Постанова

від 08.04.2009 по справі 8291/08/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський

окружний адміністративний суд   61004 м. Харків, вул. Мар"їнська,

18-Б-3  

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е

М   У К Р А Ї Н И

   "08" квітня 2009 р.                                                                                

№ 2-а-8291/08/2070 

Харківський

окружний адміністративний суд  у складі

Головуючого

судді   Спірідонов М.О.  

за участю

секретаря судового засідання  Кононенко

О.В., 

розглянувши

у відкритому судовому  засіданні

адміністративну справу за позовом

 Відкритого акціонерного товариства

"Харківкольормет"  

до

 Харківської об'єднаної державної податкової

інспекції у Харківській області  

про

 про визнання податкового

повідомлення-рішення недійсним ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ВАТ

"Харківкольормет" звернувся до суду з адміністративним позовом, в

якому просить визнати недійсними податкове повідомлення-рішення Харківської

об'єднаної Державної  податкової

інспекції у Харківській області № 0000402340/0 від 21.07.2008р. по податку на

додану вартість на суму 636 090 грн., у т.ч. основного платежу 424 060 грн.,

фінансових санкцій 212 030 грн. та податкове повідомлення-рішення Харківської

об'єднаної Державної  податкової

інспекції у Харківській області № 0000392340/0 від 21.07.2008р. по податку на

прибуток на суму 768 188 грн.,  у тому

числі основного платежу 530 075 грн., фінансових санкцій 238 113 грн.

          В обгрунтування позовних вимог

позивач вказав, що на підставі направлення від 25.04.2008р. № 327, 30.05.2008р.

№ 288 виданого Харківською ОДПІ була проведена планова виїзна документальна

перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ВАТ

«Харківкольормет» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за

період з 01.10.2005р. по 31.12.2007р.

          Згідно акту  перевірки від 20.06.2008р. № 2229/23-421/01883585

позивачу стало відомо, що Харківська ОДПІ вважає, що  ВАТ «Харківкольормет» в результаті здійснення

нікчемних операцій із ПП «Спірит Ліс», ТОВ «Глобус і Г», ТОВ УЛ СП

«Влассо»,  ТОВ «Грантекс ХХЇ», ТОВ  Фірма «Стар Інтернешнл» та ПП «Атанар», на

порушення вимог п. 5.1. п.п. 5.2.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування

прибутку підприємств» від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР  зі змінами та доповненнями, підприємством

було необґрунтовано занижено суму податку на прибуток на загальну суму 2 776

252 грн. та на порушення вимог пп. 7.2.3 п. 7.2., пп. 7.4.1., пп. 7.4.4. п.

7.4, пп. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України 

від 03.04.1997р. 168/97-ВР  «Про

податок на додану вартість» 

підприємством було необґрунтовано занижено  суму ПДВ до сплати на 2 221 007 грн.

          Як вкзав позивач, вищевказані

відхилення, за думкою відповідача, виникли у результаті здійснення позивачем

нікчемних операцій із ПП «Спірит Ліс», ТОВ «Глобус і Г», ТОВ УЛ СП «Влассо»,  ТОВ «Грантекс ХХЇ», ТОВ  Фірма «Стар Інтернешнл» та ПП «Атанар», при

чому Відповідач виходив з наступного.

          Не будучі згодними з висновками акту,

ВАТ «Харківкольормет» 14.07.2008 року надав заперечення  на акт перевірки.

          21.07.2007р. позивачем  було отримано відповідь Харківської ОДПІ

за  № 10209/10/25-009, про те, що

«доводи, викладені у Вашому запереченні, будуть враховані при прийнятті

податкового повідомлення-рішення».

          11.08.2008р. підприємство отримало

наступні податкові  повідомлення-рішення:

- №

0000402340/0 від 21.07.2008р. по податку на додану вартість на суму 636 090

грн., у т.ч. основного платежу 424 060 грн., фінансових санкцій 212 030 грн.,

- №

0000392340/0 від 21.07.2008р. по податку на прибуток на суму 768 188 грн.,  у тому числі основного платежу 530 075 грн.,

фінансових санкцій 238 113 грн.

          У своєму позові позивач зазначає, що

відповідачем не наведено жодних передбачених законодавством підстав, з якими

пов'язується недійсність або нікчемність договорів.

Представник

позивача в судове засідання з'явився та просив суд задовольнити позов у повному

обсязі.

          Представник відповідача в судове

засідання з'явився та  проти позову

задоволення позову заперечував у повному обсязі, зазначивсши, що згідно акту  перевірки від 20.06.2008р. №

2229/23-421/01883585 складеного на підставі виїзної планової перевірки ВАТ

«Харківкольормет», останнім було занижено суму податку на прибуток та суму ПДВ

до сплати.  За результатами перевірки

начальником ХОДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення, у відповідності

до яких підприємству донараховано податок на додану вартість, податок на

прибуток і штрафні санкції. Підставою для винесення оскаржуваних

повідомлень-рішень були порушення, які виникли внаслідок здійснення ВАТ

«Харківкольормет» нікчемних операцій з ТОВ «Грантекс ХХЇ» та ПП «Атанар».

Згідно

наданих перевірки документів ВАТ «Харьковкольормет» мало взаємовідносини із ТОВ

«Грантекс XXI» на протязі листопада 2007 року, а саме ТОВ«Грантекс XXI»

виступало постачальником послуг за договором про надання послуг № 04/06-07 від

02.07.2007 року - пасивація та травлення металопродукції у кількості 328541,90

кг згідно акту виконаних робіт від 27.11.07р. на суму 2 069 813,98грн., в т.ч.

ПДВ  344 969,0 грн.

          Вказані роботи ідентифіковано, як

«передпродажна підготовка» товарів для їх подальшої реалізації.

          Відповідно до п. 4 договору про

надання послуг № 04/06-07 від 02.07.2007 року, укладеного між ТОВ «Грантекс

XXI» (Виконавець) та ВАТ «Харьковкольормет» (Замовник), проведення розрахунків

та послуг передбачено «шляхом перерахування на розрахунковий рахунок

Виконавця». Інші форми розрахунків договором не передбаченні. Будь яких

додаткових угод до вказаного договору підприємством до перевірки не надавалось.

          Вартість робіт було відображено у

складі валових витрат ВАТ 

«Харьковкольормет»  у деклараціях

з податку на прибуток за 11 місяців 2007 року та 2007 рік у сумі 1 724 845 грн.

          До перевірки було надано податкову

накладну, виписану ТОВ «Грантекс XXI» №116/10 від 27.11.2007 року на загальну

суму 2 069 813,98 грн., в т.ч. ПДВ 344 969,0 грн., яку ВАТ «Харьковкольормет»

включило до складу податкового кредиту у реєстрі за грудень 2007 року.

          Згідно даних бази «АІС-податки»

основним видом діяльності ТОВ «Грантекс XXI» є інші види оптової торгівлі (код

КВЕД 51.90.0). Будь-яких інших видів діяльності по підприємству не визначено.

Згідно даних бази «АІС-податки» у розрахунку комунального податку за 4 квартал

2007 року вказано, що чисельність працівників у вказаному періоді складала - 1

(кількісний склад за жовтень - грудень 2007 року - 3 чол.). Згідно декларацій з

податку на прибуток, які надавались до ОДПС наростаючим підсумком  за 2007 рік, 

підприємство не декларувало наявність основних фондів та не декларувало

амортизацію.

          Як зазначив в акті відповідач вище

викладене свідчить про неможливість проведення робіт безпосередньо ТОВ

«Грантекс XXI» з пасивації та травлення металопродукції у кількості 328541,90

кг.

Крім цього

як відповідач вказав, в акті виконаних робіт з оброблення металопродукції ( пасивація

та травлення металопродукції у кількості 328541,90 кг) не вказано конкретне

місце проведення роботи (вказано - м. Харків) , не надано калькуляцію з

формування ціни робіт, також не має відомостей про потужності  за допомогою яких проводились роботи (кожний

вид роботи (кожний вид робіт, які вказані у акті виконаних робіт потребує

спеціального обладнання та устаткування), відомостей щодо кількості

людиногодин, витрачених на проведення таких робіт.

           Підтвердити факт виконання робіт для

ВАТ  «Харьковкольормет», а також повното

та правильності відображення поставки робіт у податковому обліку з ПДВ та

податку на прибуток ТОВ «Грантекс XXI» 

не має можливості.

          Розрахунки між підприємствами за

роботи, виконанні у листопаді 2007 року проведенні у безгрошовій формі -

виданими ВАТ «Харьковкольормет» власними векселями, строк сплати яких зазначено

за пред'явленням , що ставить під сумнів погашення підприємством - покупцем

заборгованості за роботи, оскільки постановою господарського суду Харківської

області від 21.12.2007 по справі № Б=19/289-07 Товариство з обмеженою

відповідальністю «Грантекс XXI»   ( код

ЄДРПОУ 34953533) було визнано банкрутом і розпочато ліквідаційну процедуру,

згідно даних бази «АІС- податки» державна реєстрація не скасована. Оголошення у

«Голосі України» розміщено 10 січня 2008 року. Кількість співробітників - 1

особа.

          Крім того, у відповідності до

листа  від 08.02.2008 року № 08/02-3,

який адресований ВАТ «Харьковкольормет» від підприємства ТОВ «Грантекс XXI»,згідно

договору поступки права вимагати борг від 06.02.2008 року за № 06/02/-3 по

договору №04/06-07 від 02.06.2007 року, передає борг ВАТ «Харьковкольормет» у

сумі 1414013,98 грн. на користь Підприємства «А плюс В» ХВ СОІУ.

          ТОВ «Грантекс XXI»   знаходиться на обліку в ДПІ у Ленінському

районі м. Харкова. Харківською ОДПІ було направлено запит на підтвердження

взаємовідносин між ВАТ «Харківкольормет» та ТОВ «Грантекс XXI»    до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, на

що було отримано наступну відповідь:

«…Державна

податкова інспекція у Ленінському районі м. Харкова на Ваш запит повідомляємо,

що проведення зустрічної перевірки ТОВ «Грантекс XXI»    код ЄДРПОУ - 34953533) з питань

взаємовідносин з ПП «Харківкольормет» (код ЄДРПОУ - 01883585) на теперішній час

не представляється можливим.

Постановою

Господарського суду Харківської області по справі Б - 19/289-07 від 21.12.2007

р. ТОВ «Грантекс XXI»    визнано

банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура. Згідно повідомлення ліквідатора

ТОВ «Грантекс XXI»    від 21.02.2008 р.

(вх. № 2877/10) станом на 10.02.2008р. ліквідаційну процедуру закінчено.

ДПІ у

Ленінському районі м. Харкова було виписано направлення на проведення перевірки

підприємства № 98 від 28.01.08 р.. Перевірка не проводилась у зв'язку з відсутністю

підприємства за юридичною адресою, про що складено акт № 30/23-304 від 28.01.08

року. До ВПМ Ленінського району м. Харкова направлено запит на розшук посадових

осіб ТОВ «Грантекс XXI»    № 98/23-305

від 04.02.2008 року.

ВПМ надана

довідка № 196/26-006 від 21.02.08 про встановлення фактичного місця знаходження

платника податків. Згідно направлення № 98 від 28.02.2008р. здійснено

позапланову перевірку  (акт від 19.02.08.

№ 630/23-304), за результатами, якої донараховано 0.5 тис. грн.. за несвоєчасне

 подання звітності. Документи для

перевірки надані не були.

При

проведенні перевірки спільно із працівниками ВПМ отримано пояснення від

керівника та засновника підприємства гр.ОСОБА_1.,  щодо непричетності до діяльності ТОВ  «Грантекс XXI».

Відділом

податкової міліції службовою запискою № 240/26-006 від 04.03.2008 р. наданні

пояснення ОСОБА_1., згідно яких, він не вів діяльності зазначеного

підприємства, не звертався до суду з заявою про визнання ТОВ  «Грантекс XXI» банкрутом та не був

ліквідатором підприємства.

ДПІ у

Ленінському районі м.Харкова 17.03.2008 року подано позовну заяву з проханням

визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації ТОВ «Грантекс XXI»

в ЄДРПОУ з моменту реєстрації на засновника гр.ОСОБА_1. з 04.04.2007 року;

визнати недійсним установчі документи ТОВ «Грантекс XXI» з моменту реєстрації;

визнати недійсним свідоцтво платника податків №100041191 видане 25.05.2007

року; скасувати державну реєстрацію ( припинити юридичну особу) ТОВ «Грантекс

XXI» з моменту реєстрації; визнати недійсним всі первині фінансово-господарські

документи, видані від імені ТОВ «Грантекс XXI», в тому числі угоди, акти

виконаних робіт податкові та видаткові накладні, довіреності.

Ухвалою

Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2008 р. відкрите

провадження у справі № 2а-4030/08.

ВПМ

Харківської ОДПІ було отримано пояснення директора ТОВ «Грантекс XXI», про те,

що ніякої фінансово - господарської діяльності підприємство та директор не вів,

договорів не укладав та нікому не довіряв заключати їх. Печатки в директора не

було.

Стосовно

выдносин з ПП «Атанаар» повідомили наступне. ВАТ «Харківкольормет» здійснювало

взаємовідносини із ПП «Атанар» на протязі жовтня 2005 року, а ПП «Атанар»

виступало постачальником товару за договором поставки №7 від 19.10.2005 року -

продаж проволоки ( в асортименті) у кількості 3 399,1 кг згідно специфікації №1

від 28.10.2005 року на суму  474 547,78

грн., в т.ч. ПДВ 79 091,30 грн..

Розрахунки

за вище визначеним договором проведено у жовтні 2005 року шляхом видачі власних

векселів по акту прийому-передачі від 12.01.2006 року на загальну суму 474

547,78 грн.

Відповідно

п.1.1. договору поставки №7 від 19.01.2005 року, укладеного між ПП «Атанар»

(Постачальник)  та ВАТ «Харківкольормет»

(Покупець), Постачальник зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується

прийняти та оплатити товар, на умовах, викладених у договорі. Але в договорі в

жодному з наступних пунктів не оговорюється умови проведення розрахунків за

товар. Будь яких додаткових угод до вказаного договору підприємством до

перевірки не надавало.

Станом на

31.12.2007 року документів, що свідчать про пред'явлення зазначених векселів до

платежу чи їх погашення не мається. 

Факт

придбання товарів у ПП «Атанар» підтверджується видатковою накладною №26 від

28.10.2005 року на суму 474 547,78 грн., та податковою накладною № 26 від

28.10.2005 р.  на суму 474 547,78 грн.

Згідно

інформаційної системи «АІС Податки» ДПА у Харківській  області, ТОВ «Анатар» за жовтень 2005 року

задекларувало податкові зобов'язання з ПДВ у рядку 1Б та 9Б - 70 526 грн..

Як

вбачається з наведеного, ТОВ «Атанар» задекларовано податкових зобов'язань

менше ніж відбулась реалізація в адресу ВАТ «Харківкольормет».

За місцем

реалізації ПП «Атанар» ХОДПІ було направлено запит, на який ДПІ у Київському районі

м. Харкова одержано відповідь про наступне:

«….. надати

інформацію по ПП «Атанар» (код ЄДРПОУ 33675477) з питань взаємовідносин з ВАТ

«Харківкольормет» немає зв'язку з тим, що Господарським судом Харківської

області порушено провадження у справі про банкрутство №Б-24/242-07 від

17.12.2007р. у зв'язку з неподанням звітності протягом року ПП «Атанар»

звідність до ДПІ у Київському районі м. Харкова не надає з грудня 2005 року,

розрахунки коригувань за жовтень та листопад 2005 не проводились. Також повідомляємо,

що згідно наданих декларацій з ПДВ до ДПІ у Київському районі  м. Харкова, ПП «Атанар» задекларувало

наступні суми  податкового зобов'язання

за жовтень 2005 року - 70 526,00 грн.

Позивачем до

перевірки було надано податкову накладну, виписану ПП «Анатар» № 26 від

28.10.2005 року на загальну суму 474 547,78 

грн., в т.ч. ПДВ 79091,30 грн., яку ВАТ ««Харківкольормет» включило до

складу податкового кредиту у реєстрі за жовтень 2005 року.

Підтвердити

факт надання товару для ВАТ «Харківкольормет», а також повноти та правильності

відображення поставки товару у податковому обліку з ПДВ та податку на прибуток

ПП «Атанар» не має можливості , оскільки порушено провадження у справі про

банкрутство, документи для проведення зустрічної перевірки до ОДПС не надано.

Розрахунки

між підприємствами за договором поставки № 7 від 19.10.2005 року у жовтні 2005

року проведенні у безгрошовій формі - виданим ВАТ «Харківкольормет»  власними векселями, строк сплати яких

зазначено за пред'явленням, що ставить під сумнів погашення підприємством -

покупцем заборгованості за товари, оскільки постачальника визнано  банкрутом 21.12.2007 року та триває

ліквідаційна процедура. 

Оскільки ТОВ

«Грантекс ХХЇ» ПП «Атанар» визнані 

банкрутом та стосовно них припинено державну реєстрацію, тому

підтвердити факт постачання товару або виконання робіт , а також перевірити

повноту та правильність відображення поставки у податковому обліку з ПДВ та

податку на прибуток не має можливості. Також у зв'язку з ліквідацією

підприємств неможливо підтвердити «факт придбання платником податку товарів

(робі, послуг)». Виходячи з цього податкова інспекція дійшла до висновку про

відсутність обґрунтованості розумних економічних або інших причин («ділової

мети),  що є підставою для створення умов

за яких вищезазначені платники податків мали намір не отримувати економічний

ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а шляхом

проведення операцій без сплати грошових коштів та податків від цих операцій -

тим самим нанести шкоду державі та суспільству. У відповідності до ч. 1 ст. 203

ЦК України вищевказані правочини протирічать моральним засадам суспільства та у

відповідності до ст. 228 ЦК України порушують публічний порядок і тому, у

відповідності з чинним законодавством, вищезазначені правочини є нікчемними, а

згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України  -

недійсний правочин  не створює юридичних

наслідків, крім тих що пов'язані з його недійсністю. На підставі

вищевикладеного вищевказані угоди є нікчемними, оскільки створені всі умови для

завищення валових витрат та податкового кредиту без можливості отримати

підтвердження надання товарів та послуг і з цього слідкує висновок, що ці  товари та послуги одержано як ті, що не

використовуються у власній господарській діяльності.

          Суд, вислухавши пояснення сторін,

дослідивши матеріали справи, вважає що позов підлягає задоволенню виходячи з

наступного.

          У відповідності до вимог ст. 19

Конституції України органи державної влади та органи місцевого

самоврядування,  їх посадові особи

зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України.

          Як було встановлено судом, на

підставі направлення від 25.04.2008р. № 327, 30.05.2008р. № 288 виданого

Харківською ОДПІ була проведена планова виїзна документальна перевірка

фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ВАТ «Харківкольормет»

вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р.

по 31.12.2007р. за рузултьтатами якої було складено акт перевірки від 20.06.2008р.

№ 2229/23-421/01883585 на підставі висновків якого начальником ОДПІ були

винесені податкові  повідомлення-рішення

№ 0000402340/0 від 21.07.2008р. по податку на додану вартість на суму 636 090

грн., у т.ч. основного платежу 424 060 грн., фінансових санкцій 212 030 грн., №

0000392340/0 від 21.07.2008р. по податку на прибуток на суму 768 188 грн.,  у тому числі основного платежу 530 075 грн.,

фінансових санкцій 238 113 грн

          Також судом встановлено та

підтверджується матеріалами справи, що між ВАТ «Харківкольормет» були укладені

наступні угоди:

-          договір № 04/06-07 від

02.07.2007р.  про надання послуг з

пасивації та травлення металопродукції з ТОВ «Грантекс ХХЇ» на загальну суму 2

069 813,98 грн. (у тому числі ПДВ), факт надання послуг підтверджується

відповідним актом виконаних робіт (акт від 27.11.2007р.) та податковими (№

116/10 від 27.11.2007р.) накладними,

-          договір поставки № 7 від 19.10.2005р.

з ПП «Атанар» на загальну суму 274 547,78 грн. (у тому числі ПДВ), факт придбання

підтверджується відповідними видатковими (№ 26 від 28.10.2005р.) та податковими

(№ 26 від 28.10.2005р.) накладними.

          Н час укладання та виконання

вищевказаних договорів підприємства були належним чином зареєстровані, не

ліквідовані, мали повний обсяг дієздатності та правоздатності для укладання

відповідних господарських угод і тому ВАТ «Харківкольормет» міг керуватись

положенням ч. 1 ст. 18  Закону України

«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від

15.05.2003 № 755-IV «Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного

державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються

достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не

внесено відповідних змін», вище вказаний факт відповідачем не заперечувався.

          У відповідності до ч. 1 ст. 203 ЦК

України  «Зміст правочину не може

протирічити моральним засадам суспільства». Згідно Закону України «Про захист

суспільної моралі» від 20.11.2003 № 1296-IV 

суспільна мораль - це система етичних норм, правил поведінки, що

склалися у суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей,

уявлень про добро, честь, гідність, громадський обов'язок, совість,

справедливість. І згідно  ст. 2

зазначеного Закону моральним засадам суспільства протирічать:«Виробництво та

обіг у будь-якій формі продукції порнографічного характеру в Україні

забороняються. Критерії віднесення продукції до такої, що має порнографічний

характер, встановлюються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у

сфері культури та мистецтв. Виробництво та обіг у будь-якій формі продукції

еротичного характеру та продукції, що містить елементи насильства та

жорстокості, дозволяються виключно за умови дотримання обмежень, встановлених

законодавством. Забороняються виробництво та розповсюдження продукції, яка:

пропагує війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства

конституційного ладу або територіальної цілісності України; пропагує фашизм та

неофашизм; принижує або ображає націю чи особистість за національною ознакою;

пропагує бузувірство, блюзнірство, неповагу до національних і релігійних

святинь; принижує особистість, є проявом знущання з приводу фізичних вад

(каліцтва), з душевнохворих, літніх людей; пропагує невігластво, неповагу до

батьків; пропагує наркоманію, токсикоманію, алкоголізм, тютюнопаління та інші

шкідливі звички.».

          Таким чином суд зазначає, що висновок

податкової інспекції про те, що вищевказані угоди є нікчемними на підставі ч. 1

ст. 203 ЦК України не відповідає діючому законодавству, оскільки відсутні

докази  того, що зазначені вище угоди

протирічать вимогам Закону України «Про захист суспільної моралі» від

20.11.2003 № 1296-IV.

          У відповідності до ст. 228 ЦК України

«1. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був

спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина,

знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної

Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним». Тобто  повинні виконуватися ряд наслідків, а саме:

-  порушення конституційних прав і свобод людини

і громадянина,

- знищення,

пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки

Крим, територіальної громади,

- незаконне

заволодіння ним, які повинні були знайти своє відображення у акті.

          Таким 

чином ,суд зазначає, що оскільки у акті зовсім не вказано  які саме об'єкти цивільних прав що

передбачені ст. 228 ЦК України порушені, не вказано  чим 

конкретно був порушений публічний порядок, і  не доказано вини особи та умислу направленого

на ці порушення,  висновок податкової

інспекції про те, що вищевказані угоди є нікчемними на підставі ч. 2 ст. 228 ЦК

України не відповідає діючому законодавству.

          Щодо посилання відповідача, що

підприємства, з якими мало правовідношення ВАТ «Харківкольормет» ліквідовано, і

тому вони не можуть підтвердити факт постачання товару, а також неможливо

перевірити повноту та правильність відображення поставки у податковому обліку з

ПДВ та податку на прибуток, не може бути підставою для визнання правочину

нікчемним, оскільки ця підстава  не

передбачена чинним Законодавставом України.

          Стосовно  необґрунтованого заниження  суми ПДВ до сплати,  судом встановлено наступне.

          Суд зазначає, що згідно з пунктом 1.7

статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий

кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове

зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

          У відповідності з підпунктом 7.4.5

пункту 7.4 статті 7 цього Закону не дозволяється включення до податкового

кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими

накладними чи митними деклараціями.

          Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7

Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення

права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з

подій:

-або дата

списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів

(робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі

розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата

отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку

товарів (робіт, послуг).

          Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7

Закону України "Про податок на додану вартість" податковий облік з

податку на додану вартість здійснюється підприємством по факту проведення

господарських операцій у певному податковому періоді.

Згідно статті

9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в

Україні" суб'єкти господарювання зобов'язані скласти первинні документи

під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - після її

закінчення.

          Отже, податковий кредит повинен бути

підтвердженим податковими накладними, які складаються у момент виникнення

податкових зобов'язань продавця (п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України від

03.04.97 р. N 168/97-ВР) виключно особами, зареєстрованими як платники податку

на додану вартість у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону (п. 7.2.4 п. 7.2

ст. 7 Закону).

          Судом встановвлено та підтверджено

матеріалами справи, що позивачем були надані до перевірки податкові накладні №

116/10 від 27.11.2007р., № 26 від 28.10.2005р.

          Відповідачем у відповідності до

положень ст. 71 КАС України не надано доводів того, що зазначені у акті

перевірки податкові накладні не відповідають вимогам ст. 7 Закону України

"Про податок на додану вартість", і вказані вище договори  ТОВ «Грантекс ХХЇ»та ПП «Атанар» є дійсними,

то  сума податкового кредиту ВАТ

«Харківкольормет» сформована на підставі належним чином оформлених податкових

накладних.

          Стосовно  необґрунтованого заниження  суми податку на прибуток на загальну суму 2 776

252 грн.

          Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону

України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати

виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника

податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як

компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються

(виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у

власній господарській діяльності.

          До складу валових витрат включаються

суми будь-яких витрат, сплачених протягом звітного періоду у зв'язку з

підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт,

послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених п. п. 5.3 - 5.8

цієї статті.

          Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5

Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать

до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними

розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і

зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

          Зідно пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11

Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою

збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається будь-яка дата, яка

припадає на податкових період, протягом якого відбувається будь-яка із подій,

що сталася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунку платника

податку на оплату товарів, або дата оприбуткування платником податку

товарів. 

          Суд зазначає, що надані ВАТ

«Харківкольормет»  первинні документи які

стали підставою для віднесення сум витрат за вищеназваними договорами " до

складу валових витрат відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про

бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

          Позивачем надано до перевірки акт

виконаних робіт від 27.11.2007р., видаткова накладна № 26 від 28.10.2005р.

          Таким чином, оскільки вказані вище

договори  ТОВ «Грантекс ХХЇ» та ПП

«Атанар» є дійсними,   оформлені на їх

підставі платіжні та інші документи також є дійсними, і тому їх можна вважати

належним підтвердженням витрат.

          Стосовно угоди, що укладено позивачем

з ТОВ «Грантекс ХХЇ», то згідно з ч.1 ст. 227 Цивільного кодексу України, лише

«правочин юридичної особи, що укладений ним без відповідного дозволу (ліцензії),

може бути визнаний судом недійсним». Таким чином, виконання підприємством

робіт, що не внесені до основних видів діяльності підприємства, не робить цей

правочин недійсним. Також суд звевртає увагу, що діючим законодавством не

встановлено обов'язкової форми акту виконаних робіт.

          Стосовно угоди, що укладена з ПП

«Атанар», суд зазначає, що така підстава визнання правочину недійсним, як

«декларування податкових зобов'язань менше, ніж відбулась реалізація в адресу

ВАТ «Харківкольормет», не передбачена чинним законодавством України.

          Позов ДПІ у Ленінському районі м.

Харкова про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ

«Грантекс ХХЇ» в ЄДРПОУ з моменту реєстрації, визнання недійсним установчих

документів, скасування держреєстрації, визнання недійсними усіх первинних

фінансово-господарських документів на підставі заяви ДПІ у Ленінському районі

м. Харкова ухвалою суду залишений без розгляду.

          Таким чином відповідач у

відповідності до вимог ст. 71 КАС України не надав ніяких передбачених чинним

законодавством доказів, які підтверджують нікчемність зазначених вище

правочинів.

Крім цього

суд звекртає увагу, що за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить

інтересам держави і суспільства, застосовуються санкції, передбачені частиною 1

статті 208 ГК України. За змістом статті це можливо лише в разі виконання

правочину хоча б однією стороною. Зазначені санкції не можна застосовувати за

сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі

сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата

податків, а не вчинення правочину. Для стягнення цих санкцій є необхідною

наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам

держави і суспільства, наприклад з метою неправомірного одержання з державного

бюджету коштів шляхом відшкодування ПДВ у разі його несплати контрагентами до

бюджету.

Для

вирішення питання про застосування наслідків визнання господарського

зобов'язання недійсним, передбачених ст. 208 ГК України, необхідно встановити

наявність тих обставин, з якими закон пов'язує їх недійсність, а саме наявність

протиправної мети при здійсненні зобов'язання.

Умисел

(намір) юридичної особи на свідоме укладення угоди завідомо суперечної інтересам

держави та суспільства визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної

особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні

повноваження. Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони

(вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були

усвідомлювати протиправність угоди і суперечність її мети інтересам держави та

суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Також суд

вважає за необхідне зазначити, що питання доказування наявності або відсутності

умислу особи на вчинення дій, які суперечать інтересам держави або суспільства

належить до кримінального судочинства. Тобто, для застосування вказаних

санкцій, позивач повинен надати належні докази, наприклад вирок суду про притягнення

до кримінальної відповідальності посадових осіб відповідача або відповідачів за

відповідну злочинну дію.

Належних та

допустимих доказів щодо наявності умислу (наміру) хоча б у одного з

контрагентів спірної угоди на момент її укладання та мети укладення, яка

завідомо суперечна інтересам держави і суспільства та настання відповідних

наслідків, позивач суду не надав. Тобто, позивач не виконав обов'язків,

покладених на нього ст. 71 КАС України.

          Виходячи з вище викладеного суд

приходить до висновку, що оскільки відсутні правові підстави для визнання

зазначених у акті правочинів нікчемними, то діє Закон передбачений ст. 204 ЦК

України «Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена

законом або якщо він не визнаний судом недійсним», тобто зазначені  вище угоди з ТОВ «Грантекс ХХЇ» та ПП

«Атанар» є дійсними і відповідно видані контрагентами податкові накладні

відповідають вимогам чинного законодавства та є належним доказом правомірності

формування податкового кредиту з ПДВ, а також видані контрагентами видаткові

накладні та укладені акти виконаних робіт є належним доказом  включення відповідних витрат до складу

валових витрат.

Керуючись  ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167

Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний

адміністративний суд

П О С Т А Н

О В И В:

 Адміністративний позов Відкритого акціонерного

товариства "Харківкольормет" до Харківської об'єднаної державної

податкової інспекції у Харківській області про визнання податкового

повідомлення-рішення недійсним - задовольнити у повному обсязі.

 Визнати недійсними податкові

повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у

Харківській області № 0000402340/0 від 21.07.2008 року та № 0000392340/0 від

21.07.2008 року.

Заява про

апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти

днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі

відповідно до статті 160 цього Кодексу -з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом

двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк

встановлений ч.5 ст.186 КАС України.

          Постанова набирає законної сили після

закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було

подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у

строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після

закінчення цього строку.

              Повний текст постанови

виготовлено  13.04.2009 року      

Суддя                                                                                               

Спірідонов М.О.