Постанова

від 29.01.2007 по справі ас17/721-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС17/721-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.07           Справа №АС17/721-06.

За позовом Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства «Електропобутприлад» «Електропобутприлад-2»

до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі

Про скасування рішення №272 від 08.08.2006 р.

                                                                                            Суддя Коваленко О.В.

          Представники:

        Від позивача     Цимбалішина В.О.

        Від відповідача Болецький А.С.

        У засіданні брали участь секретар судового засідання Котенко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: Позивач просить суд скасувати рішення №272 від 08.08.2006 р. начальника управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі про застосування штрафної санкції за заниження суми податкового зобов‘язання за 2003 рік в сумі 170 грн. 00 коп., а також стягнути з відповідача на свою користь 2934 грн. 87 коп. переплачених внесків на загальнодержавне обов‘язкове пенсійне страхування.

Відповідач в письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечував, вважає, що позивач не скористався своїм правом виправлення помилки , оскільки уточнюючий розрахунок не подавав, штрафну санкцію не нарахував та не зазначив її в декларації, а штрафну санкцію застосовано до нього правомірно у зв‘язку з виявленими заниженнями сум податкових зобов‘язань.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд  встановив:

Позивач відповідно до п.1 ч.1 ст. 14 Закону України „Про збір на обов‘язкове державне пенсійне страхування” від 09. 07.2003 р. №1058-ІV є страхувальником та з квітня 2003 р. є платником внесків до пенсійного фонду.   

Згідно п. 1 ст. 19 Закону України „Про збір на обов‘язкове державне пенсійне страхування” для платників збору, визначених п.1 ч.1 ст. 14 зазначеного закону, об‘єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці працівникам.

Порядок обчислення збору на фактичні витрати на оплату праці встановлений п. 5 „Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 року за № 64/8663.

Згідно Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” позивач – суб'єкт підприємницької діяльності зареєстрований як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування зобов'язаний у встановлений строк самостійно сплачувати визначене ним податкове зобов'язання.

Актом перевірки правильності повноти нарахування, своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування та інших платежів до Пенсійного фонду ДП ЗАТ «Електропобутприлад-2» від 08.08.2006 р. №63 відповідачем встановлено, що в розрахунку зобов‘язання, нарахованого до 01.01.2004 р. занижено сум декларованих зобов‘язань за травень 2003 р.  – 164 грн. 70 коп., липень 2003 р. – 8 грн. 40 коп., серпень 2003 р. – 5 грн. 94 коп., вересень 2003 р.-  17 грн. 63 коп., а всього на загальну суму 196 грн. 67 коп.

На підставі матеріалів документальної перевірки від 08.08.2006 р. начальником управління Пенсійного фонду України в м. Тростянець було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органами Пенсійного фонду сум зобов‘язань зі сплати внесків (збору) на обов‘язкове державне пенсійне страхування № 272 від 08.08.2006 р. на суму 170 грн. 00 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем на адресу відповідача була надіслана скарга №324 від 17.08.2006 р., яка відповідно до рішення Головного управління  пенсійного фонду України в Сумській області №61-08/25 від 15.09.2006 р. залишена без задоволення, а рішення №272 від 08.08.2006 р. залишено без змін.

Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо неправомірності проведення позапланової перевірки, оскільки відповідач подав суду докази надіслання на його адресу листа від 25.04.2006 р. №133, в якому позивач повідомив, що ДП ЗАТ ЕПП «Електропобутприлад-2» буде передано на ліквідацію. Відповідно до пп. «є» п.3 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998 р., ліквідація підприємства є підставою для позапланової документальної перевірки платника, що не потребує завчасного його повідомлення.

Згідно п.17.2. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку. Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що позивач не скористався своїм правом виправлення помилки, оскільки уточнюючий розрахунок не подавав, штрафну санкцію не нарахував та не зазначив її в декларації.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що рішення №272 від 08.08.2006 р про застосування штрафної санкції за заниження суми податкового зобов‘язання за 2003 рік в сумі 170 грн. 00 коп. прийняте відповідачем відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а  тому вимоги позивача в частині скасування вказаного рішення є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

У зв‘язку з тим, що рішення №272 від 08.08.2006 р. визнано судом правомірним та законним, стягненню з позивача на користь відповідача підлягають 170 грн. 00 коп.  штрафної санкції за заниження суми податкового зобов‘язання за 2003 рік.

Позивачем також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача 2934 грн. 87 коп. переплачених внесків на загальнодержавне обов‘язкове пенсійне страхування.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків, підписаним сторонами,  станом на 01.01.2006 р. переплата позивача по внесках на загальнообов‘язкове пенсійне страхування становить 2934 грн. 87 коп.

16.05.2006 р. позивач звернувся до відповідача з листом про повернення надміру сплачених грошових коштів в сумі 2934 грн. 87 коп.

З матеріалів справи вбачається, що господарська діяльність у третьому, четвертому кварталах 2005 р. та 1 кварталі 2006 р. позивачем не здійснювалась, таким чином,  підстави для нарахування страхових внесків за вказаний період були відсутні.

Відповідно до п.11.17 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків та інших платежів (в тому числі частина єдиного та фіксованого податків, що надходить за найманих працівників суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали відповідний особливий спосіб оподаткування) повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків.

Таким чином, грошові кошти в сумі 2934 грн. 87 коп., надміру сплачені позивачем, підлягають поверненню позивачу.     

У зв‘язку з тим, що рішення №272 від 08.08.2006 р. визнано судом правомірним і законним та з позивача на користь відповідача необхідно стягнути 170 грн. 00 коп.  штрафної санкції за заниження суми податкового зобов‘язання за 2003 рік, поверненню позивачу підлягають  надміру сплачені грошові кошти в сумі 2764 грн. 87 коп.

Згідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,  на  яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п.3 ч.3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України  розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700 грн.

Позивач не сплатив при подачі позову держмито за заявлені майнові вимоги, що становить 29 грн. 35 коп., які підлягають стягненню в доход Державного бюджету.

Враховуючи, що за результатами розгляду справи на користь позивача підлягають стягненню з відповідача 2764 грн. 87 коп. надміру сплачених внесків, то керуючись ст. ст. 87, 94, 98 КАС України з державного бюджету на користь позивача необхідно повернути 27 грн. 65 коп. витрат по сплаті державного мита.

Керуючись ст. ст. 87, 94, ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі (42600, Сумська область, м. Тростянець, вул. Миру, 2, код 21129459) на користь Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства «Електропобутприлад» «Електропобутприлад-2» (42600, Сумська область, м. Тростянець, вул. Горького, 56, код 32118031) 2764 грн. 87 коп. надміру сплачених внесків.

3. Стягнути з державного бюджету України (р/р 31115095600002 в УДК в Сумській області, МФО 837013, код ЗКПО 23636315, код 22090200, символ 095) на користь Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства «Електропобутприлад» «Електропобутприлад-2» (42600, Сумська область, м. Тростянець, вул. Горького, 56, код 32118031) 01 грн. 70 коп. витрат по сплаті державного мита.

4. В іншій частині позову відмовити.      

Заява про апеляційне оскарження постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга   на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                        О.В. КОВАЛЕНКО