Рішення

від 20.07.2015 по справі 910/14687/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2015Справа № 910/14687/15

Суддя господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні при секретарі Змієвській Т.П. справу за позовом виробничого кооперативу «ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНИЙ КООПЕРАТИВ «НОВОБУД-КОМФОРТ» до товариства з обмеженою відповідальністю «СК ГЛАВМАШ» про стягнення 34537,26 грн, за участю представників:

від позивача - Щупаченко І.І. (керівник - наказ від 24.09.2012 № 1-к);

від відповідача - не з'явилися,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2015 року до господарського суду міста Києва звернувся виробничий кооператив «ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНИЙ КООПЕРАТИВ «НОВОБУД-КОМФОРТ» (далі - позивач / ВК «ЖЕК «НОВОБУД-КОМФОРТ») з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «СК ГЛАВМАШ» (далі - відповідач / ТОВ «СК ГЛАВМАШ»), яким заявлено позовну вимогу про стягнення з останнього заборгованості в сумі 34537,26 грн.

Позов мотивований тим, що відповідачем порушено зобов'язання з оплати на користь позивача спожитих комунальних послуг на суму 34537,26 грн.

Ухвали у даній справі надсилалися, зокрема, відповідачеві на його адресу місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а відтак, в силу ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце судових засідань належним чином. Крім того, в матеріалах справи містяться повідомлення про вручення уповноваженій особі відповідача поштового відправлення суду завчасно.

Однак, відповідач в жодне судове засідання свого повноважного представника не направив, обґрунтованих письмових пояснень із зазначенням поважних причин неявки його представника у судові засідання до суду не подав, правом, наданим ст. 59 ГПК України, не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло, а тому, відповідно до положень ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 20 липня 2015 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, заслухавши повноважного представника позивача, судом встановлено таке.

Між ВК «ЖЕК «НОВОБУД-КОМФОРТ», як виконавцем, та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «МИР 16», як замовником, укладено договір від 15.01.2014 № б/н про надання послуг з обслуговування будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд.

Відповідно до п. 1 договору від 15.01.2014 № б/н замовник доручає виконавцю надавати послуги з обслуговування будинку та об'єктів благоустрою, що розташовані на прибудинковій території за адресою: м. Харків, пров. О. Яроша, 16, а виконавець бере на себе забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби мешканців об'єкта у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості (далі - послуги).

За актом приймання-передачі від 27.03.2013 було передано житловий комплекс, розташований за адресою: м. Харків, пров. О. Яроша, 16 (далі - житловий комплекс), з балансу ОСББ «МИР 16» на баланс ВК «ЖЕК «НОВОБУД-КОМФОРТ».

У житловому будинку товариству з обмеженою відповідальністю «СК ГЛАВМАШ» належить на праві приватної власності нерухоме майно, а саме: квартири 3, 13, 106, 187, 188, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Так, судом встановлено, що позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором від 15.01.2014 № б/н, у період часу з січня 2014 по травень 2015 року, включно, надав відповідачеві комунальні послуги на загальну суму 34537,28 грн. Наведена фактична обставина підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: від 03.02.2014 № КП-000079 на суму 1152,48 грн; від 28.02.2014 № КП-0000162 на суму 2105,68 грн; від 31.03.2014 № КП-0000281 на суму 2012,28 грн; від 30.04.2014 № КП-0000340 на суму 2055,94 грн; від 31.05.2014 № КП-0000463 на суму 2082,59 грн; від 30.06.2014 № КП-0000779 на суму 2059,48 грн; від 31.07.2014 № КП-0001068 на суму 2096,15 грн; від 31.08.2014 № КП-0001349 на суму 2074,85 грн; від 30.09.2014 № КП-0001498 на суму 2097,39 грн; від 31.10.2014 № КП-0001710 на суму 2099,63 грн; від 30.11.2014 № КП-0001989 на суму 2098,81 грн; від 31.12.2014 № КП-0002269 на суму 2090,79 грн; від 31.01.2015 № КП-0000212 на суму 2100,78 грн; від 28.02.2015 № КП-0000450 на суму 2099,28 грн; від 31.03.2015 № КП-0000613 на суму 2105,68 грн; від 30.04.2015 № КП-0000906 на суму 2101,28 грн; від 31.05.2015 № КП-00001272 на суму 2104,19 грн. Вказані акти направлялися позивачем відповідачеві супровідними листами, які отримані останнім про що свідчать повідомлення поштового зв'язку про вручення поштових відправлень. Засвідчені копії вказаних актів, листів та повідомлень містяться у матеріалах справи, а їх оригінали оглянуто судом у судових засіданнях.

Також судом встановлено, що позивач своїм листом від 20.01.2014 № 18 повідомляв відповідача про необхідність в укладенні між ними договору про надання послуг по обслуговуванню житлового будинку та прибудинкової території.

У відповідь на вищевказаний лист відповідач у своєму листі від 31.01.2014 № 7 зазначив, що з метою укладення договору відповідачеві необхідно копії документів, які підтверджують право позивача надавати послуги, а також проект договору із розрахунком їх вартості.

Запитувані відповідачем документи позивач надіслав листом від 11.02.2014 вихідний № 43. Вказаний лист відповідач отримав 17 лютого 2014 року, про що свідчить повідомлення поштового зв'язку про вручення поштового відправлення.

Позивач листом від 08.04.2014 № 118 повторно повідомив відповідача про необхідність в укладенні договору та надіслав акти виконаних робіт. Зазначений лист отримано відповідачем 22 квітня 2014 року, що підтверджується повідомленням поштового зв'язку про вручення поштового відправлення.

Спір між сторонами справи, як стверджує позивач, виник внаслідок несплати відповідачем наданих йому комунальних послуг на суму 34537,28 грн.

26 січня 2015 року позивач направляв відповідачеві лист від 26.01.2015 № 19, яким запропонував останньому погасити заборгованість у добровільному порядку. Факт надсилання вказаного листа підтверджується журналом вихідної кореспонденції відповідача, засвідчена копія якого міститься у матеріалах справи.

Доказів щодо будь-якого реагування відповідачем на вимогу позивача матеріали справи не містять. Також сторонами суду не надано укладеного ними договору про надання послуг по з обслуговування житлового будинку та прибудинкової території.

Отже, з урахуванням наведених обставин справи позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 34537,26 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з урахуванням кого.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачами, виконавцями або виробниками послуг.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

За таких обставин зобов'язання відповідача оплатити послуги (з прибирання прибудинкової території, сходових кліток, підвалів, технічних поверхів та покрівлі; вивезення побутових відходів; технічне обслуговування ліфтів, внутрішньобудинкових систем; дератизацію; дезінсекцію; послуги з обслуговування димовентиляційних каналів; ремонт конструктивних елементів внутрішньо будинкових систем, що розташовані на закріпленій прибудинковій території; освітлення місць загального користування; енергопостачання ліфтів, а інших послуг) виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов'язанням.

Відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Недійсність договору про надання послуг по обслуговуванню житлового будинку та прибудинкової території у зв'язку з недодержанням юридичними особами письмової форми законом не встановлена, а тому зобов'язання, що виникли між сторонами, є дійсними і їх виконання повинне здійснюватися у відповідності до норм цивільного законодавства. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.11.2014 № 3-184гс14.

Отже, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодного доказу, який би спростував позовну вимогу або свідчив про відсутність у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 34537,26 грн.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 ГПК).

Таким чином, підсумовуючи сукупність встановлених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача боргу в сумі 34537,26 грн підлягає задоволенню повністю, з тих підстав, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином останнім доведено, документально підтверджено, і в той же час відповідачем в порядку, визначеному статтями 33, 36 ГПК України, не спростовано.

Зважаючи на те, що позов підлягає задоволенню повністю, за приписами ч. 5 ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33-34, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СК ГЛАВМАШ» (01133, м. Київ, провулок Лабораторний, будинок 3; ідентифікаційний код 32566297, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь виробничого кооперативу «ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНИЙ КООПЕРАТИВ «НОВОБУД-КОМФОРТ» (61184, м. Харків, вул. Дружби народів, будинок 202, квартира 85; ідентифікаційний код 38382221, на будь-який його рахунок, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) заборгованість в сумі 34537,26 (тридцять чотири тисячі п'ятсот тридцять сім) грн 26 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27 липня 2015 року.

Суддя Я.А. Карабань