Рішення

від 28.07.2015 по справі 344/8832/15-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/8832/15-ц

Провадження № 2/344/3575/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2015 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді: Домбровської Г.В.

при секретарі c/з: Гречун Т.В.,

з участю представника позивача Сохан В.Є., представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОТЕХНО» до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, завданої ДТП, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОТЕХНО» (надалі - «Позивач», «ТОВ «ТЕПЛОТЕХНО») звернулося до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_4 (надалі - «Відповідач») про стягнення з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОТЕХНО», код ЄДРПОУ 33645615, місцезнаходження якого зареєстровано за адресою: вул. Короля Данила, буд. 21, офіс 3, м. Івано-Франківськ, 76010 (рахунок 2600600114188 в ПАТ «КБ «Глобус» МФО 380526) 152636 (сто п'ятдесят дві тисячі шістсот тридцять шість) грн. 86 коп. матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, 800 (вісімсот) грн. витрат на оцінку вартості матеріального збитку та 1534 (одна тисяча п'ятсот тридцять чотири) грн. 37 коп. сплаченого по справі судового збору.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Додатково представник Позивача зазначив про те, що внаслідок скоєного Відповідачем ДТП, вина якого доведена рішенням суду, що набрало законної сили, належний Позивачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль отримав ряд механічних пошкоджень, які, згідно Звіту про оцінку вартості матеріального збитку було оцінено експертом у 252 636,86 грн.

Частину вартості завданої Позивачу шкоди, як вказав представник Позивача в судовому засіданні, було відшкодовано ПрАТ «Страхова компанія «ПРОВІДНА» згідно полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Відповідача, в розмірі 100 000,00 грн., а, відтак, на підставі норми частини 1 статті 1194 Цивільного кодексу України, Відповідач, на думку представника Позивача, зобов'язаний сплатити йому різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням в сумі 152 636,86 грн.

Представник Відповідача - ОСОБА_4, - в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність, та просив відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов.

Зокрема, на думку представника Відповідача, висновок експерта-автотоварознавця, який наданий Позивачем на підтвердження розміру завданої йому матеріальної шкоди, носить оціночний характер і не може повною мірою бути доказом реальних збитків Позивача, оскільки він є значно завищеним.

Крім того, представник Відповідача звернув увагу на те, що Позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, як були використані Позивачем кошти страхового відшкодування, які були виплачені страховою компанією, чи проводився Позивачем відновлювальний ремонт автомобіля, за якою адресою він проводився, де саме в даний час перебувають запасні частини і деталі до автомобіля, щодо яких проведено заміну.

При цьому, Суд звертає увагу на те, що в судовому засіданні представник Відповідача визнав вину ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, в результаті якого майну Позивача було завдано шкоди, а також, посилаючись на положення частини 4 статті 1193 Цивільного кодексу України, просив зменшити розмір відшкодування.

Заслухавши пояснення представника Позивача, представника Відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 (а.с.23) автомобіль марки Volkswagen Passat 2,0, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, перебуває у власності ТОВ «ТЕПЛОТЕХНО».

Відповідно до Постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2014 року у справі № 344/17261/14-п, залишеної частково без змін Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2014 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_1, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до частини 4 статті 61 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - «ЦПК України») вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Так, як встановлено судом під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, 10.11.2014 р. о 21 год. 15 хв. в м. Івано-Франківську водій ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом марки БМВ д.н.з. НОМЕР_3 проїхав перехрестя вул. Вовчинецька-Деповська на заборонений сигнал світлофора, внаслідок чого допустив зіткнення з т/з марки Фольксваген д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням гр. ОСОБА_6 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Статтею 22 Цивільного кодексу України (надалі - «ЦК України») передбачено, що особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на відшкодування.

Відповідно до частини 3 статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно Звіту № 62/14 про оцінку вартості матеріального збитку від 26 листопада 2014 року, складеного аварійним комісаром (Свідоцтво № 137 від 02.04.1999 року експерт-автотоварознавець) ОСОБА_7 (а.с. 16-43) вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу Volkswagen Passat 2,0, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок ДТП становить 252 636,86 грн.

Відповідно до Виписки банку від 13 лютого 2015 року (а.с. 44) 13 лютого 2015 року ПрАТ «Провідна» було перераховано кошти в сумі 100 000,00 грн. на рахунок ФОП ОСОБА_8 в якості оплати страхового відшкодування для ТзОВ «ТЕПЛОТЕХНО».

Враховуючи вищезазначене, ТОВ «ТЕПЛОТЕХНО», як власник автомобіля Volkswagen Passat 2,0, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, якому було завдано майнової шкоди, звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про відшкодування даної шкоди (за виключенням суми страхового відшкодування, яке було сплачено Позивачу страховою компанією).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено статтею 1166 ЦК України.

Так, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з частиною 5 статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (частина 1 статті 1188 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (частина 1 статті 1194 ЦК України).

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини…Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

Як зазначено пункті 6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2. Правил дорожнього руху України).

Враховуючи положення вищенаведених норм права, а також зважаючи на обставини спірних правовідносин, Суд приходить до висновку про те, що в даній цивільній справі Позивачем доведено право на відшкодування матеріальної шкоди Відповідачем, оскільки надано докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю Відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди та особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

Так, факт завдання шкоди за участю Відповідача підтверджується Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2014 року у справі № 344/17261/14-п, залишеною частково без змін Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2014 року.

Суд також звертає увагу на те, що в судовому засіданні представник Відповідача самостійно визнав вину ОСОБА_4 у заподіянні шкоди майну Позивача.

Розмір завданої шкоди підтверджується наявною в матеріалах справи копією Звіту № 62/14 про оцінку вартості матеріального збитку від 26 листопада 2014 року, складеного аварійним комісаром (Свідоцтво № 137 від 02.04.1999 року експерт-автотоварознавець) ОСОБА_7 (а.с. 16-43).

Представник Відповідача в судовому засіданні посилався на те, що, на його думку, розмір матеріального збитку, визначений в даному звіті, є значно завищеним, однак, доказів, які б спростовували такий розмір, Суду не надав, а Судом таких доказів не встановлено.

При цьому, Суд роз'яснював сторонам по справі передбачене статтею 143 ЦПК України право на подання заяви про призначення у справі експертизи, однак таких заяв сторонами не подавалося.

В той же час, докази, які б спростовували висновок експерта-автотоварознавця, викладений у Звіті № 62/14 про оцінку вартості матеріального збитку від 26 листопада 2014 року, в матеріалах справи відсутні.

Крім того, відповідно до частини 1, 2, 3 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 4 статті 60 ЦПК України).

Враховуючи вищезазначене, твердження представника Відповідача стосовно завищеності вартості матеріальної шкоди, завданої Позивачу, є його припущенням, оскільки доказів, які б спростовували визначений експертом-автотоварознавцем розмір завданої Позивачу шкоди, представником Відповідача не надано.

Факт на підтвердження того, що Відповідач є завдавачем шкоди та особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду підтверджується Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2014 року у справі № 344/17261/14-п, залишеною частково без змін Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2014 року, а також положеннями статей 1166, 1187, 1188 ЦК України.

Стосовно посилання представника Відповідача на факт ненадання Позивачем доказів на підтвердження того, що Позивачем здійснювався ремонт автомобіля, Суд звертає увагу на необґрунтованість таких посилань, оскільки чинне законодавство не пов'язує обставину відшкодування завданої особі шкоди (доведену у встановленому законом порядку) в судовому порядку фактом відновлення майна, якому було завдано шкоди.

Щодо посилання представника Відповідача на положення частини 4 статті 1193 ЦК України, Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, частиною 4 статті 1193 ЦК України визначено, що суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

Як зазначено в пункті 8 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», правила частини четвертої статті 1193 ЦК про можливість зменшення розміру відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину, застосовуються у виняткових випадках, якщо відшкодування шкоди у повному розмірі неможливе або поставить відповідача у тяжке матеріальне становище.

Представником Відповідача не було надано суду жодних доказів, які б підтверджували неможливість відшкодування шкоди у повному розмірі, або доказів, які б підтверджували, що таке відшкодування поставить Відповідача у тяжке матеріальне становище.

В судовому засіданні представник Відповідача зазначив про те, що ОСОБА_4 є приватним підприємцем, але його доходи є незначними. Доказів на підтвердження рівня доходів Відповідача Суду надано не було.

При цьому, Суд звертає увагу на те, що сама по собі наявність у Відповідача чотирьох неповнолітніх дітей не є тією обставиною, яка свідчить про тяжке матеріальне становище Відповідача. Інших доказів, які б підтверджували тяжке матеріальне становище Відповідача Суду надано не було.

За таких обставин Суд не знаходить правових підстав для зменшення розміру відшкодування шкоди, завданої Відповідачем Позивачу.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; а згідно з частинами 1 та 3 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Проаналізувавши доводи сторін, вимоги чинного законодавства України, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, Суд дійшов висновку про те, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а стягненню з Відповідача підлягає сума завданої Позивачу матеріальної шкоди в розмірі 152636 (сто п'ятдесят дві тисячі шістсот тридцять шість) грн. 86 коп., а також 800 (вісімсот) грн. витрат на оцінку вартості матеріального збитку (що підтверджується квитанцією № 107 від 26 листопада 2014 року (а.с.15)

Відповідно до частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відтак, стягненню з ОСОБА_4 підлягає сплачена ТОВ «ТЕПЛОТЕХНО» сума судового збору в розмірі 1534 (одна тисяча п'ятсот тридцять чотири) грн. 37 коп.

На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 22, 386, 1166, 1187, 1192, 1193 Цивільного Кодексу України, керуючись ст. ст. 60, 61, 213-216 ЦПК України, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОТЕХНО», код ЄДРПОУ 33645615, місцезнаходження якого зареєстровано за адресою: вул. Короля Данила, буд. 21, офіс 3, м. Івано-Франківськ, 76010 (рахунок 2600600114188 в ПАТ «КБ «Глобус» МФО 380526) 152636 (сто п'ятдесят дві тисячі шістсот тридцять шість) грн. 86 коп. матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, 800 (вісімсот) грн. витрат на оцінку вартості матеріального збитку та 1534 (одна тисяча п'ятсот тридцять чотири) грн. 37 коп. сплаченого по справі судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Домбровська Г.В.