Постанова

від 25.03.2015 по справі 804/5217/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 березня 2015 рокусправа № 804/5217/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2014р. у справі № 804/5217/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Торгстрой"

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-Торгстрой" (далі по тексту - позивач, ТОВ "АТБ - Торгстрой") звернулося до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, податковий орган) від 31.10.2013 року №0003641504, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати за землю на 60337,06 грн. (в т.ч. основний платіж - 50 212,56 грн., штрафна (фінансова) санкція - 10124,50 грн.).

На обґрунтування позовних вимог зазначалось, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки №617/1504/32010549 від 03.10.2013р., є безпідставними, тому прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення-рішення від 31.10.2013 року №0003641504 - протиправне.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено. Податкове повідомлення-рішення 31.10.2013 року №0003641504 визнано протиправне та скасовано. При цьому суд зазначив, що посилання в Акті перевірки на Рішення Дніпропетровської міської ради №216/8 від 02.02.2011 року як на підставу збільшення розміру орендної плати, є неправомірним, оскільки даним рішенням до істотних умов договорів оренди, до яких відноситься розмір орендної плати, не вносилися зміни щодо підвищення плати. Більш того, своїм рішенням №216/8 від 02.02.2011 року Дніпропетровська міська рада встановила, що до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками повинен дорівнювати мінімальному розміру орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання і у зв'язку з цим постановила внести зміни до рішень міської ради (стосовно встановлення розміру річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України) щодо передачі земельних ділянок в оренду, стосовно яких договори знаходяться в процесі оформлення та не пройшли державну реєстрацію та проектів рішень міської ради, які погоджено міською радою. За висновками суду Акт перевірки №617/1504/32010549 від 03.10.2013 року не містить посилань на вину позивача, яка виразилася в намірі порушити публічний порядок, та не доводить умислу на порушення публічного порядку, і не містить посилання на те, в чому таке порушення полягає, тому доводи податкового органу судом не прийняті до уваги.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. Апелянт вважає судове рішення незаконним, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив та не дослідив належним чином фактичні обставини, невірно застосував норми матеріального права. Апелянт стверджує, що спірне податкове повідомлення-рішення не ґрунтується на законі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Торгстрой" (код ЄДРПОУ 32010549) з питань повноти нарахування орендної плати за землю за період з 01.01.2011р. по 31.07.2013р.

За результатами перевірки 03.10.2013 року складено акт №617/1504/32010549, в якому зазначається про порушення позивачем підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 та пункту 276.3 статті 276 Податкового кодексу України (ПКУ), в результаті чого занижений розмір орендної плати за земельні ділянки на 2011 рік 19437,12 грн., за 2012 рік - 19437, 12 грн., січень - липень 2013 року 11338, 32 грн.

На підставі акту перевірки 18.03.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0003641504, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з плати за землю на 60 337,06 грн. (в т.ч. основний платіж - 50 212,56 грн., штрафна (фінансова) санкція - 10124,50 грн.).

Доводи податкового органу грунтуються на встановленні порушень з боку ТОВ "АТБ - Торгстрой" п.288.5 ст.288 ПКУ та рішення Дніпропетровської міської ради №216/8 від 02.02.2011, внаслідок чого сталося заниження суми задекларованої орендної плати за землю за 2011, 2012 та січень-липень 2013 років по договорам оренди землі за земельні ділянки, розташовані за адресами:

- м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 20 площею 0,0058 га;

- м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 20 площею 0,0702 га.

Висновки податкового органу пов'язані з наступними обставинами:

- 28.03.05р. між Дніпропетровською міською радою та ТОВ "АТБ - Торгстрой" укладено договір оренди земельної ділянки строком на 15 років. Відповідно до п.1.1 розділу 1 договору ТОВ "АТБ - Торгстрой" прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Червона, 20, загальною площею 0,0058га., яка зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:394:0076;

- 28.03.05р. між Дніпропетровською міською радою та ТОВ "АТБ - Торгстрой" укладено договір оренди земельної ділянки строком на 15 років. Відповідно до п.1.1 розділу 1 договору ТОВ "АТБ-Торгстрой" прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Червона, 20, загальною площею 0,0702га, яка зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:394:0077.

Згідно п.4.1 договорів річна орендна плата встановлюється в грошовій формі у розмірі 1% грошової оцінки земельної ділянки. За умовами п.4.2 договорів зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України. У відповідності до п.5.2 договорів цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості.

У зв'язку з набранням чинності з 01.01.2011 року Податковим кодексом України (ПКУ) Дніпропетровською міською радою прийнято рішення №216/8 від 02.02.11, яким встановлено річний розмір орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному ПКУ, незалежно від мети використання.

Як вже зазначалося, Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ - Торгстрой" (код ЄДРПОУ 32010549) з питань повноти нарахування орендної плати за землю за період з 01.01.2011р. по 31.07.2013р., за наслідками якої 03.10.2013 року складено акт №617/1504/32010549, де зафіксовано порушення позивачем підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 та пункту 276.3 статті 276 Податкового кодексу України (ПКУ), що виразилося в заниженні розміру орендної плати за вищевказані земельні ділянки: за 2011 рік - 19437,12 грн., за 2012 рік - 19437, 12 грн., за січень-липень 2013 року - 11338, 32 грн.

В результаті виявлених порушень податковим органом 18.03.2014 року спірним податковим повідомленням-рішенням №0003641504, яким ТОВ "АТБ - Торгстрой" збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю на 60337,06 грн., з яких 50 212,56 грн. - сума основаного платежу та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 10124,50 грн.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Згідно з ч.2 ст.21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПКУ).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Пунктом 14.1.136 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з Законом № 309-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" зміна розміру земельного податку є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичну зміну умов договору щодо розміру орендної палати.

Законом України від 03.06.2008 року №309-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до ст.21 Закону України від 06.10.1998 року "Про оренду землі", відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

З прийняттям Податкового кодексу України Закон України "Про плату за землю" втратив чинність. На час виникнення спірних взаємовідносин розмір земельного податку (ставка податку на земельні ділянки) був встановлений Податковим кодексом України, положення п.288.5 якого кореспондуються з положеннями ст.21 Закону України "Про оренду землі" (з урахуванням Закону №309 - VI.)

Матеріали справи підтверджують, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення позивачем пп.16.1.4 п.16.1 cm. 16, п.288.1 та п.288.5 ст.288 ПКУ, рішення Дніпропетровської міської ради №216/8 від 02.02.2011, внаслідок чого встановлено заниження орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Бабушкінського району на 2011 рік - 19437,12 грн., 2012 рік - 19437,12 грн., січень-липень 2013 року - 11338,32 грн.

За приписами пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Так, підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України зазначено, розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII ПК; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

У відповідності до підпункту 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу та не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом;

в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Податковим кодексом України визначено нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Оскільки позивач неправомірно здійснював нарахування і сплату орендної плати за землі державної і комунальної власності за договором оренди землі в розмірі 1 % від грошової оцінки землі, замість встановлених підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК 3 % від грошової оцінки, відповідачем правомірно збільшено суму грошового зобов'язання.

При цьому колегія суддів керується правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 02.12.2014р. у справі №21-274а-14.

За приписами пп.54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного податкового-повідомлення рішення, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 123.1 ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як визначає п.123.2 цієї статті, використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору, платежу додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. При цьому, сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Таким чином, нарахування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України в даному випадку є обґрунтованим.

Проте судом першої інстанції вищевказане не враховано, що призвело до помилкового рішення. Колегія суддів вважає, що доводи відповідача ґрунтуються на законі та підтверджуються матеріалами справи, тому апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду першої інстанції - скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2014р. у справі №804/5217/14 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2014р. у справі №804/5217/14 скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскарженою згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна