Рішення

від 27.07.2015 по справі 916/193/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" липня 2015 р.Справа № 916/193/15-г

За позовом Заступника Військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України;

Військової частини 1474 (Ізмаїльський прикордонний загін) Державної прикордонної служби України

до відповідача Болградської районної державної адміністрації Одеської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача : 1. Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області

2. Відділу Держкомзему у Болградському районі Одеської області;

3. ОСОБА_3

про визнання незаконним та скасування розпорядження

Головуючий суддя Гут С.Ф.

суддя Погребна К.Ф.

суддя Демешин О.А.

В судовому засіданні приймали участь:

Від прокурора: Попазогло В.С., довіреність №1599 вих.14 від 10.11.2014р.;

Від Адміністрації Державної прикордонної служби України: не з'явився;

Від Військової частини 1474 (Ізмаїльський прикордонний загін) Державної прикордонної служби України: Демченко О.В., довіреність №41/6621 від 22.12.2014р.;

Від відповідача: не з'явився;

Від третьої особи (Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області): не з'явився;

Від третьої особи (Відділу Держкомзему у Болградському районі Одеської області): не з'явився.

Від третьої особи ОСОБА_3): не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Заступник Військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України та Військової частини 1474 (Ізмаїльський прикордонний загін) Державної прикордонної служби України звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Болградської районної державної адміністрації Одеської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області та Відділу Держкомзему у Болградському районі Одеської області про визнання незаконним та скасування розпорядження Болградської районної державної адміністрації від 19.03.2007р. №175/А-2007 „Про надання згоди на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності гр.ОСОБА_5 та інших громадян на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" в частині надання згоди на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності громадянки ОСОБА_3 на земельну ділянку, яка виділена із земель колишньої колективної власності, яка знаходиться на територіях відповідних сільських рад за межами населених пунктів, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та дозволу на оформлення актів на право власності на земельну ділянку.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.01.2015р. порушено провадження у справі №916/193/15-г.

10.02.2015р. від прокурора військової прокуратури Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України надійшла заява про залучення третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. В обґрунтування наданої заяви прокурора зазначає про те, що розпорядженням Болградської районної державної адміністрації від 19.03.2007р. №175/А-2007 „Про надання згоди на виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують права власності гр. ОСОБА_5 та інших громадян на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" земельна ділянка, яка знаходиться вздовж державного кордону, передана у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянці ОСОБА_3, якій на підставі цього розпорядження виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, яка є предметом спору. Отже, враховуючи вищевикладене, прокурор просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.03.2015р. залучено до участі у справі №916/193/15-г в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, в порядку ст. 27 ГПК України.

03.03.15р. від Адміністрації Державної прикордонної служби України надійшло клопотання (вх.№5741/15 від 03.03.15р.) про залучення до матеріалів справи доказів по справі.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи надані докази по справі.

За клопотанням прокурора, ухвалою господарського суду Одеської області від 17.03.2015р. строк вирішення спору по справі №916/193/15-г було продовжено до 01.04.2015р., в порядку ст. 69 ГПК України.

31.03.2015р. від прокурора надійшло клопотання(вх.№8240/15 від 31.03.15р.) про призначення колегіального розгляду справи №916/193/15-г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.03.2015р. клопотання прокурора про призначення колегіального розгляду справи - задоволено, призначено справу №916/193/15-г до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Розпорядженням №348 від 31.03.2015р. було призначено автоматичний розподіл справи для визначення складу колегії, та визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Гут С.Ф., суддя Погребна К.Ф., суддя Брагіна Я.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.03.2015р. прийнято справу до колегіального розгляду у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя Гут С.Ф., суддя Погребна К.Ф., суддя Брагіна Я.В.

Розпорядженням №628 від 02.06.2015р. було призначено автоматичний розподіл справи для визначення складу колегії, у зв'язку із відрахуванням члена колегії судді Брагіної Я.В. зі штату суддів Господарського суду Одеської області (наказ голови суду від 20.05.2015р. №8-к), та визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Гут С.Ф., суддя Погребна К.Ф., суддя Демешин О.А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.05.2015р. прийнято справу до колегіального розгляду у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя Гут С.Ф., суддя Погребна К.Ф., суддя Демешин О.А.

07.05.15р. від прокурора надійшло клопотання (вх.№11693/15 від 07.05.15р.) про залучення до матеріалів справи доказів по справі.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи надані докази по справі.

За клопотанням прокурора, ухвалою господарського суду Одеської області від 16.07.2015р. строк вирішення спору по справі №916/193/15-г було продовжено до 17.08.2015р., в порядку ст. 69 ГПК України.

Представник прокуратури позов підтримує, наполягає на його задоволенні.

Адміністрація Державної прикордонної служби України позовні вимоги прокуратури підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Військова частина 1474 (Ізмаїльський прикордонний загін) Державної прикордонної служби України позов прокурора підтримує у повному обсязі, та просить суд розглянути справу за відсутності представника, про що зазначено у клопотанні(вх.№3420/15 від 06.02.15р., та у клопотаннівх.№6779/15 від 16.03.15р. та у клопотанні вх.№8702/15 від 03.04.15р.).

Відповідач Болградська районна державна адміністрація Одеської області проти задоволення позовних вимог заперечує, та просить суд у задоволенні позову відмовити, та розглянути справу за відсутності представника, з підстав викладених у запереченні на позов, що надійшли до суду електронною поштою 14.02.15р.

Третя особа Виноградівська сільська рада Болградського району Одеської області в судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань, а саме, за його юридичною адресою, письмових пояснень щодо позовних вимог суду не надав.

Третя особа Відділ Держкомзему у Болградському районі Одеської області проти позову заперечує, та просить суд у позові відмовити, та розглянути справу за відсутності представника, з підстав викладених у поясненнях(вх.№7054/15 від 18.03.15р.).

Третя особа ОСОБА_3 в судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань, а саме, за його юридичною адресою, письмових пояснень щодо позовних вимог суду не надав.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

На підставі розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 30.09.2010р. №898/А-2010 "Про відведення земельних ділянок військовій частині 1474 (Ізмаїльський прикордонний загін) для розташування прикордонної смуги державного кордону між Україною та Республікою Молдова на території Болградського району Одеської області" було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок військовій частині 1474 (Ізмаїльський прикордонний загін) для розташування прикордонної смуги державного кордону між Україною та Республікою Молдова на території Дмитрівської, Новотроянівської, Гродненської та Владиченської сільських рад Болградського району Одеської області та надано військовій частині 1474 (Ізмаїльський прикордонний загін) у постійне користування земельні ділянки загальною площею 19,05 га за рахунок земель, які не надані у власність та не передані у користування і перебувають у запасі для розташування прикордонної смуги державного кордону між Україною та Республікою Молдова на території Дмитрівської, Новотроянівської, Гродненської та Владиченської сільських рад Болградського району Одеської області.

Згідно розпорядження Болградської райдержадміністрації Одеської області від 19.03.2007р. №175/А-2007 "Про надання згоди на виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності гр. ОСОБА_5 та інших громадян на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" земельна ділянка, яка знаходиться вздовж державного кордону, передана у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_3, якій на підставі цього розпорядження виданий державний акт на право власності на землю.

Як вбачається з даних інформаційної довідки відділу Держкомзему у Болградському районі Одеської області від 05.09.2012р. №7-7-06/1277, наданої на запит начальника Ізмаїльського прикордонного загону щодо надання інформації стосовно даних по власникам земельних ділянок, які підходять до державного кордону ближче ніж на 25 метрів, земельні ділянки, надані у власність ОСОБА_3 (земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1) підходять до державного кордону ближче ніж на 25 метрів.

Позовні вимоги Заступника Військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України у справі обґрунтовані неправомірною передачею на підставі оскаржуваного розпорядження Болградської райдержадміністрації Одеської області від 19.03.2007р. №175/А-2007, земельну ділянку, що була надана у власність третій особі по справі - ОСОБА_3 розташовані вздовж державного кордону та відстань їх крайніх точок до лінії кордону становить менш ніж 25м. В обґрунтування позову, поданого в інтересах держави, в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України, в особі Військової частини 1474 (Ізмаїльський прикордонний загін) Державної прикордонної служби України, представником прокуратури вказувалось на те, що на підставі оскаржуваного розпорядження Болградської райдержадміністрації Одеської області від 19.03.2007р. №175/А-2007 громадянці ОСОБА_3 було передано земельну ділянку, що відносилися до земель оборони. Крім того, в обґрунтування підстав позову, представником прокуратури вказувалось, що відповідачем Болградської районної державної адміністрації, при прийнятті оскаржуваного розпорядження не було враховано п.11 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.1994р. №100 "Про стан виконання рішень Президента України і Уряду з питань додержання вимог прикордонного та митного законодавства", згідно якого Державному комітету у справах охорони державного кордону України доручено внести у тримісячний термін до відповідних місцевих рад народних депутатів пропозиції про відведення у постійне користування Прикордонним військам вздовж державного кордону земельні смуги завширшки 30-50 метрів для облаштування державного кордону.

Позовні вимоги у справі направлено на визнання незаконним та скасування розпорядження Болградської районної державної адміністрації від 19.03.2007р. №175/А-2007 "Про надання згоди на виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності гр. ОСОБА_5 та інших громадян на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" в частині надання згоди на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності громадянки ОСОБА_3 на земельну ділянку, яка виділена із земель колишньої колективної власності, які знаходяться на територіях відповідних сільських рад за межами населених пунктів, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та дозволу на оформлення державних актів на право власності на земельну ділянку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Акт державного чи іншого органу -це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язків характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акта недійсним, є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації-позивача у справі.

З урахуванням положень ст. 115 Земельного кодексу України, уздовж державного кордону України встановлюється прикордонна смуга, у межах якої діє особливий режим використання земель.

Відповідно до ст.ст.1-3 ЗУ "Про використання земель оборони" землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі - військові частини). Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України. Особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об'єкти визначаються Кабінетом Міністрів України. Розміри земельних ділянок, необхідних для розміщення військових частин та проведення ними постійної діяльності, визначаються згідно із потребами на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-технічної документації. Військові частини зобов'язані використовувати надані їм земельні ділянки відповідно до вимог земельного і природоохоронного законодавства та з дотриманням вимог щодо забезпечення безпеки населення у процесі проведення ними постійної діяльності. При проходженні на землях оборони ліній електропередачі і зв'язку та інших комунікацій умови їх використання визначаються договором між військовою частиною і відповідним підприємством, установою та організацією. Власники або користувачі земельних ділянок, які межують із земельними ділянками, наданими військовим частинам, можуть вимагати встановлення земельних сервітутів відповідно до закону. Уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об'єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України. Навколо військових частин та оборонних об'єктів можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та об'єктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських об'єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону.

Відповідно до ст.115 Земельного кодексу України зони особливого режиму використання земель створюються навколо військових об'єктів Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, для забезпечення функціонування цих об'єктів, збереження озброєння, військової техніки та іншого військового майна, охорони державного кордону України, а також захисту населення, господарських об'єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах. Уздовж державного кордону України встановлюється прикордонна смуга, у межах якої діє особливий режим використання земель. Розмір та правовий режим прикордонної смуги встановлюються відповідно до закону.

Відповідно до ст..2 Закону України "Про використання земель оборони" військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України. Особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об'єкти визначаються Кабінетом Міністрів України. Розміри земельних ділянок, необхідних для розміщення військових частин та проведення ними постійної діяльності, визначаються згідно із потребами на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-технічної документації.

Згідно із ст. 22 ЗУ "Про державний кордон України" з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони. Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України

В ході розгляду справи ні представниками прокуратури, ні позивачем не було надано до матеріалів справи доказів, які б вказували на те, що земельні ділянки, що були передані у власність ОСОБА_3 на підставі оспорюваного розпорядження Болградської райдержадміністрації Одеської області від 19.03.2007р. №175/А-2007 відносилися на момент прийняття розпорядження до земель оборони. Більш того, у тексті позовної заяви Заступником Військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України було фактично визнано те, що надання та оформлення фізичним особам права власності на земельні ділянки в смузі, в якій повинні розташовуватись лінії прикордонних інженерних споруд, відбувалось в період, коли не була проведена делімітація державного кордону між Україною та Республікою Молдова, не були визначені межі території України на цій ділянці. Відповідно, на момент прийняття Болградською райдержадміністрацією оспорюваного розпорядження від 19.03.2007р. №175/А-2007, районній державній адміністрації не було відомо та не могло бути відомо, що спірні земельні ділянки у майбутньому будуть розташовані безпосередньо біля українсько-молдавського кордону, з цільовим призначенням для потреб оборони (для облаштування прикордонної смуги).

В свою чергу, тільки на підставі розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 30.09.2010р. №898/А-2010 "Про відведення земельних ділянок військовій частині 1474 (Ізмаїльський прикордонний загін) для розташування прикордонної смуги державного кордону між Україною та Республікою Молдова на території Болградського району Одеської області" було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок військовій частині 1474 (Ізмаїльський прикордонний загін) для розташування прикордонної смуги державного кордону між Україною та Республікою Молдова на території Дмитрівської, Новотроянівської, Гродненської та Владиченської сільських рад Болградського району Одеської області та надано військовій частині 1474 (Ізмаїльський прикордонний загін) у постійне користування земельні ділянки загальною площею 19,05 га за рахунок земель, які не надані у власність та не передані у користування і перебувають у запасі для розташування прикордонної смуги державного кордону між Україною та Республікою Молдова на території Дмитрівської, Новотроянівської, Гродненської та Владиченської сільських рад Болградського району Одеської області.

Однак, як це вбачається з самого розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 30.09.2010р. №898/А-2010, його дія не поширюється на земельні ділянки, які були передані у власність інших осіб. В свою чергу, на момент прийняття розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 30.09.2010р. №898/А-2010 третя особа у справі ОСОБА_3 вже була власником земельної ділянки площею по 1,20 га кадастровий номер НОМЕР_2 та кадастровий номер НОМЕР_3 і право власності вказаних громадян виникло до передачі військовій частині 1474 (Ізмаїльський прикордонний загін) у постійне користування земельні ділянки загальною площею 19,05 га для розташування прикордонної смуги державного кордону між Україною та Республікою Молдова на території Дмитрівської, Новотроянівської, Гродненської та Владиченської сільських рад Болградського району Одеської області за розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 30.09.2010р. №898/А-2010.

Крім того, слід зауважити, що оспорюване розпорядження Болградської райдержадміністрації є ненормативними актами індивідуальної дії одноразового застосування, які вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, у даному випадку - оформленням громадянам Державних актів на право власності на землю.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із ст.143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі; в) конфіскації земельної ділянки; г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки; д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст.147 ЗК України підстави та порядок примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності визначаються законом.

Відповідно до ст.156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Отже якщо наразі для здійснення належної охорони державного кордону за рахунок частини земель, які належать фізичним особам на праві приватної власності на підставі Державних актів на право власності на земельні ділянки є необхідність у розпорядженні цими землями для облаштування державного кордону, примусове припинення прав на ці земельні ділянки має здійснюватись у судовому порядку з відшкодуванням власникам землі (третім особам по справі) збитків, як то встановлено нормами ст.143 ЗК України, а не шляхом визнання недійсними та скасування розпоряджень Болградської РДА, на підставі яких ці землі були передані у власність фізичних осіб.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, позивачем не вживалось заходів, направлених на примусове відчуження земельних ділянок, що належить ОСОБА_3 з мотивів суспільної необхідності та в порядку визначеному законом.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, позовні вимоги Заступника Військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України; Військової частини 1474 (Ізмаїльський прикордонний загін) Державної прикордонної служби України не обґрунтовані, матеріалами справи не підтверджені та не підлягають задоволенню, у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні позову.

Відповідно до п. 4.6. Постанови Пленуму ВГСУ від 21 лютого 2013 року N 7" Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Враховуючи відмову у позові Заступника Військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України; Військової частини 1474 (Ізмаїльський прикордонний загін) Державної прикордонної служби України, та те, що Адміністрація Державної прикордонної служби України та Військова частина 1474 (Ізмаїльський прикордонний загін) Державної прикордонної служби України не звільнені від сплати судового збору, на підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218грн. покладаються на Адміністрацію Державної прикордонної служби України та Військову частину 1474 (Ізмаїльський прикордонний загін) Державної прикордонної служби України зі стягненням до державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.У позові відмовити.

2. Стягнути з Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26, код ЄДРПОУ 00034039) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, отримувач УК у м. Одесі/Приморський район, код отримувача ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) витрати по сплаті судового збору у розмірі 609 (шістсот дев'ять) грн.

3. Стягнути з Військової частини 1474 (Ізмаїльський прикордонний загін) Державної прикордонної служби України (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Гаврила Музиченка, 31, код ЄДРПОУ 14321860) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, отримувач УК у м. Одесі/Приморський район, код отримувача ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) витрати по сплаті судового збору у розмірі 609 (шістсот дев'ять) грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 27.07.2015р.

Головуючий суддя С.Ф. Гут

Суддя К.Ф. Погребна

Суддя О.А. Демешин