ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" липня 2015 р.Справа № 922/3623/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
при секретарі судового засідання Кулабуховій А.В.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансатлантік Україна", м. Київ до Товариства х обмеженою відповідальністю "Родон Фарм", м. Мерефа про стягнення коштів в розмірі 8 645,40 грн. за участю представників сторін:
не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансатлантік Україна", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Родон Фарм", в якій просить суд:
- стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 8645,40 грн., а також суму відшкодування витрат по оплаті судового збору у розмірі 1827,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №РД-16/05/12 від 16.05.2012 року в частині оплати за поставлений товар.
Ухвалою господарського суду від 24.06.2015 р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.07.2015 р. о 10:45 год.
Ухвалою господарського суду від 07.07.2015 р. розгляд справи відкладався на 23.07.2015 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та ненаданням сторонами усіх витребуваних документів по справі.
15 липня 2015 року через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання (вх. №27714), в якому просить суд відкласти розгляд справи на більш пізніший строк у зв'язку із тим, що на даний час представник відповідача знаходиться у тривалому відрядженні у м. Києві, а інших фахівців у галузі права, що володіють необхідними знаннями та навичками для належного представництва у судовому розгляді даної справи ТОВ "Родон Фарм" не має.
Вказане клопотання позивача було залишено судом без розгляду з огляду на те, що воно надійшло після судового засідання, призначеного на 07 липня 2015 року.
22 липня 2015 року через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання (вх. №29422), в якому просить суд долучити до матеріалів справи додаткові документи. Надані документи судом досліджені та долучені до матеріалів справи.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у попередньому судовому засіданні. В матеріалах справи міститься клопотання позивача (а.с. 65), в якому просить суд слухати справу без участі представника позивача за наявними матеріалами. Суд, дослідивши матеріали справи, задовольняє вказане клопотання позивача та продовжує розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідач у призначене 23.07.2015 р. судове засідання не з'явився, правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, які повернулися на адресу суду з відміткою про отримання.
Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
Ухвалами господарського суду Харківської області від 24.06.2015р., 07.07.2015р. сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів.
Враховуючи достатність часу, наданого відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
16 травня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансатлантік України" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Родон Фарм" (Покупець) було укладено договір поставки №РД-16/05/12 (надалі - Договір поставки), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність Покупцю визначений цим Договором товар, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.
Згідно п. 1.2. Договору поставки найменування, одиниця виміру, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються специфікацією, що є додатком №1 до цього Договору, яка підписується Сторонами та являється його невід'ємною частиною.
Поставка товару за цим Договором здійснюється Постачальником на підставі зробленої заявки Покупця протягом 5 календарних днів з моменту її отримання. Постачальник має право на дострокову поставку товару (п. 2.1. Договору поставки).
Відповідно до п. 4.1. Договору поставки Покупець оплачує поставлений Постачальником товар за цінами, що визначені за одиницю товару у специфікації. Перегляд цін на товари, які пропонуються Постачальником до поставки за цим договором, здійснюється шляхом узгодження та підписання нової специфікації зі зміненими цінами на товари, що постачаються.
Пунктом 5.1. Договору поставки сторони погодили, що Покупець сплачує за поставлений товар на умовах реалізації, кожні два тижні, відповідно до 5 числа місяця та до 30 числа місяця Покупець зобов'язаний перерахувати Постачальнику оплату за реалізований товар.
Згідно п.п. 6.1., 6.2. Договору поставки граничним терміном реалізації товару являється 1 календарний рік після чого поставлений, але не реалізований товар підлягає поверненню Постачальнику. З настанням строку, передбаченого п. 6.1. даного Договору, Постачальник зобов'язується вивести нереалізований товар у 5 дений термін. Покупець додатково сповіщає Постачальника про настання граничного терміну реалізації товару шляхом направлення письмового повідомлення.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін і дає на протязі одного року. Договір автоматично пролонгується на той самий термін, якщо жодна зі Сторін за 30 днів до закінчення дії договору письмово не заявить про бажання розірвати його. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань та за відповідальність по порушенню, яке мало місце під час дії цього Договору (п.п. 10.1., 10.2., 10.3. Договору поставки).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вказаного Договору поставки позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 38 770,47 грн., відповідач повернув товар на загальну суму 20 052,07 грн.
Відповідач перерахував на поточний рахунок позивача суму в розмірі 10 073,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок, наявних у справі.
Таким чином, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 8 645,40 грн., що підтверджується копією акту звірки взаєморозрахунків.
В зв'язку з невиконанням покупцем зобов'язання щодо оплати отриманого товару продавець звернувся до покупця з претензією №08/03/2015 від 03.03.2015 р. про сплату заборгованості. Однак відповідачем не надано відповідь на вимогу позивача та сплачено суму заборгованості за Договором поставки.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно приписів ст.ст. 6, 627, 628, 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
За своєю правовою природою, договір по даній справі є договором поставки.
Згідно із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом, позивачем виконані взяті на себе зобов'язання за договором поставки №РД-16/05/12, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем. Також, матеріали справи не містять будь-яких претензій щодо якості поставленого товару, а також строків відповідної поставки.
Враховуючи викладене та з урахуванням вимог чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позивач зобов'язання за договором поставки виконав в узгодженому порядку. Проте відповідач, в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов Договору, не оплатив вартість поставленого товару, доказів на підтвердження виконання взятих на себе договірних зобов'язань в повному обсязі суду не надав.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Станом на дату розгляду справи у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 8 645,40 грн., що підтверджується копією акту звірки взаєморозрахунків.
Позивач, з урахуванням всіх обставин справи, подав суду достатньо доказів, які об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію. За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 8 645,40 грн. є правомірною, обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 6, 11, 530, 599, 612, 627, 628, 629, 638, 692, 712 Цивільного кодексу України, статтями 175, 193, 265 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 44, 49, 75, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РОДОН ФАРМ" (62472, Харківська обл., Харківський район, місто Мерефа, вул. Дніпропетровська, буд. 223, кім. 6-9, код ЄДРПОУ 37948751) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСАТЛАНТІК УКРАЇНА" (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, код ЄДРПОУ 36883840) суму основного боргу в розмірі 8 645 (вісім тисяч шістсот сорок п'ять) грн. 40 коп. та витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вiсiмсот двадцять сiм) грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 27.07.2015 р.
Суддя Т.О. Пономаренко
спарва № 922/3623/15
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 23.07.2015 |
Оприлюднено | 30.07.2015 |
Номер документу | 47450304 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Пономаренко Т.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні