Ухвала

від 24.07.2015 по справі 743/1564/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 743/1564/14-ц Провадження № 22-ц/795/1021/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Сташків В. Б. Доповідач - Бечко Є. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1, суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3, при секретарі:ОСОБА_4, за участю:прокурора Курило Я.М., позивача ОСОБА_5, представників відповідачів - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави на рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 05 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Державного підприємства «Добрянське лісове господарство», Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області, ОСОБА_9 обласної державної адміністрації, Реєстраційної служби Ріпкинського районного управління юстиції Чернігівської області про визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача - відділ Держземагенства у Ріпкинському районі Чернігівської області,

в с т а н о в и в:

Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 05 січня 2015 року позов ОСОБА_5 задоволено, визнано недійсним Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою (Серія ЯЯ № 372768), виданий Ріпкинською районною державною адміністрацією Чернігівської області 14 грудня 2007 року ДП «Добрянське лісове господарство», який посвідчує право постійного користування останнім земельною ділянкою площею 831,6 га у межах згідно плану, що розташована на території Ріпкинської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області, з цільовим призначенням для ведення лісового господарства, кадастровий номер земельної ділянки: 7424455100:04:001:0001; скасовано державну реєстрацію за ДП «Добрянське лісове господарство» права постійного користування на земельну ділянку площею 831,6 га, з кадастровим номером: 7424455100:04:001:0001, з цільовим призначенням для ведення лісового господарства на території Ріпкинської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області в Державному реєстрі прав на нерухоме майно від 25 грудня 2014 року за № 8234061; скасовано рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Ріпкинського районного управління юстиції Чернігівської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18319057 від 25 грудня 2014 року щодо права постійного користування земельною ділянкою.

Не погоджуючись з даним рішенням заступник прокурора Чернігівської області 30 квітня 2015 року звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просив рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 05 січня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_5 у задоволенні позову повністю.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_5, як власник будівлі, мав би право отримати у власність земельну ділянку під нею виключно за видом використання - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, як це передбачено ст.38 ЗК України, а не для садівництва та особистого селянського господарства (питання про зміну цільового призначення ним не ставилось), земельна ділянка площею 831,6 га є землями лісового фонду і її цільове призначення у визначеному ст.20 ЗК України порядку, не змінювалось.

Також апелянт зазначає, що земельна ділянка під належним позивачу об'єктом нерухомості за вказаною ним адресою у межах населеного пункту не значиться, дані про площу (в тому числі про розмір земельної ділянки, яка перебувала у користуванні попереднього власника), межі та конфігурацію цієї земельної ділянки у Державному земельному кадастрі відсутні, відомості про присвоєння вказаній будівлі адреси: «смт.Ріпки, вул.Святомиколаївська, 182», інвентаризаційна справа на даний об'єкт нерухомості також відсутні, тобто, обсяг та правовий режим порушених прав позивача не встановлено.

Заступник прокурора Чернігівської області вважає, що судом першої інстанції не у повній мірі досліджено правову природу та походження об'єкта нерухомості, що знаходиться у межах земель лісового фонду, які перебувають у постійному користуванні ДП «Добрянське лісове господарство».

Апелянт зазначає, що згідно ч.3 ст.142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки, однак ОСОБА_5 своїм правом набуття права на нерухомість не скористався.

Заступник прокурора Чернігівської області звертає увагу суду на ту обставину, що визнання недійсним правовстановлюючого документу на землі лісового фонду ДП «Добрянське лісове господарство» площею 831,6 га ставить під загрозу порушення інтереси держави, оскільки значна площа лісових угідь без достатніх правових підстав вибуває з постійного користування державного підприємства, що створює загрозу їх безхазяйного використання та неправомірних посягань.

На думку апелянта, судом не зазначено, які саме норми матеріального права порушено при видачі ДП «Добрянське лісове господарство» державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №372768 від 14 грудня 2007 року, у зв'язку з чим він підлягає визнанню недійсним.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 суд першої інстанції виходив з того, що розпорядження ракйдержадміністрації, на підставі, якого був виданий державний акт на землю ДП «Добрянське лісове господарство» постановою ОСОБА_9 окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року було визнано протиправним та скасовано.

Також, суд зазначив, що ст.120 ЗК України та ст.1225 ЦК України передбачено набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду де до набувача переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені. Крім того, з матеріалів лісовпорядкування за 1991 рік та за 2003 рік, матеріалів інвентаризації земель ДП «Добрянське лісове господарство» вбачається розміщення в межах 21 контуру земельної ділянки, якою користується ОСОБА_5

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Згідно із ч.ч.1-2 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Вказаним положенням визначено правові підстави набуття громадянами і юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Такими підставами є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗК України або за результатами аукціону.

Відповідно до ст.120 ЗК України, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, застосування інших, передбачених законом, способів.

Частиною 1 ст.155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Судом першої та апеляційної інстанцій в ході розгляду справи було встановлено, що Розпорядженням голови Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області від 09 липня 2007 року №346 «Про внесення змін до розпорядження райдержадміністрації №91 від 12 березня 2007 року щодо надання у постійне користування земельних ділянок ДП «Добрянське лісове господарство» було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акту на право постійного користування ДП «Добрянське лісове господарство» для ведення лісового господарства на території Грабівської, Горностаївської, Даницької, Задеріївської, Клубівської, Красківської, Ловинської, Новояриловицької, Олешнянської сільських рад та Добрянської, Замглайської, Радульської, Ріпкинської селищних рад; надано ДП «Добрянське лісове господарство» в постійне користування земельні ділянки загальною площею 40978,8 га, з них 2171,3 га на території Ріпкинської селищної ради (а.с.19).

На підставі цього розпорядження, Ріпкинською районною державною адміністрацією Чернігівської області 14 грудня 2007 р. ДП «Добрянське лісове господарство» було видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою (Серія ЯЯ № 372768), який посвідчує право постійного користування останніми земельною ділянкою площею 831,6 га у межах згідно плану, що розташована на території Ріпкинської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області, з цільовим призначенням для ведення лісового господарства, кадастровий номер земельної ділянки: 7424455100:04:001:0001 та який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі №030783600124 від 14 грудня 2007 року (а.с.17).

Постановою ОСОБА_9 окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року було визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Ріпкинської РДА №346 від 09 липня 2007 року (а.с.20-21).

ОСОБА_5 успадкував житловий будинок з надвірними будівлями №182 по вул.Святомиколаївська в смт.Ріпки, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 02 листопада 2010 року (а.с.8), після смерті ОСОБА_10, яка сталася 15 лютого 1988 року (а.с.7). Право на спадщину підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав від 30 грудня 2010 року №28559522 (а.с.9), технічним паспортом на житловий будинок (а.с.10-14).

ОСОБА_5 звертався до ОСОБА_9 обласної державної адміністрації з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, на якій розташований житловий будинок з надвірними будівлями, що належить йому на праві власності (а.с.-15).

ОСОБА_9 обласної державної адміністрації від 20 листопада 2014 року №06-05/4870 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою», з посиланням на те, що земельна ділянка площею 831,6 га у межах згідно плану, що розташована на території Ріпкинської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області, з цільовим призначенням для ведення лісового господарства, кадастровий номер земельної ділянки: 7424455100:04:001:0001 перебуває у постійному користуванні ДП «Добрянське лісове господарство» було відмовлено ОСОБА_5 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у зв'язку з перебуванням їх у користуванні (а.с.16).

Вбачається, що підставою для визнання недійсним державного акту в цілому є скасування розпорядження Ріпкинської РДА від 09 липня 2007 року №346, що чинне земельне законодавство не передбачає можливість визнання недійсним державного акту в частині. Наявність садиби в межах 21 контуру даної земельної ділянки площею 831,6 га, не було безпосередньою підставою для визнання державного акт недійсним, а було підставою для суду дійти висновку про наявність інтересу ОСОБА_5 у визнанні недійсним оспорюваного державного акту в силу ст.ст.3, 4, 11, 15 ЦПК України та рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004.

Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_5

Посилання заступника прокурора Чернігівської області в апеляційній скарзі на те, що оформлення нової технічної документації, після визнання недійсним державного ату спричинить витрачання державних коштів є безпідставним, так як державний акт не може бути дійсним, коли підстави для його видачі скасовано в судовому порядку.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в генеральному плані с.Ріпки від 30 червня 1993 року земельної ділянки за адресою вул.Святомиколаївська, буд. №182 в межах смт.Ріпки, відсутність даних щодо площі та конфігурації земельної ділянки необхідної для обслуговування належного ОСОБА_5 будинку не може свідчити про відсутність у нього підстав для претендування на земельну ділянку, при умові доведення права власності на вказаний вище житловий будинок.

Доводи апеляційної скарги заступника прокурора щодо неповного дослідження судом правової природи та походження об'єкту нерухомості, що знаходиться у межах земель лісового фонду, які перебувають у постійному користуванні ДП «Добрянське лісове господарство», а позивач вибрав невірне цільове призначення земельної ділянки на яку претендує на даному етапі є передчасними та не має правового значення для розгляду зазначених позивачем позовних вимог.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують вірного по суті рішення суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не знаходить підстав для скасування законного і обґрунтованого рішення суду. Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави відхилити.

Рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 05 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: