Рішення

від 06.10.2014 по справі 910/17663/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17663/14 06.10.14

За позовомПриватного підприємства «Укрполіграфсервіс» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Агат Прінт» Простягнення 80 000,00 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Бондар Л.В. - дов. № б/н від 24.12.2013 року;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Укрполіграфсервіс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат Прінт» про стягнення з відповідача 80 000,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів та розірвання договору про надання послуг з друку листівок у кількості 80 000 штук на загальну суму 80 000,00 грн., укладений між ПП «Поліграфсервіс» та ТОВ «Агат Прінт».

Ухвалою суду від 26.08.2014 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 12.09.2014 року.

У судовому засіданні 12.09.2014 року представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився, проте через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав відзив, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд розглядати справу без участі позивача. Крім того, у відзиві представник відповідача просив суд застосувати строки позовної давності.

Представник позивача проти застосування строків позовної давності заперечував.

Розгляд клопотання про застосування строків позовної давності було відкладено до наступного судового засідання.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд справи до 06.10.2014 р.

Представник позивача в судовому засіданні 06.10.2014 року подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав докази в підтвердження направлення на адресу відповідача вимоги про виконання зобов'язань з друку листівок. Також представником позивача були надані усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 06.10.2014 року не з'явився, проте через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю директора прибути у судове засідання, та застосування строку позовної давності.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників позивача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Проте відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався.

Також судом було розглянуто та відхилено клопотання відповідача про застосування строків позовної давності з підстав викладених у мотивувальній частині даного рішення.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.10.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством «Укрполіграфсервіс» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агат Прінт» (відповідач) за усною домовленістю було визначено, що ТОВ «Агат Прінт» зобов'язується здійснити друк листівок у кількості 80 000 штук, а ПП «Укрполіграфсервіс» зобов'язується попередньо оплатити вказану роботу.

27 грудня 2010 року позивачем було отримано від відповідача рахунок-фактуру № СФ-10-01 на загальну суму 80 000,00 грн. за друк листівок у кількості 80 000,00 штук.

28.12.2010 року ПП «Укрполіграфсервіс» відповідно до платіжного доручення перерахувало на рахунок ТОВ «Агат Прінт» 80 000,00 грн., як попередню оплату за поліграфічні послуги з друку листівок.

26.06.2013 р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист, в якому останній просив виконавця у строк до 01.08.2013 р. виконати зобов'язання з друку листівок або повернути кошти в сумі 80 000,00 грн.

03.12.2013 р. позивач, з огляду на невиконання відповідачем його зобов'язань по наданню послуг, направив відповідачу лист-вимогу вих. № 5 про повернення коштів у розмірі 80 000,00 грн.

13.12.2013 року позивачем на адресу відповідача повторно було направлено претензію, в якій останній повідомив позивача про односторонню відмову від договору про надання послуг з друку листівок та вимагав у семиденний строк повернути кошти у розмірі 80 000,00 грн.

Оскільки відповідач отримані кошти у сумі 80 000,00 грн. не повернув, то позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 80 000,00 грн. безпідставно отриманих коштів з посиланням на приписи ст. 1212 Цивільного кодексу України та розірвання усного договору про надання послуг з друку листівок у кількості 80 000 штук на загальну суму 80 000,00 грн., укладеного між ПП «Поліграфсервіс» та ТОВ «Агат Прінт».

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З матеріалів справи вбачається, що 27 грудня 2010 року позивачем було отримано від відповідача рахунок-фактуру № СФ-10-01 на загальну суму 80 000,00 грн. за друк листівок у кількості 80 000,00 штук.

28.12.2010 року ПП «Укрполіграфсервіс» відповідно до платіжного доручення перерахувало ТОВ «Агат Прінт» 80 000,00 грн., як попередню оплату за поліграфічні послуги з друку листівок та їх поставку.

26.06.2013 р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист, в якому останній просив виконавця у строк до 01.08.2013 р. виконати зобов'язання з друку листівок або повернути кошти в сумі 80 000,00 грн.

03.12.2013 р. позивач, з огляду на невиконання відповідачем його зобов'язань по наданню послуг, направив відповідачу лист-вимогу вих. № 5 про повернення коштів у розмірі 80 000,00 грн.

13.12.2013 року позивачем на адресу відповідача повторно було направлено претензію, в якій останній повідомив позивача про припинення договірних відносин за усним договором про надання послуг з друку листівок, а також вимагав у семиденний строк повернути кошти у розмірі 80 000,00 грн.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом. Підстави припинення зобов'язання визначені у главі 50 Цивільного кодексу України, ст. 202 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодекс України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управленої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до доказів, що містяться у матеріалах справи, позивач сплатив на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 80 000,0 гривень. В свою чергу, товари передбачені в рахунку-фактурі, відповідач не поставив, грошові кошти не повернув.

Оскільки відповідачем не були повернуті грошові кошти у розмірі 80 000,00 грн., то за таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми зазначених грошових коштів нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 80 000,00 грн.

Судом відхиляються твердження відповідача про сплив строків позовної давності з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було вчинено правочин щодо надання послуг з друку листівок без встановлення строків виконання зобов'язань та порядку їх надання.

26.06.2013 р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист з вимогою, в якому останній просив виконавця у строк до 01.08.2013 р. виконати зобов'язання з друку листівок або повернути кошти в сумі 80 000,00 грн.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, враховуючи вимоги вищезазначеної норми права, прострочення виконання відповідачем свого обов'язку з друку листівок розпочалося з 02.08.2013 р.

Статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (п. 1), за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (п. 5).

Оскільки позивач, у зв'язку з простроченям строків виконання робіт з боку відповідача, відмовився від прийняття вимоги, то з 02.08.2013 р. розпочався новий строк позовної давності щодо вимог про повернення передплати.

Таким чином, суд приходить до висновку про подання Приватним підприємством «Укрполіграфсервіс» позовної заяви в межах строків позовної давності.

Стосовно позовної вимоги про розірвання договору про надання послуг з друку листівок у кількості 80 000 штук на загальну суму 80 000,00 грн., укладеного між ПП «Поліграфсервіс» та ТОВ «Агат Прінт», то суд відмовляє у її задоволенні з огляду на те, що між сторонами зазначений договір у письмовій формі не укладався, у зв'язку з чим предмет розірвання відсутній.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат Прінт» (місцезнаходження : 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 15, оф. 6; фактичне місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Аляб'єва, 3, код ЄДРПОУ 37401688) на користь Приватного підприємства «Укрполіграфсервіс» (місцезнаходження: 03028, м. Київ, просп. Науки, 43, кв. 23; фактичне місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, 25/2, кв. 74, код ЄДРПОУ 31513857) 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. боргу та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Укрполіграфсервіс» (місцезнаходження: 03028, м. Київ, просп. Науки, 43, кв. 23; фактичне місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, 25/2, кв. 74, код ЄДРПОУ 31513857) в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. за подачу вимоги немайнового характеру.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

13.10.2014 р.

Суддя Спичак О.М