Ухвала

від 08.06.2015 по справі 200/1882/15-к

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

2015 року червня восьмого дня Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, одноособово, під головуванням судді ОСОБА_1 ,

за секретаря ОСОБА_2 ,

з участю: прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в містіДніпропетровськ у залі суду в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12014040640004724, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 175 КК України підсудного:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, народженого у м. Борщеві Тернопільської області, українця за національністю, з повною вищою інженерною освітою, розлученого, маючого на утриманні матір похилого віку 86 років, який постійно мешкає у м.Дніпропетровську за зареєстрованим місцем проживання на АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

встановив:

Прокуратура Бабушкінського району м. Дніпропетровська визначила прокурора, яка звернулася до суду з обвинувальним актом, висунувши у кримінальному провадженні обвинувачення проти ОСОБА_6 у вчиненні умисного злочину невеликої тяжкості проти трудових прав громадян з кваліфікацією за ч. 1 ст.175 КК України.

ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що, виконуючи на підставі наказу № 16-к від 11.09.2008 обов`язки директора Навчального закладу об`єднання громадян «Дніпропетровська обласна автомобільна школа Всеукраїнської спілки автомобілістів» (код ЄДРПОУ 05508499) з організаційно-розпорядчими функціями нарахування і виплати заробітної плати відповідно до п. 6.4 Статуту закладу, впродовж грудня 2013 року-квітня 2014 року за місцем роботи у м. Дніпропетровську на вулиці Центральна, 6, за наявності на відкритих банківських рахунках грошових коштів від господарської діяльності в сумі 268300 гривень він умисно з порушенням встановлених строків за ст.115 КЗпП України безпідставно не виплачував заробітну плату 12 працівникам більш як за один місяць на загальну суму 42 996 гривень 82 коп., справляючи всупереч ст. 15 Закону України «Про оплату праці» податки і обов`язкові платежі (збори), сплачуючи орендну плату, оплачуючи купівлю паливно-мастильних матеріалів, запчастин, комунальні послуги, рекламу.

Підсудний ОСОБА_6 в судовому засіданні клопотав звільнити його від кримінальної відповідальності з підстав примирення з потерпілими, яким за власний рахунок вжитими заходами виплатив борг із заробітної плати, і після наданих роз`яснень відповідно до ст. 285 КПК України погодився на закриття кримінального провадження з такої нереабілітуючої підстави, визнаючи повністю свою вину у вчиненні злочину. Пояснив суду, що з 01.12.2000 до 15.05.2014 він працював директором прибуткового госпрозрахункового навчального закладу Дніпропетровської обласної автошколи, яка заснована громадською організацією Всеукраїнською спілкою автомобілістів зі статусом юридичної особи з самостійним балансом, рахунком та печаткою. Зі слів підсудного, ще з 2008-2009 років у автошколи почали виникати проблеми з наповнюваністю класів курсантами через велику конкуренцію на ринку таких послуг у Дніпропетровській області, що з кінця 2013 року поглибились у зв`язку з обстановкою в країні та призвели до зменшення доходів автошколи, в той час як витрати, особливо на оренду, паливо-мастильні матеріали, тільки збільшувались. Як зазначив підсудний, реально усвідомлюючи необхідність припинення діяльності з кінця 2013 року, однак розраховуючи на покращення фінансового становища в майбутньому та на допомогу засновника, Всеукраїнської спілки автомобілістів, якому за результатами зборів трудового колективу неодноразово направлялись листи про надання фінансової допомоги, він в порушення законодавства про працю всі грошові кошти, що надходили в касу автошколи, після сплати податків та інших обов`язкових платежів рівномірно розподіляв на покриття витрат, що необхідні для забезпечення нормального навчального процесу, в тому числі і на заробітну плату, оренду, ремонт автомобілів, паливо тощо. ОСОБА_6 зазначив, що через хворобу у травні 2014 року він звільнився з займаної посади за власним бажанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 і ч. 2 ст. 284 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності тягне припинення обвинувачення в суді в формі закриття кримінального провадження. До процесуальної мети наступних стадій кримінального провадження відноситься безсумнівне доведення винуватості у злочині до ступеня, необхідного для засудження, а тому за практикою тлумачення права на справедливий судовий розгляд Європейським Судом з прав людини в рішенні від 28.11.2002 у справі «Марціано проти Італії» (скарга № 45313/99) суд, дотримуючись презумпції невинуватості, має лишень обмежитися констатацією обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим (підсудним) злочину.

Потерпіла, ОСОБА_4 , в судовому засіданні підтвердила, що заборгованість з заробітної плати їй виплачена повністю, вона пробачила ОСОБА_6 і дійсно примирилася з ним, після чого погодилася із закриттям кримінального провадження, підтримавши клопотання підсудного у відповідній письмовій заяві. З показань ОСОБА_4 в судовому засіданні вбачається, що вона працювала з грудня 2010 року спочатку лаборантом з підготовки документів та іспитів, а потім секретарем з кадрових питань в центральному офісі автошколи. В своїх показаннях потерпіла вказала, що з вересня 2013 року в автошколі почала утворюватися заборгованість з заробітної плати, яка спочатку була повністю погашена директором ОСОБА_6 , однак з грудня 2013 року почала збільшуватись і виплачувалась невеликими частинами кожному із працівників, в результаті чого особисто перед нею за час роботи підсудного директором з лютого по квітень 2014 року утворився борг в розмірі 2770 гривень 60 коп.

Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 в адресованих суду заявах підтримали клопотання ОСОБА_6 , яке просили розглянути в їх відсутність, висловили свою згоду із закриттям кримінального провадження, підтверджуючи вжиті підсудним заходи для погашення перед ними боргу з виплати заробітної плати повністю, а так само відсутність у них претензій до підсудного і дійсність примирення з ним.

Потерпілий ОСОБА_14 під час допиту в судовому засіданні показав на роботу з серпня 2008 року до листопада 2014 року на умовах почасової оплати викладачем теоретичного частини навчальної програми з підготовки водіїв на навчальній точці, розташованій на жилому масиві «Лівобережний-3», займаючись набором, навчанням курсантів, їх супроводженням на іспити, а також підготовкою документів курсантів для складання іспитів; підтвердив виникнення заборгованості з заробітної плати з грудня 2013 року, пояснивши про нерегулярну та нестабільну її виплату, як на час роботи підсудного директором, так і за нового керівництва. Підтвердивши про зменшення наповнюваності класів з 2013 року, що безпосередньо впливало на надходження до каси автошколи грошових коштів, потерпілий засвідчив, що за характером трудових обов`язків він контролював сплату курсантами грошей за навчання в бухгалтерію автошколи, а тому йому було відомо, що за період заборгованості такі надходили, однак на його питання з приводу сплати заборгованості по заробітній платі підсудний йому повідомляв про недостатність оплати інших видів видатків, як то: оренда приміщень, ремонт машин та інше. Потерпілий ОСОБА_14 в адресованій суду письмовій заяві висловив свою згоду із закриттям кримінального провадження, підтверджуючи дійсність примирення та виплату підсудним повністю 3500 гривень заборгованості з заробітної плати з лютого по квітень 2014 року, якою ОСОБА_6 заслужив його пробачення.

Потерпілий ОСОБА_15 , який з 2007 року працював інструктором-майстром практичного керування на навчальній точці на жилому масиві «Лівобережний-3» в м. Дніпропетровську на умовах почасової оплати, в судовому засіданні показав на постійне прострочення виплати заробітної плати в автошколі з грудня 2013 року, а премії, що раніше постійно виплачувались разом з заробітною платою у строк до 10 числа наступного місяця, за наказом директора взагалі перестали виплачуватись. Потерпілий підтвердив надходження грошових коштів за навчання в бухгалтерію від курсантів, які окремо також оплачували вартість бензину своєму інструктору. З його слів, в бухгалтерії повідомляли, що заборгованість з зарплати виплачується лише з дозволу директора, який на його питання відповідав про погашення в першу чергу податків та орендної плати за рахунок отриманих від курсантів грошових коштів, яких не вистачає на покриття заборгованості із заробітної плати. Потерпілий ОСОБА_15 так само в адресованій суду письмовій заяві висловив свою згоду із закриттям кримінального провадження, підтверджуючи дійсність примирення та виплату підсудним повністю 4500гривень заборгованості з заробітної плати з січня по квітень 2014 року, якою ОСОБА_6 заслужив його пробачення.

З показань потерпілого ОСОБА_16 в судовому засіданні вбачається, що з 17 липня 2008 року він працював в центральній точці автошколі інструктором-майстром практичного керування на умовах почасової оплати праці, і за період керування автошколою підсуднім з грудня 2013 року заборгованість із заробітної плати склала близько 5000 гривень без врахування часткового її погашення на суму 500 гривень за березень 2014 року та на суму 1000 гривень за квітень 2014 року, за отримання яких він розписувався у відомості. В своїх показаннях потерпілий підтвердив, що він разом з іншими потерпілими неодноразово звертався з приводу сплати заборгованості як до бухгалтерії, так і безпосередньо до ОСОБА_6 , який кожного разу пояснював про сплату за рахунок отриманих за навчання грошових коштів, в першу чергу, податків, потім орендної плати та інших необхідних платежів, а лише потім зарплати. Потерпілий ОСОБА_16 в адресованій суду письмовій заяві висловив свою згоду із закриттям кримінального провадження, підтверджуючи дійсність примирення з підсудним та погашення заборгованості з заробітної плати, чим ОСОБА_6 заслужив його пробачення.

Потерпілий ОСОБА_17 , будучи допитаним в судовому засіданні, показав на свою роботу викладачем теоретичного частини навчальної програми з підготовки водіїв з березня 2013 року на центральній навчальній точці (вівторок, четвер, субота) та на навчальній точці в м.Дніпродзержинську (понеділок, середа, п`ятниця), де, до того ж, був відповідальним за перевезення грошових коштів курсантів до бухгалтерії автошколи. В своїх показаннях потерпілий вказав на зменшення з вересня 2013 року наповнюваності класів та навчального навантаження, одночасно з чим в автошколі почали виникати труднощі з виплатою заробітної плати, розмір якої у нього безпосередньо залежав від кількості відпрацьованих годин. З його слів, з грудня 2013 року заробітна плата виплачувалась зі значним запізненням, а з лютого взагалі перестала виплачуватись, що призвело до утворення перед ним заборгованості, яка за період з лютого по квітень 2014 року включно склала 5337 гривень. ОСОБА_17 , підтверджуючи показання інших потерпілих, також показав, що і бухгалтер, і підсудний стверджували про необхідність першочергової сплати податків, орендної плати та інших платежів, пов`язаних з забезпеченням навчального процесу, чим пояснювали відсутність грошей на виплату йому заробітної плати. Потерпілий ОСОБА_17 в адресованій суду письмовій заяві висловив свою згоду із закриттям кримінального провадження, підтверджуючи відсутність у нього будь-яких претензій, дійсність примирення з підсудним та погашення заборгованості з заробітної плати, чим ОСОБА_6 заслужив його пробачення.

Окрім показань допитаних суді потерпілих та підсудного, платіжні відомості на виплату заробітної плати, прибуткові й видаткові касові ордери, які зібрані у першому томі, прямо вказують на валовий дохід і наявність обігових грошових коштів впродовж грудня 2013-квітня 2014 року, що в сукупності з даними податкової звітності форми № 1-ДФ (т. 2 а.с. 115-124) підтверджують виплату заробітної плати працівникам в цей період не в повному розмірі і з порушенням строку, доводячи подію злочину. Добуті відомості в тісному зв`язку з переказами коштів в рахунок оплати зобов`язань перед поточними кредиторами-контрагентами, що підтверджуються добовими виписками Жовтневого відділення АТ «Укрсоцбанк» з банківського рахунка № НОМЕР_1 , відкритого для НЗОГ «Дніпропетровська обласна автомобільна школа Всеукраїнської спілки автомобілістів» (т. 2 а.с. 170-182), давали фактичні підстави прокурору згідно з ч. 1 ст. 290 КПК України висувати обвинувачення в умисній бездіяльності щодо невиплати заробітної плати за наявності об`єктивної можливості її виплатити. Долученими в копії наказами № 16-к від 11.09.2008 і № 29-к від 14.05.2014 (т. 2 а.с. 212-213) підтверджене перебування ОСОБА_6 на час події злочину на посаді директора НЗОГ «Дніпропетровська обласна автомобільна школа Всеукраїнської спілки автомобілістів», яка за колом функціональних службових обов`язків відповідно до п.п.6.1, 6.3, 6.4 Статуту Закладу (т. 2 а.с. 149-163) віднесена до посади керівника організації, чим доводиться причетність підсудного до скоєного.

Вивченням особи підсудного з`ясовано, що він раніше не судимий (т. 1 а.с.247), посередньо характеризується за місцем проживання (т. 1 а.с.249), не перебуває на обліку у лікарів нарколога і психіатра (т. 1 а.с.244, 245), визнав вину повністю та активно своїми щирими показами сприяв розкриттю всіх обставин вчинення злочину.

Таким чином, належить дійти висновку про вжиті підсудним заходи до усунення завданої злочином шкоди з наступним безумовним примиренням з потерпілими, на підставі чого з урахуванням встановлених необхідних передумов ступеня тяжкості вперше вчиненого злочину така особа у встановленому порядку за ч. 2 ст. 44 КК України по суду підлягає звільненню від кримінальної відповідальності згідно з ст. 46 цього Кодексу.

Суд, вислухавши доводи підсудного та його захисника, висновки прокурора про наявність підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності, обговоривши думку потерпілих, оцінивши обґрунтованість клопотання, у відповідності до ч. 3 ст. 288 КПК України дійшов стійкого внутрішнього переконання в наявності достатніх підстав для закриття провадження за п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, про що згідно з частинами сьомою-восьмою цієї статті постановляє цю ухвалу.

Процесуальні витрати до відшкодування не заявлені. Заходи забезпечення не застосовувалися.

Керуючись ст.ст. 288, 372 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за злочинне посягання проти трудових прав громадян згідно з ст. 46 КК України звільнити у зв`язку з примиренням з потерпілими.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 175 КК України закрити.

Ухвала набирає законної сили із плином семи днів, починаючи з наступного після її оголошення дня, протягом яких підлягає оскарженню до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги.

Головуючий

Справа № 200/1882/15-к Категорія: ч. 1 ст. 175 КК України

Провадження № 1кп-200/244/2015