Постанова

від 28.07.2015 по справі 10/б-5022/1410/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2015 року Справа № 10/Б-5022/1410/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю., суддів:Коваленка В.М., Погребняка В.Я., розглянувши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шумському районі Тернопільської області на ухвалугосподарського суду Тернопільської області від 10.02.2015 та постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 за скаргоюУправління Пенсійного фонду України в Шумському районі Тернопільської області на дії Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Тернопільській області у справі № 10/Б-5022/1410/2012 господарського суду Тернопільської області за заявоюУправління Пенсійного фонду України в Шумському районі Тернопільської області доСелянської спілки імені Шевченка провизнання банкрутом за участю представників сторін: не з'явились.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 10.02.2015 у справі № 10/Б-5022/1410/2012 скаргу № 10/1965 від 07.08.2014 Управління Пенсійного фонду України в Шумському районі Тернопільської області про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області від 01.08.2014 ВП № 44225292 відхилено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 у справі № 10/Б-5022/1410/2012 ухвалу господарського суду Тернопільської області від 10.02.2015 у справі № 10/Б-5022/1410/2012 залишено без змін, а апеляційну скаргу УПФ України в Шумському районі Тернопільської області залишено без задоволення.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, УПФ України в Шумському районі Тернопільської області звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 та ухвалу господарського суду Тернопільської області від 10.02.2015 у справі № 10/Б-5022/1410/2012, прийняти нове рішення про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.08.2014 про примусове виконання наказу № 10/Б-5022/1410/2012 виданого 24.07.2013 про стягнення з УПФ України в Шумському районі Тернопільської області на користь ОСОБА_4 3 335,61 грн. оплати послуг арбітражного керуючого, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права та невірне застосування Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", зокрема, ст. 3, п. 8 ч. і ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Тернопільської області від 17.05.2013 затверджено звіт ліквідатора ОСОБА_4 у справі №10/Б-5022/1410/2012 про банкрутство Селянської спілки імені Шевченка; затверджено оплату праці ліквідатора ОСОБА_4 в розмірі 7 071,46 грн. та стягнено з УПФ України в Шумському районі Тернопільської області на користь ОСОБА_4 - 3 335,61 грн. оплати послуг арбітражного керуючого.

24.07.2013 видано наказ на примусове виконання ухвали господарського суду Тернопільської області від 17.05.2013 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.2013.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 18.07.2014 заяву ліквідатора ОСОБА_4 № 17 від 01.07.2014 (вх.№12395) про поновлення строку для пред'явлення наказу господарського суду Тернопільської області від 24.07.2013 у справі № 10/Б-5022/1410/2012 до виконання задоволено, відновлено пропущений строк для пред'явлення наказу господарського суду Тернопільської області від 24.07.2013 у справі № 10/Б-5022/1410/2012 до виконання, встановлено строк для його пред'явлення до 24 липня 2015 року.

Постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області № 44225292 від 01.08.2014 відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 24.07.2013 у справі № 10/Б-5022/1410/2012 про стягнення з УПФ України в Шумському районі Тернопільської області на користь арбітражного керуючого ОСОБА_4 3 335,61 грн. оплати послуг арбітражного керуючого.

УПФ України в Шумському районі Тернопільської області звернулось до господарського суду зі скаргою № 10/1965 від 07.08.2014 на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Тернопільській області, в якій просило визнати незаконною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області ВП № 44225292 від 01.08.2014 про відкриття виконавчого провадження.

Розглянувши вказану скаргу, суд першої інстанції, з яким погодився в оскаржуваної постанові і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Тернопільській області № 44225292 від 01.08.2014 про відкриття виконавчого провадження.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Тернопільської області від 17.05.2013 затверджено звіт ліквідатора ОСОБА_4 у справі №10/Б-5022/1410/2012 про банкрутство Селянської спілки імені Шевченка; затверджено оплату праці ліквідатора ОСОБА_4 в розмірі 7 071,46 грн. та стягнено з УПФ України в Шумському районі Тернопільської області на користь ОСОБА_4 - 3 335,61 грн. оплати послуг арбітражного керуючого.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 у справі № 10/Б-5022/1410/2012 ухвалу господарського суду Тернопільської області від 17.05.2013 у справі № 10/Б-5022/1410/2012 залишено без змін.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст. 115 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Нормою п. 1 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи.

З наведеного вбачається, що державна виконавча служба вправі відкривати виконавчі провадження, боржником за якими є органи державної влади.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган.

Ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" передбачено особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи.

Зокрема, відповідно до положень вказаної статті, виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п. п. 2 - 4, 9 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

Згідно зі ст. 76 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" облік надходжень і витрат коштів Пенсійного фонду здійснюють виконавчі органи Пенсійного фонду. Кошти Пенсійного фонду зараховуються на єдиний рахунок Пенсійного фонду і зберігаються на окремих рахунках територіальних органів Пенсійного фонду в уповноваженому банку.

Скаржник УПФ України в Шумському районі Тернопільської області зазначає, що бюджетом ПФУ не закладено коштів на оплату послуг арбітражних керуючих.

Крім того, УПФ України в Шумському районі Тернопільської області вказує на те, що відповідно до ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

При цьому, скаржник посилається на п. 3 Порядку виконання рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року (далі - Порядок), відповідно до якого рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Виходячи з положень вказаного Порядку, боржниками є визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 та ч. 2 ст. 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

УПФ України в Шумському районі Тернопільської області, в даному випадку, в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, не надано доказів того, що воно є боржником в розумінні вимог вказаних Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядку.

Виходячи з вказаних норм законодавства та встановлених обставин справи, суди попередніх інстанцій в оскаржуваних ухвалі та постанові дійшли правомірних висновків про відсутність правових підстав для скасування постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Тернопільській області № 44225292 від 01.08.2014 про відкриття виконавчого провадження.

Доводи касаційної скарги вказаних висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України ухвала суду першої інстанції від 10.02.2015 та постанова суду апеляційної інстанції від 10.03.2015 прийняті при повному, всебічному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 13 , 121 2 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шумському районі Тернопільської області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 10.02.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 у справі № 10/Б-5022/1410/2012 залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді В.М. Коваленко

В.Я. Погребняк