Рішення

від 20.07.2015 по справі 916/2095/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" липня 2015 р.Справа № 916/2095/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛАРІС";

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛАН-ТУР";

про стягнення 36579,9 грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача: Попов В.В. - довіреність від 07.10.2014р.

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛАРІС" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛАН-ТУР" заборгованості у розмірі 36 579,9грн., а саме: основного боргу у розмірі 20 000,18грн., пені у розмірі 4040,58грн., індексу інфляції у розмірі 11 661,01грн. та 3% річних у розмірі 878,13грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.05.2015р. порушено провадження у справі №916/2095/15.

30.06.2015р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшов лист, відповідно до якого зазначено, що єдиний засновник ТОВ "ЕЛАН-ТУР" код 32716187 Дяков Микола Олександрович помер 29.07.2014 року. Керівник та головний бухгалтер Чижевська Лариса Анатоліївна відмовилась від виконання своїх обов'язків, залишивши підприємство напризволяще. Спадкоємці не прийняли спадщину у зв'язку з судовими справами по спадку і в найближчий час нічого не зміниться. Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси отримала 20 лютого 2015 року пояснення з ситуації яка склалась в ТОВ „Елан-тур" (копію зареєстрованого листа додаю).

У судовому засіданні 20.07.2015 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

02.01.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕЛАН -ТУР" (Судновласник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ПОЛАРІС" (Агент) було укладено договір агентування № 020113 (договір).

Згідно п. 1.2 договору від 02.01.2013р. судновласник призначає своїм агентом в Одеському морському торговому порту.

Згідно п. 4.1. договору від 02.01.2013р., Судновласник здійснює щомісячну 100 % предоплату портових зборів, агентської винагороди, інших планових витрат Судновласника на підставі дисбурсментських рахунків не пізніше 5 -го числа поточного місяця, але у будь - якому випадку до відхода судна у рейс. Розмір агентської винагороди при кожної передоплаті встановлюється дисбурсментським рахунком .

Відповідно до п. 5.1. договору від 02.01.2013р. строк дії договору необмежений.

На виконання умов договору від 02.01.2013р. позивач здійснив агентування судна BARGE "ЗООCФEPA" в інтересах ТОВ „ЕЛАН - ТУР" та виставив і дисбурсментські рахунки: 005/13 від 25.01.2013 року на суму 42 981, 95 гривень; 023/13 від 25.02.2013 року на суму 33 023,78гривень; 034/13 від 25.03.2013 року на суму 18874,02 гривень; 050/13 від 25.04.2013 року на суму 17 512,32 гривень; 069/13 від 25.05.2013 року на суму 19 687,34 гривень; 103/13 від 25.06.2013 року на суму 2 072,75 гривень; 130/13 від 25.07.2013 року на суму 15 373,66 гривень; 155/13 від 25.08.2013 року на суму 30 345,37 гривень; 176/13 від 25.09.2013 року на суму 14 155,61 гривень; 190/13 від 25.10.2013 року на суму 11 040,81 гривень; 213/13 від 25.11.2013 року на суму 13 043,93 гривень; 231/13 від 25.12.2013 року на суму 16 506,38 гривень; 008/14 від 25.01.2014 року на суму 17 501,02 гривень; 022/14 від 25.02.2014 року на суму 23 274,07 гривень; 047/14 від 25.03.2014 року на суму 8 637,16 гривень; 074/14 від 25.04.2014 року на суму 8 020,26 гривень; 094/14 від 31.05.2014 року на суму 5 051,64 гривень. Всього на суму 297 102,07грн.

Позивач зазначає, що оплата дисбурсментських рахунків здійснена частково, що підтверджується наступними банківськими виписками: 08.01.2013 року на суму 16 155,94 гривень; 15.02.2013 року на суму 35 857,00 гривень; 11.03.2013 року на суму 10 000,00 гривень; 26.03.2013 року на суму 4 000,00 гривень; 02.04.2013 року на суму 6 000,00 гривень; 08.04.2013 року на суму 4 000,00 гривень; 15.04.2013 року на суму 11 874,00 гривень; 20.05.2013 року на суму 7 000,00 гривень; 22.05.2013 року на суму 2 970,00 гривень; 24.05.2013 року на суму 3 000,00 гривень; 27.05.2013 року на суму 10 000,00 гривень; 28.05.2013 року на суму 1 535,00гривень; 11.06.2013 року на суму 10 000,00 гривень; 14.06.2013 року на суму 8 000,00 гривень; 08.08.2013року на суму 15 000,00 гривень; 22.08.2013 року на суму 4 133,75 гривень; 10.09.2013 року на суму 16 000,00 гривень; 25.09.2013 року на суму 14 000,00 гривень; 15.10.2013 року на суму 8 000,00 гривень; 24.10.2013 року на суму 4 400,00 гривень; 25.10.2013 року на суму 1 000,00 гривень; 11.11.2013 року на суму 5 000,00 гривень; 18.11.2013 року на суму 4 000,00 гривень; 21.11.2013 року на суму 1 000,00 гривень; 11.12.2013 року на суму 4 000,00 гривень; 16.12.2013 року на суму 3 000,00 гривень; 19.12.2013 року на суму 1 000,00 гривень; 27.12.2013 року на суму 3 700,00 гривень; 14.01.2014 року на суму 3 485,05 гривень; 23.01.2014 року на суму 16 000,00 гривень; 07.02.2014 року на суму 500,00 гривень; 10.02.2014 року на суму 9 500,00 гривень; 17.02.2014 року на суму 2 500,00 гривень; 21.02.2014 року на суму 500,00 гривень; 24.02.2014 року на суму 1 500,00 гривень; 25.02.2014 року на суму 500,00 гривень; 26.02.2014року на суму 500,00 гривень; 05.03.2014 року на суму 1 750,00 гривень; 11.03.2014 року на суму 3 000,00 гривень; 25.03.2014 року на суму 3 000,00 гривень; 27.03.2014 року на суму 3 500,00 гривень; 31.03.2014 року на суму 5 000,00 гривень; 18.06.2014 року на суму 2 000,00 гривень; 24.06.2014 року на суму 4 500,00 гривень; 18.07.2014 року на суму 5 000,00 гривень; 23.07.2014 року на суму 5 000,00 гривень; 18.08.2014 року на суму 5 140,35 гривень; 26.08.2014 року на суму 4 000,00гривень. Всього на суму 277 101,89грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 20 000,18грн.

Відповідно до п. 4.5. договору від 02.01.2013р.передбачено, що пеня за несвоєчасну оплату дисбурсментських рахунків складає подвійну облікову ставку НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки платежу.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, сума 3% річних складає у розмірі 878,13грн., пеня - 4040,58грн. та інфляційні - 11 661,01грн.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором від 02.01.2013р. обов'язку щодо оплати заборгованості за виконані роботи, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, 02.01.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕЛАН -ТУР" (Судновласник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ПОЛАРІС" (Агент) було укладено договір агентування № 020113 (договір).

Згідно п. 4.1. договору від 02.01.2013р., Судновласник здійснює щомісячну 100 % предоплату портових зборів, агентської винагороди, інших планових витрат Судновласника на підставі дисбурсментських рахунків не пізніше 5 -го числа поточного місяця, але у будь - якому випадку до відхода судна у рейс. Розмір агентської винагороди при кожної передоплаті встановлюється дисбурсментським рахунком .

На виконання умов договору від 02.01.2013р. позивач здійснив агентування судна BARGE "ЗООCФEPA" в інтересах ТОВ „ЕЛАН - ТУР" та виставив і дисбурсментські рахунки всього на суму 297 102,07грн. Оплата дисбурсментських рахунків здійснена частково, всього у сумі 277 101,89грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 20 000,18грн.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 4.5. договору від 02.01.2013р.передбачено, що пеня за несвоєчасну оплату дисбурсментських рахунків складає подвійну облікову ставку НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки платежу.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку пені, судом встановлено, що розрахунок здійснений належним чином, а тому сума пені підлягає задоволенню в розмірі 4040,58грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 878,13грн. та індексу інфляції у розмірі 11 661,01грн.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом несвоєчасного проведення відповідачем проплат за викоанні роботи, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 878,13грн. та 11 661,01грн. інфляційні, підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 50, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛАН-ТУР" (65069, м. Одеса, вул Ак. Заболотного, буд. 28А, код 32716187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛАРІС" (68001, Одеська обл, м. Іллічівськ, вул Хантадзе, 2, код 24526221) - заборгованість у розмірі 36 579,9грн., а саме яка складається: основного боргу у розмірі 20 000,18грн., пені у розмірі 4040,58грн., індексу інфляції у розмірі 11 661,01грн. та 3% річних у розмірі 878,13грн.; 1827грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27 липня 2015 р.

Суддя О.Ю. Оборотова