Рішення

від 23.07.2015 по справі 915/840/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2015 року Справа № 915/840/15

За позовом: Приватного підприємства "ЮГ-ЩИТ",

юридична адреса: 57543, Миколаївська область, Очаківський район, с. Солончаки, вул. Лугова, 16

поштова адреса: 54029, м. Миколаїв, вул. Бузніка, 8, кв. 2

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітолій",

54001, м.Миколаїв, вул. Нікольська, 61, кв. 12

Про: стягнення заборгованості в сумі 53 814,29 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Закусілов С.В., керівник підприємства.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:стягнення заборгованості в сумі 53814,29 грн.

Позивач 19.05.15 р. звернувся до господарського суду з позовом стягнути з відповідача заборгованість в сумі 53814,29 грн., з яких: 45312,00 грн. основного боргу, 4673,69 грн. пені, 244,35 грн. -3% річних та 3584,25 грн. - інфляційних.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору № 16 «про надання послуг фізичної охорони об'єктів» від 16.12.2014 року; додатків до договору (дислокації, розрахунок, Інструкції про порядок несення служби охоронниками на об'єктах замовника, протоколу погодження договірної ціни, акту виставлення поста фізичної охорони, переліку необхідної службової документації, що повинна зберігатись на посту охорони та використовуватись безпосередньо охоронниками виконавця під час несення служби); додаткової угоди № 1 від 24.02.15 р.; додаткової угоди № 2 від 31.03.15 р.; претензії № 15 від 31.03.15 р.; претензії № 14 від 25.03.15 р.; актів здачі-прийому виконаних робіт по охороні об'єктів від 31.12.14 р., 31.01.15 р., 28.02.15 р., 31.03.15 р.; рахунків - фактур № СФ-00142 від 26.12.14 р., № СФ-0000011 від 27.01.15 р., № СФ-0000016 від 24.02.15 р., № СФ-0000031 від 27.03.15 р.; доказів часткових оплат боргу відповідачем; норм ст.ст. 625 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що в зв'язку з порушенням відповідачем умов п.п. 3.1, 4.3.2 договору в частині здійснення необхідних відрахувань на розрахунковий рахунок ПП «Юг-Щит» виникла заборгованість за договором за період лютий-березень 2015 р. в сумі 45312,00 грн.

23.07.2015 позивач звернувся до Господарського суду із заявою, в якій просить суд прийняти відмову від позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 4673,69 грн., трьох відсотків річних в сумі 244,35 грн. та інфляційних витрат в сумі 3584,25 грн.

Відповідач вимоги ухвали суду як від 20.05.2015 так і від 16.05.2015 не виконав, відзив по суті позову не надав, в судове засідання свого представника не направив, хоча про час та місце розгляду судової справи був повідомлений належним чином, про що свідчать відмітки канцелярії на зворотних сторонах ухвал.

Отже, справу розглянуто на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

23.07.2015 р. за результатами розгляду справи суд, на підставі ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд -

встановив:

16 грудня 2014 року між сторонами був укладений договір № 16 «про надання послуг фізичної охорони об'єктів» згідно з предметом якого, відповідач, як замовник, передає, а позивач, як виконавець, згідно з дислокацією об'єктів замовника приймає під охорону об'єкт та майно що знаходиться на об'єкті і забезпечує здійснення пропускного режиму на територію об'єкту.

За умовами пунктів 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 договору: ціна договору складається із загальної вартості послуг, наданих виконавцем протягом строку дії цього договору. Щомісячна вартість послуг охорони об'єктів розраховується сторонами на підставі вартості однієї години здійснення охорони об'єктів Замовника, яка визначається сторонами в протоколі узгодження договірної ціни (додаток № 3 до цього договору, що є його невід'ємною частиною) за фактом їх надання по завершенню кожного звітного місяця і фіксується в актах наданих послуг; вартість послуг може бути змінена лише за згодою сторін шляхом укладання відповідної додаткової угоди до цього договору; оплата послуг за цим договором здійснюється замовником щомісячно, шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок виконавця, протягом 10 банківських днів з моменту отримання замовником рахунку-фактури, виставленого виконавцем не пізніше 05 числа наступного місяця, в якому надаються послуги; до 5 числа місяця наступного за звітним місяцем, в якому фактично надавалися послуги, виконавець надає замовнику підписаний зі своєї сторони акт наданих послуг, а замовник, в свою чергу зобов'язаний протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати отримання підписати такий акт або надати виконавцю письмову мотивовану відмову від прийняття послуг та підписання акту наданих послуг. За умови неповернення замовником підписаного акту наданих послуг чи ненадання обґрунтованих заперечень щодо недоліків в наданих виконавцем послугах, протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати отримання замовником акту наданих послуг, вважається, що послуги надані виконавцем в повному обсязі і прийняті замовником без зауважень, а акт наданих послуг таким, що підписаний сторонами; замовник не несе будь-яких інших витрат за цим договором, окрім тих, що прямо передбачені умовами цього Договору та додатками до нього.

Пунктом 4.2.3 договору замовник зобов'язався своєчасно здійснювати розрахунки з виконавцем за надані послуги.

В розділі 7 сторони визначили строк дії договору на один місяць з правом його пролонгації.

24.02.2015 р. сторони до вищевказаного договору уклали додаткову угоду № 1, якою внесли зміни до розділів 4 та 5 основного договору.

Додатковою угодою № 2 від 31.03.2015 р. сторони домовились про те, що: в частині надання охоронних послуг виконавцем строк дії договору припиняється 31 березня 2015 року; з 01 квітня 2015 р. грошові зобов'язання замовником щодо оплати за раніше виконані охоронні послуги згідно договору від 16.12.2014 р. є чинними до здійснення їх повного розрахунку.

Матеріали даної справи свідчать, що на виконання умов вищевказаного договору позивач за період з лютого по березень 2015 р. надав відповідачеві послуги по охороні об'єкту на загальну суму 45312,00грн. , про що свідчать: копії актів здачі - прийому виконаних робіт: від 28.02.2015 р. та від 31.03.2015 р. (підписані обома сторонами без зауважень) та два рахунки-фактури № СФ-0000016 від 24.02.15 р. і № СФ-0000031 від 27.03.2015 р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не оплатив виконавцю за отримані послуги в обумовлений договором строк, в зв'язку з чим заборгованість товариства станом на день звернення до суду з позовом за розрахунком позивача складає в сумі 45312,00 грн .

Як свідчать матеріали справи, неодноразові звернення позивача до відповідача з претензіями (№ 15 від 31.03.2015 р., № 14 від 25.03.2015 р.) перерахувати суму основного боргу були залишені останнім без реагування, або відповіді.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з ремонтних робіт.

Отже, спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються загальними положеннями чинного законодавства про надання послуг.

Дослідивши надані докази та оцінивши їх відповідно до ст. 43 Господарсько-процесуального кодексу України, проаналізувавши у відповідності з вимогами чинного законодавства вказані позивачем підстави в обґрунтування заявлених вимог, суд дійшов висновків про доведеність позовних вимог виходячи з наступного:

Так, за правилами п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до приписів ст. ст. 526, 525, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Взявши до уваги обставини справи та проаналізувавши наведені матеріальні норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 45312,00 грн.

Так, факт надання позивачем та одержання відповідачем послуг за договором №16 від 16.12.2014р. в період з лютого по березень 2015 року на суму 45312,00 грн. підтверджується наступними доказами, які є в розумінні ст.ст. 34,36 ГПК України належними та допустимими: актом виставлення поста (дод. №5 до договору) від 16.12.2014р. з підписами та печатками обох сторін; акти здачі-прийому виконаних робіт по охороні об'єктів від 28.02.2015р. за період з 01.02.2015 по 28.02.2015 на суму 21504,00 грн. та від 31.03.2015р. за період з 01.03.2015 по 31.03.2015 на суму 23808,00 грн. Вказані акти узгоджені між сторонами та підписані без зауважень.

За правилами ст.ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач всупереч наведеним процесуальним нормам не надав суду належних доказів, які б свідчили про відсутність заборгованості перед позивачем за спірний період по отриманим послугам згідно договору № 16 від 16.12.2014 р. та, водночас, не спростував доводи позивача про заявлене право на стягнення відповідних сум.

Водночас, позивач в судовому засіданні усно підтвердив викладену в заяві відмову від позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 4673,69 грн., трьох відсотків річних в сумі 244,35 грн. та інфляційних витрат в сумі 3584,25 грн.

Відповідно ж до змісту абзацу 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст.5 ГПК України в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

З правилами п. 4 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

З урахуванням норм та правил ст. 78 ГПК України, суд прийняв до розгляду відмову позивача та попередив останнього про наслідки припинення провадження у справі в частині відмови від позовних вимог.

Таким чином, на підставі наведеного, суд проаналізувавши фактичні обставини справи у відповідності до вимог чинного законодавства, дійшов висновку, що відповідач не виконав взяті на себе грошові зобов'язання чим порушив права та законні інтереси позивача, тому позовні вимоги, з урахуванням вищевикладених обставин, підлягають задоволенню.

Отже, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 44, 49, 75, 78, 80, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітолій" (54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 61, кв. 12, код ЄДРПОУ 32459529) на користь Приватного підприємства "ЮГ-ЩИТ" (57543, Миколаївська область, Очаківський район, с. Солончаки, вул. Лугова, 16, код ЄДРПОУ 35938207) - 45312,00 грн. заборгованості, та 1827,00 грн. судового збору.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, інфляційних витрат та трьох відсотків річних - провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 24 липня 2015 року.

Суддя

---

О.Г.Смородінова