cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"20" липня 2015 р.Справа № 924/882/15
Господарський суд Хмельницької області у складі:
Судді Магери В.В., розглянувши матеріали
За позовом Колективного підприємства „Спецбудмеханізація", м. Хмельницький
до Товариства з обмеженою відповідальністю „СТКБУД", м. Хмельницький
про стягнення 23 071,20 грн. боргу
За участю представників сторін:
від позивача: Гавриленко Р.В. - за довіреністю від 21.05.2015р.;
від відповідача: не прибув.
В судовому засіданні 20.07.2015р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.
Суть спору : Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача 23 071,20 грн. боргу, що виник у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем договору про надання послуг №130 від 13.11.2013р.
В обґрунтування позову позивач вказує, що всупереч уколеному між сторонами договору відповідач оплату за виконанні роботи не провів, усні переговори про сплату боргу результату не дали. Позивач 29.04.2015р. направив на адресу відповідача претензію із вимогою про сплату боргу. Проте, борг залишився непогашений до цього часу.
Позивач посилається на те, що згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно де вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі. Оскільки відповідач порушив свій обов'язок щодо оплати, позивач вважає, що заборгованість відповідача підлягає стягненню в судовому порядку.
Представник позивача в засідання суду 20.07.2015р. прибув, позовні вимоги підтримав та просив про задоволення позову. Повідомив суд про те, що на дату проведення засідання суду борг відповідачем не погашався.
Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті та розміром не оспорив. Представник відповідача в засідання суду 15.06.2015р., 07.07.2015р. та 20.07.2015р. участі не приймав, про поважні причини неявки суд не повідомив. Про розгляд справи на адресу відповідача направлялись відповідні ухвали, які повернуті на адресу суду із відміткою „за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи судом у разі виконання судом вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Судом в даному випадку приймається до уваги, що неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на іншу дату. Тому, для уникнення зловживання процесуальними правами, враховуючи те, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення відповідача про слухання справи в суді, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст.75 ГПК України, за наявними документами.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Колективне підприємство „Спецбудмеханізація", м. Хмельницький як юридична особа зареєстроване 03.03.1995р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи №830716, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних особі та фізичних осіб-підприємців згідно із Виписки із ЄДР від 02.06.2015р. №20652884.
Товариство з обмеженою відповідальністю „СТКБУД", м. Хмельницький як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно спеціального витягу від 02.06.2015р. №20652853.
13.11.2013р. між ТОВ „СТКБУД" (замовник) та КП „Спецбудмеханізація" (виконавець) було укладено Договір №130, згідно якого виконавець зобов'язувався надати послуги будівельними машинами та механізма ми замовнику згідно заявки замовника, а замовник - повністю оплатити вар тість виконаних послуг по цінах виконавця. (п.п.1.1. договору).
Вказаним договором сторони визначили, що замовник зобов'язаний: експлуатувати механізми згідно „Правил будови і безпечної експлуатації механі змів", дотримуватись інструкцій з охорони праці, підписувати зміні рапорти про роботу механізмів не пізніше наступного дня після виконання робіт, акти виконаних робіт на протязі двох днів, забезпечувати сторожовою охороною механізми у випадку їх цілодобового знахо дження на об'єкті, призначати відповідальну особу за безпечне виконання робіт при роботі будівель них механізмів з числа ІТП. (п.п.2.1-2.4 договору).
Згідно п.п.3.1, 3.2., 3.3 договору передбачено, що виконавець зобов'язаний надати замовнику технічно-справні механізми, забезпечити відповідно кваліфіко ваним персоналом. При виході з ладу механізму і неможливості його заміни негайно повідомити про це замовника. Має право не проводити роботи механізмами, якщо вони не відповідають техніч но-експлуатаційним можливостям механізмів, або суперечать Закону України „Про охорону праці" .
Відповідно до п.п.4.1, 4.2, 4.3 договору вартість роботи машин та механізмів встановлюється згідно визначеної підряд ником планово-розрахункової ціни. Планово-розрахункові ціни є динамічними і можуть змінюватись протягом дії до говору, про що Підрядник попереджує Замовника за 10 днів і дає змінені ціни. Замовник дає попередню оплату в розмірі 100 % замовлених послуг, на основі отриманих рахунків.
Із матеріалів справи вбачається, що у листопаді 2013 року на виконання умов договору позивач виконав роботи машинами та механізмами замовнику на суму 20 522,40 грн., а саме автомобілями самоскидами, екскаваторами навантажувачами та екскаваторами одноковшевими на пневмоходу, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт №340 та довідкою про вартість виконаних робіт №340 типової форми КБ-3, яка підписана представниками сторін та скріплена печатками.
Також, у грудні 2013 року позивач також надав відповідачу послуги по виконанню робіт машинами та механізмами замовнику на суму 2 548,80 грн., а саме автомобілями - самоскидами, навантажувачами одноковшевими, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт №369 та довідкою про вартість виконаних робіт №369 типової форми КБ-3, яка підписана представниками сторін та скріплена печатками.
Таким чином, позивачем надано відповідачу послуги по виконанню робіт згідно договору №130 від 13.11.2013р. на загальну суму 23 071,20 грн., що підтверджено наявними в матеріалах справи довідками про вартість робіт, актами приймання виконаних робіт, розрахунком заборгованості.
Судом встановлено, що борг в сумі 23 071,20 грн. відповідач не сплатив, тому позивач направив на адресу відповідача претензію від 06.05.2015р. (направлена згідно фіскального чека 06.05.2015р.) із вимогою негайно провести розрахунки із позивачем на протязі 7 днів з моменту отримання претензії.
Оскільки борг в сумі 23 071,20 грн. відповідачем не був погашений, позивач звернувся із позовом про стягнення останнього в судовому порядку.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги таке:
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати борг.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст.ст.526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Статтями 902, 903 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було підписано договір №130 від 13.11.2013р., предметом якого сторони визначили надання послуг виконавцем замовнику будівельними машинами та механізмами, згідно якого відповідач взяв на себе зобов'язання провести розрахунок з позивачем за надані послуги, проте зобов'язань по оплаті не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість.
При цьому, суд вважає правомірною заборгованість в сумі 23 071,20 грн., яка відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами. Відтак, належних та допустимих доказів на спростування вищенаведеного, суду не подано.
За приписами статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно із приписами статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати по справі підлягають покладенню на відповідача, оскільки даний спір виник з вини останнього.
Керуючись ст.ст.12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -
ВИРІШИВ:
Позов Колективного підприємства „Спецбудмеханізація", м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю „СТКБУД", м. Хмельницький про стягнення 23071,20 грн. боргу задовольнити.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „СТКБУД", 29010, м. Хмельницький, вул. Стельмаха, 97 (код ЄДРПОУ 38662059) на користь Колективного підприємства „Спецбудмеханізація", 29016, м. Хмельницький, вул. Геологів,7 (код ЄДРПОУ 01269365) 23 071,20 грн. (двадцять три тисячі сімдесят одна гривня 20 коп.) боргу, 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Повне рішення складено 24.07.2015р.
Суддя В.В. Магера
Віддрук. 2 прим.:
1 - до справи;
2 - відповідачу (вул. Стельмаха, 97, м. Хмельницький, 29010) - рекоменд. з повідомл
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 20.07.2015 |
Оприлюднено | 30.07.2015 |
Номер документу | 47450510 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Магера В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні