Рішення

від 20.07.2015 по справі 910/13033/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2015Справа №910/13033/15

За позовомПриватного підприємства "ЕНЕРГОЛІСБУД-2008" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ДАЙВПРО" простягнення 25275,00 грн. Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Поратуй О.Б. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ :

Приватним підприємством "ЕНЕРГОЛІСБУД-2008" заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАЙВПРО" безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 25275,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі рахунку-фактури №д-00000026 від 21.08.2014 було перераховано передоплату за надання відповідачем послуг по технічному обслуговуванню шандори, проте договір між сторонами укладено не було, а відповідні послуги не надані. У зв'язку з цим Приватне підприємство "ЕНЕРГОЛІСБУД-2008" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАЙВПРО" безпідставно отримані грошові кошти в сумі 25275,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2015 порушено провадження у справі №910/13033/15, розгляд справи призначено на 22.06.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2015, в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 20.07.2015.

У судовому засіданні 20.07.2015 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання своїх представників не направив повторно, письмового відзиву на позовну заяву не подав, причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 20.07.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством "ЕНЕРГОЛІСБУД-2008" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАЙВПРО" була досягнута попередня домовленість, відповідно до якої відповідач зобов'язався надати певні послуги, а позивач зобов'язався оплатити вартість цих послуг.

Господарський суд зазначає, що цивільні права і обов'язки виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, а саме безпосередньо з правочинів, господарських договорів та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) - тобто погодженою дією двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 205 Господарського процесуального кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За приписом ч. 1 ст. 206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Стаття 218 Цивільного кодексу України встановлює, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Судом встановлено, що Приватним підприємством "ЕНЕРГОЛІСБУД-2008" на підставі рахунку-фактури №д-00000026 від 21.08.2014 було перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАЙВПРО" №260033093101 в АТ «БАНК БОГУСЛАВ» кошти на загальну суму 25275,00 грн. з призначенням платежу «за послуги по технічному обслуговуванню шандори на Лугинській ГЕС зг. рах. №д-00000026 від 21.08.2014», що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень №100 від 22.08.2014 та №108 від 02.10.2014, а також банківськими виписками по особовому рахунку позивача.

За твердженням позивача, договірні відносини між сторонами відсутні.

При цьому, доказів надання відповідачем послуг по технічному обслуговуванню шандори на Лугинській ГЕС на перераховану позивачем суму, матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття, збереження майна однією особою за рахунок іншої особи. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте або збережене особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом, іншим правовим актом чи правочином.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про наявність у відповідача правових підстав для набуття спірних коштів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАЙВПРО" (03115, місто Київ, вулиця Депутатська, будинок 15/17; ідентифікаційний код 32210385) на користь Приватного підприємства "ЕНЕРГОЛІСБУД-2008" (32300, Хмельницька обл., місто Кам'янець-Подільський, вулиця Шевченка, будинок 9, квартира 21; ідентифікаційний код 35836255) безпідставно отримані грошові кошти в сумі 25275 (двадцять п'ять тисяч двісті сімдесят п'ять) грн. 00 коп. та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Повне рішення складено: 24.07.15

Суддя О.А. Грєхова