Постанова

від 24.02.2010 по справі 2а-1988/09/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2010 р. Справа № 2а-1988/09/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Панікара І.В.

при секретарі Богусевич Г.С.

за участю сторін:

прокурора - не з'явився,

представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: заступника прокурора міста Івано-Франківська в інтересах управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську

до відповідача: колективного підприємства «Молдова»

про стягнення заборгованості в сумі 6246,40 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2009 року заступник прокурора міста Івано-Франківська в інтересах управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську звернувся з адміністративним позовом до колективного підприємства «Молдова» про стягнення заборгованості в сумі 6246,40 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач зареєстрований як юридична особа і відповідно до статті 15 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне трахування" є платником страхових внесків. До обов'язків страхувальника згідно пункту 6 частини 2 статті 17 вищевказаного Закону належить нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески в розмірі 32 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці і 1-2% від суми доходу у вигляді заробітної плати. На момент подання позову заборгованість відповідача складає 6246,40 гривень.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав вказаних в позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.

Прокурор в судове засідання не з'явився, хоча про час, місце та дату був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час, місце та дату був повідомлений належним чином. Своїм правом на подання заперечення на позовну заяву не скористався.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши позицію представника позивача та дослідивши подані докази, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини 6 статті 20 Закону України „Про загальнобов'язкове пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення базового звітного періоду.

Виключно Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками. Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Частина 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлює обов'язки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

В силу частини 2 статті 106 Закону, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Частиною 3 цієї ж норми Закону встановлено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про їх сплату. Протягом 10 робочих днів з дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та відповідно є платником страхових внесків. Однак в порушення частини 6 статті 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ним здійснювалась несвоєчасна сплата страхових внесків. В зв'язку з чим, станом на момент подання позовної заяви у відповідача виникла заборгованість в сумі 5276,34 гривень. У зв'язку із неподанням визначених законодавством відомостей відповідно до рішення №548 до КП «Молдова» застосовано штрафні санкції у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 970,06 гривень.

Судом встановлено, що відповідачем, в порушення частини 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» здійснювалась несвоєчасна сплата страхових на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Вказані обставини підтверджуються розрахунком суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та додатком до цього розрахунку за травень 2008 року, картками особового рахунку страхувальника.

Таким чином, суд вважає, що відповідач є страхувальником, платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на якого покладені обов'язки нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про правомірність нарахування позивачем сум недоїмки страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідача та штрафних санкцій в розмірі 6246,40 гривень, а також до висновку, що відповідачу було відомо про наявність обов'язку погашення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які виникли внаслідок несвоєчасної сплати фінансових санкцій.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з колективного підприємства «Молдова» заборгованості в розмірі 6246,40 гривень є обґрунтованими, а позов таким,що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163,167, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Позов задовольнити повністю.

Стягнути з колективного підприємства «Молдова», вул. Васильянок, 7, м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 19397276 в користь управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську заборгованість в сумі 6246,40 гривень (шість тисяч двісті сорок шість гривень сорок копійок).

Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: Панікар І.В.

Постанова складена в повному обсязі 01.03.2010 року.