Рішення

від 02.03.2009 по справі 8/6-160

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02"

березня 2009 р.

 Справа № 8/6-160

          Господарський суд Тернопільської

області

          у складі судді Гирили І.М.

Розглянув матеріали

справи:

за

позовом: Приватного

підприємства "Анна-Марія-М", вул. Виговського, буд. 47, кв. 86, м.

Львів

до відповідача: Фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про: cтягнення заборгованості в сумі 11

096 грн. 92 коп.

За

участю представників:

позивача:

не з`явився

відповідача:

не з'явився

В

судовому засіданні 16.02.2009 р. представнику позивача роз'яснювались його

процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1

Господарського процесуального кодексу України.

За

відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу

не здійснюється.

Суть

справи:

Приватне

підприємство "Анна-Марія-М", вул. Виговського, буд. 47, кв. 86, м.

Львів, надалі позивач, звернулося до господарського суду Тернопільської області

з позовом про стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, надалі

відповідач, заборгованості в сумі 11 096 грн. 92 коп.

Свої

позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач неналежним чином виконав свої

зобов`язання за договором купівлі -продажу товару № 67 від 01.09.2008 р.,

внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 11 096, 92 грн. В підтвердження

викладеного додає договір купівлі -продажу товару № 67 від 01.09.2008 р.,

довіреність серії ЯПК № 037802 від 19.09.2008 р., видаткову накладну № ПП

0001199 від 19.09.2008 р., а також інші документи, належним чином засвідчені

копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Окрім

того, представник позивача в судовому засіданні 16.02.2009 р. звернувся до суду

із заявою № 83 від 16.02.2009 р., згідно якої просить стягнути з відповідача

витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 1 100 грн. В підтвердження

представив Договір про надання правових послуг від 22.01.2009 р., Свідоцтво про

право на заняття адвокатською діяльністю № 1234 від 17.11.2006 р. та платіжне

доручення № 564 від 11.02.2009 р. про оплату 1 100 грн. за адвокатські послуги

згідно Договору про надання правових послуг від 22.01.2009 р.

Відповідач

явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, відзиву на

позов не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений

належним чином в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчать повідомлення про

вручення йому поштових відправлень, які знаходяться  в матеріалах справи.

Проте,

зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою,

справа розглядається без участі повноважного представника відповідача

відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Присутній

у судовому засіданні 16.02.2009 р. 

представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.  В судове засідання 02.03.2009р. повноважний

представник позивача  не прибув, проте

26.02.2009р на адресу суду від позивача поступило клопотанням за  № 14 від 20.02.2009 р. 26.02.2009 р.  про розгляд справи № 8/6-160 без участі його

повноважного представника, за наявними документами.

Розглянувши

матеріалі справи, дослідивши норми чинного законодавства, заслухавши пояснення

представника позивача, судом встановлено наступне:

01

вересня 2008 року між ПП "Анна-Марія-М" (надалі, продавець) та

Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (надалі, покупець) був укладений договір

купівлі -продажу товару № 67, за умовами якого продавець зобов'язався передати

у власність покупцю товар згідно супровідної накладної, а покупець -прийняти

даний товар і сплатити ціну, визначену у супровідній накладній відповідно до

кожного конкретного факту поставки товару.

Умовами

укладеного договору сторони встановили вартість товару, його передачу покупцю

та порядок розрахунків за придбаний товар. Зокрема, відповідно до

п.п.1.2-1.4  п. 1 договору загальна

вартість товару, що є предметом даного договору становить 300 000 грн., в тому

числі -ПДВ 20%. Ціни на товар вказуються у конкретних супровідних документах та

даний договір розповсюджується на всі видаткові накладні продавця та покупця.

Загальна вартість товару, вказана  у п.

1.2 може бути змінена за згодою сторін.

П.п.4.1

п. 4 сторони встановили, що передача товару здійснюється продавцем покупцю на

підставі довіреності або підпису завіреного печаткою підприємства Покупця на

отримання товару.

У

відповідності п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання

господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу

України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом

України.

Матеріали

справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли

зобов'язання з договору купівлі -продажу, згідно якого, в силу ст. 655

Цивільного Кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується

передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець

приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну

грошову суму.

В

силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно

ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

У

відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського

кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом

господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання,

один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити

певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь

іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати

інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена

сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони

виконання її обов'язку.

Згідно

ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних

для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та

забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як

підтверджується матеріалами справи, на виконання умов договору купівлі -продажу

товару № 67 від 01.09.2008 р. ПП "Анна-Марія-М" передало,  а Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 прийняв

на підставі довіреності серії ЯПК № 037802 від 19.09.2008 р. згідно видаткової

накладної № ПП-0001199 від 19.09.2008 р., товар на загальну суму 11 096, 92

грн.

Факт

отримання товару відповідачем не заперечено у встановленому законом порядку.

Згідно

п.п.3.1-3.2 п. 3 Договору покупець зобов`язаний провести оплату за придбаний

товар на протязі 20 (двадцяти) календарних днів з моменту виписки видаткової

накладної та розрахунок за придбаний товар здійснюється покупцем шляхом

безготівкового перерахування коштів на рахунок продавця.

Однак,

відповідач в порушення умов договору та вимог чинного законодавства свої

зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару не виконав, відтак, за ним

залишається заборгованість в сумі 11 096, 92 грн., яку і просить позивач

стягнути в судовому порядку.

Відповідно

до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має

виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк

(термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння

зміна його умов не допускається.

Станом

на дату розгляду справи відповідачем на подано, а судом не здобуто доказів

сплати заборгованості в сумі 11 096, 92 грн., чим порушено умови договору та

норми чинного законодавства.

Згідно

вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у

справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у

визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких

ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають

значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна

довести ті  обставини, на які вона

посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За

даних обставин, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з Фізичної

особи -підприємця ОСОБА_1 заборгованості за отриманий товар в сумі 11 096, 92

грн., згідно договору купівлі -продажу товару № 67 від 01.09.2008 р.

правомірними, обґрунтованими та  такими,

що підлягають до задоволення.

Крім

того, позивач просить стягнути з відповідача 1100 грн. витрат за оплату послуг

адвоката.

В

підтвердження понесених судових витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 1100

грн. до матеріалів справи долучено: договір про надання правових послуг від

22.01.2009р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1234 від

17.11.2006р., виданого на ім'я ОСОБА_2, платіжне доручення № 564 від

11.02.2009р., яким  сплачено 1100 грн. за

адвокатські послуги  згідно договору від

22.01.2009р. (справа -ОСОБА_1).

Судом

встановлено, що між ПП «Анна -Марія - М», надалі -Замовник, та Адвокатом

ОСОБА_2, який діє на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською

діяльністю, надалі -Виконавець, укладено договір про надання правових послуг

від 22.01.2009р., п.п.1 п. 1 умов якого визначено, що  Замовник доручає, а Виконавець приймає на

себе  виконання наступної роботи:

підготовка позовної заяви Замовника до 

фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення 11096,92 грн. боргу;

представлення інтересів  Замовника у

господарському  суді Тернопільської

області  у справі за позовом  Замовника до 

фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 

про стягнення 11096,92 грн. боргу.

Згідно

п.п. 3.1, 3.2  п. 3 договору за надання

послуг передбачених цим договором Замовник виплачує  Виконавцеві грошову винагороду у розмірі 1100

грн. протягом 5-ти днів  з момету

отримання Замовником ухвали  господарського

суду Тернопільської області  про

відкриття провадження  у справі  за позовом Замовника  до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про

стягнення 11096,92 грн. боргу.

На

виконання умов договору, платіжним дорученням №564 від 11.02.2009р. відповідач

перерахував на банківський рахунок адвоката ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1100

грн.

Статус

особи, яка готувала позовні матеріали за вказаним договором при розгляді даної

справи та представляє інтереси відповідача в суді, відповідає вимогам ст. 2

Закону України “Про адвокатуру”.

Згідно

ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати

складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової

експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та

дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача,

адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та

інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно

до ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової

експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи,

покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові -

на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно

розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно

до пункту 10 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. №

02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського

процесуального кодексу України»- витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з

оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та

інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в

господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах,

визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування

цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні,

ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от

угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої

довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного

доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Отже,

розглянувши дану вимогу, суд вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає

задоволенню в сумі 1100 грн.

У

відповідності до вимог ст. ст. 44 -49 Господарського процесуального кодексу

України, витрати по сплаті державного мита в сумі 110,97 грн. та витрати на

інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.,

покладаються на відповідача.

Враховуючи

викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44-49, 82-85, 87 ГПК

України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1(р/р НОМЕР_2 у КБ «Приватбанк», МФО

338783) на користь Приватного підприємства "Анна-Марія-М", вул.

Виговського, буд. 47, кв. 86, м. Львів, ідентифікаційний код 32711643 (р/р №

26009301001817 у ЛФ ВАТ „ВТБ Банк” МФО 385316):

-          11 096 (одинадцять тисяч дев`яносто

шість) грн. 92 коп. -заборгованості;

-          110 (сто десять) грн. 97 коп.

державного мита;

-          118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на

інформаційно -технічне забезпечення судового процесу;

-          1 100 грн. судових витрат на оплату

послуг адвоката.

3.          Рішення господарського суду набирає

законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

4.                  Наказ видати стягувачеві

після набрання судовим рішенням законної сили.

5.         Сторони вправі подати апеляційну

скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого

господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня

його прийняття (підписання -06.03.2009р.), через місцевий господарський суд.

                    Суддя                                                                     

І.М. Гирила