Постанова

від 27.07.2015 по справі 826/4901/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 липня 2015 року № 826/4901/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Просто" про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Просто» (далі по тексту - відповідач) податкового боргу в розмірі 281266,99 гривень.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що податковий борг виник внаслідок несплати позивачем вчасно та в повному обсязі грошового зобов'язання з податку на прибуток та ПДВ згідно самостійно поданих декларацій, винесених позивачем податкових повідомлень-рішень та нарахованої пені.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2015 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі № 826/4901/15 та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 червня 2015 року у зв'язку з недостатністю в матеріалах справи доказів розгляд справи призначено в судовому засіданні.

В судовому засіданні 30 червня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заперечень на позов не надав.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Просто» перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві як платник податків.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача зі сплати ПДВ виникла на підставі самостійно поданих податкових декларацій з податку на додану вартість від 30 вересня 2013 року № 9059105360, якою відповідачем самостійно визначено грошове зобов'язання за жовтень 2013 року у розмірі 713,00 грн., від 30 жовтня 2013 року № 9066889062, якою відповідачем самостійно визначено грошове зобов'язання за листопад 2013 року у розмірі 296,00 грн., від 30 листопада 2013 року № 9074972575, якою відповідачем самостійно визначено грошове зобов'язання за грудень 2013 року у розмірі 522,00 грн., та винесеного позивачем податкового повідомлення-рішення від 17 травня 2012 року № 0002232280, яким відповідачу в порушення вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 125838,00 грн., у тому числі за основним платежем - 100670,00 грн. та за штрафними санкціями - 25168,00 грн.

Крім того, у відповідача наявна заборгованість зі сплати податку на прибуток підприємств на загальну суму 156725,00 грн., яка виникла на підставі винесеного позивачем податкового повідомлення-рішення від 17 травня 2012 року № 0002242280, яким відповідачу в порушення вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 157298,00 грн., у тому числі за основним платежем 125838,00 грн. та за штрафними санкціями 31460,00 грн.

За несплату податкових зобов'язань позивачем нараховано пеню на суму податкового боргу.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача становить 281266,93 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками-розрахунками по податку на додану вартість та податку на прибуток, корінцем податкової вимоги від 30 квітня 2014 року № 5825-25, деклараціями та податковими повідомленнями-рішеннями та карткою особового рахунку відповідача.

Оскільки ці зобов'язання не було сплачено платником у встановлений Законом строк, то вони перетворилися на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України на відповідача, як на платника податків, покладено обов'язки подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Статтею 56 Податкового кодексу України передбачений порядок оскарження в адміністративному чи судовому порядку рішень, винесених контролюючим органом у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України.

Статтею 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

Згідно п.58.2 ст.58 цього кодексу, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 58.3 ст.58 Кодексу передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Проте, станом на час розгляду даної справи відповідачем не надано доказів на підтвердження оскарження винесених у відношенні нього податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України позивачем направлено на юридичну адресу відповідача податкову вимогу від 30 квітня 2014 року № 5825-25, повернену без вручення з відміткою пошти «не знайдено».

Виходячи з положень п. 58.3 ст. 58 ПК України податкова вимога надсилається контролюючим органом в порядку визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Доказів оскарження зазначеної вимоги в адміністративному або судовому порядку відповідач суду не надав.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Органами стягнення згідно з п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість, кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

У контексті наведених законодавчих положень зміст матеріально-правових вимог ДПІ, викладених у даному позові, зводиться до стягнення коштів з рахунків відповідача в обслуговуючих банках на погашення його податкового боргу.

Згідно п. 8 ч. 6 ст. 183 2 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач зобов'язаний виконати постанову негайно.

Згідно з частиною третьою статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Частиною четвертою статті 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки, відповідачем не надано суду доказів понесення ним судових витрат, підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись положеннями статей 69-71, 158-163, 183 2 , 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві задовольнити.

2. Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Просто» (код ЄДРПОУ 34925621) до Державного бюджету податкову заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 124541,93 грн. на бюджетний рахунок № 31119029700011, одержувач УДКСУ у Шевченківському районі м.Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача ГУДКСУ у м.Києві, МФО 820019, код платежу 14010100; з податку на прибуток у розмірі 156725,00 грн. на бюджетний рахунок № 31114165700011, одержувач УДКСУ у Шевченківському районі м.Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача ГУДКСУ у м.Києві, МФО 820019, код платежу 11024000.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.Ю. Гарник