Рішення

від 21.07.2015 по справі 918/712/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 липня 2015 р. Справа № 918/712/15

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В. розглянувши справу за позовом Товариство з обмеженою відпровідальністю "МИРТЄК"

до відповідача Фізична особа-підприємець Баніт Михайло Іванович

про стягнення грошових коштів у порядку регресу в сумі 101 963 грн. 00 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Миропольський О.В.

від відповідача: Жилінський М.М.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МИРТЄК" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до фізичної особи-підприємця Баніт Михайла Івановича про стягнення 101 963 грн. 00 коп. завданої шкоди. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 14.01.2013 р. ТзОВ «МИРТЄК» було укладено з ФОП Баніт М.І. контракт-заяву на перевезення вантажу вантажним транспортом, відповідно до якої ФОП Баніт М.І. зобов'язувався здійснити перевезення автомобілем ДАФ, державний номер ВК 6526 ВІ, запасних частин 4 палети 1,20х1,00х - 621 кг; 1,20x1,00x1,80-670 кг; 1,20x1,00x1,50-360 кг; 1,20x1,00x1,20 -450 кг. Отримувачем вантажу за наведеним контрактом - заявою виступило ТзОВ «ТІ ЕЛ ІКС ТРЕЙДИНГ». При перевірці товару за кількістю на митному терміналі у м. Одесі було виявлено нестачу вантажу загальною кількістю 84 коробки, у тому числі 37 амортизаторів та 47 коробок з гальмовими дисками, про що складено відповідний акт. Вартість нестачі склала 4625, 99 євро.

У подальшому ТзОВ «ТІ ЕЛ ІКС ТРЕЙДИНГ» звернулося до суду із позовом до ТзОВ «Миртєк» про стягнення збитків. 13.02.2015 р. господарським судом Одеської області винесено рішення по справі за позовом ТзОВ "ТІ ЕЛ ІКС ТРЕЙДИНГ" до ТзОВ "МИРТЄК", 3-я особа фізична особа-підприємець Баніт Михайло Іванович, про стягнення з ТзОВ "МИРТЄК" на користь ТзОВ "ТІ ЕЛ ІКС ТРЕЙДИНГ" збитків у розмірі 101963 грн. 00 коп. Дане рішення набрало законної сили. Позивач вказує, що ним виконано дане рішення господарського суду та відшкодовано завдану шкоду у розмірі 101963 грн. 00 коп. на користь ТзОВ «ТІ ЕЛ ІКС ТРЕЙДИНГ».

Покликаючись на ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України позивач пояснює, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Відтак вважає, що до ТзОВ «МИРТЄК» перейшло право вимоги про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної підприємцем Баніт М. І. внаслідок втрати частини вантажу при здійснення перевезення.

Відповідач у письмовому відзиві вказує, що із доданих до позову документів вбачається, що позивачем сплачено 101 963 грн. 00 коп. на рахунок Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції. Докази відшкодування такої шкоди ТзОВ "ТІ ЕЛ ІКС ТРЕЙДИНГ" позивачем не надано. Вважає вимоги позивача не підтвердженими належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Просить стягнути з відповідача 101963 грн. 00 коп.

Представник відповідача у свою чергу надав пояснення, що співпадають з позицією, викладеною у відзиві, просить в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, повно та об'єктивно оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню. При цьому суд виходив з такого.

Згідно ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, рішенням господарського суду Одеської області від 13.02.2015 р. у справі №916/4840/14 (арк.с. 32-33) за позовом ТзОВ «ТІ ЕЛ ІКС ТРЕЙДИНГ» до відповідача ТзОВ «МИРТЄК» , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізична особа-підприємець Михайло Іванович, про стягнення 101 963 грн. 00 коп. встановлено, що 10.01.2014 р. між позивачем та відповідачем укладено Договір про надання транспортно-експедиційного обслуговування з перевезення експортно-імпортних вантажів універсальним вантажним автотранспортом по території України та в міжнародному сполученні, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався надати транспортно-експедиційні послуги позивачеві шляхом укладення від свого імені одного або кількох договорів на перевезення вантажів, а позивач зобов'язався прийняти належним чином надані послуги та оплатити їх вартість. 14.01.2014 року сторонами було підписано та скріплено печатками контракт-заявку на перевезення вантажів автомобільним транспортом, згідно до якої узгоджено кількість та характеристику вантажу, дата та місце завантаження 15.01.2014 року Німеччина, місце вивантаження м. Одеса. Того ж 14.01.2014 року між відповідачем (експедитор) та третьою особою (перевізник) було укладено договір про транспортно-експедиційне обслуговування, відповідно до умов якого перевізник зобов'язався здійснити автотранспортне перевезення вантажу, кількість місць, вага та вартість якого визначається, виходячи з супроводжувальних документів.

На виконання умов договору від 10.01.2014 року відповідачем подано транспортний засіб DAF, державний реєстраційний номер ВК 6526 ВІ, під керуванням водія Баніт М.І. При цьому було складено CMR № 008690 від 16.01.2014 року, яка містить дані про товар (запчастини 4 палети), відправника, одержувача та перевізника. При прийнятті товару до перевезення CMR № 008690 від 16.01.2014 року підписано водієм відповідача без жодних застережень. 20.01.2014 року вищевказаний транспортний засіб перетнув державний кордон України, про що свідчить відмітка Ягодинської митниці на CMR № 008690 від 16.01.2014 рок. При отриманні вантажу було виявлено відсутність вантажу в кількості 84 коробок, з яких 37 коробок з амортизаторами та 47 коробок з гальмівними дисками. 26.01.2014 року за даним фактом Суворовським PB ОМУ ГУМВС України в Одеській області було відкрито кримінальне провадження № 12014160490000437.

Також даним рішенням від 13.02.2015 р. встановлено, що причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача і збитками полягає тому, що належний позивачеві на праві власності вантаж частково не був доставлений перевізником у визначене договором місце та не був вручений зазначеній позивачем особі у зв'язку з втратою перевізником частини вантажу під час його транспортування. Втрата частини вантажу стала наслідком невжиття перевізником всіх залежних від нього дій по забезпеченню схоронності та цілісності вантажу, забезпеченню його знаходження у своєму тимчасовому (з моменту отримання і до моменту вивантаження) фактичному володінні під час перевезення, які були б необхідними, виправданими та достатніми для належного виконання договірних зобов'язань з перевезення вантажу суб'єктом господарювання, яким є відповідач (перевізник) і який на постійній, професійній основі здійснює систематичну підприємницьку діяльність у сфері міжнародних перевезень вантажів. Невжиття перевізником всіх необхідних в умовах підвищеної небезпеки, що потенційно має місце у сфері міжнародних перевезень товарів, заходів безпеки зумовило втрату частини вантажу, якою заволоділи треті особи, які не мали на те права і видача яким вантажу не санкціонувалась і не обумовлювалась договором.

Тому рішенням господарського суду Одеської області даний позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 101 963 грн. 00 коп. збитків та судові витрати по справі у розмірі 2039 грн. 26 коп.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 16.04.2015 р. відкрито виконавче провадження ВП № 47262880 по примусовому виконанню наказу господарського суду Одеської області № 916/4840/14 від 02.03.2015 року про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальність «ТІ ЕЛ ІКС ТРЕЙДИНГ» із Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРТЄК" коштів в розмірі 104002 грн. 26 коп. (арк.с. 34).

Згідно платіжного доручення №В-9/524 від 14.05.2015 р. (арк.с. 36) ТзОВ «МИРТЄК» сплатило на рахунок Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції 114 452 грн. 49 коп. У графі "Призначення платежу" вказано: П/В від 14.05.2015 р. , наказ №916/4840//14 від 02.03.2015 р., ГС Одеської області.

Постановою наведеного вище органу ДВС від 18.05.2015 р., долученою до справи позивачем 21.07.2015 р., закінчено виконавче провадження ВП № 47262880 по виконанню наказу господарського суду Одеської області № 916/4840/14 від 02.03.2015 року (арк.с. 46).

Отже, матеріалами справи підтверджується, що ТзОВ «МИРТЄК» виконало рішення господарського суду Одеської області № 916/4840/14 від 13.02.2015 р. та сплатило кошти в розмірі 104002 грн. 26 коп.

Позивач вказує, що частина вантажу втрачена у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем ФОП Баніт М.І. як перевізником своїх обов'язків щодо забезпечення цілісності і схоронності прийнятого для перевезення вантажу. По даному факту відповідним правоохоронним органом порушено кримінальне провадження. Оскільки перевізник втратив частину вантажу, позивач вбачає його неправомірні дії та причинно-наслідковий зв'язок із понесеними збитками.

Відповідно до ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона ("експедитор") зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони ("клієнта") виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно -правовими актами.

Згідно статті 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

За умовами ст. 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

За порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу (стаття 934 ЦК України).

Виходячи з норм, закріплених у главі 51 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно із статтею 618 ЦК України, боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 цього Кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.

Частина 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Суд зазначає, що позивач та відповідач, укладаючи відповідний договір про транспортно-експедиційне обслуговування, прийняли на себе певні зобов'язання щодо його виконання. Зокрема, ФОП Баніт М.І. зобов'язався надати позивачу транспортно-експедиторські послуги, пов'язані з організацією перевезення вантажів, забезпеченням цілісності і схоронності прийнятого для перевезення вантажу.

Шляхом складання контракту-заяви від 14.01.2013 р. на перевезення вантажу вантажним транспортом сторони безпосередньо узгодили предмет перевезення, маршрут, строки надання послуг щодо перевезення вантажу, зазначили про повну матеріальну відповідальність перевізника (експедитора) за вантаж, який перевозиться, тощо.

Судом встановлено, що ФОП Баніт М.І. не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання щодо перевезення визначеного у документах вантажу, згідно умов наведеного вище договору, оскільки вантаж під час перевезення був частково втрачений.

Згідно зі ст.17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 р., перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки. Однак, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду експедитора, внаслідок інструкцій експедитора, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути. Якщо експедитор тільки організовує перевезення вантажу та сам не виступає як перевізник, він не несе відповідальності за схоронність вантажу та за прострочку в доставці, за винятком випадків, коли експедитор узяв на себе таку відповідальність шляхом поруки за дії перевізника. У разі понесення відповідно до умов договору відповідальності перед клієнтом за втрату вантажу третьою особою, залученою до виконання зобов'язання, експедитор має право зворотної вимоги (регресу) відповідно до ст. 1191 ЦК України до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що ФОП Баніт М.І. повинен відшкодувати завданні позивачу збитки за невиконання умов договору, а саме, сплатити вартість втраченої частини вантажу, яку ТзОВ "МИРТЄК" оплатив для ТзОВ «ТІ ЕЛ ІКС ТРЕЙДИНГ» у процесі виконавчого провадження по виконанню рішення від 13.02.2015 р. господарського суду Одеської області.

Відносно зауважень відповідача, що платіжне доручення №В-9/524 від 14.05.2015 р. про сплату ТзОВ «МИРТЄК» на рахунок Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції 114 452 грн. 49 коп. не є належним доказом відшкодування позивачем шкоди на користь ТзОВ "ТІ ЕЛ ІКС ТРЕЙДИНГ", суд зазначає, що відповідно до ст.45 ЗУ "Про виконавче провадження" грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем належні йому рахунки. Пунктом 8 частини 1 статті 49 Закону визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Таким чином, посадова особа відповідного органу ДВС вправі закінчити виконавче провадження за наявності достатніх для цього підстав та підтверджуючих документів про фактичне повне виконання судового рішення, у тому числі доказів перерахування державним виконавцем юридичній особі стягнутих з боржника грошових сум у встановленому порядку на визначені стягувачем належні йому рахунки.

Оскільки посадова особа Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції у встановленому порядку закінчила виконавче провадження, при цьому було винесено відповідний документ - постанову державного виконавця із його підписом та печаткою органу ДВС, відтак платіжне доручення №В-9/524 від 14.05.2015 р. та постанова про закінчення виконавчого провадження прийняті судом як належні та допустимі докази відшкодування позивачем шкоди на користь ТзОВ "ТІ ЕЛ ІКС ТРЕЙДИНГ" у розмірі 101 963 грн. 00 коп.

В силу статей 43, 47, 33, 38 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРТЄК» про стягнення з фізичної особи - підприємця Баніт Михайла Івановича 101 963 грн. 00 коп. коштів у порядку регресу підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на законі та договорі, не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Баніт Михайла Івановича (35307, Рівненська область, Рівненський район, с.Обарів, вул.Шкільна, 33, ідент.код 2780104850) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРТЄК» (65058, м.Одеса, пр-т Шевченка, 15 корп.4 кв.11, код ЄДРПОУ 33080748) - 101 963 грн. 00 коп. коштів у порядку регресу за завдану шкоду, 2039 грн. 26 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено "24" липня 2015 року

Суддя Бережнюк В.В.