Рішення

від 17.07.2015 по справі 923/1089/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2015 р. Справа № 923/1089/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Херсон

до Орлівської сільської ради, с. Орлове Високопільського району Херсонської області

про стягнення 13390 грн. 63 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Шовкун І.С., представник, дов. № 44 від 04.06.2015 року;

від відповідача - не прибув.

В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Дочірнє підприємство "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Орлівської сільської ради (відповідач), яким, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог № 13-07/789 від 16.07.2015 р. (а.с. 36-39), просить про стягнення 13390 грн. 63 коп. заборгованості по сплаті за наді послуги з виконання підрядних робіт, з яких: 8010 грн. основного боргу, 141 грн. 84 коп. 3% річних, 3506 грн. 41 коп. інфляційних втрат, 1732 грн. 38 коп. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 509, 510, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 217, 218, 222, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 54, 56 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 08.07.2015 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 17.07.2015 р.

Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити повністю з зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях підстав.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали (а.с. 33), але явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, витребувані судом документи не надав та заявив клопотання про розгляд справи без участі його уповноваженого представника.

Неявка представника відповідача у судове засідання господарського суду не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в:

11.03.2013 року між Орлівською сільською радою та Філією «Великоолександрівський райавтодор» ДП «Херсонський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» був укладений Договір підряду № 28-П відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався виконати визначені замовником види і обсяги робіт з капітального ремонту автомобільних доріг комунальної власності, які здійснюються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у 2013 році для проведення робіт, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом та утриманням вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах відповідно кошторисної документації. Об'єкт робіт: Поточний ремонт вулиці 60 років Жовтня у селі Орлове Високопільського району, Херсонської області.

Пунктом п. 3.1 Договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок Підрядника, вказаний у даному Договорі протягом 5 робочих днів на підставі підписаних сторонами Акта приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних робіт (форма №КБ-3).

Позивач належним чином виконав умови договору, що підтверджується Актом про приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року та довідкою по формі КБ-3 за вересень місяць 2013 року.

Позивачем був виставлений відповідачу рахунок-фактура № 51 від 09.09.2013 р. на суму 4800 грн. для оплати вартості підрядних робіт.

Проте, в порушення умов договору, відповідач не розрахувався в повному обсязі за надані послуги, хоча претензій по виконанню позивачем взятих на себе зобов'язань у сторін не виникало.

Згідно претензії № 24 від 02.03.2015 р. заборгованість відповідача за договором № 28-П від 11.03.2013 р. складає 800 грн. (а.с. 26).

Крім того, за порушення грошового зобов'язання за договором № 28-П від 11.03.2013 р. позивач нарахував 42,87 грн. 3 % річних та 615,20 грн. інфляційних втрат.

18.06.2014 року між Орлівською сільською радою та Філією «Великоолександрівський райавтодор» ДП «Херсонський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» був укладений Договір підряду № 20-П/Д відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався виконати визначені замовником види і обсяги робіт з капітального ремонту автомобільних доріг комунальної власності, які здійснюються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у 2014 році для проведення робіт, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом та утриманням вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах відповідно кошторисної документації. Об'єкт робіт: Поточний ремонт вулиці Гагаріна у селі Орлове Високопільського району, Херсонської області.

Пунктом п. 5.1 Договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок Підрядника, вказаний у даному Договорі протягом 5 банківських днів на підставі підписаних сторонами Акта приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних робіт (форма №КБ-3).

Позивач належним чином виконав умови договору, що підтверджується Актом про приймання виконаних будівельних робіт за січень 2015 року та довідкою по формі КБ-3 за січень 2015 року.

Позивачем був виставлений відповідачу рахунок-фактура № 85 від 01.01.2014 р. на суму 10300 грн. для оплати вартості підрядних робіт.

Проте, в порушення умов договору, відповідач не розрахувався в повному обсязі за надані послуги, хоча претензій по виконанню позивачем взятих на себе зобов'язань у сторін не виникало.

Згідно претензії № 24 від 02.03.2015 р. заборгованість відповідача за договором № 20-П/Д від 18.06.2015 р. складає 7210 грн. (а.с. 26).

Крім того, за порушення грошового зобов'язання за договором 20-П/Д від 18.06.2015 р. позивач нарахував 1732 грн. 38 коп. пені, 98 грн. 97коп. 3 % річних та 2891 грн. 21 коп. інфляційних втрат.

Позивач на адресу відповідача скерував претензію щодо сплати вартості послуг за виконані роботи за вих. № 24 від 02.03.2015 р.

Однак відповіді на претензію відповідач не надіслав, борг не сплатив.

Отже, у відповідача існує заборгованість в сумі 8010 грн., яка до цього часу не погашена.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У зв'язку з цим вимога про стягнення суми основного боргу - 8010 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивач обґрунтовано нарахував відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання 141 грн. 84 коп. 3% річних та 3506 грн. 41 коп. інфляційних втрат.

Суд за допомогою методики визначеної у програмно-технічному комплексі «Ліга-Закон» перевірив розрахунок нарахованих відповідачу збитків від інфляції і 3% річних та встановив, що він здійснений позивачем арифметично та методологічно вірно.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 141 грн. 84 коп. 3% річних та 3506 грн. 41 коп. інфляційних втрат відповідають наведеним нормам, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.

В даному випадку пунктом 7.2 договору № 20-П/Д від 18.06.2014 р. сторонами було обумовлено, що за невчасну оплату наданих послуг (виконаних робіт) замовник виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання за кожен день прострочення.

На підставі вищезазначених норм чинного законодавства та умов договору позивач нарахував відповідачу за порушення виконання зобов'язань з оплати вартості підрядних робіт 1732 грн. 38 коп. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Розрахунок пені здійснено вірно. Судом перевірено.

За правилами ч. 1 ст. 32, ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду зазделегіть встановленої сили.

Таким чином, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України надані сторонами докази та проаналізувавши їх згідно з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 8010 грн. основного боргу, 141 грн. 84 коп. 3% річних, 3506 грн. 41 коп. інфляційних втрат, 1732 грн. 38 коп. пені.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У пункті 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" висловлено правову позицію згідно якої зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.

Згідно вказаної вище правової позиції, суд покладає судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1827 грн. на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Орлівської сільської ради (74013, Херсонська область, Високопільський район, с. Орлове, вул. К.Маркса, буд. 65, ідентифікаційний код 04400481) на користь Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (73000, м. Херсон, вул. Поповича, буд. 23, ідентифікаційний номер - 31918234) - 8010 грн. основного боргу, 141 грн. 84 коп. 3% річних, 3506 грн. 41 коп. інфляційних втрат, 1732 грн. 38 коп. пені та 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.07.2015р.

Суддя Л.І. Александрова