Рішення

від 09.07.2015 по справі 910/13267/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2015Справа №910/13267/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівест Препрес" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсі-Ентерпрайз" про стягнення 4 105,00 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивачаЗаіка О.Ф. (дов. б/н від 08.07.2015 року) від відповідачане з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09 липня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнівест Препрес" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсі-Ентерпрайз" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 4 105,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, згідно акту надання послуг (виконання робіт) № 24/057027НВ01 від 06.06.2013 року та акту надання послуг (виконання робіт) № 24/057431НВ01 від 06.06.2013 року надано відповідачу послуги, за які відповідач не розрахувався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2015 року порушено провадження у справі № 910/13267/15 та призначено справу до розгляду на 18.06.2015 року.

18.06.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача в судове засідання 18.06.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 28.05.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 18.06.2015 року винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 09.07.2015 року.

В судовому засіданні 09.07.2015 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 09.07.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 18.06.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02152, м. Київ, вул. Серафимовича, буд. 7-А, офіс 128 на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 24/057027РФ01 від 17.05.2013 року на суму 2 480,00 та № 24/057431РФ01 від 29.05.2013 року на суму 1 625,00 грн.

Згідно акту надання послуг (виконання робіт) № 24/057027НВ01 від 06.06.2013 року на суму 2 480,00 грн. та акту надання послуг (виконання робіт) № 24/057431НВ01 від 06.06.2013 року на суму 1 625,00 грн. надано відповідачу послуги на загальну суму 4 105,00 грн.

Зауважень та претензій щодо якості поліграфічної продукції відповідач не надав.

Позивач зазнає, що відповідач оплату наданих послуг не здійснив.

22.01.2014 року позивачем направлено на адресу відповідача лист № 014, в якому позивач вимагав здійснення розрахунків за продукцію, виготовлену відповідно до акту надання послуг (виконання робіт) № 24/057027НВ01 від 06.06.2013 року на суму 2 480,00 грн. та акту надання послуг (виконання робіт) № 24/057431НВ01 від 06.06.2013 року на суму 1 625,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, згідно акту надання послуг (виконання робіт) № 24/057027НВ01 від 06.06.2013 року та акту надання послуг (виконання робіт) № 24/057431НВ01 від 06.06.2013 року надано відповідачу послуги, за які відповідач не розрахувався.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положенням статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Факт виготовлення продукції та прийняття її відповідачем, згідно акту надання послуг (виконання робіт) № 24/057027НВ01 від 06.06.2013 року та акту надання послуг (виконання робіт) № 24/057431НВ01 від 06.06.2013 року свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачем послуг, їх прийняття відповідачем та існування заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 4 105,00 грн.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України строк виконання відповідачем грошового зобов'язання на момент розгляду справи настав.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 4 105,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що зазначеними доказами справи підтверджується виготовлення позивачем продукції та не оплата її відповідачем, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівест Препрес" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсі-Ентерпрайз" 4 105,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівест Препрес" задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсі-Ентерпрайз" (02152, м. Київ, вул. Серафимовича, буд. 7-А, офіс 128, ідентифікаційний код 36515356) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівест Препрес" (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Поліграфічна, буд. 10, ідентифікаційний код 33534821) 4 105 (чотири тисячі сто п'ять) грн. 00 коп. основного боргу, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.07..2015

Суддя С.В. Стасюк