Рішення

від 23.07.2015 по справі 914/1775/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2015 р. Справа№ 914/1775/15

Господарський суд Львівської області у складі колегії судді Петрашко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1до відповідача Ходорівської районної лікарні, м. Ходорів Львівської області

про стягнення 54 535,92 грн.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_3 - представник (довіреність №б/н від 29.05.2015р.);

від відповідача Фрусенко А.О. - представник (довіреність №138 від 22.06.2015р.).

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 подано позов до Ходорівської районної лікарні про стягнення 109 132,56грн., з яких 28 500,00 грн. - основний борг, 65 977,50 грн. - пеня, 14 526,03 грн. - інфляційні втрати та 542,28 грн. - 3% річних. Відповідно до поданої позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог до стягнення заявлено 54 535,92 грн., з яких 28 500,00 грн. - основний борг, 253,77 грн. - пеня за несплату авансу, 4 754,42 грн. - пеня в межах ст.232 ГК України, 5 293,97 грн. - неустойка до 22.07.2015р., 413,25 грн. - інфляційні втрати за несплату авансу, 14 599,03 грн. - інфляційні втрати по червень 2015р., 30,45 грн. - 3% річних за користування чужими грошовими коштами за несплату авансу та 691,03 грн - 3% річних за користування чужими грошовими коштами.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав відповідно до поданої заяви (вх.№3132/15) про зменешення розміру позовних вимог, також подав клопотання (вх.№30555/15) про долучення до матеріалів справи документів, зазначених у вказаному клопотанні.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав зазначених у відзиві (вх.№30263/15) на позовну заяву.

Даний спір розглядається судом з врахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд -

встановив:

01.09.2014р. між Ходорівською районною лікарнею (надалі - замовник) та ФОП ОСОБА_1 (надалі - підрядник) укладено договір підряду №09/17-2014, відповідно до умов якого підрядник бере на себе зобов'язання власними та залученими силами виконувати ремонтно-будівельні роботи замовника, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та повністю оплати їх вартість.

Відповідно до п.2.1. договору вартість робіт в твердій договірній ціні за цим договором згідно узгодженого кошторису.

Згідно із п.6.1. договору оплата за виконані роботи проводиться замовником у два етапи: 50% протягом п'яти банківських днів з моменту підписання договору, 50 % протягом п'яти банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийняття-передачі виконаних робіт.

Пунктом 6.3.1. договору передбачено, що акт, що підлягає підписанню, складається підрядником та подається замовнику на розгляд у 2-х примірниках. Замовник протягом 3 робочих днів з моменту отримання акту повинен перевірити об'єми та якість робіт передбачених в акті та підписати акт або надати підряднику вмотивовану відмову від підписання.

Як стверджує позивач, ним виконано роботи згідно вищезазначеного договору підряду, внаслідок чого сторонами складено акт приймання виконаних робіт на суму 28 500,00 грн. Однак відповідач в порушення умов договору не здійснив оплату за виконані роботи.

Відповідно до п.8.7. договору при порушенні замовником строків приймання робіт та строків оплати робіт, він зобов'язується сплатити підряднику неустойку у розмірі 1% від вартості виконаних неоплачених/неприйнятих замовником робіт, за кожен день прострочення.

Отже позивачем на підставі п.8.7. договору нараховану відповідачу 253,77 грн. - пеня за несплату авансу, 4 754,42 грн. - пеня в межах ст.232 ГК України, 5 293,97 грн. - неустойка до 22.07.2015р., що разом становить 10 302,16 грн.

Крім того позивачем на підставі ч.2 ст.625 ЦК України нараховано відповідачу 413,25 грн. - інфляційних втрат за несплату авансу, 14 599,03 грн. - інфляційних втрат по червень 2015р., 30,45 грн. - 3% річних за користування чужими грошовими коштами за несплату авансу та 691,03 грн. - 3% річних за користування чужими грошовими коштами.

Тобто позивачем на підставі ч.2 ст.625 ЦК України нараховано відповідачу 15 012,28 грн. - інфляційних втрат та 721,48 грн. - 3% річних.

Таким чином загальний розмір заборгованості, який позивач просить стягнути з відповідача становить 54 535,92 грн., з яких 28 500,00 грн. - основний борг, 10 302,16 грн. - пеня, 15 012,28 грн. - інфляційних втрат та 721,48 грн. - 3% річних.

Відповідач проти позову заперечив, подавши відзив на позовну заяву. Зокрема у відзиві відповідач зазначає, що в нетривалий час після проведення позивачем ремонту, було виявлено недоліки у виконаних підрядником роботах. При цьому відповідач посилається на звіт ФОП ОСОБА_5 про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта приймального відділення Ходорівської лікарні (поточний ремонт м'якої покрівлі).

У зв'язку із викладеним відповідач стверджує, що позивач належним чином взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, а тому проти позову заперечує.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд дійшов висновку, що у позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.09.2014р. між сторонами укладено договір підряду №09/17-2014, відповідно до умов якого позивач бере на себе зобов'язання власними та залученими силами виконувати ремонтно-будівельні роботи відповідача, а відповідач зобов'язується прийняти виконані роботи та повністю оплати їх вартість.

Факт виконання позивачем робіт за договором підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт на суму 28 500,00 грн. Вказаний акт підписано сторонами без зауважень 25.09.2014р.

Пунктом 6.3.1. договору передбачено, що акт, що підлягає підписанню, складається підрядником та подається замовнику на розгляд у 2-х примірниках. Замовник протягом 3 робочих днів з моменту отримання акту повинен перевірити об'єми та якість робіт передбачених в акті та підписати акт або надати підряднику вмотивовану відмову від підписання.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 28 500,00 грн. основного боргу є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем та підлягає задоволенню.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.

Здійснивши перерахунок розміру інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 15 012,28 грн. - інфляційних втрат є обґрунтована та підлягає задоволенню.

Здійснивши перерахунок розміру 3% річних, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 721,48 грн. - 3% річних підлягає задоволенню частково, а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути 719,14 грн. - 3% річних.

Щодо нарахування пені в розмірі 10 302,16 грн. суд зазначає наступне.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.8.7. договору при порушенні замовником строків приймання робіт та строків оплати робіт, він зобов'язується сплатити підряднику неустойку у розмірі 1% від вартості виконаних неоплачених/неприйнятих замовником робіт, за кожен день прострочення.

Статтею 1. Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 вказаного закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається із поданого розрахунку позовних вимог, позивачем здійснено нарахування пені з порушенням вимог ч.6 ст.232 ГК України, а саме позивач загалом нарахував пеню за період з 05.09.2014р. по 22.07.2015р.

Судом здійснено перерахунок розміру пені заявленої до стягнення. Відповідно до здійсненого перерахунку, суд дійшов висновку, що позовну вимогу про стягнення з відповідача 10 302,16 грн. пені слід задоволити частково, а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути 4 465,13 грн. пені.

Щодо заперечень зазначених у відзиві відповідача суд зазначає наступне.

У відзиві відповідач зазначає, що в нетривалий час після проведення позивачем ремонту, було виявлено недоліки у виконаних підрядником роботах. При цьому відповідач посилається на звіт ФОП ОСОБА_5 про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта приймального відділення Ходорівської лікарні (поточний ремонт м'якої покрівлі) складений у 2015р. на підставі договору № 01/02-15-о від 20.03.2015р. укладеного між ФОП ОСОБА_5 та Ходорівською районною лікарнею та акт проведення огляду якості виконаних робіт з поточного ремонту м'якої покрівлі приймального покою та відділення швидкої допомоги Ходорівської районної лікарні від 27.01.2015 року. Відповідач стверджує, що має право на зменшення ціни роботи пропорційно вартості усунення виявлених недоліків.

Однак, суд звертає увагу, що розділом 6 договору підряду від 01.09.2014р. № 09/17-2014 року, сторонами детально узгоджено порядок розрахунків та передання-приймання виконаних робіт.

Так, згідно із п.6.1. договору оплата за виконані роботи проводиться замовником у два етапи: 50% протягом п'яти банківських днів з моменту підписання договору, 50 % протягом п'яти банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийняття-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п.6.2. договору, передача виконаних робіт підрядником і приймання їх замовником оформляються актом встановленої форми, довідкою про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3), а також актом приймання передачі виконаних робіт (форма КБ-2), що підписуються сторонами та скріплюються печатками.

Пунктом 6.3.1. договору передбачено, що акт, що підлягає підписанню, складається підрядником та подається замовнику на розгляд у 2-х примірниках. Замовник протягом 3 робочих днів з моменту отримання акту повинен перевірити об'єми та якість робіт передбачених в акті та підписати акт або надати підряднику вмотивовану відмову від підписання.

Згідно п.6.3.2. договору, у випадку виявлення недоліків сторони створюють комісію. Результати роботи комісії оформлюються у вигляді висновку.

Після підписання членами комісії висновку про наявність недоліків, підрядник зобов'язується усунути всі недоліки, в термін за погодженням сторін, та повторно подати замовнику на розгляд у 2-х примірниках акт приймання передачі виконаних робіт (п.6.3.3. договору).

Відповідно до п.7.2. договору, гарантійний строк становить відповідно до вказаних термінів у ТУ і БНіПах від дня прийняття-передачі виконаних робіт.

Пунктом 7.3. договору передбачено, що у разі виявлення замовником протягом гарантійних строків недоліків (дефектів) у виконаних роботах, він зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту виявлення недоліків письмово повідомити про це підрядника і запросити його для складення акту про умови, порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів).

В матеріалах справи міститься передбачені п. 6.2. договору довідка про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3) від 25.09.2014р. та акт приймання-передачі виконаних робіт від 25.09.2014р. (форма КБ-2), що підписані сторонами без зауважень, відтак суд дійшов висновку, що відповідач перевірив об'єми та якість робіт, як це передбачено п. 6.3.1. договору, оскільки акт не містить вмотивованої відмови від його підписання.

Як зазначено вище, у підтвердження виявлення недоліків виконаних робіт відповідач подав звіт ФОП ОСОБА_5 про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта приймального відділення Ходорівської районної лікарні (поточний ремонт м'якої покрівлі) складений у 2015р. на підставі договору № 01/02-15-о від 20.03.2015р. укладеного між ФОП ОСОБА_5 та Ходорівською районною лікарнею та акт проведення огляду якості виконаних робіт з поточного ремонту м'якої покрівлі приймального покою та відділення швидкої допомоги Ходорівської районної лікарні від 27.01.2015 року.

Суд дослідивши вищезазначений звіт, складений ФОП ОСОБА_5, дійшов висновку, що він не є належним доказам неналежного виконання позивачем зобов'язань по договору, оскільки відповідно до п. 6.3.2. договору у випадку виявлення недоліків сторони , тобто позивач і відповідач, мали створити комісію, результати роботи якої оформити висновком . В матеріалах справи відсутні докази про намір будь-якої із сторін договору створити спільну комісію з метою виявлення недоліків виконаних робіт (направлення письмового повідомлення тощо). Вказаний звіт розцінюється судом як такий, що складений відповідачем в односторонньому порядку без участі представника позивача, відтак не може братися судом до уваги, оскільки обстеження об'єкту у такий спосіб позбавило права позивача у ході обстеження давати пояснення, зауваження, заперечення тощо. Крім того, суд звертає увагу, що з аналізу положень пунктів 6.3.2., 6.3.3. договору, з метою складення висновку, комісію слід було створити до, а не після підписання актів здачі-приймання виконаних робіт, підписанням якого, відповідач підтвердив, що перевірив об'єми та якість робіт.

Разом з тим, у підтвердження вищенаведеного, в матеріалах справи міститься наказ Ходорівської районної лікарні від 26.01.2015р. № 32-з «Про створення комісії», в якому не зазначено про необхідність повідомлення позивача з приводу проведення огляду якості виконаних робіт.

Долучений відповідачем до матеріалів справи акт проведення огляду якості виконаних робіт з поточного ремонту м'якої покрівлі приймального покою та відділення швидкої допомоги Ходорівської районної лікарні від 27.01.2015 року, в якому зазначено, що позивач до участі у роботі комісії не з'явився, також не може братися судом до уваги, оскільки за вищенаведених обставин він і не міг з'явитися для участі у роботі комісії, що позбавило права позивача у ході обстеження давати пояснення, зауваження, заперечення тощо, відтак вказаний акт також не може братися судом до уваги як належний доказ неналежного виконання позивачем зобов'язань визначених договором.

Також слід зазначити, що суд критично ставиться до доказів поданих відповідачем, оскільки відомості, що зазначені в них є неоднозначними, зокрема щодо дати укладення договору, періоду виконання робіт тощо.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Сплата судового збору підтверджується квитанцією №5 від 03.06.2015р. на суму 2 182,66 грн. Однак позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог та заявлено до стягнення 54 535,92 грн. Таким чином у зв'язку з тим, що ціною позову є 54 535,92 грн., позивачу слід було сплатити 1 827,00 грн. судового збору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином позивачу слід повернути 355,66 грн. судового збору.

А оскільки позов підлягає задоволенню частково, то керуючись ст.49 ГПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 631,38 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Ходорівської районної лікарні (81750, Львівська область, Жидачівський район, м.Ходорів, вул.Б.Хмельницького, 63, код ЄДРПОУ 20763846) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) 28 500,00 грн. - основного боргу, 4 465,13 грн. - пені, 15 012,28 грн. - інфляційних втрат, 719,14 грн. - 3% річних та 1 631,38 грн. - судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

5. Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) 355,66 грн. судового збору сплаченого відповідно до квитанції №5 від 03.06.2015р.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 28.07.2015р.

Суддя Петрашко М.М.