Рішення

від 09.07.2015 по справі 910/10826/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2015Справа №910/10826/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гомеопатичні технології" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОБУДМОНТАЖ" про розірвання договору поставки № ПМ1412-05 від 24.12.2014 року та стягнення 1 170 881,72 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Судак Д.Б. (дов. б/н від 27.05.2015 року) від відповідача Кандаурова А.П. (дов. б/н від 09.06.2015 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09 липня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гомеопатичні технології" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОБУДМОНТАЖ" (надалі по тексту - відповідач) про розірвання договору поставки № ПМ1412-05 від 24.12.2014 року та стягнення 1 170 881,72 грн., в тому числі 531 303,40 грн. основного боргу, 609 557,92 грн. неустойки, 1004,38 грн. 3 % річних, 29 016,02 грн. за користування грошовими коштами.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки № ПМ1412-05 від 24.12.2014 року в частині поставки товару у встановлений договором строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2015 року порушено провадження у справі № 910/10826/15, слухання справи призначено на 26.05.2015 року.

25.05.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду та клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2015 року розгляд справи було відкладено на 18.06.2015 року, у зв'язку з неявкою сторін, поданим клопотанням про відкладення розгляду справи та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

У судовому засіданні 18.06.2015 року представник позивача подав клопотання про продовження строків розгляду спору

Представник відповідача у судовому засіданні подав письмовий відзив на позов. У поданому відзиві представник відповідача зазначив, що розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором між сторонами розмір процентів за користування чужими грошовими коштами не встановлений.

Розглянувши подане позивачем 18.06.2015 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Відповідно до статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 18.06.2015 року винесено ухвалу про продовження строку вирішення спору та відкладення розгляду справи на 09.07.2015 року.

В судовому засіданні 09.07.2015 року представник позивача надав пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги. Через відділ діловодства суду надав заперечення на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.07.2015 року заперечував проти позову.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

24.12.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОБУДМОНТАЖ" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гомеопатичні технології" (покупець) укладено Договір поставки № ПМ1412-05 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов'язується здійснити поставку на умовах DDP будівельних матеріалів для монтажу фальшпідлог на об'єкт покупця «Офісний центр з приміщеннями для обслуговування населення та підземним паркінгом по вул. Дорогожицькій, 8 у Шевченківському районі м. Києва», а покупець зобов'язується прийняти поставлений товар й оплатити вартість товару на умовах та в строки, визначені цим договором.

Згідно з пунктом 2.1. Договору загальна вартість товару становить 1 400 037,98 грн.

Покупець здійснює передоплату товару в розмірі 70 % вартості, що зазначена у пункті 2.1. Договору, не пізніше двох днів від дня підписання Договору, на підставі рахунку-фактури (пункт 3.4. Договору).

Пунктом 3.5. Договору сторони погодили, що остаточний розрахунок у розмірі 30 % вартості, що зазначена у пункті 2.1. Договору здійснюється покупцем протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання видаткових накладних, що підтверджують постачання усього обсягу товару, передбаченого даним договором.

Відповідно до пункту 3.6. Договору постачальник виконує зобов'язання по постачанню товару протягом 25 календарних днів з моменту перерахування покупцем передоплати згідно з рахунком-фактурою на поточний рахунок постачальника.

Згідно платіжного доручення № 2410 від 25.12.2014 року позивач перерахував на рахунок відповідача передоплату в розмірі 980 026,59 грн.

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, поставивши позивачу товар на суму 448 723,18 грн., що підтверджується видатковою накладною № 0204-01 від 04.02.2015 року.

Відповідно до пункту 5.6. Договору якщо зі спливом 10 календарних днів з моменту, коли товар мав бути доставлений на об'єкт, постачальник не здійснив доставки товару, покупець має право в односторонньому порядку розірвати цей договір. В такому випадку постачальник зобов'язаний в строк до 5 банківських днів з моменту отримання відповідного повідомлення покупця повернути покупцю суму грошових коштів, сплачених покупцем відповідно до цього договору та сплатити проценти за користування коштами у розмірі 20 % річних.

У зв'язку з простроченням поставки відповідачем частини товару на строк більше 10 календарних днів позивач направив відповідачеві претензію № 7 від 23.02.2015 року з вимогою виконати зобов'язання по Договору.

05.03.2015 року позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення № 11 про відмову від Договору та вимогою про повернення передоплати у розмірі 531 303,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки № ПМ1412-05 від 24.12.2014 року в частині поставки товару у встановлений договором строк.

У поданому відзиві представник відповідача зазначив, що розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором між сторонами розмір процентів за користування чужими грошовими коштами не встановлений.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з статтею. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі укладеного між сторонами Договору у відповідача виник обов'язок здійснити поставку товару, а у позивача прийняти товар та оплатити його вартість.

Судом встановлено, що позивачем сплачено на рахунок відповідача 980 026,59 грн.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару виконав частково. У зв'язку з чим, у останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 531 303,40 грн.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Доказів поставки товару в повному обсязі на перераховані позивачем відповідачу грошові кошти матеріали справи не містять.

Відповідно до норми частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України у позивача виникає альтернативне право вимагати передання оплаченого товару або вимагати повернення суми попередньої оплати, що в свою чергу породжує альтернативні обов'язки у відповідача.

Статті 670 та 693 Цивільного кодексу України як спеціальні норми закону не встановлюють строку виконання грошового зобов'язання по поверненню передоплати за товар у правовідносинах купівлі-продажу (поставки).

Згідно частини 3 статті 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання й вимагати відшкодування збитків.

Враховуючи вищевикладене, а також відсутність в матеріалах справи доказів повернення відповідачем грошових коштів у розмірі 531 303,40 грн. або поставки товару на перераховані позивачем кошти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд також стягнути з відповідача 609 557,92 грн. неустойки, 1004,38 грн. 3 % річних, 29 016,02 грн. за користування грошовими коштами.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Згідно з пунктом 5.4. Договору за поставку товару з порушенням строків (термінів) поставки, постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 1 (один) % від вартості товару, який поставлено з затримкою, за кожний день прострочення поставки товару.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися, зокрема, і неустойкою. Умовами договору сторони передбачили, що за порушення строків виконання зобов'язань постачальник сплачує пеню в розмірі 1 % від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення. Проте порушення строку поставки товару не перетворює неустойку на пеню за порушення грошового зобов'язання, так само, як і обов'язок постачальника поставити товар не стає грошовим зобов'язанням. За таких обставин не можна обмежувати пеню подвійною обліковою ставкою Національного банку України, посилаючись при цьому на норми Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» і частину 3 статті 549 Цивільного кодексу України.

Суд, з урахуванням висновків зроблених раніше, перевіривши розрахунок пені за порушення строків поставки, вважає, що вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню у розмірі 609 557,92 грн. за розрахунком позивача.

Відповідно до пункту 5.6. Договору якщо зі спливом 10 календарних днів з моменту, коли товар мав бути доставлений на об'єкт, постачальник не здійснив доставки товару, покупець має право в односторонньому порядку розірвати цей договір. В такому випадку постачальник зобов'язаний в строк до 5 банківських днів з моменту отримання відповідного повідомлення покупця повернути покупцю суму грошових коштів, сплачених покупцем відповідно до цього договору та сплатити проценти за користування коштами у розмірі 20 % річних.

Перевіривши, наданий позивачем розрахунок процентів за користування коштами, суд дійшов висновку, що зазначені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 6 695,88 грн. за розрахунком суду.

Згідно з статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом пункту 5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги про стягнення 1004,38 грн. 3 % річних задоволенню не підлягають.

Щодо заявлених позовних вимог про розірвання Договору поставки № ПМ1412-05 від 24.12.2014 року слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 5.6. Договору якщо зі спливом 10 календарних днів з моменту, коли товар мав бути доставлений на об'єкт, постачальник не здійснив доставки товару, покупець має право в односторонньому порядку розірвати цей договір.

05.03.2015 року позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення № 11 про відмову від Договору та вимогою про повернення передоплати у розмірі 531 303,40 грн.

Таким чином, позивач реалізував своє право, передбачене пунктом 5.6. Договору та розірвав договір в односторонньому порядку.

З огляду на зазначене у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо розірвання Договору поставки № ПМ1412-05 від 24.12.2014 року.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гомеопатичні технології" підлягають частковому задоволенню в розмірі числі 531 303,40 грн. основного боргу, 609 557,92 грн. неустойки, 6 695,88 грн. процентів за користування коштами

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гомеопатичні технології" задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОБУДМОНТАЖ" (03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 97, ідентифікаційний код 32527180) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гомеопатичні технології" (08630, Київська обл., Васильківський район, селище міського типу Глеваха, вул. Підприємницька, буд. 10, ідентифікаційний код 32665798) 531 303 (п'ятсот тридцять одну тисячу триста три) грн. 40 коп. основного боргу, 609 557 (шістсот дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 92 коп. неустойки, 6 695 (шість тисяч шістсот дев'яносто п'ять) грн. 88 коп. процентів за користування коштами, 22 951 (двадцять дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят одну) грн. 14 коп. судового збору.

3.У іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.07.2015

Суддя С.В. Стасюк