2015.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Закон України "Про депозитарну систему України" зазначає, що депозитарна діяльність - це діяльність професійних часників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитарії - кореспондентів, осіб, які проводять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, депонентів, а також надання інших послуг, які відповідно до закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України.

Статтею 5 вказаного закону передбачено, що рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів, співвласникам цінних паперів або нотаріусу, на депозит яких внесено цінні папери, а також самій депозитарній установі (на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи) або Національному банку України відповідно до законодавства.

Договір про обслуговування рахунка в цінних паперах укладається між депонентом та депозитарною установою, відповідно до якого депозитарна установа в установленому Комісією порядку на рахунку у цінних паперах веде облік цінних паперів, що належать власникові, співвласникам цінних паперів, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, а також облік прав зазначених осіб на цінні папери, що обліковуються на певному рахунку у цінних паперах, та обмеження таких прав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір про відкриття рахунку в цінних паперах № 4088/09 від 26.11.2009 за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, відповідно до умов договору депонент розраховується за надані зберігачем послуги щомісячно до 25 числа наступного за тим місяцем, в якому надавалися послуги згідно акту прийому - передачі наданих послуг.

Як вбачається із виписки по рахунку 3579457120600.980 за період з 17.02.2012 по 15.01.2015 заборгованість, відповідача перед позивачем за договором станом на 15.01.2015 становить 5 700,00 грн.

Таким чином, станом на момент подання позовної заяви та вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 5 700,00 грн., доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій у строки визначені договором, щодо невідповідності наданих послуг умовам договору не заявлялось та доказів іншого суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 5 700,00 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 5 700,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати наданих послуг, у відповідності до п. 3 договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 5 700,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Як встановлено судом, пунктом 6 договору передбачена відповідальність депонента за порушення строків оплати наданих послуг у вигляді сплати пені в розмірі 0, 5% від загальної суми (за кожен день прострочення), що підлягає до сплати та штрафу у розмірі 50 % від суми заборгованості депонента, якщо платіж за надані депоненту депозитарні послуги прострочено більш ніж на тридцять днів.

Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок пені за прострочення оплати виконаних робіт, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону, в тому числі положенням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та умовам договору, оскільки обраховані позивачем розміри пені не перевищують дозволені до стягнення згідно з указаним законом та договором.

Враховуючи зазначене суд визнає обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 157, 37 грн. пені за загальний період прострочення з 26.01.2014 по 15.01.2015 та 2 850, 00 грн. штрафу, оскільки судом встановлено порушення відповідачем його зобов'язань за договором, в тому числі на строк більш ніж на тридцять днів.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Відповідно до ст. ст. 33, 43, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Підсумовуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача задовольняються судом повністю, стягненню з відповідача на користь позивача належить сума основного зобов'язання в розмірі 5 700, 00 грн., 157, 37 грн. пені, 2 850, 00 грн. штрафу, 1 209, 15 грн. інфляційних збитків, 271, 21 грн. 3 % річних.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-ДС 1" (03148, м. Київ, вулиця Жмеринська, буд. 1; ідентифікаційний код 34352345) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; ідентифікаційний код 23697280) 5 700 (п'ять тисяч сімсот) грн. 00 коп. основної заборгованості, 157 (сто п'ятдесят сім) грн. 37 коп. пені, 2 850 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. штрафу, 1 209 (одну тисячу двісті дев'ять) грн.15 коп. інфляційних збитків, 271 (двісті сімдесят одну) грн. 21 коп. 3 % річних та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.07.2015

Суддя С.В. Стасюк