Ухвала

від 23.07.2015 по справі 826/6405/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6405/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

23 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Евоком Україна» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Евоком Україна» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення щодо не погодження застосування податкового компромісу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення щодо не погодження застосування податкового компромісу.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2015 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її в повному обсязі.

Представники відповідача не з'явився, будучи належним чином повідомленим, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.02.2015 р. позивачем до ДПІ подано заяву «Про подання уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств для застосування податкового компромісу».

Подавши разом із заявою уточнюючі розрахунки з ПДВ за період січня - липня 2012 року та перелік (опис) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників, а також, подавши уточнюючі розрахунки з податку на прибуток за 1 квартал 2012 р., за півріччя 2012 р., за 9 місяців 2012 року з описом господарських операцій, ТОВ «Евоком Україна» просило ДПІ застосувати податковий компроміс до податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 525 323,00 грн., в тому числі по періодах:

- за січень 2012 р. на суму 42 299,00 грн.,

- за лютий 2012 р. на суму 45 627,00 грн.,

- за березень 2012 р. на суму 75 189,00 грн.,

- за квітень 2012 р. на суму 148 346,00 грн.,

- за травень 2012 р. на суму 107 475,00 грн.,

- за червень 2012 р. на суму 59 455,00 грн.,

- за липень 2012 р. на суму 46 932,00 грн.,

Крім того, у вказаній заяві позивач просив застосувати податковий компроміс до податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств на загальну суму 549 539,00 грн., у т.ч. по періодам:

- за 9 місяців 2012 року на суму 549 539,00 грн.

20.02.2015 р. за № 4355/10/26-58-15-01-13 ДПІ прийнято рішення щодо непогодження застосування податкового компромісу.

У рішенні міститься посилання на вищезазначену дату заяви позивача, вид податку (ПДВ, податок на прибуток), суми: податків відповідно 525 323 грн. та 549 539 грн. У графі «Судове/реляційне оскарження» зазначено, що рішенням КААС в задоволенні позову ТОВ «Евоком Україна» відмовлено. У графі «кримінальне провадження» зазначено «відкрито».

Зокрема, вказується, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.04.2013 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду, у справі № 826/886/13-а в задоволенні позовних вимог ТОВ «Евоком Україна» до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування ППР відмолено у повному обсязі.

Вказується також, що відповідно до ст. 254 КАС України, рішення набрало законної сили.

Таким чином, як зазначається у рішенні, в силу норм та положень чинного законодавства України, судове рішення, в межах якого оскаржуються податкові повідомлення рішення, набрало законної сили, а тому, станом на 20.02.2015 р. грошові зобов'язання, визначені податковими повідомленнями рішеннями вважаються узгодженими.

Встановлено, що у 2012 році ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС України проведено перевірку ТОВ «Евоком Україна» (код з ЄДР 36938894) з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (код з ЄДР 37889322) та ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» (код з ЄДР 37817020) за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2012 р.

За результатами перевірки складено акт від 17.12.2012 р. № 8900/22-7/36938894 (далі - Акт перевірки).

Згідно з висновками Акту перевірки встановлено порушення позивачем п. 139.1.9. ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток, зокрема, за 9 місяців 2012 р. на 549 539 грн., тобто на суму та за період, які зазначені у заяві про застосування податкового компромісу.

Окрім того, у зазначеному Акті перевірки ДПІ дійшла висновку про порушення позивачем п. 198.6. ПК України, що призвело до заниження ПДВ, зокрема, за:

- за січень 2012 р. на суму 42 299,00 грн.,

- за лютий 2012 р. на суму 45 627,00 грн.,

- за березень 2012 р. на суму 75 189,00 грн.,

- за квітень 2012 р. на суму 148 346,00 грн.,

- за травень 2012 р. на суму 107 475,00 грн.,

- за червень 2012 р. на суму 59 455,00 грн.,

- за липень 2012 р. на суму 46 932,00 грн., тобто на суму та за період, які зазначені у заяві про застосування податкового компромісу.

На підставі вказаного Акту перевірки, прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.12.2012 р. № 000726227 та № 000727227.

Між тим, вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем до суду.

Згідно з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.04.2013 р. № 826/886/13-а у задоволенні позову відмовлено.

Відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2014 р., яка постановлена у відкритому судовому засіданні, апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Враховуючи наведене та, виходячи з положень ст. 254 КАС України, постанова суду першої інстанції набрала законної сили 18.09.2014 р., а відтак та, на підставі п. 56.18 ПК України - податкові зобов'язання, визначені за результатами перевірки та зазначені у вищезгаданих податкових повідомленнях-рішеннях, набули статус узгоджених податкових зобов'язань.

Під час розгляду справи представником позивача не спростовувалось та не заперечувалось, що суми податків, які зазначені у заяві про застосування податкового компромісу, є тими сумами податкових зобов'язань, що нараховані на підставі вищезазначеного Акту перевірки та були визначені у вищезгаданих податкових повідомленнях-рішеннях, тобто нараховані за результатом перевірки одних і тих операцій, а уточнюючі розрахунки, які одночасно із поданням заяви про застосування податкового компромісу, - відображають декларування цих сум вже після набрання рішенням суду законної сили, тобто по суті - повторно.

Також, відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.10.2014 р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Евоком Україна» на вищезгадану постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції.

Відповідно пункту 1 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (надалі ПК України) податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 01 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.

За загальним правилом, платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість подаються за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Разом з уточнюючим розрахунком подається перелік (опис) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації.

Між тим, відповідно до пункту 7 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

При цьому, пунктом 8 підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Відтак, відносно визначених у податкових повідомленнях-рішенням податкових зобов'язань діє спеціальне правило, яке передбачає, що для цілей застосування податкового компромісу, визначені цими податковими повідомленнями-рішеннями податкові зобов'язання мають бути неузгодженими, а саме: знаходиться у процедурі судового та/або адміністративного оскарження. При цьому, визначення «також на неузгоджені суми податкових зобов'язань», слід розуміти в контексті положень підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України так, що для цілей застосування податкового компромісу податкове зобов'язання у всіх випадках має бути неузгодженим.

В даному випадку, як встановлено судом, податкові зобов'язання, які визначені у заяві про застосування податкового компромісу та визначені у податкових повідомленнях-рішеннях до подання заяви про застосування податкового компромісу набули статус узгоджених, у зв'язку з чим до цих сум податків не застосовуються правила про можливість досягнення податкового компромісу.

Наведені позивачем доводи та надані ним матеріали не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні вказаного позову, оскільки подання уточнюючих розрахунків із декларуванням сум податків, які були раніше визначені у податкових повідомленнях-рішеннях та були узгоджені у процедурі судового оскарження до звернення із заявою про застосування податкового компромісу, не змінює статусу вказаних сум податків, як таких, що були узгоджені до подачі заяви про застосування податкового компромісу, що виключає застосування останнього.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у їх задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Евоком Україна» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: О.Г. Хрімлі

А.Ю. Коротких

Повний текст ухвали виготовлено 23.07.2015 року.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Хрімлі О.Г.

Коротких А. Ю.