Постанова

від 22.07.2015 по справі 815/5775/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/5775/14

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лик Плюс" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лик Плюс" до Державної податкової інспекції в Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним та скасування акту, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лик Плюс" (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ) про визнання протиправним та скасування наказу ДПІ від 04 вересня 2014 року №2023 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки TOB щодо підтвердження взаємовідносин із контрагентами за березень 2014 року; визнання протиправним та скасування акту ДПІ від 17 вересня 2014 року №4959/15-53-22-3/38352354 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки TOB щодо підтвердження взаємовідносин із контрагентами за березень 2014 року; визнання протиправними дій ДПІ щодо внесення змін до АІС "співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, бази АІС "Аудит" на підставі акту від 17 вересня 2014 року №4959/15-53-22-3/38352354 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки TOB щодо підтвердження взаємовідносин із контрагентами за березень 2014 року та з вимогою зобов'язати ДПІ внести відповідні зміни до АІС співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, бази АІС "Аудит", в частині скасування відображення інформації, викладеної в акті від 17 вересня 2014 року № 4959/15-53-22-3/38352354 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки TOB щодо підтвердження взаємовідносин із контрагентами за березень 2014 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2015 року позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погоджуючись з постановою суду, ТОВ подало апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 17 вересня 2014 року фахівцями ДПІ згідно пп.20.1.4. п.20.1 ст.20, пп.78.1.1, п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі ПК України), на підставі наказу від 04 вересня 2014 року №2023 "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки TOB "ЛИК ПЛЮС" щодо підтвердження взаємовідносин із контрагентами за березень 2014 року" та направлень на перевірку №002185/1974, №002186/1975 від 04 вересня 2014 року, проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань документального підтвердження господарських відносин із контрагентами їх реальності та повноти відображення в обліку за березень 2014 року.

За результатами проведеної перевірки фахівцями ДПІ складено акт №4959/15-53-22-3/38352354 від 17 вересня 2014 року, у висновку якого перевіряючими зазначено про неможливість підтвердження реальності здійснення підприємством господарських операцій з причин відмови платника податків надати до перевірки оригінали (копії) документів.

За результатами проведеної перевірки та в зв'язку з виявленими порушеннями ДПІ було внесено зміни до АІС "співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, бази АІС "Аудит".

Прийняття посадовою особою ДПІ наказу про проведення перевірки, її проведення, складання акту перевірки та внесення змін до АІС "співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, бази АІС "Аудит" і стало підставами для звернення ТОВ з позовом до суду.

Вирішуючи справу та відмовляючи в задоволенні вимог суд першої інстанції виходив з того, що наказ в.о. начальника ДПІ №2023 від 04 вересня 2014 року "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Лик Плюс" щодо підтвердження взаємовідносин із контрагентами за березень 2014 року" прийнято правомірно та за наявності підстав, передбачених законом. Крім того, судом було зазначено, що фактично в акті перевірки викладається суб'єктивна думка перевіряючого, його оціночні судження, щодо наявності з боку платника порушень податкового та іншого законодавства, тому оскільки за результатами даної перевірки податкове повідомлення - рішення не виносилось, то позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування акту перевірки є безпідставними та необґрунтованими. Також, судом першої інстанції визначено, що внесення до електронної бази даних АІС "співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, бази АІС "Аудит" податкової інформації, отриманої внаслідок проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх частково помилковими з огляду на наступне.

Положеннями п.54.3. ст.54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

У разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (п.58.1. ст.58 ПК України).

Також, згідно до п.1.6.3. Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків (далі Рекомендації), затверджених наказом ДПС України від 31 жовтня 2012 року №948, у разі встановлення за результатами перевірки порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за розглядом матеріалів перевірки керівником (заступником керівника) органу ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків, приймаються та надсилаються платнику податків податкові повідомлення-рішення за формами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

З аналізу наведених норм податкового законодавства вбачається, що єдиним можливим варіантом дій податкового органу в разі встановлення факту заниження або завищення платником податків податкового зобов'язання є прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення про донарахування податкового зобов'язання та/або застосування відповідних штрафних санкцій.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції та з матеріалів справи вбачається, податковим органом не було винесено податкового повідомлення-рішення про донарахування податкового зобов'язання та/або застосування відповідних штрафних санкцій, і відповідно і не відбулось узгодження таких зобов'язань у встановленому законом порядку, натомість, ДПІ було внесено до електронної бази даних АІС "співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, бази АІС "Аудит" податкову інформацію, отриману на підставі акту №4959/15-53-22-3/38352354 від 17 вересня 2014 року "Про результати проведення виїзної документальної перевірки TOB, щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами їх реальності та повноти відображення в обліку за березень 2014 року".

Крім того, положеннями п.2.6 Рекомендацій передбачено, що після впровадження підсистеми "Податковий аудит" системи "Податковий блок" форми, передбачені додатками 1 - 9 до Методичних рекомендацій, а також передбачені Методичними рекомендаціями документи складаються, ведуться та накопичуються в електронному вигляді в підсистемі "Податковий аудит" системи "Податковий блок".

Працівники підрозділів, що здійснюють (очолюють) перевірки, вносять необхідну інформацію до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АС "Аудит" (підсистеми "Податковий аудит" системи "Податковий блок" - після її впровадження) на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок (при направленні повідомлення платнику податків про початок документальної планової (невиїзної позапланової) перевірки, оформленні направлення на проведення перевірки, реєстрації акта (довідки) перевірки (звірки), інших складених актів (довідок), прийнятті та направленні податкового повідомлення-рішення, складанні протоколів про адміністративне правопорушення тощо - в день вчинення відповідних дій; адміністративного або судового оскарження грошового зобов'язання, визначеного у прийнятих податкових повідомленнях-рішеннях - в день отримання відповідних документів або отримання інформації в установленому порядку (до підсистеми "Податковий аудит" системи "Податковий блок" додатково вноситься: наказ про проведення перевірки; протокол засідання постійної комісії із розгляду спірних питань, заперечення до акта перевірки, висновок і відповіді на такі заперечення; додатково приєднуються акти в електронному вигляді з усіма передбаченими додатками, інші визначені підсистемою дані).

Відповідні підрозділи органу ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків, забезпечують внесення до інформаційних баз даних відповідної інформації та даних не пізніше наступного робочого дня з дня отримання, а також вжиття заходів щодо своєчасного погашення платником податків донарахованих перевіркою сум податкових зобов'язань із відповідним повідомленням органу ДПС, що здійснював (очолював) перевірку, про результати апеляційного узгодження, а також повноту і своєчасність їх сплати.

З аналізу наведеного можна дійти висновку, що посадові особи податкового органу, які здійснюють перевірки платника податків повинні вносити необхідну інформацію до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АС "Аудит", в тому числі і до системи "Податковий блок", на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок, тобто, саме по собі внесення відомостей до вказаної інформаційної системи є наслідком здійснення відповідних заходів та дій податковим органом, зокрема, прийняття та направлення податкового повідомлення-рішення, складанні протоколів про адміністративне правопорушення, тощо.

Як було зазначено вище, єдиним можливим варіантом дій податкового органу в разі встановлення факту заниження або завищення платником податків податкового зобов'язання є прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення, узгодження податкових зобов'язань, а тому оскільки такого рішення податковим органом не приймалось, то і внесення ДПІ відомостей (змін) до системи є безпідставним, оскільки останні є наслідком вчинення ДПІ фактичних заходів відносно платника податків, які, в даному випадку, здійсненні не були.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ТОВ про визнання протиправними дій ДПІ щодо внесення змін до АС "співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, бази АС "Аудит" на підставі акту перевірки від 17 вересня 2014 року №4959/15-53-22-3/38352354 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИК ПЛЮС" щодо підтвердження взаємовідносин із контрагентами за березень 2014 року та зобов'язання відповідача внести відповідні зміни до вказаної системи в частині скасування відображення інформації, викладеної в акті вказаної перевірки, є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу ДПІ від 04 вересня 2014 року №2023 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ДПІ зверталось до ТОВ з письмовим запитом про надання інформації та її документального підтвердження за № 15256/15-53-22-3 від 05 травня 2014 року, в якому зазначено, що у зв'язку з виявленням фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, ДПІ просить надати протягом 10 робочих днів інформацію та її документальне підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися) для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях, а також повідомити чи включено у відповідному періоді до валових витрат (розрахунках, звітах тощо) з питань взаємовідносин із суб'єктами господарювання за період березень 2014 року, їх реальності та відображення в обліку.

Наведений інформаційний запит ТОВ було отриманий під підпис керівником - Маринич Я.В. 05 травня 2014 року, що підтверджується копією самого запиту №15256/15-53-22-3 від 05 травня 2014 року.

Разом з тим, відповідь на інформаційний запит та витребувані документи від ТОВ ДПІ надано не було, що є підставою для проведення позапланової перевірки. Тому колегія суддів вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу ДПІ від 04 вересня 2014 року №2023 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки TOB щодо підтвердження взаємовідносин із контрагентами за березень 2014 року є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Стосовно вимог про визнання протиправним та скасування акту від 17 вересня 2014 року №4959/15-53-22-3/38352354 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки TOB щодо підтвердження взаємовідносин із контрагентами за березень 2014 року колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Цю норму слід розуміти в системному зв'язку із частиною 1 тієї самої статті, з якої випливає, що захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб шляхом оскарження до адміністративного суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень можливий лише у сфері публічно-правових відносин.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Згідно п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Нормативно-правовий акт - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, який встановлює, змінює чи припиняє дію обов'язкових правил поведінки, обмежених в часі, просторі та за колом осіб, та призначений для неодноразового застосування.

Також, слід зазначити, що правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Обов'язковою ознакою як нормативно-правового так і правового акту індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання якої забезпечується правовими механізмами.

Отже, оскільки в даному випадку позивач оскаржує акт перевірки ДПІ, який за своїм характером не є правовим актом індивідуальної дії, а є лише засобом документування дій податкового органу, колегія суддів приходить до висновку про неналежність даної частини позовних вимог до розгляду в порядку адміністративного судочинства та вважає за необхідне провадження в частині вимог про визнання протиправним та скасування акту від 17 вересня 2014 року №4959/15-53-22-3/38352354 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки TOB щодо підтвердження взаємовідносин із контрагентами за березень 2014 року - закрити.

Враховуючи наведені положення діючого законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухвалені постанови припустився часткових порушень норм матеріального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з постановленням по справі нової постанови.

Керуючись ст.ст.157, 195, 197, 198, 202, 203, 205, 207, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лик Плюс" - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2015 року - скасувати.

Провадження у справі 815/5775/14-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лик Плюс" до Державної податкової інспекції в Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту Державної податкової інспекції в Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 17 вересня 2014 року №4959/15-53-22-3/38352354 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Лик Плюс" щодо підтвердження взаємовідносин із контрагентами за березень 2014 року - закрити.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лик Плюс" до Державної податкової інспекції в Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів у Одеській області щодо внесення змін до АІС "співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, бази АІС "Аудит" на підставі акту перевірки від 17 вересня 2014 року №4959/15-53-22-3/38352354 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИК ПЛЮС" щодо підтвердження взаємовідносин із контрагентами за березень 2014 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів у Одеській області внести відповідні зміни до АІС співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, бази АІС "Аудит", шляхом скасування відображення інформації, викладеної в акті перевірки від 17 вересня 2014 року №4959/15-53-22-3/38352354 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИК ПЛЮС" щодо підтвердження взаємовідносин із контрагентами за березень 2014 року.

В решті позову - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає чинності через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Л.Є. Зуєва О.А. Шевчук