У к р а ї н а
У
к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
25.02.09
Справа №2/446-пн-08
Колегія суддів
Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі: Шерник
О.В.(в судовому засіданні 21.01.2009р.), Пересаді О.В.(в судовому засіданні
25.02.2009р.)
за участю представників:
позивача: Андросюк І.С.,
довіреність б/н від 29.09.08р.(в судовому засіданні 25.02.2009р.)
Циганок В.І., довіреність б/н
від 29.09.08р.(в судовому засіданні 25.02.2009р.)
відповідача: не з»явився
3-ої особи: не з»явився
розглянув у відкритому
судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
смт.Горностаївка Херсонської області на рішення господарського суду Херсонської
області від 11.11.2008р. у справі №
2/446-пн-08
за позовом: Товариства з
обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Україна» с.Ольгине Горностаївського району Херсонської області
до відповідача: Фізичної
особи-підприємця ОСОБА_1, смт.Горностаївка Херсонської області
третя особа, яка не
заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Споживче
товариство «Горностаївське районне споживче товариство, смт.Горностаївка Херсонської
області
про спонукання вчинити певні дії
Товариство з обмеженою
відповідальністю «Торговий Дім «Україна» звернулося з позовом до фізичної
особи-підприємця ОСОБА_1 про спонукання до вчинення дії, а саме спонукати
відповідача звільнити займане приміщення нежитлової будівлі торгового центру, розташованого за
адресою:с.Ольгине вул.Леніна,29-б, Горностаївського району Херсонської
області.
Рішенням господарського суду
Херсонської області від 11.11.2008р. у справі №2/446-пн-08 (суддя
С.В.Скобєлкін) позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Спонукано приватного
підприємця ОСОБА_1 звільнити займане приміщення нежитлової будівлі торгового
центру в с.Ольгине Горностаївського району Херсонської області по вул. Леніна
29-б.
Рішення господарського суду
мотивовано тим, що оскільки відповідач займає спірне приміщення без наявності
між сторонами будь-якої домовленості або договірних відносин, чим останній
позбавляє позивача як власника нерухомості вільно користуватися, розпоряджатися
та володіти цим приміщення, а тому позовні вимоги є законними та
обґрунтованими.
Відповідач по справі-
фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не погодилася з рішенням господарського суду
та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського
суду повністю та припинити провадження у
справі. При цьому вважає, що оскаржуване рішення господарського суду
Херсонської області прийнято судом за наслідками неповного з'ясування обставин,
що мають значення для справи; недоведеністю обставин, що мають значення для
справи, які господарський суд визнав
встановленими; невідповідністю
висновків, викладених у рішенні господарського суду, обставинам справи,
порушення та неправильним застосуванням
норм матеріального та процесуального права. Вказує на необґрунтовану
відмову господарським судом в задоволенні
клопотання про зупинення провадження у справі до моменту винесення рішення по справі №2/449-пн-08, оскільки з»ясування права
власності на торговий центр має значення для розгляду даної справи. Окрім того,
зазначає, що судом не були з»ясовані всі
обставини справи, а саме, чи є позивач правонаступником колгоспу «Україна».
Ухвалою Запорізького
апеляційного господарського суду від 10.12.2008 року у справі № 2/446-пн-08
апеляційний розгляд справи призначено на 21.01.2009р.
08.01.2009р. від позивача
надійшов відзив, яким вважає апеляційну
скаргу відповідача необґрунтованою та
такою, що не підлягає задоволенню, оскільки рішення господарського суду є цілком законним
і обґрунтованим, прийнятим у
відповідності з діючими нормами матеріального та процесуального права.
Зазначає, що господарським судом
правомірно не задоволено клопотання третьої особи про зупинення
провадження у справі та вказує на те, що заявником апеляційної скарги не
зазначено в чому незадоволення цього
клопотання призвело до прийняття неправильного рішення. Також, вважає помилковим твердження заявника
апеляційної скарги щодо нез»ясування господарським судом його правонаступництва та зазначає, що ТОВ
«Торговий Дім «Україна» ніколи не
був і
не є правонаступником
колгоспу «Україна». Окрім того,
не вбачає законних підстав для припинення провадження по справі. Просить
залишити рішення господарського суду Херсонської області від 11.11.2008 р. без
змін.
Розпорядженням голови
Запорізького апеляційного господарського суду
№63 від 20.01.2009 року справу
№2/446-пн-08 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий:
Кагітіна Л.П. (доповідач), судді: Коробка Н.Д., Хуторной В.М., якою апеляційна
скарга прийнята до розгляду.
В судове засідання 21.01.2009р. представники
сторін не з»явилися.
Ухвалою Запорізького
апеляційного господарського суду від 21.01.2009р. розгляд справи та апеляційної
скарги було відкладено до 25.02.2009р.
Розпорядженням першого
заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду №362
від 24.02.2009р. справу
№2/446-пн-08 передано для розгляду колегії суддів у складі: Кагітіна Л.П.(доповідач),
судді Зубкова Т.П., Яценко О.М., якою апеляційна скарга прийнята для розгляду.
В судовому засіданні 25.02.2009р. представники
позивача надали пояснення по суті спору
з урахуванням ухвали Запорізького апеляційного господарського суду від
21.01.2009р. В зазначеному поясненні позивач
ще раз звернув увагу на відсутність у нього з відповідачем договору оренди на
спірне приміщення. Зазначив, що вибраний ним спосіб захисту права власності є
найбільш прийнятним. Погоджується з висновком господарського суду, що договір
оренди між відповідачем та третьою особою є нікчемним та вважає його також
недійсним, оскільки передавати майно в оренду може тільки власник, або особа,
якій належать майнові права. Неявку в судове засідання 21.01.2009р. пояснив
неможливістю направлення представника, оскільки цей представник(юрист)
підприємства знаходився в навчальній відпустці.
Від відповідача по справі
надійшло письмове клопотання, на якому
відсутній підпис ОСОБА_1, згідно до
якого остання просить розглянути апеляційну скаргу без її участі у зв»язку з
сімейними обставинами.
Третя особа по справі
не скористалася своїм процесуальним правом на участь в судовому
засіданні, представника в судове засідання не направила, проте, про дату, час і місце судового
розгляду повідомлена належним чином.
Враховуючи достатність матеріалів та доказів по справі
для її розгляду, а також відсутність інших перешкод у розгляді апеляційної
скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу та апеляційну скаргу
за відсутності представників відповідача
та третьої особи.
За заявою представників позивача, апеляційний
розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів запису судового
процесу.
По закінченні судового засідання за згодою представників позивача колегією
суддів оголошено вступну та резолютивну
частини постанови.
Відповідно до ст.99
Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи
переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням
особливостей, передбачених у цьому розділі.
Згідно ст.101
Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не
зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість
рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали
справи та апеляційної скарги, вислухавши представників позивача, Запорізький апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою
відповідальністю «Торговий Дім «Україна»
звернулося з позовом до фізичної особи-приватного підприємця ОСОБА_1 про спонукання до вчинення дій, а саме
спонукати відповідача звільнити займане приміщення нежитлової будівлі
торгового центру, розташованого за
адресою: по вул. Леніна 29-б у с.
Ольгине Горностаївського району
Херсонської області.
Рішенням господарського
суду Херсонської області від 11.11.2008 р. у справі №2/446-пн-08 позовні вимоги
задоволено у повному обсязі, з чим не погодився відповідач по справі та
звернувся з апеляційною скаргою про його скасування у повному обсязі та просив
припинити провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи
та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи
застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні
оскаржуваного рішення, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що
підлягає частковому задоволенню в силу
наступного:
Як свідчить зміст
позовної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Україна»
с.Ольгине Горностаївського району
Херсонської області вважає себе власником нежитлових будівель (торгового
центру), які складаються з трьох магазинів, прибудови, ганку, сходів (літ.А.А1,
А2, а, а1-а8), мостіння, загальною площею 977,5 кв.м., розташованої по
вул.Леніна 29-б у с.Ольгине Горностаївського району Херсонської області, на
підставі нотаріально засвідченого договору купівлі-продажу від 08.08.2008р.,
укладеного між ним та Приватним сільськогосподарським підприємством «Україна»
та витягу Комунального підприємства «Каховське бюро технічної інвентаризації»
Херсонської обласної ради від 12.08.2008 р. за №19857534 про реєстрацію права
власності на зазначені об»єкти.
Проте, оскільки частину
торгового центру, а саме: магазин площею 30 кв.м., фактично займає фізична особа- приватний підприємець ОСОБА_1,
посилаючись на договір оренди №11 від 01.04.2008р. між ним та СТ
«Горностаївське райспоживтовариство»,
позивач не може користуватися
придбаною будівлею.
Спонукання фізичної особи- приватного підприємця ОСОБА_1
звільнити займане приміщення нежитлової будівлі торгового центру, розташованого
по вул.Леніна 29-б у с.Ольгине, Горностаївського району Херсонської області,
було предметом спору в господарському суді першої інстанції.
Колегія суддів не погоджується з висновком господарського
суду першої інстанції про задоволення позовних вимог на підставі
нижчевикладеного:
Згідно ст.316 Цивільного
кодексу України правом власності є право
особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею,
незалежно від волі інших осіб.
У відповідності до
приписів ст.319 цього ж Кодексу України
власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний
розсуд, у т.ч. для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків
встановлених законом.
Статтею 328 зазначеного кодексу України право власності набувається на підставі, що
не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається
набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність
набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 321 того ж
Кодексу визначено, що право власності є
непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений
у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у
його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановленому законом.
Згідно ст.386 Цивільного
кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб»єктів права
власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого
права власності іншою особою, може звертатися до суду з вимогою про заборону
вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення
певних дій для запобігання такому порушенню.
За правилами ст.391 цього
кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у
здійсненні ним права користування та
розпорядження своїм майном.
Як свідчать матеріали
справи, звернувшись з позовом про усунення перешкод у здійсненні ним права
користування та розпорядження своїм майном згідно ст.391 Цивільного кодексу
України, позивач посилався на договір
купівлі-продажу від 08.08.2008р. та
витяг КП «Каховське бюро
технічної інвентаризації «Херсонської обласної ради за №19857534 від 12.08.2008р., на підставі яких
у нього виникло право власності на спірне приміщення.
Також, як встановлено
колегією суддів, 01.04.2008р. між приватним
підприємцем ОСОБА_1(орендар) та Горностаївським районним споживчим
товариством смт. Горностаївка Херсонської області (орендодавцем) було укладено
договір оренди за №11, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду основні засоби магазин №28,
що знаходиться в с.Ольгине по
вул.Леніна, загальною площею 30 кв.м., термін дії якого встановлено з
01.04.2008р. до 01.04.2009 р.
У відповідності до ст.759
Цивільного кодексу України за договором найму(оренди) наймодавець передає або зобов»язується передати
наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Отже, договір оренди є
підставою для виникнення між сторонами
зобов»язання-правовідношення, в якому кожна зі сторін має одночасно і права, і
обов»язки і вважається боржником у тому, що вона зобо»язана вчинити на користь
другої сторони, і одночасно-кредитором у тому, що вона має право вимагати від
неї.
Спірне майно передано в
оренду за актом приймання-передачі
основних засобів в операційну
оренду від 01.04.2008р.
За приписами ст.770 Цивільного
кодексу України, у разі зміни
власника речі, переданого у найм на
підставі договорів про відчуження житла,
інших цивільно-правових підставах, до нового власника переходять права та
обов»язки наймодавця.
Отже, зазначена норма
містить норму, що захищає права сумлінного орендаря. Перехід права власності
(господарського відання, оперативного управління тощо) на здане в оренду майно
до іншої особи не є підставою для зміни чи розірвання договору оренди. В усіх
зазначених випадках первісний орендодавець за договором повинен бути замінений
новим-набувачем речового права на дане майно. Договір найму зберігає силу
й у тому разі, якщо новий власник, до
якого перейшло право власності, не знав про те, що воно здане у найм.
Враховуючи відчуження
спірного приміщення шляхом укладання договору-купівлі продажу, за нормами глави 59 Цивільного кодексу України,
фактично до позивача по справі, як нового власника переходять права та
обов»язки наймодавця.
Надсилання позивачем
відповідачу листа від 19.05.2008р. за №338, не є вичерпними діями по виконанню
ним приписів глави 59 Цивільного кодексу України щодо обов»язків позивача як
орендодавця за договором оренди, а є лише листом-повідомленням про зміну
власника та пропозицією щодо укладання з відповідачем договору оренди.
Доказів інших дій з боку позивача в межах зазначених норм права не надано та,
що також не заперечували представники позивача в судовому засіданні.
Колегія суддів не
погоджується з висновком господарського суду щодо нікчемності договору оренди від
01.04.2008р.
Так, у відповідності до
приписів ч.2 та ч.3 ст.215 Цивільного
кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом
(нікчемний правочин).У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не
вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом нікчемний правочин може бути
визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не
встановлена законом, але одна із сторін
або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах,
встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним
(оспорюваний правочин).
Отже, зазначена норма
розрізняє нікчемні та оспорювані правочини. Нікчемним визнається правочин, якщо його недійсність
встановлена законом (ч.2.ст.215 цього кодексу). Оскільки недійсність таких
правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються
недійсними з моменту їхнього укладання, незалежно від пред»явлення позову та
рішення суду. Отже, у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не
вимагається. Іншим видом недійсних правочинів є правочини оспорювані. Їх
відмінність від нікчемних правочинів полягає в тому, що оспорювані правочини
припускають дійсними, такими, що породжують цивільні права та обов»язки. Проте,
їхня дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою
особою у судовому порядку. Тобто, хоча безпосередньо правовою нормою їхня недійсність
не передбачається, але, разом с тим, у сторони правочину або
зацікавленої особи існує можливість
звернутися до суду з позовом про визнання такого правочину недійсним.
За висновком
господарського суду першої інстанції
зазначений договір є нікчемним на
тій підставі, що у 3-ї особи відсутні жодні документи, які б свідчили про те, що зазначене в договорі
оренди майно належить їй.
Враховуючи зазначені
обставини та виходячи з приписів вищезазначених норм, договір здачі в
операційну оренду основних засобів за №11 від 01.04.2008р. є оспорюваним договором. Отже, висновок господарського суду
першої інстанції щодо нікчемності цього договору оренди є неправомірним.
Зазначений договір оренди в
установленому порядку не був визнаний недійсним.
Колегія суддів також
приймає до уваги те, що рішенням господарського суду Херсонської області від
13.02.2009р. у справі №2/449-пд-08 визнано недійсними договір купівлі-продажу нежитлової будівлі торгового центру, розташованого в
с.Ольгине Горностаївського району Херсонської області, укладений між приватним
сільськогосподарським підприємством «Україна» та товариством з обмеженою
відповідальністю «Торговий Дім «Україна» від 08.08.2008р., а також п.2 рішення
виконавчого комітету Ольгінської
сільської ради Горностаївського району Херсонської області від 14.05.2008р. про
оформлення права приватної власності та видачу свідоцтва про право приватної власності на
будівлю-торговий центр в с.Ольгине, вул.Леніна,29б приватному
сільськогосподарському підприємству
«Україна», з послідуючою реєстрацією в КП Каховського БТІ.
Отже, відповідач по
справі займає спірне приміщення на
підставі договору оренди від 01.04.2008р. за №11, а відтак, висновок
господарського суду першої інстанції про те, що
Приватний підприємець ОСОБА_1 займає спірне приміщення торгового центру
без наявності правових підстав, є
помилковим.
Враховуючи зазначене,
господарським судом першої інстанції зроблено неправильний висновок щодо
відсутності у відповідача права займати спірне приміщення.
Щодо доводів апеляційної
скарги про зупинення провадження по справі слід зазначати наступне:
Так, заявник апеляційної
скарги вважає, що господарський суд необґрунтовано
відмовив в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду
позовної заяви Горностаївського РСТ до Ольгинської сільської ради, ПСП
«Україна» та ТОВ «Торговий Дім «Україна» про визнання недійсним рішення Ольгинської сільської ради №19 від 14.05.20089р. та
визнання недійсним договору купівлі-продажу від 08.08.2008р.
Згідно ст.79 Господарського
процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в
разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов»язаної з нею іншої
справи, що розглядається іншим судом.
При цьому, пов»язаність справ полягає у тому, що рішення
іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на
збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими що
мають значення для даної справи. Неможливість розгляду даної справи до
вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються
іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.
За змістом клопотання про зупинення провадження
у справі, третя особа у даній повідомила про те, що 18.09.2008р.
господарським судом Херсонської області зареєстровано позовну заяву Горностаївського РСТ до Ольгинської
сільської ради, ПСП «Україна» та ТОВ «Торговий Дім «Україна» про визнання
рішення Ольгинської сільської ради №19 від 14.05.2008р. та договору купівлі-продажу від 08.08.2008р.
недійсними. При цьому, не було надано доказів щодо порушення справи за цим
позовом. Отже, у господарського суду першої інстанції не було законних підстав
для зупинення провадження по справі на той час.
Необґрунтованим слід вважати
посилання заявника апеляційної скарги на нез»ясування господарським судом
обставин справи, пов»язаних з правонаступництвом позивача, оскільки ці обставини не повинні з»ясовуватися при розгляді даного спору.
Окрім скасування оспорюваного
рішення господарського суду першої інстанції, заявник апеляційної скарги просить припинити провадження у справі.
Підстави припинення провадження у
справі визначені в ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Проте, заявник апеляційної скарги не
зазначив ні однієї підстави. Колегія суддів також не вбачає законних підстав для припинення провадження у справі.
Враховуючи
вищевикладене, колегія суддів вважає, що
рішення господарського суду першої інстанції прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мали значення для справи,
недоведеності обставин, що мають значення для справи, які судом першої
інстанції визнані встановленими, при невідповідності висновків, викладених у
рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також с порушенням
норм матеріального права, а отже оспорюване рішення підлягає скасуванню та приймається нове рішення, яким в позові
слід відмовити.
Отже, апеляційна
скарга фізичної особи - приватного
підприємця ОСОБА_1 підлягає
частковому задоволенню.
Відповідно до ст.49 Господарського
процесуального кодексу України, судові витрати за позовом (державне мито в сумі
85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в
сумі 118 грн.) віднести на позивача,
державне мито за апеляційною скаргою
- на позивача та відповідача
порівну.
Керуючись ст.ст. 49,99, 101, п.2 ст.103, п.1,3,4
ст.104, ст.105 Господарського
процесуального кодексу України, Запорізький
апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фізичної
особи-підприємця ОСОБА_1 смт.Горностаївка Херсонської області задовольнити
частково.
Рішення господарського суду
Херсонської області від 11.11.2008р. у справі №2/446-пн-08 скасувати та
прийняти нове рішення.
В задоволенні позовних вимог
відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою
відповідальністю «Торговий Дім «Україна» с.Ольгине Горностаївського району Херсонської області на користь Фізичної
особи-підприємця ОСОБА_1, смт.Горностаївка Херсонської області державне мито за
апеляційною скаргою в розмірі 21грн.25 коп. Видати наказ.
Доручити господарському суду
Херсонської області видати відповідний наказ.
Постанова підготовлена у повному обсязі та підписана
10.03.2009р.
Суд | Запорізький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.02.2009 |
Оприлюднено | 29.09.2009 |
Номер документу | 4751866 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Запорізький апеляційний господарський суд
Кагітіна Л.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні