Рішення

від 17.03.2009 по справі 34/214-08-4773

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" березня 2009 р.

Справа  № 34/214-08-4773

за позовом

Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради 

до відповідача  Приватного підприємства

"ГЕОВІТ"  

за участю третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеської

міської ради

за участю третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

ОСОБА_1

про

розірвання договору оренди, виселення та стягнення 2754,26 грн.

                                      Суддя

Фаєр Ю.Г.

В судовому засіданні приймали

участь представники

від

позивача: Музиченко О.І., діюча на підставі довіреності №01-13/14965 від

26.12.08р.; 

      від відповідача: Максимов М.А., діючий на

підставі довіреності від 26.01.09р.;

      від третіх осіб: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про

розірвання договору оренди №630/А/5 від 01.03.05р., виселення Приватного

підприємства "ГЕОВІТ" з нежитлового приміщення підвалу, загальною

площею 35,4кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, стягнення з відповідача

орендної плати на суму 2668,26грн. та пені на суму 86грн.

Ухвалою господарського суду

Одеської області від 20.11.08р. порушено провадження у справі №34/214-08-4773.

За клопотанням сторін ухвалою

господарського суду Одеської області від 16.01.2009р. строк розгляду справи

продовжено по 17.03.2009р. в порядку ст.69 Господарського процесуального

кодексу України.

Ухвалою господарського суду

Одеської області від 12.03.09р. до участі у справі у якості третьої особи, яка

не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено

Одеську міську раду та у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_1

Відповідач надав суду відзив на

позов, згідно якого позов визнає в частині розірвання договору оренди та

стягнення заборгованості з орендної плати станом на 21.08.08р. у розмірі

2203,63грн. та 66,05грн. пені, в решті позовних вимог заперечує.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив.

01.03.2005р. між Приморською

райадміністрацією м. Одеси (орендодавець) та Приватним підприємством

"ГЕОВІТ" (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення

№630/А/5, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у

строкове платне користування нежитлове приміщення підвалу, загальною площею

48,5м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, з метою розміщення

майстерні з ремонту побутової техніки.

Згідно п.2.2 зазначеного договору

за орендоване приміщення Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату

відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за

перший після підписання договору оренди місяць 42,88грн. без урахування ПДВ та

індексу інфляції. При цьому, розмір орендної плати за кожний наступний місяць

визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на

щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

Згідно п.2.4 договору Орендар

вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від

результатів його господарської діяльності.

Згідно з п.4.7 договору оренди

нежитлового приміщення №630/А/5 від 01.03.05р. після закінчення строку дії договору

чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов'язався у 15-ти денний

термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому

ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати Орендодавцеві збитки у

разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.

Відповідно до пункту 4.10 договору

оренди нежитлового приміщення №630/А/5 від 01.03.05р., у випадку припинення дії

цього договору у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання

договору, Орендар сплачує Орендну плату по день підписання акту

приймання-передачі приміщення.

Відповідно до п.5.2 договору за

несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної

облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується   пеня, від суми простроченного платежу за

кожен день прострочки.

Пунктом 5.3 вказаного договору

визначено, що у разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців

з дати закінчення терміну платежу, орендодавець має право відмовитися від договору

і вимагати повернення об'єкту оренди. У разі відмови орендодавця від договору

оренди договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення

наймодавця про відмову від договору.

Пунктом 1.2 цього договору

встановлено строк дії договору з 01.03.05р. до 10.12.2005р.

Згідно з рішенням Одеської міської

ради “Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з

виконання функцій орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться в комунальної

власності територіальної громади м.Одеси” від 27.06.2006р. №56-V та відповідно

до Положення про Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської

міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 27.06.2006р.

№20-V, Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

були передані повноваження щодо здійснення функцій Орендодавця, зокрема по

договорам оренди об'єктів комунальної власності територіальної громади м.Одеси,

які були укладені з райадміністраціями.

12.04.2007р. сторонами підписано

додаткове погодження до договору оренди нежитлового приміщення відповідно до

якого строк дії договору продовжено до 12.10.07р. та змінено ставку орендної

плати на 94,34грн.

04.04.08р. сторонами підписане

додаткове погодження до договору оренди нежитлового приміщення відповідно до

якого змінено п.1.1. договору в частині зменшення площі з 48,5кв.м. на

35,4кв.м. на підставі технічного паспорту ОМБТІ та РОН від 31.03.08р., а також

строк дії договору продовжено до 04.04.09р. та змінено ставку орендної плати на

439,16грн.

Згідно зі ст.782 Цивільного кодексу

України, орендодавець має право відмовитись від договору оренди та

вимагати повернення орендованого майна, якщо орендар не сплачує орендну плату

протягом трьох місяців поспіль, та договір оренди вважається розірваним з

моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору

оренди.

Враховуючи порушення орендарем

порядку внесення плати за користування приміщенням, Представництво по

управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, звернулось на адресу Орендаря

з повідомленням (пропозицією) від 18.09.2008р. вих№01-15/1249, в якому

повідомило про відмову від договору оренди, наявність заборгованості,

запропонувавши у найкоротший термін здійснити фактичну передачу нежитлового

приміщення Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської

ради та підписати акт приймання-передачі, оплатити заборгованість з орендної

плати, яке повернулося з поштовою відміткою на конверті про відсутність

адресату.

Посилаючись на несвоєчасну сплату

відповідачем орендної плати, неможливість 

реалізувати своє право щодо відмови від договору оренди в порядку ст.782

Цивільного Кодексу України, позивач звернувся до суду із відповідним позовом

про розірвання договору оренди №630/А/5 від 01.03.05р., виселення Приватного підприємства

"ГЕОВІТ" з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 35,4кв.м,

розташованого за адресою: АДРЕСА_1, стягнення з відповідача орендної плати на

суму 2668,26грн. та пені на суму 86грн.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд дійшов наступних

висновків.

Згідно ст.763 Цивільного кодексу

України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Правові наслідки продовження

користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо

передбачені ст.764 Цивільного кодексу України, ст.17 Закону "Про оренду

державного та комунального майна" та опосередковано нормою ч.4 ст.291

Господарського кодексу України, згідно з якою правові наслідки припинення

договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК

України.

Відповідно до статті 764 Цивільного

кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення

строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця

протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше

встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в ч.2

ст.17 Закону "Про оренду державного та комунального майна",

відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або

зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії

договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах,

які були передбачені договором.

Зі змісту зазначених правових норм

вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути

продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо

проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути

висловлені ним як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом

одного місяця після закінчення цього строку. Відтак, якщо на дату закінчення

строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали

місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий

договір припиняється.

Як вбачається з матеріалів справи

та пояснень сторін, позивачем не направлялися відповідачу повідомлення про

припинення договору оренди, що не заперечується й відповідачем, який не

отримував від позивача такого повідомлення.

Отже, враховуючи викладені правові

положення норм, договір оренди (зі строком дії з 01.03.05р. до 10.12.2005р.)

поновлювався та з урахуванням додаткових погоджень до нього діє до 04.04.09р.

Відповідно до ст.175 Господарського

кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання,

що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні

господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна

вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися

від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної

сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між

учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з

урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного

кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)

зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити

гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу,

у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526

Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином

відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від

виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою

чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу

України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом

зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п.1,2 ст.762

Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата,

розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном

вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 3 ст.26 Закону України

„Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що на вимогу однієї

із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у

разі, зокрема, невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до ч.1, 2 ст.651

Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору

допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або

законом, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу

однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших

випадках, встановлених договором або законом. Договір може бути змінено або

розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення

договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або

законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої

цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона

розраховувала при укладенні договору.

Нормами ст.ст.782, 783 Цивільного

кодексу України встановлене право орендодавця відмовитись від договору

оренди та/або вимагати його розірвання і повернення орендованого майна,

зокрема, якщо орендар не вносить плату за користування майном протягом трьох

місяців підряд. Аналогічні умови сторони встановили в п.5.3 договору.

Орендар не виконував свого

обов'язку щодо своєчасного внесення орендної плати, у зв'язку з чим,

орендодавець був позбавлений прибутку у вигляді орендної плати, на який міг

розраховувати, укладаючи договір, що є підставою для розірвання договору

оренди.

Також сторони у п.7.6 договору

встановили, що договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за

рішенням арбітражного суду у випадках, передбачених чинним законодавством. Однією

із підстав припинення дії договору оренди, як вказано у п.7.9 договору, є

дострокове його припинення за згодою сторін або за рішенням суду.

Отже, оскільки відповідачем в

порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобов'язання з

своєчасної сплати орендних платежів не виконувались, а з липня 2008р. взагалі

не сплачувалися, визнання відповідачем позову в цій частині, позовні вимоги

щодо розірвання договору оренди №630/А/5 від 01.03.05р. підлягають

задоволенню.

Позивачем заявлена також вимога про

стягнення з відповідача орендної плати на суму 2668,26грн. та пені на суму

86грн. станом на 31.10.08р., згідно наявного в матеріалах справи розрахунку

заборгованості, яку відповідачем до теперішнього часу не сплачено. 

Як було зазначено по тексту рішення

вище, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої

встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься

щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до п.3 ст.611

Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові

наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.230

Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються

господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку

учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним

правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного

виконання господарського зобов'язання.

В силу ч.3 ст.232 Господарського

кодексу України вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське

правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні

інтереси якого порушено.

Згідно до ст.549 Цивільного кодексу

України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати

кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Оскільки між Представництвом по

управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та відповідачем був

укладений договір оренди приміщення, який виконувався сторонами, та не був

визнаний судом недійсним у встановленому законом порядку, приймаючи до уваги,

що відповідач, в порушення вимог ст.33 ГПК України, не надав доказів внесення

орендної плати згідно п.2.2, 2.4 договору, позовні вимоги Представництва по

управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про стягнення

заборгованості з орендної плати у сумі 2668,26грн. та пені у сумі 86грн. є

обґрунтованими в сумі 2203,63грн. орендної плати та 66,05грн. пені за період з

липня 2008р. по 21.08.2008р. (зміни власника підвального приміщення за

постановою Київського районного суду м. Одесит від 05.10.2007р. у справі

№2-а-797 2007р.).

Щодо вимог позивача про виселення

Приватного підприємства "ГЕОВІТ" з нежитлового приміщення підвалу,

загальною площею 35,4кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, суд зазначає

наступне.

Заявляючи зазначені вимоги, позивач

посилається на ст.785 Цивільного кодексу України, яка передбачає обов'язки

наймача, у разі припинення договору найму, повернути наймодавцеві річ у стані,

в якому вона була одержана.

Поряд з цим, постановою Київського

районного суду м. Одеси від 05.10.2007р. у справі №2-а-797 2007р. за позовом

ОСОБА_2до Одеської міської ради про визнання дій незаконними та визнання права

власності, позов задоволено, визнано за ОСОБА_2право власності на нежитлове

приміщення площею 61кв.м., яке розташоване по АДРЕСА_1, до якого, згідно

наявних в матеріалах справи технічних паспортів та технічного висновку, входить

і спірне приміщення 35,4кв.м, присвоєно нежитловому приміщенню площею 61кв.м., яке

розташоване по АДРЕСА_1 Виконання рішення в частині реєстрації зазначеного

об'єкту у встановленому порядку на праві приватної власності за ОСОБА_2та

видачі технічного паспорт та витяг із реєстру права власності на нерухоме майно

на зазначений об'єкт покладено на Одеське МБТІ т РОН. Дана постанова набрала

законної сили 17.10.2007р., зареєстрована КП "Одеське МБТІ та РОН"

21.08.2008р. в книзі за №79неж-176, про що свідчить відмітка на постанові суду

та витяг з реєстру права власності на нерухоме майно №19970141 від 21.08.2008р.

За даними цього витягу нежитлове

підвальне приміщення за адресою: АДРЕСА_1зареєстровано за ОСОБА_2на праві

приватної власності, що також зазначено в техпаспорті цього нежитлового

приміщення.

Як встановлено в постанові райсуду,

у зв'язку з незадовільним станом орендованого відповідачем приміщення у 2005р.

між відповідачем та ОСОБА_2 був укладений договір на капітальний ремонт та

реконструкцію нежитлового підвального приміщення площею 61кв.м., за

адресою:АДРЕСА_1, після отримання ОСОБА_2 дозволів був здійснений капітальний

ремонт приміщення, що підтверджується актом прийому-передачі від 24.08.2007р.

Крім того, позивачем було надано

суду свідоцтво виконкому Одеської міської ради №502 від 22.08.2008р. про право

власності на нежитлове приміщення підвалу загальною площею 35,4кв.м., за даними

техпаспорту від 31.03.2008р., по АДРЕСА_1прим. №502 за територіальною громадою

м. Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності, що

підтверджується також даними витягу КП "Одеське МБТІ та РОН" від

11.09.2008р. №20204324, зареєстровано в книзі за №8ог-164.

Поряд з цим, з матеріалів справи

вбачається, що 16.09.2008р. між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) був

укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого продавець

передає у власність, а покупець приймає у власність нежитлове приміщення

загальною площею 61кв.м., №52в/1 по АДРЕСА_1, і сплачує його вартість за ціною

60500грн. і на умовах, встановлених цим договором. Даний договір нотаріально

посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу

Алєксєєвою О.О. 16.09.2008р. та зареєстровано в реєстрі за №3297, а також

зареєстровано КП "Одеське МБТІ та РОН" 18.09.2008р. в книзі за

№81неж-69, про що свідчить витяг з реєстру права власності на нерухоме майно

№20274151 від 18.09.2008р.

З таких обставин, правові підстави

для виселення відповідача з приміщення, яке на праві власності не належить

позивачу, відсутні.

Враховуючи викладене, позовні

вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

підлягають задоволенню частково, слід розірвати договір оренди №630/А/5 від

01.03.05р., а також стягнути з відповідача на користь позивача орендну плату на

суму 2203,63грн. та пеню на суму 66,05грн., у задоволенні позовних про виселення

Приватного підприємства "ГЕОВІТ" з нежитлового приміщення підвалу,

загальною площею 35,4кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1

Згідно до ст.ст. 44, 49

Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита

та витрати на ІТЗ судового процесу слід покласти на сторони, пропорційно

розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85

Господарського процесуального кодексу України, суд

 ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Розірвати договір оренди №630/А/5 від

01.03.2005р., укладений між Приватним підприємством "ГЕОВІТ" та

Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

3.          Стягнути з Приватного підприємства

"ГЕОВІТ" (65001, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 32834150, р/р26005690575520 в

ООФ АКБ ”Укрсоцбанк”, МФО 328016) на користь Представництва по управлінню

комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул.

Артилерійська, 1, р/р37326027001909 в ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код

ЄДРПОУ 26302595) суму заборгованості з орендної плати у розмірі 2203(дві тисячі

двісті три)грн. 63коп., пені у розмірі 66(шістдесят шість)грн. 05коп.

4.          Стягнути з Приватного підприємства

"ГЕОВІТ" (65001, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 32834150, р/р26005690575520 в

ООФ АКБ”Укрсоцбанк”, МФО 328016) на користь Представництва по управлінню

комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса,

вул.Артилерійська, 1, р/р37326027001909 в ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011,

код ЄДРПОУ 26302595) витрати по сплаті державного мита у сумі 126(сто двадцять

шість)грн.14коп. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у

сумі 118(сто вісімнадцять)грн.

5.          В решті позову відмовити.

          Рішення господарського суду Одеської

області, підписане 23.03.09р., набирає чинності

в порядку ст.85 ГПК України.

                            Накази видати в

порядку ст.116 ГПК України.

          Суддя                                                                                      

Фаєр Ю.Г.