Постанова

від 21.09.2009 по справі 2а-19549/09/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія 6

Категорія

6.13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 вересня 2009 року                                                                    

Справа № 2а-19549/09/1270

    Луганський окружний адміністративний суд у

складі:

головуючого

- судді Островської О.П.,

при

секретарі - Чукіній А.Ю.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області

до Відкритого акціонерного товариства «Брянківський рудоремонтний завод» про

стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та

доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

      21.01.2009 року Управління Пенсійного

фонду України в м. Брянка Луганської області звернувся до Луганського окружного

адміністративного суду з позовом до відповідача ВАТ «Брянківський рудоремонтний

завод», в якому послався на наступне. Відповідач ВАТ «Брянківський

рудоремонтний завод» зобов'язаний вносити до Пенсійного фонду обов'язкові

платежі на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а»

статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками

пенсійного віку. Станом на 01.12.2008 року заборгованість відповідача перед ПФУ

по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових

умовах склала 54907,86 грн. Позивач просить стягнути з відповідача на користь

УПФУ в м. Брянка заборгованість по витратам на виплату і доставку пенсій за

віком на пільгових умовах у сумі 54907,86 грн.

    Представник позивача в судовому засіданні

підтримав позовні вимоги, дав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

    Представник відповідача у судове засідання

не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, причини неявки

не повідомив, заперечень проти позову не надав.

    Вислухавши пояснення представника позивача,

дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.  

    У відповідності до п. 2 Прикінцевих

положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

№ 1058 від 09.07.2003 року передбачено, що 

підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату

праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на

доставку та  виплату пільгових пенсій, у

тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України  «Про пенсійне забезпечення», при цьому

зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».    

 Відповідно до

Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими

особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до

Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду

України від 19.12.2003 р. N 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004

року  за N 64/8663), плату Пенсійному

фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових

умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання.

Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються

боргом (недоїмкою).

Відповідно до п. 6.1. вказаної Інсрукції відшкодуванню

підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених

на пільгових умовах відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону

України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в таких

розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї

Iнструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського

податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій,

призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону

застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і

важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і

показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами

атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за

віком на пільгових  умовах;

для

платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Iнструкції, - фактичні

витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день

на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими

умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим

Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті

повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад

гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних

копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій,

затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від

фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або

виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку

цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від

фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або

виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку

цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від

фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або

виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку

цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році.

Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до

відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів

органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на

виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2

Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються

підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з

новопризначених (перерахованих) пенсій.

Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні

витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.  

Судом встановлено, що відповідач ВАТ «Брянківський

рудоремонтний завод» у встановленому порядку зареєстрований у позивача, як

платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Позивач здійснював доставку та виплату пільгових пенсій

за списком № 1 працівникам ВАТ «Брянківський рудоремонтний завод», що

підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових

пенсій. Згідно акту № 475 звірки розрахунків від 02.12.2008 року, за

відповідачем існує заборгованість перед УПФУ в м. Брянка зі сплати витрат на

виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з

01.09.2008 року по 30.11.2008 року в сумі 54907,86 грн.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги

підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки

позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України

не передбачено їх стягнення у даних випадках.

    Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94,

158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м.

Брянка Луганської області задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства

«Брянківський рудоремонтний завод» (94101, Луганська область, м. Брянка, вул.

Щетініна, 7, код ЄДРПОУ 00178713, р/р 26006552700241 АКБ УСБ м. Брянка, МФО

304048) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської

області (94105, Луганська область, м. Брянка, вул. Котовського, 6, р/р

25603301729, ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 304665, код

21792364) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та

доставку пільгових пенсій в розмірі 54907 грн. 86 коп. (п'ятдесят чотири тисячі

дев'ятсот сім грн. 86 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького

апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови

суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в

разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього

Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду

першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про

апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього

подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк,

встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

             Постанова суду першої інстанції

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо

таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,

але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом,

постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього

строку.

    Повний текст постанови складено та

підписано 21.09.2009 року.

    Суддя