Рішення

від 13.04.2009 по справі 60/43-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м.

Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел.

канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13"

квітня 2009 р.                                                           

Справа № 60/43-09

вх. № 1394/4-60

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Конопко І.В. - директор (протокол № 16 від 26.02.2009

р.);  відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою

відповідальністю "Торгівельний будинок "Шасі",м. Харків 

до  Фізичної особи -

підприємця ОСОБА_1, м. Харків  

про стягнення 6976,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок

"Шасі"(позивач) звернулося до господарського суду Харківської області

з позовом щодо стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (відповідач)

заборгованості в сумі 6976,04 грн., яка складається з основної суми

заборгованості в сумі 6060,00 грн., пені в сумі 555,14 грн., інфляційних втрат

в сумі 297,51 грн., 3% річних в сумі 63,39 грн. Позовні вимоги обгрунтовані

неналежним виконанням відповідачем своїх зобов"язань за договором оренди №

3/08 від 01 квітня 2008 року, щодо повної та своєчасної сплати орендної плати,

у зв"язку з чим виникла зазначена сума заборгованості з орендної плати,

згідно п.4.2. договору нараховано пеню у зазначеній сумі, а також нараховано 3%

річних та інфляційні відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 лютого 2009

року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та

призначено її  розгляд на 17 березня 2009

року о 10:20 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 березня

2009 року розгляд справи було відкладено на 01 квітня 2009 року о 12:40 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 квітня 2009

року розгляд справи було відкладено на 13 квітня 2009 року о 12:00 годині.

У призначеному судовому засіданні позивач підтримує позовні вимоги

та просить суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Надав

супровідним листом (вх. №10833) витяг з протоколу № 16 від 26.02.2009 року

зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельного

будинку "Шасі", який долучений судом до матеріалів справи.

У судове засідання відповідач не з'явився, про час та місце

слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове

повідомлення за № 520525. Відзив на позовну заяву та витребувані судом

документи не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського

процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів

покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального

кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення  позивача, встановив наступне.

01 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений

договір оренди № 3/08.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір

як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну

або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до розділу 1 договору позивач  передав, а відповідач прийняв в платне

користування виробниче приміщення, площею 116 кв.м., яке  надається в виробничому приміщенні

заготівельного цеху МС-1 літ. Е-1.

Факт передачі приміщення підтверджується актом приймання-передачі

орендованого майна від 01 квітня 2008 року підписаний обома сторонами.

У відповідності до п. 3.1. договору орендна плата встановлюється

сторонами на договірних засадах та складає за 1 кв.м. -14,00 грн. з НДС - 20% в

місяць.

П.3.2 договору встановлено, що розмір орендної плати за

використання приміщенням встановлюється сторонами по факту виконання послуг та

встановлюється на підставі Акту виконаних послуг. Орендна плата вноситься

відповідачем на розрахунковий рахунок позивача протягом 5-ти календарних днів

наступного місяця за місяцем в якому були надані послуги суборенди приміщення

та обладнання.

30 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем була укладена

додаткова угода, відповідно до якої, у зв”язку із збільшенням площі

орендованого приміщення до 180 кв.м., сума орендної плати з 01.05.2008 року

склала 2520,00 грн. в місяць з НДС - 20%.

Надання позивачем послуг з оренди приміщення та вартість послуг

підтверджується підписаними сторонами Актами оренди за квітень у сумі 1624,00

грн. та у травні-грудні 2008 року вартістю 2520,00 грн. за кожен місяць.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем за період з квітня по

грудень 2008 року було нараховано орендну плату в сумі 21784,00 грн.

В порушення умов договору відповідач  лише частково виконав взяті на себе

зобов”язання за договором оренди № 3/08 від 01 квітня 2008 року сплативши

15724,00 грн., що підтверджується банківськими виписками за 22.05.2008 р.,

18.06.2008 р., 23.07.2008 р., 22.08.2008 р., 10.09.2008 р., 23.10.2008 р. та

22.12.2008 р., які містяться в матеріалах справи.

За таких обставин, заборгованість відповідача становить суму у

розмірі 6060,00 грн.

Згідно  ст. 509 Цивільного

кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов"язання є

правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь

другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати

послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має

право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею

11  Цивільного кодексу України та ст. 174

Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть

виникати безпосередньо з  господарського

договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених

законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525

Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім

випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням

зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,

визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного

кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні

виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за

відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог,

що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо

у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає

виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна

сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу

своїх вимог  і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України,

господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що

ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі

всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу

України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом

порядку встановлює наявність  чи  відсутність 

обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші

обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості по орендній

платі відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність

факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні

вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі основної заборгованості

у розмірі 6060,00 грн.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611

Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі

порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або

законом, зокрема: сплата неустойки. 

Відповідно до пункту 4.2. договору оренди сторони обумовили, що у

разі порушення строків, які визначені у розділі 3 договору, або сплата орендної

плати не в повному обсязі, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної

облікової ставки НБУ від  несплачених

грошових коштів, які належать до сплати за кожен день прострочення платежу.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про  відповідальність  за несвоєчасне виконання   грошових  

зобов'язань" платники грошових коштів за прострочення платежу

сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється

за погодженням сторін. Відповідно до статті 3 цього ж Закону зазначений розмір

пені обчислюється від суми  простроченого

платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в

період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач не

виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений

договором  позовні вимоги в частині

стягнення пені в сумі 555,14 грн. відповідають вимогам договору та діючому

законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який

прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний

сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час

прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір

процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині

стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 63,39 грн. та інфляційних у

сумі 297,51 грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому

законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України

державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів

України “Про державне мито”, що становить 102 грн. та згідно зі статтею 44

Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів

України від 29.03.2002р. № 411  судові

витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118

гривень слід покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526,

530, 610, 611, 625, 626 Цивільного кодексу України, ст.ст.  173, 174, 193 Господарського кодексу України,

ст.ст. 1, 3 Закону України "Про 

відповідальність  за несвоєчасне

виконання   грошових зобов'язань",

статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито",

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 4, 12,

22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального

кодексу України, суд,-   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою

відповідальністю "Торгівельний будинок "Шасі" (61052, м.Харків,

провул. Сімферопольський, 6, ідентифікаційний код 30986886, р/р 2600830017628 в

ХФ ВАТ "ВіЄйБіБанк" м.Харків, МФО 350620, р/р № 2600701301454 в ХФ

ТОВ "Укрпромбанк" м.Харків, МФО 350686) заборгованості в сумі 6060,00

грн., пені в сумі 555,14 грн., інфляційні в сумі 297,51 грн., 3% річних в сумі

63,39 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 102 грн. та судові витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 16 квітня 2009 року.

Суддя                                                               

справа

№ 60/43-09