Рішення

від 27.07.2015 по справі 922/3533/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2015 р.Справа № 922/3533/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Коваленко М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСС ЛТД", м. Харків до Приватного акціонерного товариства "Індустріальна науково-технологічна компанія "Інтек", м. Харків про стягнення коштів у сумі 10782,16 грн.

за участю представників:

позивача: Орлової А.О., за довіреністю № б/н від 09 червня 2015 року;

відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТСС ЛТД» - звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного акціонерного товариства «Індустріальна науково-технологічна компанія «Інтек» - про стягнення заборгованості у розмірі 10782,16 грн., з яких 6537,90 грн. - загальна сума заборгованості; 3857,36 грн. - збитків від інфляції; 386,90 грн. - загальна сума 3% річних.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань з оплати вартості отриманого товару згідно видаткової накладної № 31 від 17.06.2013 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач правом на участь в судовому засіданні не скористався, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином. Так, направлена на адресу відповідача, визначену в позовній заяві та ЄДРПОУ, ухвала від 17.06.2015 р. повернулась до суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання", що згідно роз'яснень Вищого господарського суду України, викладених у п. 3.9.1 Постанови Пленуму від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" свідчить про належне виконання судом свого обов'язку з повідомлення сторони про час і місце розгляду справи судом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

16 травня 2013 року позивачем було виставлено відповідачу рахунок № 35 від 16.05.2013 р. (а.с. 13) на оплату вентилятора осьового SOLER&PALAU NBT/2-400 вартістю 10531,00 грн. та вентиляційної установки VENTREX TLPV 315/900 вартістю 11262,00 грн. Всього позивачем було виставлено рахунок на оплату товару на загальну суму 21793,00 грн. ( з урахуванням ПДВ).

17 червня 2013 року позивач поставив, а відповідач прийняв визначений в рахунку № 35 від 16.05.2013 р. товар на загальну суму 21793,00 грн. (з урахуванням ПДВ), що підтверджується видатковою накладною № 31 від 17.06.2013 р. на суму 21793,00 грн., довіреністю № 30 від 13.06.2013 р. (а.с. 13-16).

Наявна в матеріалах справи виписка з банку (а.с. 17), свідчить про часткову оплату відповідачем 16.05.2013 р. поставленого згідно видаткової накладної № 31 від 17.06.2013 р. товару, а саме на суму - 15255,10 грн.

Позивач стверджує, що решта поставленого товару (на суму 6537,90 грн.) відповідачем не оплачена, що й зумовило звернення до суду з позовом у даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Виставлений позивачем відповідачу рахунок № 35 від 16.05.2013 р., видаткова накладна № 31 від 17.06.2013 р. та довіреність № 30 від 13.06.2013 р., свідчать про виникнення між сторонами у спрощений спосіб договірних відносин щодо купівлі продажу вентилятора осьового SOLER&PALAU NBT/2-400 вартістю 10531,00 грн. та вентиляційної установки VENTREX TLPV 315/900. вартістю 11262,00 грн. (всього 21793,00 грн.).

Згідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов договору поставки позивач поставив, а відповідач прийняв 17.06.2013 р. товар на загальну суду 21793,00 грн. (вентилятор осьовий SOLER&PALAU NBT/2-400 вартістю 10531,00 грн. та вентиляційну установку VENTREX TLPV 315/900. вартістю 11262,00 грн.).

Згідно положень ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на положення ч. 1 ст. 692 ЦК України та враховуючи факт поставки товару 17.06.2013 р., строк оплати вартості отриманого відповідачем від позивача товару станом на момент розгляду даної справи - настав.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що відповідач частково виконав свої грошові зобов'язання, сплативши 16.05.2013 р. за отриманий товар 15255,10 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 17).

Доказів про оплату отриманого від позивача товару згідно видаткової накладної № 31 від 17.06.2013 р. в більшій частині або в повному обсязі відповідачем, в порушення положень ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, не надано.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем з оплати тору, отриманого згідно видаткової накладної № 31 від 17.06.2013 р. становить 6537,90 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, а від так і про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за видатковою накладною № 31 від 17.06.2013 р. в сумі 6537,90 грн.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи прострочення відповідачем свого грошового зобов'язання з оплати вартості частини отриманого від позивача товару, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат на предмет відповідності вимогам чинного законодавства, зокрема ст.ст. 253-255, 625 ЦК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних за період з 20.06.2013 р. по 09.06.2015 р. в сумі 386,90 грн., а також інфляційних втрат за період з 20.06.2013 р. по 31.05.2015 р. в сумі 3857,36 грн. - підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 ГПК України, відповідно до якої при задоволенні позови судові витрати покладаються на відповідача. Таким чином, витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн. покладаються на відповідача.

З огляду на наведене, відповідно до ст. 181 ГК України, ст.ст. 253-255, 526, 610-612, 625, 692, 712 ЦК України та керуючись ст.ст. ст.ст. 1, 3-4, 4,32, 33, 36, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Індустріальна науково-технологічна компанія «Інтек» (61068, м. Харків, просп. Московський, буд. 96-А, кв. 15, код ЄДРПОУ 31344132) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСС ЛТД» (61105, м. Харків, вул. Киргизька, буд. 19, код ЄДРПОУ 34954453) заборгованість у розмірі 10782,16 грн., з яких 6537,90 грн. - загальна сума заборгованості; 3857,36 грн. - збитків від інфляції; 386,90 грн. - загальна сума 3% річних, а також судовий збір в сумі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.07.2015 р.

Суддя Т.Д. Суярко