Рішення

від 03.07.2015 по справі 910/10575/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2015Справа №910/10575/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ПСМГ" доНаціональної телекомпанії України простягнення 117 102,22 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Ластовецький С.Г. - юрисконсульт; від відповідача:Плотников Я.І. - юрисконсульт;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПСМГ" (надалі - ТОВ "ПСМГ") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Національної телекомпанії України про стягнення 117 108,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до умов Договору про закупівлю послуг за державні кошти №54-31/2 від 21.11.2013 р., несвоєчасно здійснював оплату наданих послуг, що стало підставою для звернення з позовом про стягнення пені у розмірі 45 213,57 грн., 3% річних у розмірі 9 204,22 грн. та інфляційних втрат у розмірі 62 690,45 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.04.2015 р. порушено провадження у справі №910/10575/15, розгляд справи призначено на 03.06.2015 р.

Представники позивача в судове засідання 03.06.2015 р. з'явились, позовні вимоги підтримали та на виконання вимог ухвали суду від 24.04.2015 р. подали витребувані документи.

Представник відповідача в судове засідання 03.06.2015 р. з'явився, подав відзив на позовну заяву згідно змісту якого проти позовних вимог заперечує в повному обсязі та просить відмовити в їх задоволенні.

В судовому засіданні 03.06.2015 р. у зв'язку із необхідністю дослідження поданих сторонами доказів, судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву на 19.06.2015 р.

17.06.2015 р. представником відповідача через загальний відділ суду було подано додаткові письмові пояснення та заяву про застосування строків позовної давності в частині стягнення пені.

Представники позивача в судове засідання 19.06.2015 р. з'явились, подали клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів.

Представник відповідача в судове засідання 19.06.2015 р. з'явився, проти позовних вимог заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та поданих письмових поясненнях.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.06.2015 р. продовжено строк вирішення спору до 08.07.2015 р. та у зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладено на 03.07.2015 р.

02.07.2015 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог згідно змісту якої просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 43 911,83 грн., 3% річних у розмірі 9 243,89 грн. та інфляційні втрати у розмірі 63 946,50 грн.

02.07.2015 р. представником відповідача через загальний відділ суду було подано заперечення на уточнюючий розрахунок заборгованості позивача від 19.06.2015 р.

Розглянувши в судовому засіданні заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд прийшов до висновку про її задоволення з огляду на наступне.

Частина 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до абз. 1 п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р., №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог до розгляду.

Отже, оскільки зменшення позовних вимог, викладене позивачем у його письмовій заяві, прийняте господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є: 117 102,22 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 03.07.2015 р. позовні вимоги (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.07.2015 р. проти позовних вимог (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) заперечує та просить відмовити в їх задоволенні.

В судовому засіданні 03.07.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.11.2013 р. між ТОВ "ПСМГ" (виконавець) та Національною телекомпанією України (замовник) було укладено Договір про закупівлю послуг за державні кошти №54-31/2, в п. 1.1 якого зазначено, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №448-р "Про підготовку та проведення дитячого пісенного конкурсу "Євробачення-2013" виконавець зобов'язується надати послуги код 90.03.1 - творчість мистецька (послуги щодо художнього та мистецького забезпечення міжнародного дитячого пісенного конкурсу "Євробачення-2013") відповідно до умов цього договору та додатку №1 (розрахунок вартості послуг), додатку №2 (перелік та характеристики послуг) та додатку №3 (строки надання послуг). Строк надання послуг: листопад - грудень 2013 року (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п.п. 2.1.1, 2.1.2 Договору виконавець зобов'язався надати послуги відповідно до умов цього договору та додатків до нього. Надати послуги вчасно і якісно, із залученням кваліфікованих спеціалістів згідно з вимогами чинного законодавства України та відповідно до умов цього договору, додатків до нього і усіх вказівок замовника, а замовник в свою чергу зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити надані належним чином послуги в порядку та на умовах визначених цим договором та додатком №1 до нього (п. 2.3.1 Договору).

Загальна вартість послуг за цим договором становить 1 029 300,00 грн., у тому числі ПДВ (20%) - 171 550,00 грн., що розраховується відповідно до додатку №1 до цього договору (п. 3.1 Договору).

Пунктом 3.4 Договору визначено, що замовник здійснює оплату послуг у розмірі до 70% від загальної вартості послуг, що зазначена в п. 3.1 договору відповідно до помісячного плану асигнувань на підставі листа-погодження головного розпорядника коштів, отриманого на виконання підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 р. №1404 "Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" та рахунку-фактури виконавця, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання сторонами цього договору, згідно з обсягами відкритих асигнувань на реєстраційному рахунку замовника. Остаточний розрахунок за фактично надані послуги здійснюється замовником, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє по 31 грудня 2013 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 8.1 договору).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач в порушення умов Договору здійснив оплату наданих послуг однак з порушенням строків, тому позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача пені у розмірі 43 911,83 грн., 3% річних у розмірі 9 243,89 грн. та інфляційних втрат у розмірі 63 946,50 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту приймання-передачі наданих послуг б/н від 28.11.2013 р., позивачем на виконання умов Договору №54-31/2 від 21.11.2013 р. було надано відповідачу послуги за кодом 90.03.1 - творчість мистецька (послуги щодо художнього та мистецького забезпечення міжнародного дитячого пісенного конкурсу "Євробачення-2013") на загальну суму 1 029 300,00 грн.

Акт приймання-передачі наданих послуг підписаний сторонами, що свідчить про підтвердження прийняття відповідачем наданих позивачем послуг та на вказану суму.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

У пункті 3.4 Договору сторонами погоджено, що замовник здійснює оплату послуг у розмірі до 70% від загальної вартості послуг , що зазначена в п. 3.1 договору відповідно до помісячного плану асигнувань на підставі листа-погодження головного розпорядника коштів, отриманого на виконання підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 р. №1404 "Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" та рахунку-фактури виконавця, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання сторонами цього договору , згідно з обсягами відкритих асигнувань на реєстраційному рахунку замовника. Остаточний розрахунок за фактично надані послуги здійснюється замовником, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.

Таким чином, з урахуванням того, що 23.11.2013 р., 24.11.2013 р., 30.11.2013 р. та 01.12.2013 р. припадають на вихідний день, відповідачем грошове зобов'язання з оплати 70% вартості наданих послуг, що становить 720 510,00 грн. мало бути виконано по 26.11.2013 р. включно, а остаточний розрахунок відповідачем мав бути проведений по 05.12.2013 р. включно.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем на виконання умов Договору за період з 30.12.2013 р. по 29.05.2014 р. було сплачено вартість наданих послуг у розмірі 1 029 300,00 грн., а саме: 30.12.2013 р. - 469 300,00 грн., 20.05.2014 р. - 160 000,00 грн., 29.05.2014 р. - 400 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №10 від 27.12.2013 р., №674 від 28.04.2014 р., №673 та №580 від 29.05.2014 р.

Отже, як свідчать матеріали справи, відповідач оплатив вартість наданих позивачем послуг, однак з порушенням строків вказаних у Договорі.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Положеннями п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У пункті 5.7 Договору сторони погодили, що замовник за кожний день прострочення виконання грошового зобов'язання сплачує виконавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого грошового зобов'язання.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку ним пеню нараховано за період з 27.11.2013 р. по 29.12.2013 р. на суму 720 510,00 грн. (70% вартості наданих послуг), за період з 30.12.2013 р. по 19.05.2014 р. на суму 251 210,00 грн., за період з 20.05.2014 р. по 28.05.2014 р. на суму 91 210,00 грн. та за період з 06.12.2013 р. по 28.05.2014 р. на суму 308 790,00 грн.

При цьому, відповідачем було подано заяву про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, але якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується , зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України).

Позовна давність, відповідно до ч.3 ст. 267 Цивільного кодексу України застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Позивач звернувся з позовом 23.04.2015 р., таким чином строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені, нарахованої в період з 27.11.2013 р. по 23.04.2014 р. станом на момент звернення позивача з даним позовом сплив. Зважаючи на те, що строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені за вказаний період сплив на момент звернення до суду, а відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності до вимог у цій частині, суд, керуючись ст. 267 Цивільного кодексу України, відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.

За перерахунком суду, з відповідача підлягає стягненню пеня за період з 24.04.2014 р. по 28.05.2014 р. у загальному розмірі 9 453,15 грн.

При цьому, суд не вбачає підстав для звільнення відповідача від сплати пені, виходячи з застереження викладеного в п. 5.7 Договору, що у разі ненадходження або надходження не в повному обсязі на реєстраційний рахунок замовника, суми достатньої для оплати послуг за цим договором, замовник не несе відповідальності за порушення строків оплати за послуги, оскільки жодних доказів ненадходження чи надходження не в повному обсязі відповідачу коштів для оплати отриманих за Договором №54-31/2 від 21.11.2013 р. послуг за період з 21.11.2013 р. по 29.05.2014 р., суду надано не було.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові №48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010 р.).

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" №01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

При цьому, вимоги в частині стягнення інфляційних втрат, за розрахунком суду, підлягають частковому задоволенню в розмірі 63 851,92 грн. В іншій частині - 94,58 грн. інфляційні втрати нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Національної телекомпанії України на користь ТОВ "ПСМГ" пені у розмірі 9 453,15 грн., 3% річних у розмірі 9 243,89 грн. та інфляційних втрат у розмірі 63 851,92 грн.

Витрати по сплаті судового збору згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСМГ" задовольнити частково.

2. Стягнути з Національної телекомпанії України (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 42; ідентифікаційний код 23152907) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСМГ" (02218, м. Київ, вул. Райдужна, 49; ідентифікаційний код 37847997) пеню у розмірі 9 453 (дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят три) грн. 15 коп., 3% річних у розмірі 9 243 (дев'ять тисяч двісті сорок три) грн. 89 коп., інфляційні втрати у розмірі 63 851 (шістдесят три тисячі вісімсот п'ятдесят одна) грн. 92 коп. та судовий збір у розмірі 1 651 (одна тисяча шістсот п'ятдесят одна) грн. 06 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 08.07.2015 р.

Суддя Ю.О. Підченко