Ухвала

від 28.07.2015 по справі 826/3788/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3788/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

28 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр торгівлі» у справі за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр торгівлі» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва 06 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр торгівлі» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр торгівлі» (далі - Позивач, ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач, ДПІ в Оболонському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.10.2014 року №0010982203, №0010992203.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.04.2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки матеріалами справи не підтверджується факт виконання господарських операції, правових підстав для нарахування податкового кредиту та формування валових витрат у ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» не було.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на те, що суд першої інстанції виніс оскаржуване рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що судом першої інстанції не були належним чином досліджені всі наявні у матеріалах справи докази, що призвело до прийняття неправильного рішення.

До канцелярії Київського апеляційного адміністративного суду 21.07.2015 року надійшло клопотання від ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» про закриття провадження у справі у зв'язку з досягненням сторонами податкового компромісу.

Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2015 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Крім того, до канцелярії суду апеляційної інстанції 27.07.2015 року подано клопотання ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» про уточнення вимог, визначених в апеляційній скарзі та клопотанні про відзив апеляційної скарги, в якій останнє просило: закрити апеляційне провадження у справі, а постанову суду першої інстанції скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.10.2014 року №0010982203 у зв'язку із застосуванням наслідків податкового компромісу; закрити апеляційне провадження у справі, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.04.2015 року скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.10.2014 року №0010992203 у зв'язку з відмовою від позовних вимог в цій частині, пов'язаною з повним погашенням грошових зобов'язань.

У судовому засіданні повноважний представник Позивача наполягав на задоволенні вимог клопотання у повному обсязі.

Представник Відповідача проти задоволення клопотання не заперечував. Крім того, зазначив, що до суду першої інстанції останнім спільно з ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» було подано клопотання про затвердження примирення сторін у зв'язку із досягненням податкового компромісу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 11-2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Відповідно п. 7 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Пунктом 8 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу ДПІ в Оболонському районі 30.03.2015 року за вих. №8 надійшла заява від ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» про застосування податкового компромісу щодо податкового зобов'язання, визначеного податковими повідомленням-рішенням від 06.10.2014 року №0010982203 (а.с. 122-125).

Рішенням ДПІ в Оболонському районі від 09.04.2015 року №8043/10/26-54-22-04-19 (а.с. 129-132) було погоджено процедуру застосування податкового компромісу, оскільки зі змісту наявної у матеріалах справи копії платіжного доручення від 06.04.2015 року №64 (а.с. 128) вбачається, що Позивачем сплачено податкове зобов'язання згідно процедури податкового компромісу за податковим повідомленням-рішення від 06.10.2014 року №0010982203.

Крім того, судовою колегією враховується, що подаючи заяву про відмову від позову в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.10.2014 року №0010992203, Позивач вказує на те, що останнім було сплачено визначене даним актом індивідуальної дії податкове зобов'язання з податку на прибуток за рахунок переплати, що обліковувалася за ТОВ «Міжнародний центр торгівлі». Зазначене також випливає зі змісту зворотного боку облікової картки платника податків, поданої Відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 22.07.2015 року.

З огляду на викладене колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 194 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду.

У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу.

Приписи ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

Про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.

Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Згідно ст. 113 КАС України сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову.

У разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення. Умови примирення не повинні суперечити закону або порушувати чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Приписи ст. 203 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Пунктами 2, 3 частини 1 статті 157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом, сторони досягли примирення.

При цьому згідно ч. 3 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

При ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції встановив, що Відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 13 303,75 грн., визначений податковим повідомленням-рішенням від 21.01.2011 № 0000111720, а отже податкове зобов'язання є узгодженим (копія знаходиться в матеріалах справи).

З врахуванням наведеної правової норми, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, у березні - серпні 2014 року працівниками ДПІ в Оболонському районі на підставі ст. ст. 20, 77, 82 ПК України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, наказу від 27.02.2014 року №361, направлень від 11.03.2014 року №444/22-03, №447/22-06, №458/22-03, №459/22-03 та від 12.03.2014 року №472/17 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року. У ході перевірки встановлено порушення Позивачем, зокрема, п.п. 138.1, 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 63 800,00 грн.; п.п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, що спричинило заниження податку на додану вартість на загальну суму 2 198 726,00 грн. Результати перевірки зафіксовані в акті від 05.09.2014 року №994/26-54-22-03/34045133. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем 06.10.2014 року винесені податкові повідомлення-рішення форми «Р»: №0010992203, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 95 700,00 грн. (у тому числі за основним платежем - 63 800,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 31 900,00 грн.); форми «Р» №0010982203, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 748 407,50 грн., у тому числі за основним платежем - 2 198 726,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 549 681,50 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказані акти індивідуальної дії були залишені без змін.

Надаючи оцінку правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції встановив, що Позивачем віднесено до складу валових витрат на податкового кредиту суми коштів, сплачених на виконання договірних зобов'язань перед:

- ТОВ «Будівельно-комплектуюча компанія «Буд-Юа» за договором №ВР-07Р від 03.07.2012 року;

- ТОВ «Юрком-ЮВ» за договором №ЮР-07-05 від 07.05.2012 року;

- ТОВ «ВО «Гідроприводспецсервіс» за договором від 02.10.2012 року №Р-17;

- ТОВ «Ідзуна» за договором від 01.06.2012 року №ПД-20;

- ТОВ «Горизонт-ЄП» за договорами від 16.04.2013 року №38 та від 01.04.2013 року №37;

- ПП «Лєпта» за договорами від 02.08.2012 року №17 та від 04.02.2013 року №5;

- ПП «Алві Груп» за договорами від 02.08.2012 року №14, від 26.11.2012 року №15, від 20.12.2012 року №17, від 02.01.2013 року №18, від 02.01.2013 року №18, від 01.02.2013 року №21, від 01.03.2013 року №24, від 04.03.2013 року №27, від 01.04.2013 року №29, від 03.05.2013 року №32, від 03.06.2013 року №40.

Водночас, в силу встановленої у ході перевірки податковим органом безтоварності наведених правочинів з огляду на юридичну дефектність первинних документів, а також ненадання таких документів до суду першої інстанції, колегія суддів, виходячи зі змісту ст. ст. 44, 139, 198, 201 ПК України, зважаючи на неможливість формування даних бухгалтерського та податкового обліку за наслідками операцій, не підтверджених належним чином оформленими первинними документами, що узгоджується, поряд з іншим, з викладеною в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11 позицією, повністю погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.10.2014 року №0010982203 та №0010992203.

Разом з тим обставини, що стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після ухвалення судового рішення Окружним адміністративним судом м. Києва, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання про закриття провадження в справі у зв'язку з примиренням сторін, а саме - досягненням податкового компромісу, а також відмовою від адміністративного позову, у зв'язку з чим вважає за необхідне постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.04.2015 року визнати нечинною, оскільки остання прийнята у відповідності до норм матеріального та процесуального права, та закрити провадження в справі.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 112, 113, 157, 194, 198, 203, 205, 206, 211, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр торгівлі» та Державної податкової інспекції в Оболонському районі ДФС у м. Києві про закриття провадження у справі - задовольнити.

Визнати нечинною постанову Окружного адміністративного суду м. Києва 06 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр торгівлі» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Провадження у справі №826/3788/15 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр торгівлі» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.