Рішення

від 24.09.2009 по справі 16/252пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/252пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

24.09.09 р.                                                                                     Справа № 16/252пн                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Муравйовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич» м.Донецьк

до відповідача: Акціонерного комерційного банку „Національний кредит” м.Київ в особі Калінінської філії АКБ „Національний кредит” в м.Донецьк

про  зобов'язання виконати умови договору банківського рахунку,

За участю представників сторін :

від позивача:  Сагірова А.Г. – за довіреністю

від відповідача: Самойленко Т.В. – за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 31.08.2009р. порушено провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич» м.Донецьк до Акціонерного комерційного банку „Національний кредит” м.Київ в особі Калінінської філії АКБ „Національний кредит” в м.Донецьк про  зобов'язання виконати умови договору банківського рахунку № 1991 від 01.03.2008р., а саме: виконати платіжне доручення № 3 від 05.08.2009р. на суму 170073,07грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 24.09.2009р. – 10год. 45хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду  справи.

Представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із                   ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами        не було надано, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз'яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір банківського рахунку № 1991 від 01.03.2008р., платіжне доручення № 3 від 05.08.2009р. на суму 170073,07грн., повідомлення від 22.01.2009р. про невиконання розрахункового документу, банківську виписку від 25.02.2009р.

Відповідач надав до суду відзиви № 825/03 від 14.09.2009р., № 845/03 від 24.09.2009р. та заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що платіжне доручення позивача було прийнято до виконання, але у зв'язку з відсутністю грошових коштів на кореспондентському рахунку юридичної особи банку, платіжне доручення оприбутковано на позабалансовий рахунок. Крім того, Постановою Правління Національного банку України № 439 від 19.12.2008р. був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідача строком на 6 місяців з 19.12.2008р. до 18.06.2009р. та призначена тимчасова адміністрація банку. Згідно постанови Правління Національного банку України № 451 від 05.08.09р. продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів до 18.12.09р., крім зобов'язань за договорами банківських вкладів, договорами банківських рахунків і передбачається виконання зобов'язань щодо переказу коштів у межах лімітів установлених тимчасовим адміністратором Банку і погоджених Національним банком України. Відповідно до повідомлення тимчасового адміністратора банку від 14.09.2009р. прийнято рішення щодо можливості часткової видачі (проплати) коштів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

01.03.2008р. між Акціонерним комерційним банком “Національний кредит” м. Київ в особі Калінінської філії в м. Донецьк (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тікич» (Клієнт) був укладений договір банківського рахунку № 1991 (далі за текстом – договір),  згідно умов якого Банк прийняв на себе зобов'язання відкрити Клієнту поточні рахунки для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України, а Клієнт зобов'язався здійснювати оплату наданих Банком послуг у розмірі, строки та в порядку, передбаченому цим договором та додатками до нього.

На виконання умов договору позивач, який є Клієнтом банку, 06.08.2009р. передав Банку для здійснення переказу готівки платіжне доручення № 3 від 05.08.2009р. на суму 170073,07грн.

Відповідно до пункту 22.9 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку грошей на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банку кредиту.

Статтею 8.2 вказаного Закону передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнтів, що містяться в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку в день його надходження. Банки та клієнти мають право передбачати в договорах інші строки виконання. Пункт 3 статті 1068 Цивільного кодексу України також встановлює, що банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк  не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Пунктом 2.5 договору сторони передбачили, що банк виконує операції по рахунках на підставі розрахункових документів, у безготівковій та готівковій формах в порядку, строки та на умовах, передбачених Інструкціями Національного банку України, чинним законодавством України та цим договором, а пунктом 2.6 визначили, що банк виконує операції по рахунках на підставі розрахункових документів, які надаються до банку безпосередньо або за документами, що передаються клієнтом по електронних каналах зв'язку відповідно до умов окремого договору. Розрахункові документи подаються до банку особисто розпорядниками рахунків або особою уповноваженою керівником одержувати у банку виписки та готівку. Відповідно до пункту 2.7 договору операції по рахунках в національній валюті України та в іноземних валюті за розрахунковими документами, які надійшли від клієнта протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження, при умові належного оформлення документів, необхідних для здійснення зазначених операцій відповідно до законодавства України та вимог банку, і наявності достатніх коштів на рахунках. На сплачені по рахунках розрахункові документи банк надає клієнту копію документа засвідчену штампом банка, підписом відповідального працівника банку з проставленням дати списання коштів з рахунку. Тривалість операційного часу встановлюється внутрішніми правилами банку окремо для проведення операцій в національній та іноземній валютах, та може змінюватися банком. Згідно з пунктом 2.8 договору банк зобов'язався виконувати операції по рахунку в національній валюті України за розрахунковими документами, які надійшли від клієнта після операційного часу банку, наступного робочого дня.

Позивач вважає, що банком порушені вказані умови і права клієнта, оскільки банк прийняв до виконання платіжне доручення позивача № 3 від 05.08.2009р. на суму 170073,07грн. Однак воно не було виконано, незважаючи на те, що грошові кошти на рахунку клієнта на момент пред'явлення платіжного доручення були наявні і в судовому засіданні банк   не спростував вказаний факт.

Пунктом 3.4.1 договору передбачено, що клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на рахунку з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України, а пунктом 3.4.2 договору визначено, що він має право отримувати готівкові кошти відповідно до поданих заявок при умові наявності коштів на рахунках та з підстав, передбачених чинним законодавством.

Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Кошти, які знаходяться на рахунку клієнта банку, належать йому (клієнту) на праві власності та вони підлягають конституційному захисту як об'єкт права власності.

За приписами ст.21.1. Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ініціювання переказу проводиться шляхом, зокрема, подання  ініціатором  до банку,  в  якому  відкрито  його рахунок, розрахункового документа.

При використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання (ст.ст. 22.3., 22.4. Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”).

Позивач скористався своїм правом розпорядитися коштами, що знаходилися у нього на рахунку, пред'явивши банку платіжне доручення для виконання, проте банк порушив умови договору, не виконав доручення клієнта при наявності його грошових коштів на рахунку.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що на грошові кошти за спірним платіжним дорученням розповсюджується дія мораторію, введеного Постановою Правління Національного банку України № 439 від 19.12.2008р. та подовженого Постановою Правління Національного банку України № 451 від 05.08.2009р., оскільки платіжне доручення позивача було прийнято банком до виконання, грошові кошти не були списані з рахунку і не направлялися до Розрахункової палати Акціонерного комерційного банку “Національний  кредит” м.Києва. Тимчасовий адміністратор банку не скористався наданим йому статтею 80 Закону України “Про банки і банківську діяльність” правом припиняти будь-які банківські операції. Відповідач не надав суду такого розпорядження тимчасового адміністратора. Крім того, відповідно до статті 2 вищезазначеного Закону мораторій – це зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. У даній справі предметом спору є невиконання банком розрахункової операції клієнта згідно платіжного доручення. Тому, на думку суду, застосування мораторію не впливає на зобов'язання банку з проведення таких розрахункових операцій за відсутністю розпорядження тимчасового адміністратора про припинення операцій. Банк відповідно до статті 1066 Цивільного кодексу України, зобов'язавшись виконувати доручення клієнта про здійснення платежів, як повірений клієнта, не виконав свої обов'язки і клієнт правомірно звернувся з позовом.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона  посилається, як на підстави своїх вимог або заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, вимоги позивача обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

                                                    В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич» м.Донецьк до Акціонерного комерційного банку „Національний кредит” м.Київ в особі Калінінської філії АКБ „Національний кредит” в м.Донецьк про  зобов'язання виконати умови договору банківського рахунку № 1991 від 01.03.2008р., а саме: виконати платіжне доручення № 3 від 05.08.2009р. на суму 170073,07грн. – задовольнити.

Зобов'язати Акціонерний комерційний банк „Національний кредит” м.Київ (вул.Тургенєвська, 52/58, м.Київ, 04053; ЄДРПОУ 20057663, МФО 320702)  в особі Калінінської філії АКБ „Національний кредит” в м.Донецьк (пр.Комсомольський, 21, м.Донецьк, 83001; ЄДРПОУ 25967177, МФО 335720) здійснити переказ грошових коштів з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич» м.Донецьк (вул.Кобозєва, 3, м.Донецьк, 83086; ЄДРПОУ 31367008) згідно платіжного доручення № 3 від 05.08.2009р. на суму 170073,07грн.

Стягнути з Акціонерного комерційного банку „Національний кредит” м.Київ (вул.Тургенєвська, 52/58, м.Київ, 04053; ЄДРПОУ 20057663, МФО 320702) в особі Калінінської філії АКБ „Національний кредит” в м.Донецьк (пр.Комсомольський, 21, м.Донецьк, 83001; ЄДРПОУ 25967177, МФО 335720) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич» м.Донецьк (вул.Кобозєва, 3, м.Донецьк, 83086; ЄДРПОУ 31367008) витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підписання.

Рішення підписане 24.09.2009р.

Суддя                                                               Манжур В.В.                               

Надруковано 4 примірники:

сторонам 3

у справу 1

вик. Єрохіна В.В.