Ухвала

від 04.11.2008 по справі 9/51/б

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

        УХВАЛА

"04"

листопада 2008 р.                                                             справа

№ 9/51/б

За заявою приватних підприємців

ОСОБА_1 та ОСОБА_2, м.Чернівці

до спільного українсько-сірійського

підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “АФАМІЯ ЛТД”,

м.Чернівці 

про визнання банкрутом

Суддя       М.І.

Ніколаєв

Представники: не

викликалися

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду

Чернівецької області від 26.08.2008 року за заявою приватних підприємців

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порушено справу про банкрутство спільного

українсько-сірійського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю

“АФАМІЯ ЛТД”, ухвалою суду від 22.09.2008 року визнано вимоги ініціюючих

кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, зобов'язано

ОСОБА_1 в десятиденний строк подати оголошення про порушення справи про

банкрутство та призначено розпорядником майна ОСОБА_3.

У газеті “Урядовий кур'єр” за

02.10.2008 року (№186) опубліковано оголошення про  порушення справи про банкрутство боржника.

04.11.2008 року ДПІ у м. Чернівці

звернулося з заявою про визнання кредиторських вимог до боржника на суму

45558,00 грн., у тому числі 31240,00 грн. боргу з податку на прибуток, 112,00

грн. боргу з податку з власників транспортних засобів та 1527,72 грн. штрафної

санкції за порушення законодавства про патентування.

Пунктом 1.3 частини 1 ст. 1 Закону

№ 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та

державними цільовими фондами»встановлено, що податковий борг (недоїмка) - це

податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності),

самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи

судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня,

нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону №

2181, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у

податковій декларації, вважається узгодженим з дня податкової декларації, або

розраховується контролюючим органом у випадках, передбачених підпунктом 4.2.2

пункту 4.2 статті 4 Закону. Відповідно ж до пункту 5.2 статті 5 Закону

податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом

відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у

день отримання платником податків податкового повідомлення.

Як вбачається з матеріалів справи,

зазначений у заяві ДПІ податковий борг боржника виник на підставі акту

позапланової виїзної перевірки від 17.10.2008 року №3482/23-1/19351452,

податкових повідомлень-рішень №№000258231/0, 000257231/0 від 20.10.2008 року та

рішення про застосування штрафних санкцій №000259231 від 20.10.2008 року, що

отримані боржником 20.10.2008 року, а відтак вказаний податковий борг виник

після порушення провадження у справі, а вимоги ДПІ є поточними.

У відповідності до абз. 1 ч. 1 ст.

14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом” (далі -Закон)  конкурсні

кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про

банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному

друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про

банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами

до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до ст. 23 Закону після

визнання боржника банкрутом вимоги по зобов'язаннях, які виникли в процедурах

банкрутства (розпорядження майном або санація), повинні бути заявлені та

визнані господарським судом, а їх погашення вже передбачено ст. 31 Закону.

Тобто, у процедурі розпорядження майном поточні кредитори не повинні подавати

заяви з грошовими вимогами в порядку ст. 14 Закону.

Отже, не підлягають розгляду у

справі про банкрутство поточні вимоги заявника (ті, що виникли після порушення

провадження у справі про банкрутство), оскільки у справі не розпочато

ліквідаційну процедуру.

Аналогічну позицію викладено в

Постанові ВГС України у справі № Б-16927/2-19 від 21.08.2002 року.

За таких обставин заява ДПІ у м.

Чернівці не підлягає розгляду господарським судом.

Крім того, суд звертає увагу

заявника, що поточні вимоги до боржника також можуть бути предметом позовного

провадження до визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст. 5, 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом”, ст. 4-1, п. 1 ст. 62 Господарського процесуального

кодексу України, суд -

У Х В А Л И

В:

1. У прийнятті заяви відмовити.

Заяву і додані до неї документи

повернути заявнику.

Суддя                                                                                              

М.І. Ніколаєв