Постанова

від 22.07.2015 по справі 908/1455/15-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.07.2015 справа №908/1455/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Суддів:Малашкевича С. А. Мартюхіної Н. О., Кододової О. В. при секретарі судового засіданняКайдашової М. О. за участю представників сторін: від позивача:не з'явились від відповідача:не з'явились від третіх осіб:не з'явились розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства «Гема», с. Веселе Веселівського району Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 05.05.2015р. у справі№ 908/1455/15-г (суддя: Гандюкова Л.П.) за позовом до відповідача: за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Фермерського господарства «Гема», с. Веселе Веселівського району Запорізької області Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області, с. Веселе Веселівського району Запорізької області Таврійської сільської ради Веселівського району Запорізької області, с. Таврія Веселівського району Запорізької області ОСОБА_5, АДРЕСА_1 про стягнення збитків в сумі 217 745, 00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.05.2015 р. у справі № 908/1455/15-г відмовлено у задоволенні позову Фермерського господарства «Гема», с. Веселе Веселівського району Запорізької області до відповідача- Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області, с. Веселе Веселівського району Запорізької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Таврійської сільської ради Веселівського району Запорізької області та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5 про стягнення ринкової вартості збитків (неодержаних доходів) ФГ «Гема» за 2012, 2013 роки в розмірі 217745,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як незаконне та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування підстав для його скасування апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідач доводи апеляційної скарги заперечив з мотивів, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу від 08.07.2015р. № 1307/01-01-23.

Сторони в судове засідання не з'явились, про день, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.

Відповідач в запереченнях на апеляційну скаргу просив розглянути справу без участі представника Веселівської райдержадміністрації.

Від Таврійської сільської ради також надійшло клопотання (від 23.06.2015 р. № 187) про розгляд справи без участі їх представника.

Колеія суддів клопотання відповідача та третьої особи - Таврійської сільської ради задовольнила.

Третя особа - ОСОБА_5 в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив.

Від позивача електронною поштою надійшло клопотання від 21.07.2015р., в якому останній просив відкласти розгляд справи на іншу дату, пославшись на те, що бере участь в іншому судовому процессі по розгляду цивільної справи, що відбуватиметься в Заводському районному суді м. Запоріжжя 22.07.2015 р. о 14 год. 00 хв., а також необхідністю надання суду додаткових пояснень та доказів стосовно даного спору.

Колегія суддів клопотання позивача про відкладення розгляду справи відхилила, з підстав того, що останнім не було підтверджено (процесуальними документами чи судовою повісткою) участь його у вказаній цивільні справі саме в день слухання справи № 908/1455/15-г. Наразі колегія суддів зазначає, що про день слухання справи сторони, у т. ч. позивач повідомлялися завчасно, тому позивач мав можливість направити в судове засідання апеляційної інстанції свого повноважного представника. До того ж, явка в судове засідання Донецьким апеляційним господарським судом не визнавалась обов'язковою. Не прийняті судовою колегією до уваги, також посилання позивача, як на підставу відкладення судового засідання, необхідність надання ним додаткових пояснень та доказів стосовно даного спору, оскільки на думку колегії суддів, позивач мав достатньо часу для підготовки та надання таких пояснень та доказів до судового засідання. Крім того, позивач не вказав в чому саме полягає причина затримки надання додаткових доказів до 22.07.2015 р., які саме додаткові докази він має намір подати, а також причини їх неподання в суд першої інстанції, тобто не навів будь-яких обґрунтувань свого клопотання.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання позивача та можливість вирішення справи за наявними у справі документами.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

17.04.1992 р. рішенням 12 сесії 21 скликання Веселівської районної Ради народних депутатів № 5 вирішено надати земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_6: ріллі - 50 га, лісосмуг - 5,3 га, доріг 0,8 га, госпподвір'я - 2,6 га, ями - 0,6 га.

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_6 був виданий Державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею № НОМЕР_1, відповідно до якого землеволодільцю надано у довічне успадковуване володіння 59,3 га землі в межах згідно з планом володіння для ведення селянського господарства.

В подальшому, розпорядженням Веселівської районної Ради народних депутатів від 12.01.1993 р. № 4 був зареєстрований статут Фермерського господарства «Гема», головою якого призначено ОСОБА_6.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим 12.04.2005 р. відділом реєстрації актів цивільного стану Веселівського районного управління юстиції Запорізької області.

16.10.2012 р. державним нотаріусом Приазовської районної державної нотаріальної контори Запорізької області видано свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого ОСОБА_7 є спадкоємицею майна ОСОБА_6: цілісного майнового комплексу ФГ «Гема», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

У свідоцтві вказано, що згідно зі ст.1299 Цивільного кодексу України право на спадщину на цілісний майновий комплекс підлягає державній реєстрації в Веселівській районній державній адміністрації Запорізької області.

Відповідно до нової редакції статуту ФГ «Гема» (державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 16.10.2012 р.) засновником та головою Фермерського господарства «Гема» є ОСОБА_7

В п. 1.5 статуту ФГ «Гема» зазначено, що для організації діяльності господарству передана у постійне користування земельна ділянка загальним розміром 59,3 га, що розташована на землях Таврійської сільської ради Веселівського району та надана на підставі рішення Веселівської районної ради № 5 від 17.04.1992 р.

19.03.2012 року під час звернення до Відділу Держкомзему у Веселівському районі Запорізької області, ОСОБА_7 дізналась про існування Розпорядження голови Веселівської районної державної адміністрації від 15.02.2012 р. № 45 «Про припинення права користування та передачу земельної ділянки до земель запасу Таврійської сільської ради», відповідно до якого вирішено в зв'язку зі смертю 13.02.2005 р. голови ФГ «Гема» ОСОБА_6 визнати Державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею № НОМЕР_1, виданого на ім'я ОСОБА_6., таким, що втратив чинність; земельну ділянку загальною площею 59,3 га, в тому числі 50,0 га ріллі, передати до земель запасу Таврійської сільської ради, відділу Держкомзему у Веселівському районі внести зміни до земельно-облікових документів.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.02.2013 р. у справі № 0870/5863/12, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014 р., скасовано розпорядження голови Веселівської районної державної адміністрації № 45 «Про припинення права користування та передачу земельної ділянки до земель запасу Таврійської сільської ради» від 15.02.2012 р. У касаційному порядку вказані судові рішення не переглядалися.

Як вказує позивач, 25 березня 2012 року гр. ОСОБА_5 почав обробляти земельну ділянку ФГ «Гема», внаслідок чого ОСОБА_7 зверталась до чергової частини Веселівського РВУ МВС України в Запорізькій області з усною заявою про самовільне зайняття земельної ділянки.

09.04.2012 р. гр. ОСОБА_5 здійснив посів зернових на вказаній земельній ділянці.

13.08.2012 р. між Веселівською районною державною адміністрацією в особі голови райдержадміністрації та гр. ОСОБА_5 був укладений договір оренди земельної ділянки НОМЕР_3, який був зареєстрований у відділі Держкомзему у Веселівському районі Запорізької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 26.10.2012 р. за № 232120004000326.

Рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 31.03.2014 р. у справі № 313/623/13-ц, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 03.09.2014р., договір оренди земельної ділянки НОМЕР_3 від 13.08.2012 р. був визнаний недійсним. Однак, під час розгляду в Донецькому апеляційному господарському суді справи № 908/1544/15-г, позивачем було повідомлено та надано з єдиного державного реєстру судових рішень копію Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.06.2005 р., якою Рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 31.03.2014 р. у справі № 313/623/13-ц та Ухвала апеляційного суду Запорізької області від 03.09.2014р. були скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до довідки Таврійської сільської ради Веселівського району Запорізької області від 02.02.2015 р. за вих.№ 92 на території сільської ради знаходиться в постійному користуванні земельна ділянка під ФГ «Гема», керівник ОСОБА_7, загальною площею 59,3 га, в т. ч. 50,0 га рілля.

Позивач вважає, що незаконним розпорядженням голови Веселівської райдержадміністрації Запорізької області від 15.02.2012 р. № 45 «Про припинення права користування та передачу земельної ділянки до земель запасу Таврійської сільської ради» земельна ділянка загальною площею 59,3 га, в т. ч. 50,0 га рілля незаконно була вилучена з постійного користування ФГ «Гема», тим самим позивачу завдано збитки, так як господарство було позбавлено можливості використовувати дану земельну ділянку та отримувати прибуток.

У відповідь на письмові звернення позивача про створення комісії Веселівської райдержадміністрації для визначення розміру збитків ФГ «Гема» від неодержаного доходу, відповідач направив лист від 23.01.2015 р. № 2694/01-01-12/1, яким повідомив про неможливість призначити голову комісії щодо визначення збитків власникам землі та землекористувачам через вакантні посади голови райдержадміністрації та його заступників.

В зв'язку з чим, Фермерське господарство "Гема" звернулось до ТОВ «Оціночно-консалтингова фірма «Бізнес-Експерт-Сервіс» для розрахунку суми збитків, яке надало довідки від 22.04.2015 р. №№ 34, 35, відповідно до яких ринкова вартість збитків (неодержаних доходів) ФГ «Гема» за 2012 рік складає 70254 грн., за 2013 рік - 147491 грн.

Позивач у позові (з урахуванням уточнень) просить стягнути з Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області суму 217745,00 грн. - ринкову вартість збитків (неодержаних доходів) ФГ «Гема» за 2012, 2013 роки, яка була розрахована ТОВ «Оціночно-консалтингова фірма «Бізнес-Експерт-Сервіс».

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції послався на те, що позивач пред'являючи вимогу про стягнення збитків не довів суду належними та допустимими доказами наявності таких збитків (реальних та точних даних, які б безспірно підтверджували можливість отримання ним доходу саме в заявленому розмірі та в зазначеній ним період), а також причинного зв'язку (що заявлена сума є саме безпосереднім наслідком дій відповідача).

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність позивачем заявлених у позові вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушенного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ст.152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, у т. ч. шляхом відшкодування заподіяних збитків.

Водночас відповідно до ст.156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Статтею 157 Земельного кодексу України передбачено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Позивач, як на підставу для стягнення з відповідача збитків, посилається на незаконне вилучення з постійного користування ФГ «Гема» земельної ділянки, внаслідок прийняття головою Веселівської райдержадміністрації Запорізької області розпорядження від 15.02.2012 р. № 45 «Про припинення права користування та передачу земельної ділянки до земель запасу Таврійської сільської ради».

Так, розпорядженням голови Веселівської районної державної адміністрації від 15.02.2012 р. № 45 «Про припинення права користування та передачу земельної ділянки до земель запасу Таврійської сільської ради» вирішено в зв'язку зі смертю 13.02.2005 р. голови ФГ «Гема» ОСОБА_6 визнати Державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею № НОМЕР_1, виданого на ім'я ОСОБА_6., таким, що втратив чинність; земельну ділянку загальною площею 59,3 га, в тому числі 50,0 га ріллі, передати до земель запасу Таврійської сільської ради, відділу Держкомзему у Веселівському районі внести зміни до земельно-облікових документів.

Однак, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.02.2013р. у справі № 0870/5863/12, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014 р., розпорядження голови Веселівської районної державної адміністрації № 45 «Про припинення права користування та передачу земельної ділянки до земель запасу Таврійської сільської ради» від 15.02.2012 р. скасовано.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.02.2013 р. у справі № 0870/5863/12, яка набрала законної сили, встановлено, що оскільки ОСОБА_7 є спадкоємцем, яка виявила бажання та продовжує діяльність фермерського господарства «Гема», то законні підстави для припинення Веселівською районною державною адміністрацією права користування земельною ділянкою, наданою ОСОБА_6, у зв'язку з його смертю, відсутні.

Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до положень Цивільного кодексу України, що регламентують умови та порядок відшкодування збитків, для застосування такої міри відповідальності необхідною є наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та понесеними збитками, вина боржника.

Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності.

Особа, яка вимагає відшкодування збитків, повинна довести факт заподіяння шкоди, розмір понесених збитків, безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між заподіянням шкоди і збитками та вину особи, яка заподіяла шкоду.

За змістом законодавства особа має право вимагати відшкодування збитків (неодержаних доходів), які могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання відповідачем.

Вимагаючи відшкодування збитків відповідачем, позивач повинен довести, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу і при цьому протиправні дії саме відповідача є причиною, а збитки, які виникли, - наслідком такої протиправної поведінки. При визначені неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» № 284 від 19.04.1993 р., на яку позивач посилається як на підставу позову, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

У разі, коли збитки заподіяні погіршенням якості земель або приведенням їх у непридатність для використання за цільовим призначенням, до складу комісій включаються також представники територіальних органів Держсільгоспінспекції, санітарно-епідеміологічних і природоохоронних органів.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Відшкодуванню підлягають: вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво; вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень; вартість лісових і дерево-чагарникових насаджень; вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд; понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи; інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обгрунтовані

Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).

Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.

Таким чином, згідно вказаної постанови Кабінету Міністрів України№ 284 від 19.04.1993 р. розміри збитків визначаються комісіями створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад, тобто в даному випадку комісією, створеною відповідачем.

Відповідно до листа відповідача від 23.01.2015 р. № 694/01-01-12/1 позивачу було повідомлено, що комісія щодо визначення збитків власникам землі та землекористувачам не в змозі приймати рішення, оскільки відсутній голова такої комісії.

Як стверджує позивач, після першого його звернення до відповідача з заявою про здійснення розрахунку збитків пройшло багато часу, але комісія так і не була створена відповідачем, розрахунку збитків не було здійснено відповідачем.

У зв'язку з неотриманням від відповідача розрахунків збитків, позивач в обґрунтування заявленої суми, надав суду довідки, складені ТОВ «Оціночно-консалтингової фірми «Бізнес-Експерт-Сервіс», в яких розрахована ринкова вартість збитків (неодержаних доходів) ФГ «Гема» за 2012-2013 роки. Однак вказані довідки не є належними та беззаперечними доказами понесення позивачем збитків. Як вірно зазначив суд першої інстанції, при розрахунку збитків ТОВ «Оціночно-консалтингової фірми «Бізнес-Експерт-Сервіс» була прийнята ринкова вартість пшениці даних років, середні ціни реалізації та врожайності пшениці у Запорізької області. Проте первісний розрахунок збитків, якій був проведений самим позивачем та вказаний у позові був проведений із розрахунку цін та врожайності ріпака озимого. Дані суперечності не дають суду підстави вважати, що позивач мав намір вирощувати у 2012-2013 роках саме пшеницю та те, що цією сільськогосподарською культурою була б засіяна вся площа (рілля 50,0 га). Крім того, з долучених до письмових пояснень ОСОБА_5 договору купівлі-продажу, акту приймання-передачі до цього договору вбачається, що 31.03.2014 р. позивач купив у ОСОБА_5 посіви жита, ячменю, пшениці, які знаходяться на земельній ділянці ФГ «Гема». Суд першої інстанції вірно зазначив, що із цих доказів не вбачається, що це були ярові посіви, а не озимі, тобто засіяні у 2013 р.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач повинен здійснити точні розрахунки збитків і підтвердити їх відповідними документами. Однак таких доказів позивачем не було надано.

Таким чином, позивач пред'являючи вимогу про відшкодування збитків (неодержавних доходів), не надав суду належних та допустимих доказів наявності таких збитків.

Як зазначалось вище, для притягнення до відповідальності у формі відшкодування збитків необхідні наявність усіх чотирьох елементів складу правопорушення.

Проте, позивач посилаючись на те, що збитки він отримав внаслідок прийняття розпорядження Веселівської райдержадміністрації № 45 від 15.02.2012 р. не довів причинного зв'язку між завданими збитками та діями відповідача, які полягали у прийнятті вказаного розпорядження.

Позивач не довів, що був позбавлений можливості використовувати земельну ділянку та отримувати прибуток, оскільки як вбачається з матеріалів справи свідоцтво на цілісний майновий комплекс фермерського господарства «Гема» видано 16.10.2012 р., тобто на час прийняття розпорядження голови Веселівської районної державної адміністрації № 45 «Про припинення права користування та передачу земельної ділянки до земель запасу Таврійської сільської ради» свідоцтва ще не було у ОСОБА_7

Згідно з ст.1299 ЦК України якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкодавець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (ст. 182 цього Кодексу). Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна. Як встановлено судом першої інстанції, представник позивача за державною реєстрацією прав на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину не зверталась. Отже, правильним є висновок цього суду, що державна реєстрація змін до установчих документів фермерського господарства «Гема» 16.10.2012р. (нової редакції статуту) на підставі Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» не є тотожною державної реєстрації прав на нерухоме майно в порядку Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Таким чином, лише наявність скасованого в судовому порядку розпорядження голови Веселівської районної державної адміністрації № 45 «Про припинення права користування та передачу земельної ділянки до земель запасу Таврійської сільської ради» не може бути безумовною підставою для стягнення з відповідача заявленої позивачем суми збитків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем наявності у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: розміру заподіяних йому збитків та причинного зв'язку - того, що такі збитки отримані внаслідок саме дій відповідача.

В силу ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За приписами ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції використано у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі, а висновки, викладені в рішенні узгоджуються з приписами норм чинного законодавства, які в даному випадку регулюють спірні правовідносини, що призвело до прийняття правомірного рішення.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення та неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Запорізької області від 05.05.2015 р. по справі № 908/1455/15-г.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Гема», с. Веселе Веселівського району Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 05.05.2015 р. по справі № 908/1455/15-г - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 05.05.2015 р. по справі № 908/1455/15-г - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С. А. Малашкевич

Судді: Н. О. Мартюхіна

О. В. Кододова