Постанова

від 30.09.2013 по справі 811/2742/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія:

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2013 року Справа № 811/2742/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого -судді - Чубари Н.В.

секретар судового засідання - Черна О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Корал» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області ГУ Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Корал» (далі - позивач, ТОВ «Сервіс Корал») звернулось до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби з вимогою визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 01.06.2013 року №0000822220 та № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем на підставі висновків акту перевірки №71/22-2/24147736 від 17.05.2013 року, яким встановлено порушення пп. 7.4.1,7.4.5 п.7.4,пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» та п.5.1,пп..5.2.1 п.5.2,п.5.3.9 ст.5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств»

З даними твердженнями позивач не погоджується, оскільки господарській операції між позивачем та ТОВ «Міксбуд», ПП «Анубіс», ПП «Тайпан Плюс», ПП «Місурі» та ПП «Джетта - Плюс» мали реальний характер, підтверджені належними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Угоди, укладені між позивачем та ТОВ «Міксбуд», ПП «Анубіс», ПП «Тайпан Плюс», ПП «Місурі» та ПП «Джетта - Плюс» недійсними у судовому порядку не визнавались, загальні вимоги які передбачені вимогами Цивільного кодексу України були дотримані.

Таким чином, позивач вважає, що дії відповідача є неправомірними, а податкові повідомлення - рішення винесені з порушенням вимог чинного законодавства, тому підлягають скасуванню.

В судовому засіданні усною ухвалою суду було здійснено заміну відповідача - Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області на правонаступника Кіровоградську ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог посилається на те, що проведеною документальною позаплановою невиїзною перевіркою позивача встановлено, що господарські операції позивача з ТОВ «Міксбуд», ПП «Анубіс», ПП «Тайпан Плюс», ПП «Місурі» та ПП «Джетта - Плюс» не мали реального характеру, так як укладені правочини є нікчемними. Тому, винесені за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення, прийняті згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак адміністративний позов не підлягає задоволенню.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30.09.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 04.10.2013 р., про що сторонам оголошено в судовому засіданні після проголошення вступної та резолютивної частини постанови з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

ТОВ «Сервіс Корал» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради Кіровоградської області 23.02.1996 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №746451 (т.1,а.с.32).

Види діяльності за КВЕД: оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування; електромонтажні роботи; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; інші будівельно-монтажні роботи; роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; виробництво промислового холодильного та вентиляційного устаткування; виробництво інших машин і устаткування загального призначення, н.в.і.у.; виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства; установлення та монтаж машин і устаткування; оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього; інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; ремонт інших побутових виробів і предметів особистого вжитку (т.1,а.с.33)

На підставі наказу №953 від 26.04.2013 року Кіровоградською ОДПІ проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ТОВ «Сервіс-Корал» (код ЄДРПОУ 24147736) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Міксбуд» (період з 01.03.2010 року по 31.03.2010р.), з ПП «Анубіс» (з 01.07.2010 року по 31.10.2010 р.; 01.12.2010 року по 31.12.2010р.), з ПП «Тайпан-Плюс» (з 01.07.2010 року по 31.07.2010р.), з ПП «Місурі» (з 01.07.2010 р. по 31.08.2010 р.). з ПП «Джета -Плюс» ( з 01.09.2010 року по 30.09.2010р.), результати якої оформлено актом №71/22-2/24147736 від 17.05.2013 р. (т.1,а.с.72-58).

В акті перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що правочини між позивачем та його контрагентом здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже зазначені правочини є нікчемними і не створюють юридичних наслідків. Такі правочини по суті вчинялись з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. Діяльність позивача була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди з контрагентами-постачальниками, які не виконували своїх зобов'язань.

На підставі висновків викладених в акті перевірки податковим органом прийнято:

- податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 01.06.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 34948,00 грн., в тому числі за основним платежем - 27958,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 6990, 00 грн. (т.1,а.с.18);

- податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 01.06.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 43684,00 грн., в тому числі за основним платежем 34947,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 8737,00 грн. (т.1, а.с. 20).

Дані рішення було оскаржено до Головного управління Міністерства доходів і зборів у Кіровоградській області

За результатами оскарження рішенням Головного управління Міністерства доходів і зборів у Кіровоградській області , податкові повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ, залишено без змін, а скарга без задоволення (т.1, а.с.69-72).

Суд, не погоджується з висновками відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» від 16.07.1999р. №996- XIV (далі за текстом -Закон № 996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону № 996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Частиною 1 статті 3 Господарського кодексу України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Судом встановлено, що ПП «Анубіс» надавались позивачу послуги по відкриттю сайту «Сервіс-Корал» в сервісах «Яндекс».

Долучені до матеріалів копії первинних документів, а саме - рахунок-фактура, акт здачі-прийняття робіт та податкові накладні (т.1,а.с.83-85,87-88) свідчать про фактичне виконання наданих послуг. Оплата виконаних робіт підтверджується платіжним дорученням та квитанціями до прибуткового касового ордеру (т.1а.с.86,89-93).

Крім того, ПП «Анубіс» надавались послуги по проведенню ремонтних та оновлюваних робіт фасаду офісу, який орендує позивач за адресою - м. Кіровоград, пл. Дружби Народів,7. Крім того, ПП «Анубіс» на замовлення позивача виготовляло інформаційні листівки і здійснювали розповсюдження їх в містах Кіровоградської області.

Долучені до матеріалів копії первинних документів, а саме - видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні (т.1,а.с.94-98,102-103) свідчать про фактичне виконання наданих послуг. Оплата виконаних робіт підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру (т.2, а.с.4-5).

На дату складання податкових накладних ПП «Анубіс» було зареєстроване як юридична особа у встановленому порядку та як платник податку на додану вартість на підставі свідоцтва (т.2,а.с.4-5).

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що ПП «Тайпан-Плюс» було надано інформаційні послуги по дослідженню ринку холодильного обладнання для торгових мереж шляхом відвідин торгових точок на території м. Кіровограда.

Фактичне виконання наданих послуг підтверджується рахунком - фактурою, актом здачі-прийняття - робіт та податковою накладною (т.1,а.с.106-108). Оплата виконаних робіт підтверджується платіжним дорученням (т.1, а.с.109).

На дату складання податкових накладних ПП «Тайпан-Плюс» було зареєстроване як юридична особа у встановленому порядку та як платник податку на додану вартість на підставі свідоцтва (т.2,а.с.8-9).

ПП «Місурі» надавались послуги з розробки та друку інформаційних листівок, та подальшого їх розповсюдження, відповідно до рахунків - фактур (т.1,а.с.110).

Фактичне виконання наданих послуг підтверджується актом здачі-прийняття - робіт та податковою накладною (т.1,а.с.111-112). Оплата виконаних робіт підтверджується платіжним дорученням (т.1, а.с.113).

Судом встановлено, що ПП «Місурі» на підставі рахунку - фактури та видаткової накладної здійснило поставку шафи холодильної (т.1,а.с.114-115).

Долучені до матеріалів копії первинних документів, а саме - податкова накладна (т.1,а.с.116),свідчить про фактичне виконання сторонами умов даного договору. Оплата придбаного товару підтверджується платіжним дорученням (т.1а.с. 117).

На дату складання податкових накладних ПП «Місурі» було зареєстроване як юридична особа у встановленому порядку та як платник податку на додану вартість на підставі свідоцтва (т.2,а.с.6-7).

Крім того, позивач, в періоді, що перевірявся мав господарські відносини з ПП «Джетта -Плюс», з приводу закупівлі запчастин для обслуговування холодильного обладнання.

Долучені до матеріалів копії первинних документів, а саме - видаткова накладна та податкова накладна (т.1,а.с.118-119), свідчить про фактичне виконання сторонами господарських зобов'язань. Оплата придбаного товару підтверджується платіжним дорученням (т.1, а.с. 120).

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем та ТОВ «Міксбуд» укладено договір №21 від 21.01.2010 року щодо надання підтримки грузо-пасажирських перевезеннях.

Фактичне виконання наданих послуг підтверджується наступними первинними документами: актом здачі-прийняття робіт, відомістю маршруту та витрат пального та податковою накладною (т.1,а.с.79-81). Оплата виконаних робіт підтверджується платіжним дорученням (т.1, а.с.82).

Всі документи підписані відповідальними особами та скріплені печатками як позивача так і контрагентів.

Суми податку на додану вартість на підставі вказаних податкових накладних включені позивачем до складу податкового кредиту відповідних періодів, відповідно суми витрат - до складу валових витрат.

Судом встановлено, що вищевказана продукція використана у межах власної господарської діяльності позивача, що підтверджується наступними документами: договорами на сервісне обслуговування кондиціонерів та холодильного обладнання, укладених між позивачем та ПСК «СТІНГ» Ульяновського РСТ (т.2,а.с.14), ТОВ «ТД Формула-Трейд» (т.2,а.с.15), ТОВ «Вересень плюс» (т.2,а.с.18-19), договором поставки №1203/07/33-В від 12.03.2013 року, укладеного з ДП «Дирекція КГЗКОР» (т.2,а.с.28-30), договором купівлі - продажу №14062013 від 14.06.2013 року укладеного з ДП «Кіровоградстандартметрологія» (т.2,а.с.31-32), договором купівлі - продажу № 19082013 від 19.08.2013 року, укладеного з ТОВ «Деметра Л» (т.2,а.с.33)

Крім того, товар в подальшому був також використаний позивачем в своїй господарській діяльності, а саме - для обслуговування холодильного та іншого обладнання суб'єктів господарювання, що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами: видатковими накладними, податковими накладними.

Отже, правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі -Закон №334/94-ВР), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2. ст.5 Закону №334/94-ВР).

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР).

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі -Закон №168/97-ВР), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю, відповідно до п.1.32 ст.1 Закону №334/94-ВР слід розуміти будь-яку діяльність особи, яка направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що господарські операції позивача та його контрагентів мали реальний характер, понесені витрати на придбання товарів та послуг в наступному призвели до отримання підприємством прибутку, як наслідок валові витрати та податковий кредит пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Відповідно до положень пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР не включаються до складу валових витрат: витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час); суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам; будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з приписами пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Стаття 11 Закону №334/94-ВР не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документа, встановлені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999р. (далі - Закон №996-XIV). Згідно з цими вимогами документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як зазначено судом вище, валові витрати та податковий кредит сформовані позивачем за господарськими операціями, вчиненими з ТОВ «Міксбуд», ПП «Анубіс», ПП «Тайпан Плюс», ПП «Місурі» та ПП «Джетта - Плюс» підтверджуються видатковими накладними, податковими накладними, складеними відповідно до вимог п.7.2.1 ст.7 Закону №168/97-ВР, що містять усі обов'язкові реквізити та видані особами, зареєстрованими як платники податку на додану вартість.

Вищевказані документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону №996-XIV та повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій. Податкові накладні, виписані для позивача ТОВ «Міксбуд», ПП «Анубіс», ПП «Тайпан Плюс», ПП «Місурі» та ПП «Джетта - Плюс» відповідають вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону N168/97-ВР і Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України від 30.05.1997р. N165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за N233/2037, чинному на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003р. №755-IV (далі - Закон №755-IV) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

На момент вчинення господарських операцій з позивачем ТОВ «Міксбуд», ПП «Анубіс», ПП «Тайпан Плюс», ПП «Місурі» та ПП «Джетта - Плюс» були зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності та платники податку на додану вартість, відомості про них містилися в Єдиному державному реєстрі, та як наслідок можуть бути використанні позивачем в даному спорі як достовірні і такі, що не підлягають сумніву.

Статтями 9, 10 Закону України «Про систему оподаткування» №1251-ХІІ від 25.06.1991р., чинного на момент виникнення спірних правовідносин, а також нормами Закону №334/94-ВР та Закону №168/97-ВР для платника податків не передбачено обов'язку й не надано права вимагати від іншого платника податків будь-яких відомостей, у тому числі щодо його зміни місцезнаходження, кількості працівників та виробничих потужностей.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відтак, позивач не може нести відповідальності за діяння контрагента та третіх осіб, у тому числі державного реєстратора та посадових осіб державної податкової служби, що видали контрагентам позивача свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва про реєстрацію платниками податку на додану вартість.

До того ж, Закон №168/97-ВР не пов'язує право покупця, платника податку, на включення податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбаного товару, робіт чи послуг до податкового кредиту, із фактичним внесенням такого податку до бюджету продавцем товару чи виконавцем робіт, не зобов'язує покупця контролювати сплату податку до бюджету вказаною особою.

Згідно з п.7.1 ст.7 Закону №168/97-ВР покупець сплачує суму податку на додану вартість у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може в наступному якимось чином впливати на надходження чи на ненадходження цих сум податку на додану вартість до Державного бюджету.

Для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту в Законі №168/97-ВР не передбачається умова про сплату цих сум до бюджету. Якщо контрагент продавець видає податкові накладні і при цьому не виконує зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Таким чином, дії позивача як платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Зміст акта перевірки № 71/22-2/24147736 від 17.05.2013р. свідчить про те, що перевірка проводилася з використанням: акта перевірки ПП «Джетта-Плюс» від 19.09.2012року №120/22-5/37059674 (т.1,а.с.241-246) та акта перевірки №1066/22-9/36654182 від 30.11.2012 року (т.1,а.с.234-

Зазначені висновки відповідача ґрунтуються на тому, що згідно актів перевірок вказаних вище контрагентів ТОВ «Сервіс Корал», не підтверджено реальність здійснення господарських операцій даних контрагентів з платниками податків при здійсненні операцій придбання ТМЦ у підприємств та подальшої їх реалізації по ланцюгу постачання.

Суд критично оцінює висновки відповідача про нікчемність правочинів, вчинених позивачем з ТОВ «Міксбуд», ПП «Анубіс», ПП «Тайпан Плюс», ПП «Місурі» та ПП «Джетта - Плюс» як таких, що укладені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, і спрямовані на отримання податкової вигоди.

Так, за змістом ст.228 ЦК України правочини, учинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є такими, що порушують публічний порядок, а отже, є нікчемними.

Разом з тим, жодних доказів того, що обидва чи один учасник правочинів, виконання яких було, зокрема, предметом перевірки податкового органу, завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяли всупереч інтересам держави і суспільства відповідачем суду не надано. Не надано суду й жодних доказів невідповідності фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства документів бухгалтерського та податкового обліку позивача.

За таких обставин, податковий орган безпідставно не взяв до уваги первинні документи, надані позивачем на підтвердження вчинення господарських операцій з його контрагентами та безпідставно позбавив позивача права на включення до складу валових витрат та податкового кредиту сум сплачених упродовж перевіреного періоду вказаними контрагентами у зв'язку з здійсненням господарської діяльності та підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними й іншими документами, а отже і безпідставно донараховував податкові зобов'язання з податку на прибуток і податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції.

Таким чином, висновки про заниження позивачем податку на прибуток та завищення податкового кредиту не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не було доведено правомірності прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, в той час як позивачем доказано правомірність та обґрунтованість його позовних вимог.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню повністю.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 01.06.2013 року № НОМЕР_2 і № НОМЕР_1, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю «Сервіс Корал» з податку на додану вартість на суму 34 948 грн. , з них за основним платежем - 27 958,00 грн. і штрафні санкції - 6 990 грн. і податок на прибуток на суму 43 684,00 грн., з них за основним платежем - 34 947,00 грн. і штрафні санкції 8 737,00 грн.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Сервіс Корал» (код ЄДРПОУ 24147736) судові витрати з державного бюджету в розмірі 876 (вісімсот сімдесят шість) грн..32 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) Н.В. Чубара

З оригіналом згідно:

Суддя: Н.В. Чубара