Рішення

від 21.07.2015 по справі 914/1239/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2015 р. Справа№ 914/1239/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Прокопів І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТзОВ) "Взуття Плюс", м. Львів,

до відповідача: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів,

про: визнання Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 06.03.2012 року №С-8173-12 продовженим та визнання права на оренду нерухомого майна

за зустрічним позовом: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача : ТзОВ "Взуття Плюс", м. Львів

про зобов"язання повернути об'єкт оренди (виселити)

За участю представників:

від ТзОВ "Взуття Плюс" - Маковей С.В. - без доручення,

від Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради - Литовченко Л.Л. - представник.

Суть спору: ТзОВ «Взуття плюс», м. Львів, звернулось з позовом до Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів, про визнання договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № С-8173-12 від 06.03.2012 р., укладеного між сторонами у справі, продовженим на два роки 364 дні на попередніх умовах; визнати за ТзОВ «Взуття плюс» на підставі договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № С-8173-12 від 06.03.2012 р. право на оренду нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 153, загальною площею 1096,3 м кв. строком на 2 роки 364 дні на попередніх умовах. Позовні вимоги мотивовано нормами п. 4.3. договору, ст. 764 ЦК України, частинами 1 та 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч. 4 ст. 284 ГК України.

Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів, подано зустрічний позов до ТзОВ "Взуття Плюс", м. Львів, про зобов'язання товариства повернути (виселити) Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 153, загальною площею 1096,3 м кв. Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що строк договору оренди закінчився, дія договору припинилась, відповідач ухиляється від повернення об'єкта оренди після закінчення її строку. Згодом Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просить виселити відповідача за зустрічним позовом із займаних приміщень.

В зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Козак І.Б. справу № 914/1239/15 розпорядженням керівника апарату суду від 12.05.2015 р. передано на повторний розподіл. Внаслідок здійсненого повторного автоматичного розподілу справ, вищезгадану справу передано на розгляд судді Бортник О.Ю.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених у наявних в матеріалах справи ухвалах суду.

Ухвалою суду від 30.06.2015 р. строк вирішення справи продовжено на 15 днів з 13.07.2015 р.

Позивачем за первісним позовом 20.07.2015 р. подано клопотання про відкладення розгляду справи терміном на один місяць через його стан здоров'я. Представник відповідача за первісним позовом проти задоволення цього клопотання заперечила, посилаючись на його необґрунтованість та намагання ТзОВ «Взуття плюс» таким чином затягнути розгляд справи.

Суд, розглянувши клопотання позивача за первісним позовом, дійшов висновку, що воно задоволенню не підлягає як не обґрунтоване. До клопотання не додано жодних доказів на підтвердження викладених у ньому обставин. Стан здоров'я директора товариства не перешкоджав представнику товариства Лісовому О.О., чи самому директору надіслати на адресу суду поштою докази, які товариство вважало за необхідне долучити до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив таке.

Між сторонами у справі 06 березня 2012 р. укладено договір оренди № С-8173-12 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень). На підставі цього договору відповідач за первісним позовом (орендодавець) передав позивачу за первісним позовом (орендар) приміщення загальною площею 1096,3 кв. м за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 153. Сторони у п. п. 2.1., 4.1., 4.3., 4.8., 9.1., 9.2. Договору погодили, що об'єкт оренди буде використовуватись відповідачем для майстерні одягу, меблів, складу, котельні, термін дії договору 2 роки 364 дні, з 06 березня 2012 р. до 04 березня 2015 р. Чинність договору припиняється, зокрема внаслідок закінчення строку, на який його було укладено. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором. Повернення орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії Договору або дострокового його припинення чи розірвання. Сторони повинні приступити до передачі об'єкта протягом 5 днів з моменту закінчення терміну оренди. Відповідач за первісним позовом надіслав позивачу за первісним позовом 30.03.2015 р. повідомлення за № 2302-вих-848 про припинення договірних стосунків у зв'язку із закінченням договору оренди № С-8173-12 від 06.03.2012 р. і просив повернути приміщення у відповідності до п. 9.3. договору балансоутримувачу по акту приймання-передачі.

Заслухавши пояснення представника відповідача за первісним позовом, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що підстави для задоволення первісного позову відсутні, а зустрічний позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Між сторонами у справі виникло зобов'язання з приводу оренди нерухомого майна на підставі Договору оренди в силу пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення закріплені у частині першій статті 283 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, 550, 599, 629, 785 ЦК України, ст. 230 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов"язання не допускається. Договір є обов"язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як встановлено судом та зазначено вище, сторонами у пункті 4.1. договору визначено, що термін договору оренди становить 2 роки 364 дні і закінчується 04 березня 2015 р. Відповідно до ч. 2 ст. 26, ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється, зокрема в разі закінчення строку, на який його було укладено. У разі закінчення строку його дії та відмови від його продовження орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Відповідач за первісним позовом наміру продовжувати термін дії договору оренди не мав та не має, тому у відповідності до вимог п. 4.3. договору 01.04.2015 р. надіслав на адресу позивача за первісним позовом повідомлення від 30.03.2015 р. за № 2302-вих-848 з вимогою повернути орендоване приміщення в зв'язку з закінченням терміну дії договору оренди № С-8173-12 від 06.03.2012 р. Вказане підтверджується реєстром від 31.03.2015 р. рекомендованих листів Управління комунальної власності, скріпленим штемпелем відповідного поштового відділення. За наведених обставин, у суду відсутні підстави для висновку про те, що Договір оренди № С-8173-12 від 06.03.2012 р. відповідно до умов п. 4.3. цього Договору продовжився на той самий термін і на тих самих умовах, а також для висновку, що ТзОВ «Взуття плюс» на підставі цього договору, після закінчення його терміну (04.03.2015 р.), належить право на оренду нерухомого майна площею 1096,3 м кв., яке розташоване у м. Львові по вул. Зелена, 153, ще на 2 роки 364 дні. Крім цього, вимога позивача за первісним позовом про визнання Договору продовженим (укладеним) на той самий термін і на тих самих умовах, які були раніше передбачені (встановлені) ним, за своєю суттю є вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення. Проте серед способів захисту прав чи інтересів, визначених у ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, не передбачено такого способу захисту права, як визнання договору продовженим (укладеним) на той самий термін і на тих самих умовах, які були раніше передбачені ним. Отже, позивач, посилаючись на положення нормативних актів, які на його думку, наділяють його правом, обрав спосіб захисту порушеного права та реалізував свій намір захистити це право у спосіб, не передбачений чинним законодавством України. Вказане унеможливлює задоволення його позовних вимог. Такий висновок суду відповідає висновкам Вищого господарського суду України, викладеному у постановах від 12.05.2011 р. у справі № 5002-26/4789-2010 та від 06.10.2011 р. у справі № 5023/1385/11.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що у матеріалах справи відсутні та позивачем за первісним позовом суду не надані докази вчинення ним передбачених розділом 9 Договору дій з повернення орендодавцю об'єкта оренди, або ж докази ухилення відповідача за первісним позовом (чи балансоутримувача майна, за наявності доручення орендодавця) від прийняття об'єкта оренди, зустрічний позов підлягає задоволенню повністю.

Посилання ТзОВ «Взуття плюс» на те, що повідомлення від 30.03.2015 р. за № 2302-вих-848 з вимогою повернути орендоване приміщення в зв'язку з закінченням терміну дії договору оренди № С-8173-12 від 06.03.2012 р. на його адресу відповідачем за первісним позовом не надсилалось, спростовуються реєстром від 31.03.2015 р. рекомендованих листів Управління комунальної власності, скріпленим штемпелем відповідного поштового відділення та наданим самим товариством листом від 02.06.2015 р. за № 05-06-295 Центру поштового зв'язку № 1 Львівської дирекції УДППЗ «Укрпошта». У цьому листі вказується, що повідомлення про надходження на адресу товариства рекомендованого листа управління за № 7900606325386 доставлене адресату в день поступлення (03.04.2015 р.), повторне повідомлення доставлене за вищевказаною адресою 06.04.2015 р. З відомостей сайту УДППЗ «Укрпошта» «Відстеження пересилання поштових відправлень» http://services.ukrposhta.ua/bardcodesingle/OperationList.aspx?id=7900606325386 вбачається, що лист не вручено і повернено за закінченням терміну зберігання. Згідно з п.п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 внутрішні поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, у разі неможливості вручення одержувачам, а потім повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику в зв'язку з закінчення встановленого строку зберігання.

Судові витрати у справі на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України за розгляд первісного та зустрічного позовів покладаються на ТзОВ «Взуття плюс».

Враховуючи наведене, керуючись статтями 526, 530, 610, 762, 782 Цивільного кодексу України, статтями 32, 33, 34, 36, 43, 49, 60, 75, 82, 82-1, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. Зустрічний позов задовольнити повністю.

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Взуття плюс» (79035, м. Львів, вул. Зелена, буд. 153, код ЄДРПОУ 19162691) з нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 153, загальною площею 1096,3 м кв.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Взуття плюс» (79035, м. Львів, вул. Зелена, буд. 153, код ЄДРПОУ 19162691) на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м.Львів, пл.Галицька,15, код ЄДРПОУ 25558625) 1218 грн. судового збору за розгляд зустрічного позову.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 24.07.2015 р.

Суддя Бортник О.Ю.