Вирок

від 08.02.2011 по справі 11-а-147

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-а-147 Головуючий у 1-й інстанції МАХАНЬКОВ Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2011 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого - судді Павленка В. П. суддів : Гонтар А.А., Мілаша С. П.

при секретарі Гончаренко Н. В. з участю прокурора Попок О. В. засудженого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляцією старшого помічника прокурора м. Кременчука та Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області на вирок Крюківського районного суду м. Кременчука від 24 листопада 2010 року, -

встановила:

Цим вироком

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2 РФ, росіянин, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, приватний підприємець, мешканець АДРЕСА_1, раніше не судимий, -

засуджений за ч.З ст.212 КК України на 5 ( п'ять ) років позбавлення волі з позбавленням його права займатись підприємницькою діяльністю строком на 2 ( два) роки.

За ч. 1 ст. 358, ч. З ст. 358 КК України ОСОБА_2 звільнений від [покарання на підставі ст. ст. 49, 74 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

' ¦

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного йому покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 ( два ) роки та покладанням на нього передбачених ст. 76 КК України обов'язків не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та періодично з'являтись до цієї інспекції для реєстрації.

Цивільний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції залишено без розгляду.

Вирішено долю речових доказів.

За вироком суду, ОСОБА_2, будучи зареєстрованим рішенням Автозаводської районної ради м. Кременчука №184 від 13 грудня 1994 р., як суб'єкт підприємницької діяльності без створення юридичної особи, при веденні фінансово-господарської діяльності, в порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року ( зі змінами та доповненнями), з корисливих мотивів, умисно, з метою ухилення від сплати податків шляхом завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, незаконно включив до свого податкового кредиту по ПДВ суму 715631 грн., що в 8624,3 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів-в особливо великих розмірах.

При цьому підсудний ОСОБА_2 підробив, а також використав

завідомо підроблені первинні бухгалтерські і податкові документи та

документи податкової звітності, нібито отримані від ТОВ «Інтерагрозбут» (м. Кременчук), ПП «Реал-КС» (м. Київ), ПП «Зодіак- КМ» (м. Київ), ТОВ «Електротех» (м. Охтирка), ТОВ «Стройінвест» (м. Кіровоград), ПП Протан» (М .Дніпропетровськ), ТОВ «Техком» (м. Донецьк), ПП «Бінтек» (м. Київ).

Вказані злочини підсудний ОСОБА_2 вчинив за наступних обставин.

В період часу з 1 січня 2004 року по 30 червня 2006 року ОСОБА_2 будучи зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності без створення юридичної особи, перебуваючи на загальній системі оподаткування, ( ідентифікаційний код платника податку 16359000116 ), на якого відповідно до ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування» покладено відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів, додержання законів про оподаткування при здійсненні фінансово-господарської діяльності в порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) - надалі «Закон №168/97-ВР» з корисливих мотивів, умисно, незаконно включив до свого податкового кредиту з податку на додану вартість підроблені податкові накладні, а також включив до податкового кредиту суми податку на додану вартість, які не підтверджені відповідними податковими накладними (податкові накладні вписані в книгу обліку придбання товарів, (робіт, послуг).

Так, упродовж 2004 року ОСОБА_2 С, порушуючи вимоги Закону №168/97-ВР, безпідставно завищив податковий кредит з податку на додану

з

вартість, в результаті чого умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на загальну суму 419 207 грн. , що в 6 816,3 ( 419 207 : 61,5 ) разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Упродовж 2005 року ОСОБА_2, в порушення вимог Закону №168/97-ВР від 03.04.1997 року, безпідставно завищив податковий кредит з податку на додану вартість, в результаті чого умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на загальну суму 59 505 грн. , що в 454,2 (59 505 : 131 ) разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Упродовж 2006 року ОСОБА_2, в порушення вимог Закону №168/97-ВР від 03.04.1997 року, безпідставно завищив податковий кредит з податку на додану вартість, в результаті чого умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на загальну суму 236 919 грн ., що в 1 353,8 (236 919/ 175 = 1 353,8 ) разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

При цьому, державна реєстрація ПП «Протан» (м. Дніпропетровськ, код 32447822) скасована рішенням Господарського суду Дніпропетровської області 26.01.2006 року, знято з обліку в ДШ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська 03.08.2006 року, остання звітність даним підприємством була надана до ДШ 16.07.2003 року;

державна реєстрація ПП Фірма «Реал-КС» (м. Київ, код 31408468) скасована рішенням Господарського суду м. Києва від 17.12.2004 року, свідоцтво платника ПДВ № 38267161 анульоване 27.12.2004 року, розрахунковий рахунок 26009216631 в ФКД ВАТ «Інпромбанк» (МФО 322863) закрито 10.09.2001 року, розрахунковий рахунок 26006910 в ТОВ «Банк Фамільний» (МФО 334840) закрито 21.01.2003 року;

державна реєстрація ПП «Бінтек» (м. Київ, код 21659460) скасована рішенням Арбітражного суду м. Києва від 03.07.2001 р. , свідоцтво платника ПДВ № 36465060 анульовано 03.07.2001 року; установчі документи та свідоцтво платника ПДВ ПП «Зодіак-КМ» (м. Київ, код 32106162) рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 17.11.2003 року визнано недійсними з моменту реєстрації.

Таким чином, внаслідок вищевказаних протиправних дій, приватний підприємець ОСОБА_2 В С. з корисливих мотивів, умисно порушив:

ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування», зі змінами та доповненнями «Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України...»;

Закон України «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, а саме: п.1.3 ст. 1: «Платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, що ввозить товари на митну територію України»; п.п. 7.2.4 ст. 7: «Право на нарахування податку та складання податкових накладних 1 надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку...»; п.п.7.4.1. ст. 7: «Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку із: придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку...»; п.п.7.4.5. ст.7: «Не підлягають включенню до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями...»;

«Порядок заповнення податкової накладної» затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.97 р., зі змінами та доповненнями, а саме: п.2: «Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість...»; п.5: «Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку»; п.18: «Всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (робіт, послуг) і не скріплюється його печаткою»;

«Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, а саме: п. 2.1 ст. 2: «Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань, і фінансових результатів»; п. 2.2 ст.2: «Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не . рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо...»; п.2.4 ст. 2 «Первинні документи (на паперових і машинозчитуючих носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа», п.2.16 ст.2 «Заборонено приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим актам і нормативним актам...».

Таким чином, в період з 01.01.2004 року по 30.06.2006 року ОСОБА_2 умисно ухилився від сплати до державного бюджету України податку на додану вартість на суму 715 631,00 грн., що в 8 624,3 разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян і призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Крім того, підсудний ОСОБА_2 протягом часу з 01.01.2004 року по

30.06.2006 року, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на

умисне ухилення від сплати податків та з метою незаконного документального

підтвердження безпідставного завищення податкового кредиту з податку на

додану вартість, умисно підробив документи бухгалтерського та податкового

обліку і податкової звітності, в які вніс завідомо неправдиві відомості про

фінансово-господарські взаємовідносини з підприємствами, при цьому

достовірно розуміючи, що вказаних взаємовідносин не було.

Так, підсудний ОСОБА_2 умисно, власноручно виготовив первинні документи бухгалтерського та податкового обліку від імені службових осіб ТОВ "інтерагрозбут", з яким фактично ніяких фінансово-господарських взаємовідносин не мав, внісши в них неправдиві дані про неіснуючі взаємовідносини.

Згідно висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Полтавській області № 498 віл

01.11.2007 року рукописний текст, яким заповнено дані документи ТОВ

„Інтерагрозбут" виконано ОСОБА_2

Також підсудний, ОСОБА_2 в період часу з 01.01.2004 року по 30.06.2006 року, з метою ухилення від сплати податків, умисно підробив податкові декларації з податку на додану вартість (ПП ОСОБА_2С.) шляхом внесення в них завідомо неправдивих відомостей про суми податкового кредиту в колонку "Б" п.10.1. і п.17, а відповідно до них і про суми зобов'язань з податку на додану вартість в колонку "Б" п.18.1. і п.20., а саме:

за грудень 2004р., за листопад 2004 р., за жовтень 2004 р.. за серпень 2004 р., за липень 2004р., за червень 2004 р., за травень 2004 р., за квітень 2004 р., за березень 2004 р., за лютий 2004 р., за січень 2004 р., за січень 2005 р., за лютий 2005 р., за березень 2005 р., за травень 2005 р., за червень 2005 р., за липень 2005 р., за серпень 2005 р., за вересень 2005 р., за жовтень 2005 р.. за листопад 2005 р., за грудень 2005 р., за січень 2006 р., за лютий 2006 р., за березень 2006 р., за квітень 2006 р., за травень 2006 р., за червень 2006 р.;

крім того, особисто підписав податкові декларації з податку на додану вартість СГД ОСОБА_2С: за грудень 2004 р., за листопад 2004 р., за жовтень 2004 р., за серпень 2004 р., за липень 2004 р., за червень 2004 р., за травень 2004 р., за квітень 2004 р.. за березень 2004 р., за лютий 2004 р., за січень 2004 р., за січень 2005 р., за лютий 2005 р., за березень 2005 р., за травень 2005 р., за червень 2005 р., за липень 2005 р., за серпень 2005 р., за вересень 2005 р., за жовтень 2005 р., за листопад 2005 р., за грудень 2005 р., за січень 2006 р., за березень 2006 р., за квітень 2006 р., за травень 2006 р., за червень 2006 р., що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи від 30.01.2008 року №07328017/3, проведеної експертом ОСОБА_4

Крім того, підсудний ОСОБА_2 С, протягом часу з 01.01.2004 року по 30.06.2006 року, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне ухилення від сплати податків та з метою незаконного документального підтвердження безпідставного завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, умисно використав завідомо підроблені документи бухгалтерського і податкового обліку та податкової звітності шляхом подання та пред'явлення їх до Кременчуцької ОДШ Полтавської області.

Під час проведення планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства суб'єктом господарювання ОСОБА_2 за період з 01.01.2004 року по 30.06.2006 року останній пред'явив працівникам Кременчуцької ОДШ документи (податкові накладні), на підставі яких він формував податковий кредит з податку на додану вартість, в яких згідно висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Полтавській області № 499 від 01.11.2007 року відбитки печаток виготовлені струменевим способом друку з використанням друкарського пристрою з відтворенням кольорового зображення струменево-краплинним способом та в яких згідно висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Полтавській області . 499 від 01.11.2007 року відбитки печатки нанесені за допомогою кліше, виготовленого з використанням набору типографського шрифту.

Згідно висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Полтавській області № 70 від 11.02.2008 року відбитки печатки ТОВ «Стройінвест», котрі виконано в документах ТОВ «Стройінвест» (код 32172104), адресованих ПП ОСОБА_2 та експериментальні відбитки печатки ТОВ «Стройінвест» (код 32172104), відібрані 15.01.2008 року у службових осіб ТОВ «Стройінвест» згідно постанови про відібрання зразків від 25.12.2007 р.). нанесені за допомогою різних кліше печатки.

Підсудний ОСОБА_2 С, в період часу з 01.01.2004 року по 30.06.2006 року, з метою ухилення від сплати податків, умисно використав завідомо підроблені документи податкової звітності - податкові декларації з податку на додану вартість ( ПП ОСОБА_2 ), які подав у якості звітів у відповідних звітних періодах до Кременчуцької ОДШ Полтавської області, а саме: - за січень 2004 р. - вх. № 364 від 09.02.2004 р.; - за лютий 2004 р. - вх. №2461 від 16.03.2004 р.; - за березень 2004 р. - вх. № 6968 від 14.04.2004 р.; - за квітень 2004 р. - вх. № 10900 від 13.05.2004 р.; - за травень 2004 р. - вх. № 12815 від 15.06.2004 р.; - за червень 2004 р. - вх. № 16390 від 06.07.2004 р.; - за липень 2004 р. - вх. № 23089 від 20.08.2004 р.; - за серпень 2004 р. - вх. № 26115 від"

20.09.2004р.; - за жовтень 2004 р. - вх. № 38567 від 22.11.2004 р.; - за листопад 2004 р.-вх.№ 40521 від 17.12.2004 р.; - за грудень 2004 р. - вх. № 49411 від

20.01.2004р.; - за січень 2005 р. - вх. № 1148 від 15.02.2005 р.; - за лютий 2005 р. - вх. № 2621 від 10.03.2005 р.; - за березень 2005 р. - вх. № 11957 від 20.04.2005 р.; - за квітень 2005 р. - вх. № 40299 від 17.05.2005 р.; - за травень 2005 р. - вх. № 48306 від 21.06.2005 р.; - за червень 2005 р. - вх. № 69124 від 20.07.2005 р.; - за липень 2005 р. - вх. № 84050 від 19.08.2005 р.; - за серпень 2005 р. - вх. № 90313 від 20.09.2005 р.; - за вересень 2005 р. - вх. № 103159 від 17.10.2005 р.; - за жовтень 2005 р. - вх. № 120853 від 11.11.2005 р.; - за листопад 2005 р. - вх. №130747 від 20.12.2005 р.; - за грудень 2005 р. - вх. № 135323 від 04.01.2006 р.; - за січень 2006 р. - вх. № 7398 від 20.02.2006 р.; - за лютий 2006 р. - вх. № 12670 від 20.03.2006 р.; - за березень 2006 р. - вх. № 28214 від 19.04.2006 р.; - за квітень 2006 р. - вх. № 42376 від 19.05.2006 р.; - за травень 2006 р. - вх. № 47335 від 19.06.2006 р.; - за червень 2006 р. - вх. № 62041 від 17.07.2006 р.

Старший помічник прокурора м. Кременчука не оскаржуючи фактичних обставин справи та правильності юридичної кваліфікації дій засудженого ОСОБА_2 в апеляції зазначає, що вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням судом вимог кримінального закону.

7

В обґрунтування апеляції посилається на те, що суд в супереч вимогам ст. 75 КК України звільнив ОСОБА_2 від відбування не тільки основного, але і від додаткового покарання, оскільки у вироку у резолютивній частині вироку не вказав, що додаткове покарання підлягає реальному виконанню.

Крім того, суд не мотивував рішення про незастосування додаткової міри покарання у вигляді конфіскації майна.

В порушення вимог ст. ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, після визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358, ч.З ст. 358 КК України, суд не призначив йому покарання за вказаними статтям, а звільнив його від покарання на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

Просить вирок суду скасувати, та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 358 КК України - 2 місяці арешту та звільнити його від відбування покарання на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності; за ч.З ст. 358 КК України - 4 місяці арешту та звільнити його від покарання на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, за ч. З ст. 212 КК України - 5 років позбавлення волі з позбавленням його права займатись підприємницькою діяльністю строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням , встановивши іспитовий строк 2 роки.

В описовій частині вироку обґрунтувати незастосування конфіскації майна, з посиланням на ст. 77 КК України.

Кременчуцька ОДПІ в апеляції зазначає, що цивільний позов суд без розгляду залишив безпідставно. Просить вирок суду змінити, постановити, ухвалу, якою задовольнити цивільний позов Кременчуцької ОДПІ частково та стягнути із засудженого ОСОБА_2 на відшкодування заподіяної вчиненням злочину шкоди 715631 грн.

Інші учасники процесу вирок не оскаржували.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора, який підтримав доводи апеляції і просив вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання, звільнивши його від відбування основного покарання на підставі ст. ст. 49 та 75 КК України, заперечення підсудного ОСОБА_2 та в його інтересах адвоката ОСОБА_3 які просили

вирок суду залишити без змін, а апеляції без задоволення, провівши часткове судове слідство, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення, а апеляція Кременчуцької ОДШ не підлягає до задоволення з таких підстав.

Суд обґрунтовано визнав ОСОБА_2 винним в умисному ухиленні -від сплати податку на додану вартість, що призвело до призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах, у підробленні документів а також у використанні завідомо підроблених документів і правильно кваліфікував дії

8

засудженого ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 358, ч. З ст. 358, ч. З ст. 212 КК України. Висновки суду ґрунтуються на перевірених в судовому засіданні та детально викладених у вироку доказах, яким суд дав правильну оцінку.

Висновки суду щодо фактичних обставин справи та правильності кваліфікації дій засудженого в апеляціях не оскаржуються.

Разом з тим, дійшовши до правильного висновку про необхідність звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання, призначеного за ч. З ст. 212 КК України на підставі ст. 75 КК України, а також про його звільнення від відбування покарання за ч. 1 ст. 358 та ч. З ст. 358 КК України на підставі ст. 49 КК України , суд допустився помилок при застосуванні вказаних норм кримінального закону.

Так, відповідно до роз'яснення що міститься у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» зі змінами і доповненнями, судам необхідно мати на увазі, що ч. 1 ст. 75 КК передбачено звільнення від відбування основного покарання з випробуванням тільки тих осіб, які засуджуються до виправних робіт, службового обмеження ( для військовослужбовців ), обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років. Звільнити з випробуванням засуджену особу від додаткового покарання, а також від відбування іншого виду покарання суд не вправі.

За змістом статей 49, 74 КК України у зв'язку із закінченням строків давності особа вироком суду звільняється від не від кримінальної відповідальності, а від покарання.

Як вбачається з матеріалів справи,. ОСОБА_2 був визнаний винним і засуджений за ч. З ст. 212 КК України на 5 років позбавлення волі .з позбавленням його права займатись підприємницькою діяльністю строком н і роки і був звільнений на підставі ст. 75 КК України від відбування як основні так і додаткового покарання з випробуванням. Це є порушенням вимог ст. 75 КК України, якою звільнення від відбування додаткового покарання у вигляді позбавлення права займатись певною діяльністю не передбачено.

Зі змісту вироку також вбачається, що визнавши ОСОБА_2 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358 та ч. З ст. 358 КК України, суд покарання за вказаними статтями не призначив, проте звільнив засудженого від відбування покарання, чим допустився суперечностей та порушень вимог закону.

У зв'язку з наведеним, доводи апеляції прокурора у цій частині заслуговують на увагу, а допущені порушення закону мають бути усунуті шляхом скасування вироку в частині призначення покарання постановлення нового вироку.

Разом з тим, доводи апеляції про необхідність мотивування у вироку незастосування додаткової міри покарання у вигляді конфіскації майна, є безпідставними. За змістом ст. 77 КК України у разі звільнення від відбування основного покарання з випробування, застосування такого додаткового покарання як конфіскація майна не передбачено. Тому мотивування незастосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна в такому випадку є зайвим.

Не заслуговують на увагу також доводи апеляції Кременчуцької ОДПІ про скасування вироку суду в частині залишення без розгляду цивільного позову та постановлення у цій частині нового вироку. Відповідно до вимог закону, залишення позову без розгляду не позбавляє права позивача вирішити питання про відшкодування заподіяної шкоди в порядку цивільного судочинства. Крім того, докази щодо доведеності позовних вимог судом у повному об'ємі не досліджувались. Тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку та задоволення апеляції у цій частині.

Керуючись ст. ст. 323, 324, 366, 378 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

засудила:

Апеляцію старшого помічника прокурора м. Кременчука задовольнити частково, апеляцію Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області залишити без задоволення.

Вирок Крюківського районного суду м. Кременчука від 24 листопада 2010 року в частині призначення ОСОБА_2 покарання скасувати та постановити новий вирок.

Призначити ОСОБА_2 покарання : за ч. 1 ст. 358 КК України - 2 місяці арешту та звільнити його від відбування цього покарання на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням стоків давності;

за ч. З ст. 358 КК України - 4 місяці арешту та звільнити його від відбування цього покарання на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінчення строків давності;

за ч. З ст. 212 КК України - 5 років позбавлення волі з позбавленням його права займатись підприємницькою діяльністю строком на 2 ( два ) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного за ч. З ст. 212 КК України покарання в частині основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 ( два ) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без згоди органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, а також періодично з'являтись у ці органи для реєстрації.

В іншій частині вирок Крюківського районного суду м. Кременчука від 24 листопада 2010 року стосовно ОСОБА_2 залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі касаційної скарги до Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ через апеляційний суд Полтавської області у місячний строк з моменту проголошення вироку.

С У Д Д І :

ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_6