Рішення

від 21.07.2015 по справі 913/110/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

21 липня 2015 року Справа № 913/110/15

Провадження №4/913/110/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Гермес Україна", м. Луганськ

про стягнення 585251 грн. 54 коп.

Суддя Старкова Г.М.

Секретар судового засідання-помічник судді Шапошникова О.М.

У засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Суть спору : позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 01.04.2013 в сумі 585251,54 грн., з яких: заборгованість за кредитом в сумі 480000,00 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 84711,16 грн.; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в сумі 16429,97 грн.; заборгованість зі сплати виногороди за користування кредитом в сумі 4110,41 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконує умови договору банківського обслуговування в частині повернення кредиту в сумі 480000,00 грн., сплати процентів за користування кредитом в сумі 84711,16 грн., сплати заборгованості зі сплати виногороди за користування кредитом в сумі 4110,41 грн. Крім того, позивачем нараховано пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в сумі 16429,97 грн.

Відповідач витребувані судом документи не представив, правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Явка учасників процесу в судове засідання не визнавалася обов'язковою.

При цьому, відповідач не заявив клопотання про відкладення розгляду справи з наведенням відповідного обґрунтування необхідності такого відкладення та доданням доказів поважності неприбуття у дане судове засідання.

Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 05.06.2014 № 01-06/745/2014 "Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" роз'яснено, що учасник судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов, зазначених у підпунктах 1-4 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" (у редакції Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14). Так, учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов:

1) Якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

2) У разі коли учасник судового процесу не значиться у згаданому реєстрі, - якщо названу ухвалу господарським судом надіслано поштою за адресою, яку зазначено в заяві (скарзі), або за місцем проживання фізичної особи, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи (коли заяву пов'язано з його діяльністю).

3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо).

4) За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Так, відповідно до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцем реєстрації відповідача є 91002, м. Луганськ, вул. Карла Лібкнехта, буд. 16-А.

Листом від 16.03.2015 №511-30-100 УДППЗ "Укрпошта" повідомляє, що відповідно до Указу Президента України від 14.11.2014 № 875/2014 "Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 "Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" (зі змінами), органи поштового зв'язку тимчасово не здійснюють пересилання поштових відправлень до вказаного населеного пункту.

Так, суд намагався здійснити повідомлення відповідача про час та місце проведення судового засідання шляхом надання телефонограми за номером телефону, зазначеному у витягу з ЄДР: 050-516-14-78, про що свідчить телефонограма № 913/110/15 від 15.06.2015 (а.с. 65).

Проте, вказаний телефонний номер не обслуговується.

Інші засоби зв'язку судом встановлено не було.

Разом з тим, оскільки відповідач у справі знаходиться на території проведення АТО інформація про час і місце судового засідання також була розміщена на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/), про що свідчить роздрукована сторінка з мережі Інтернет(а.с.66).

Таким чином, судом вжито відповідні заходи щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території, тому у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 11110 ГПК (аналогічна позиція викладена у Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 ).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За клопотанням позивача від 07.07.2015, ухвалою господарського суду Луганської області від 07.07.2015 у справі № 913/110/15 продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 27.07.2015 включно.

Представник позивача 21.07.2015 в судове засідання не прибув, проте, до канцелярії суду від позивача надійшли письмові пояснення з додатковими документами, які здані до суду 21.07.2015. Подані письмові пояснення з додатковими документами судом розглянуті та долучені до матеріалів справи. У попередньому судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав у повному обсязі, посилаючись на обґрунтованість позовних вимог.

Отже, суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

Відповідачем 01.04.2013 було підписано заяву про відкриття поточного рахунку в установі публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (позивача).

Згідно умов вказаної заяви, відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі за текстом - Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 01.04.2013 (далі за текстом - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до умов спірного договору, відповідачу було відкрито в ПАТ "Приватбанк" поточний рахунок № 26006053707397 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Відповідно до умов спірного договору, відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок № 26006053707397 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Згідно із п.3.2.1.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредити ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Відповідно до п.3.2.1.1.3. Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Пунктом 3.2.1.1.6. Умов - ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інші факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши Угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта.

Як вбачається з матеріалів справи, cвої зобов'язання позивач виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредитний ліміт в сумі 480000 грн. 00 коп , що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками за рахунками відкритих для обслуговування рахунку відповідача.

У порушення умов договору відповідач зобов'язання цим договором належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та заборгованості за процентами за користування кредитом .

Відповідно до розділу Умов 3.2.1.4., яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню .

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводяться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими .

Згідно п. 3.2.1.2.3.4. Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого "Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта строкового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт у розмірі 480 000,00 грн., про що свідчить виписка з особистого рахунку № 26006053707397.

У порушення зазначених норм закону та умов Договору відповідач зобов'язання за вказаним Договором належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні грошові кошти для погашення заборгованості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем своєчасно не виконано взяті на себе зобов'язання за договором банківського обслуговування б/н від 01.04.2013, в результаті чого, за відповідачем станом на 17.04.2015 виникла заборгованість у загальній сумі 585 251 грн. 54 коп.

Оскільки відповідач заборгованість за договором банківського обслуговування не погасив, у зв'язку з чим, позивач звернувся до господарського суду Луганської області із позовною заявою, якою просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором банківського обслуговування б/н від 01.04.2013 у загальній сумі 585 251 грн. 54 коп., яка складається з наступного:

480000,00 грн. - заборгованість за кредитом,

84711,16 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 20.11.2014 по 17.04.2015;

16429,97 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, з яких: пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати кредиту в сумі 14230,58 грн. за період з 03.03.2015 по 17.04.2015, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом в сумі 2089,78 грн. за період з 10.12.2014 по 17.04.2015 та пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати виногороди в сумі 109,61 грн. за період з 06.11.2014 по 17.04.2015;

4110,41 грн. - заборгованість зі сплати виногороди за користування кредитом за період з 03.11.2014 по 17.04.2015.

Вищезазначене підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунком заборгованості та виписками за рахунками відповідача.

Відповідно до 3.2.1.5.1 Умов - при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами термінів повернення кредиту, винагороди, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом згідно п. 3.2.1.5.4 Умов.

Суд, проаналізувавши обставини, вказані у позовній заяві, дійшов висновку про те, що позивач виконав свої зобов'язання за спірним договором належним чином та у повному обсязі. Проте, відповідач, в свою чергу, зобов'язання за спірним договором не виконав, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість перед позивачем на загальну суму 585251 грн. 54 коп., яка до цього часу залишається непогашеною.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані докази суд прийшов до наступного.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами існують кредитні відносини.

Згідно з ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

У відповідності до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною /сторонами/.

Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам.

Підписавши заяву Банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, тобто уклали відповідний договір, який містить умови щодо надання кредиту.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до норм діючого законодавства, кредитний договір, є одним з видів позики. Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Факт порушення Відповідачем умов договору підтверджено матеріалами справи. Отже, позовні вимоги відповідають вимогам законодавства, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" -електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовились, укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно із ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В розумінні статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення у справі, у матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 480000,00 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 84711,16 грн. за період з 20.11.2014 по 17.04.2015 та заборгованості зі сплати виногороди за користування кредитом в сумі 4110,41 грн. за період з 03.11.2014 по 17.04.2015 нормативно та документально обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Щодо заявленої вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в сумі 16429,97 грн., з яких: пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати кредиту в сумі 14230,58 грн. за період з 03.03.2015 по 17.04.2015, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом в сумі 2089,78 грн. за період з 10.12.2014 по 17.04.2015 та пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати виногороди в сумі 109,61 грн. за період з 06.11.2014 по 17.04.2015 суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ст.546 Цивільного кодексу України).

За приписами п.3.2.2.10.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п.3.2.2.10.1 - 3.2.2.10.3 цього Договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Згідно із ст.2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено , що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, виходячи з комплексного аналізу чинного законодавства, суд дійшов висновку, що основною сумою заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами є заборгованість за кредитом та заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Факт проведення антитерористичної операції на території м. Луганськ будь-яких сумнівів не викликає, оскільки він неодноразово висвітлювався в засобах масової інформації, у повідомленнях Ради національної безпеки та оборони України.

Так, зокрема, проведення антитерористичної операції на території міста Луганська та Луганської області вбачається з Указів Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та від 14.11.2014 № 875/2014 "Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 "Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях".

Крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" (зі змінами) встановлено, що у місті Луганськ органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження .

Враховуючи фактичні обставини справи, норми вищенаведеного законодавства, суд дійшов висновку, що пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати кредиту в сумі 14230,58 грн. за період з 03.03.2015 по 17.04.2015, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом в сумі 2089,78 грн. за період з 10.12.2014 по 17.04.2015, всього на загальну суму 16320,36 грн підпадає під дію мораторію щодо нарахування пені на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями, встановленого Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", у зв'язку з чим в задоволенні вимоги про стягнення пені в цій частині слід відмовити.

Щодо заявленої вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати виногороди в сумі 109,61 грн. за період з 06.11.2014 по 17.04.2015 суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ст.548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ст.546 ЦКУ).

Відповідно до 3.2.1.5.1 Умов - при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами термінів повернення кредиту, винагороди, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Позивач нарахував суму пені, з урахуванням п.3.2.1.5.4 Умов, та в порядку ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

З урахуванням викладеного, суд, перевіривши розрахунок пені за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати виногороди в сумі 109,61 грн. за період з 06.11.2014 по 17.04.2015, нарахованої позивачем, перевіривши період нарахування останнім вказаної суми, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та таким, що відповідає нормам чинного законодавства, а тому нарахована сума пені за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати виногороди в сумі 109,61 грн. підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором в сумі 568931,18 грн., з яких: заборгованість за кредитом в сумі 480000,00 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 84711,16 грн., заборгованість зі сплати виногороди за користування кредитом в сумі 4110,41 грн. та пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати виногороди в сумі 109,61 грн. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 69, 75, 85, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Гермес Україна" про стягнення 585251 грн. 54 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Гермес Україна", вул. Карла Лібкнехта, 61-А, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 36561659, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитом в сумі 480000 грн.00 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 84711 грн. 16 коп, заборгованість зі сплати виногороди за користування кредитом в сумі 4110 грн. 41 коп., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати виногороди в сумі 109 грн.61 коп., витрати витрати по сплаті судового збору в сумі 11378 грн. 62 коп. Видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 27.07.2015.

Суддя Г.М. Старкова