Рішення

від 14.07.2015 по справі 911/2316/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2015 р. Справа № 911/2316/15

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагротов 1000", Київська обл., Вишгородський р-н, смт. Димер

про стягнення 21750,12 грн.

за участю представників:

від позивача: Горбан А.В. (дов. № 1282-О від 15.04.2014р.);

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Промагротов 1000" (далі - відповідач) про стягнення 21750,12 грн. заборгованості за договором банківського обслуговування від 18.11.2013 р., з яких 9975,42 грн. - заборгованість за кредитом, 7579,05 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом та 4195,65 грн. - пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування від 18.11.2013 р. в частині своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість за кредитом у сумі 9975,42 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 7579,05 грн. В зв'язку з наявністю вказаної заборгованості позивачем на підставі п. 3.2.2.10.1 Умов та правил надання банківських послуг нараховано відповідачу 4195,65 грн. пені.

Представник позивача в судове засідання 17.06.2015 р. не з'явився, хоча про час і місце судового засідання позивач був повідомлений належним чином, а в судовому засіданні 14.07.2015 р. підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судові засідання 17.06.2015 р. та 14.07.2015 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 48924830, повернутого у зв'язку з тим, що відповідач за зазначеною адресою не проживає, хоча кореспонденція направлялась на адресу відповідача, за якою він зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців(витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1 постанови № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

18.11.2013 р. між публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Промагротов 1000" (клієнт) було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, згідно якої відповідач погодився з "Умовами та правилами надання банківських послуг", тарифами банку, які разом із анкетою складають Договір банківського обслуговування.

При цьому, у заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 18.11.2013 р. сторони погодили, що відносини між банком і клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до договору, так і шляхом обміну інформацією/погодження з банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.pb.ua чи інший інтернет- /SMS- ресурс, вказаний банком).

Відповідно до заяви підписом відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг (далі - Умови), Тарифах ПриватБанку - договорі банківського обслуговування в цілому.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, Тарифах ПриватБанку - договорі банківського обслуговування в цілому.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 20.08.2013 р. у справі № 15/5007/1293/12.

Згідно з п. 3.1.1.73 Умов банк надає послугу "Гарантований платіж" для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і Банком (далі - послуга). Послуга надається у вигляді виконання банком заявок на договірне списання коштів (далі - "гарантований платіж" або "заявка"), згідно якої клієнт-платник доручає банку зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами.

Відповідно до п. 3.1.1.74 Умов у разі необхідності отримання отримувачем Послуги, платник за допомогою системи дистанційного обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24" (далі - "Приват24") подає в Банк заявку на договірне списання коштів за встановленою формою, обов'язковими реквізитами якої є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта/кредитних/змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу.

Згідно п. 3.1.1.75 Умов після отримання Банком за допомогою системи дистанційного обслуговування Заявки, Банк розглядає її на предмет надання або відмови в наданні Послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або недостатньої інформації по кредитоспроможності платника.

12.12.2013 р. та 14.12.2013 р. відповідачем було подано ПАТ КБ «Приватбанк» заявки на гарантований платіж для перерахування на рахунок ТОВ «Мотрохо2013» за рахунок кредитних коштів у сумі 9750,00 грн. та 250,00 грн. з датою зарахування 17.12.2013 р. та 19.12.2013 р. відповідно.

Відповідно до п. 3.2.2.1 Умов банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені в заявці (платіжному дорученні), яким клієнт приєднується з цим до Умов, в обмін на зобов'язання Клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим Договором строки.

На виконання умов договору банківського обслуговування позивач своєчасно провів гарантований платіж за рахунок кредитних коштів у сумі 10000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами № 4 від 12.12.2013р. на суму 9750,00 грн., № 6 від 16.12.2013 р. на суму 250,00 грн. та банківською випискою з рахунку відповідача за період з 12.12.2013р. по 15.06.2015р.

Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання платежу, зазначеному в заявці. За користування кредитом у період з дати ініціювання клієнтом платіжного доручення до дати виконання платіжного доручення клієнт сплачує проценти в розмірі 4 % річних від розміру заборгованості. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014р. клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014р. клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56 % річних від суми заборгованості (п. 3.2.2.2 Умов).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту (п. 3.2.2.9.10. Умов).

Відповідно до п. 3.2.2.7.2 Умов банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування-вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Як встановлено господарським судом, відповідач свої зобов'язання за договором банківського обслуговування від 18.11.2013 р. перед ПАТ КБ "Приватбанк" у повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим станом на 05.05.2015 р. за ним існує заборгованість за кредитом у сумі 9975,42 грн., яка 17.01.2014 р. у сумі 9725,42 грн. та 21.01.2014 р. у сумі 250,00 грн. була винесена банком на прострочення та заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 7579,05 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківського рахунку відповідача та доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості.

В зв'язку з наявністю вказаної заборгованості 29.04.2015 р. позивач направив на адресу відповідача претензію вих. № 31212К3M5S05U від 24.04.2015 р., що підтверджується фіскальним чеком № 5083 від 29.04.2015 р., списком згрупованих поштових відправлень № 7675 та описом вкладення у цінний лист від 29.04.2015 р., в якій просив відповідача негайно погасити прострочену заборгованість в повному обсязі.

Проте, вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договору про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Господарським судом встановлено, що з моменту надання кредиту та за період дії договору відповідач неналежним чином виконував свої обов'язки по поверненню кредиту та сплаті відсотків за його користування за договором, в зв'язку з чим з моменту направлення позивачем претензії відповідачу про повернення кредиту та сплату нарахованих відсотків і комісії за його користування, у відповідача відповідно до п. 3.2.2.7.2 Умов та Правил надання банківських послуг виник обов'язок достроково повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, а також штрафні санкції, незалежно від строку виконання зобов'язання.

Проте, відповідач в порушення умов договору банківського обслуговування від 18.11.2013 р. на момент звернення позивача до суду свої зобов'язання щодо повернення кредиту та оплати відсотків за користування кредитом не виконав, в зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 9975,42 грн. заборгованості за кредитом та 7579,05 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, оскільки на момент прийняття рішення заборгованість відповідача за договором банківського обслуговування від 18.11.2013 р., а саме заборгованість за кредитом у сумі 9975,42 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 7579,05 грн. не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то господарський суд дійшов висновку, що вказані позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 4195,65 грн. пені, нарахованої на заборгованість за кредитом та процентами за користування кредитом за загальний період з 17.11.2014 р. по 05.05.2015 р.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.2.2.10.1 Умов, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1-3.2.2.9.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних), від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

За приписами п. 3.2.2.10.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.2.10.1 - 3.2.2.10.3 цього договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Враховуючи те, що наданий позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача 4195,65 грн. пені.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається судом на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Промагротов 1000" (07330, Київська обл., Вишгородський р-н, смт. Димер, вул. Леніна, буд. 50, код 38978059) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код 14360570) 9975,42 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять грн. 42 коп.) заборгованості за кредитом, 7579,05 грн. (сім тисяч п'ятсот сімдесят девять грн. 05 коп.) заборгованості по процентам за користування кредитом, 4195,65 грн. (чотири тисячі сто дев'яносто п'ять грн. 65 коп.) пені та 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.О. Рябцева

Рішення підписано 27.07.2015 р.