Рішення

від 20.07.2015 по справі 910/24634/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2015Справа №910/24634/14

За позовом Публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК»

До Товарної біржі «Всеукраїнська біржа нерухомості»

про стягнення 40 887 850,42 грн.

Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

від позивача - Миронюк Д.С. дов. №308 від 25.12.2014р

від відповідача - не з'явилися.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «ТЕРРА БАНК» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товарної біржі «Всеукраїнська біржа нерухомості» про стягнення з останньої заборгованості за Кредитним договором №КЛ/14/4-34 від 24.02.2014 у розмірі 40 887 850,42 грн., з яких 38 109 660,42 грн. - заборгованість по кредиту, 2 628 522,47 грн. - заборгованість по процентам, 74 448,22 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів, 6 984,65 грн. - 3% річних, 68 234,66 грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено Кредитний договір №КЛ14/4-34 від 24.02.2014, відповідно до якого відповідачу був наданий кредит у розмірі 68 110 000,00 грн., проте в результаті неналежного виконання грошового зобов'язання в останнього утворилася заборгованість у розмірі 40 738 182,89 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 порушено провадження у справі №910/24634/14 та призначено розгляд справи на 01.12.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 розгляд справи №910/24634/14 відкладався на 17.12.2014 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2014 задоволено клопотання Товарної біржі «Всеукраїнська біржа нерухомості» про зупинення провадження у справі №910/24634/14 та зупинено провадження у справі №910/24634/14 до вирішення Господарським судом міста Києва справи №910/26162/14 за позовом Товарної біржі «Всеукраїнська біржа нерухомості» до Публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК» про визнання недійсним Кредитного договору №КЛ/14/4-34 від 24.02.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2015 поновлено провадження у справі №910/24634/14 та призначено судове засідання на 20.07.2015.

Представник позивача у судове засідання 20.07.2015 з'явився, надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи, пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених позовній заяві.

Представники відповідача у судове засідання 20.07.2015 не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду не виконали.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/24634/14.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.07.2015 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.02.2014 між Публічним акціонерним товариством «ТЕРРА БАНК» (далі - Банк, Позивач) та Товарною біржею «Всеукраїнська біржа нерухомості» (далі - Позичальник, Відповідач) укладено Кредитний договір №КЛ14/4-34 (далі - Кредитний договір), за умовами якого Банк встановлює Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 68 110 000,00 грн., а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в межах строку кредитування, встановленого в пункті 1.3 цього Договору, в розмірі 24% річних та сплачувати інші платежі, передбачені цим Договором.

Пунктом 1.3. Кредитного договору встановлено, що кредитна лінія відкривається з 24.02.2014 по 24.12.2014. Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в строки (терміни) - по 24.12.2014.

Відповідно до п. 3.3. Кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом по договору здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі, визначеному п. 1.1. цього Договору. При розрахунку процентів використовується метод «факт/факт», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

Проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно, в дату, визначену банком, але не пізніше останнього робочого дня місяця. Нарахування процентів здійснюється за період з дати надання кредиту по день, що передує останньому робочому дню місяця, в якому надано кредит, включно, та надалі за період з останнього робочого дня місяця, попередньої звітному, по день, що передує останньому робочому дню звітного місяця, а при погашенні кредиту по день, що передує дню погашення кредиту.

В грудні місяці у зв'язку з завершенням календарного року проценти нараховуються по 31 грудня включно.

Сторони погодили, що проценти за користування кредитом сплачуються Позичальником щомісячно, не пізніше п'ятого календарного дня місяця наступного за місяцем нарахування, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.3 цього Договору, в день повного погашені заборгованості по кредиту, або в день дострокового погашення заборгованості по кредиту на рахунок №20688301126675.980, відкритий в ПАТ «ТЕРРА БАНК», код Банку 380601 (п. 3.4. Кредитного договору).

Пунктом 3.6 Кредитного договору передбачено, що за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим Договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі 34% річних (проценти за понадстрокове користування кредитом). Нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті строки/терміни, передбачені цим Договором (проценти за понадстрокове користування кредитом), здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки, зазначеної в першому абзаці цього пункту Договору.

Проценти за понадстрокове користування кредитом нараховуються Банком щомісячно в дату, визначену Банком, але не пізніше останнього робочого дня місяця. Проценти нараховуються за період з дати виникнення простроченої заборгованості по кредиту по день, що передує останньому робочому дню місяця, в якому виникла така заборгованість (або до дня погашення простроченої заборгованості), та надалі з дня, в якому здійснювалось нарахування процентів в минулому місяці, по день, що передує дню нарахування процентів в поточному місяці, включно та з дня попереднього нарахування до дня погашення простроченої заборгованості в місяці, в якому відбулось таке погашення. Сплата процентів за понадстрокове користування кредитом здійснюється в порядку та в терміни, зазначені у п. 3.4 цього Договору.

Згідно п.п. 4.2.1, 4.2.2 Кредитного договору Позичальник зобов'язується: використовувати кредит за цільовим призначенням і, у встановлені п. 1.3 цього Договору строки, повернути отримані в межах кредитної лінії суми кредиту; своєчасно сплачувати плату за кредит на умовах і в порядку, передбачених цим Договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.

Відповідно до п. 4.3.4 Кредитного договору Банк має право вимагати від Позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентами за користування ним, та/або суми неустойки, передбачених цим Договором, у разі настання будь-якого або всіх, передбачених п. 4.3.4. Кредитного договору випадків, зокрема: не виконання Позичальником у строк своїх зобов'язань по поверненню кредиту, та/або сплаті процентів за користування кредитом та/або по сплаті комісійної винагороди та/або інших зобов'язань по сплаті грошових коштів, передбачених цим договором.

Сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе згідно з умовами цього Договору зобов'язань винна сторона сплачує іншій стороні неустойку (пеня, штраф), передбачену цим Договором, а також відшкодовує збитки, понесені іншою стороною. Позичальник у випадку прострочення ним виконання зобов'язання по поверненню Банку сум кредиту та/або процентів за користування кредитом та/або процентів за понадстрокове користування кредитом зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу (п.п. 5.1.-5.2. Кредитного договору).

Пунктом 5.3. Кредитного договору передбачено, що за порушення визначених в цьому Договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісійних винагород Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Оплата штрафних санкцій здійснюється у національній валюті України за курсом НБУ на дату оплати.

Позивач мотивував свої позовні вимоги тим, що на виконання пунктів 1.1.-1.3. Кредитного договору відкрив відповідачу відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 68 110 000,00 грн. на поповнення обігових коштів строком до 24.12.2014 зі щомісячною сплатою 24% річних за користування кредитом. Однак, в порушення умов договору та норм чинного законодавства України, Позичальник не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання по Кредитному договору, у зв'язку з чим у останнього станом на 13.10.2014 утворилася заборгованість за Кредитним договором в загальному розмірі 40 887 850,42 грн., з яких 38 109 660,42 грн. - заборгованість по кредиту, 2 628 522,47 грн. - заборгованість по процентам, 74 448,22 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів, 6 984,65 грн. - 3% річних, 68 234,66 грн. - інфляційних втрат.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є Кредитним договором, а відтак правовідносини сторін регулюються Параграфами 1,2 Глави 71 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як зазначалося раніше, відповідно до п. 4.3.4 Кредитного договору Банк (Позивач) має право вимагати від Позичальника (Відповідача) (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентами за користування кредитом, та/або суми неустойки, передбачених цим договором, зокрема, у разі не виконання Позичальником у строк своїх зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитом.

Таким чином, порушення Відповідачем зобов'язання щодо своєчасної оплати нарахованих процентів за користування кредитом, надає Позивачу право вимагати від Відповідача сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентами за користування кредитом, та/або суми неустойки, передбачених цим Договором.

Станом на час вирішення спору по суті в матеріалах справи відсутні, а Відповідачем не залучені до матеріалів справи докази на підтвердження погашення заборгованості по кредиту в сумі 38 109 660,42 грн. та заборгованості по процентам в сумі 2 628 522,47 грн.

Розрахунок вищенаведених сум заборгованості по кредиту та заборгованості по процентам, доданий Позивачем до позовної заяви, визнається судом обґрунтованим.

За наведених обставин, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 38 109 660,42 грн. заборгованості по кредиту та 2 628 522,47 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Крім того, Позивачем нараховано Відповідачу у зв'язку з неналежним виконанням умов Кредитного договору 74 448,22 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів, 6 984,65 грн. - 3% річних, 68 234,66 грн. - інфляційних втрат.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як зазначалось вище, п. 5.3 Кредитного договору передбачено, що за порушення визначених в цьому Договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісійних винагород Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Оплата штрафних санкцій здійснюється у національній валюті України за курсом НБУ на дату оплати

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" №01-8/344 від 11.04.2005 з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом встановлено, що Відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по сплаті процентів за користування кредитом не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії Відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 ЦК України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 ЦК України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Судом враховано положення п.2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 №14, відповідно до якого, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З розрахунку пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за Кредитним договором вбачається, що її нарахування здійснено в межах шестимісячного строку із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, що не суперечить вимогам статті 232 ГК України.

Враховуючи наведене, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 74 448,22 грн. є законними, обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню судом у повному обсязі.

Судом розглянуто вимоги про стягнення з Відповідача 6 984,65 грн. - 3% річних, 68 234,66 грн. - інфляційних втрат, у зв'язку із простроченням Відповідачем виконання грошового зобов'язання на підставі Кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з положеннями пунктів 3.1. та 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 за №14 інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 4.1. вищенаведеної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 за №14, сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Як встановлено судом, дії Відповідача, який прострочив виконання спірного грошового зобов'язання, є порушенням умов Договору та Додаткових угод, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів Позивача відповідно до норм статті 625 ЦК України.

Здійснивши перевірку наданого Позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, суд приходить до висновку про правильність їх нарахування, а тому указані вимоги є законними, доведеними, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, заявлені до нього вимоги не спростував, доказів погашення заборгованості за Кредитним договором та/або наявності об'єктивних причин неможливості виконання договірних зобов'язань суду не надав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення заборгованості за Кредитним договором №КЛ/14/4-34 від 24.02.2014 є законними та обґрунтованими щодо стягнення 40 887 850,42 грн., з яких 38 109 660,42 грн. - заборгованість по кредиту, 2 628 522,47 грн. - заборгованість по процентам, 74 448,22 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 6 984,65 грн. - 3% річних, 68 234,66 грн. - інфляційні втрати. Указана сума заборгованості була доведена Позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає стягненню з Відповідача.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно до задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 за подання позовних заяв майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.06.2011 №3674-VI від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 21.08.2014 за №518 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 21.08.2014 за №72 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ТЕРРА БАНК», згідно з яким з 22.08.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «ТЕРРА БАНК».

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 23.12.2014 за №831 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24.12.2014 за №159 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ТЕРРА БАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ТЕРРА БАНК» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнка Юрія Петровича строком на 1 рік з 24.12.2014 по 23.12.2015 включно.

Враховуючи, те що ПАТ «ТЕРРА БАНК» звільнено, від сплати судового збору згідно статті 5 Закону України «Про судовий збір», то у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір стягується з Відповідача в доход Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене з Відповідача в дохід Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 73 080,00 грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товарної біржі «Всеукраїнська біржа нерухомості» (01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького/Драгомирова, буд. 10/10; код ЄДРПОУ 30057035), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК» (01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, буд. 28-В; код ЄДРПОУ 24425738) заборгованість за Кредитним договором №КЛ/14/4-34 від 24.02.2014 у розмірі 40 887 850,42 грн., з яких 38 109 660,42 грн. - заборгованості по кредиту, 2 628 522,47 грн. - заборгованості по процентам, 74 448,22 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів, 6 984,65 грн. - 3% річних, 68 234,66 грн. - інфляційних втрат.

3 . Стягнути з Товарної біржі «Всеукраїнська біржа нерухомості» (01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького/Драгомирова, буд. 10/10; код ЄДРПОУ 30057035) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, в доход Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у розмірі 73 080,00 грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Дата складання повного тексту рішення 27.07.2015.

Суддя А.В.Яковенко