Постанова

від 02.02.2007 по справі 14/325-4422     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/325-4422     

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2007 р.Справа № 14/325-4422

 14 год. 10 хв.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

при секретарі судового засідання  

Розглянув справу

За позовом Торгово-роздрібного об'єднання  Бережанського РайСТ, вул. Привокзальна, 1, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область           

до відповідача Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції, вул. Шевченка, 15, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна податкова адміністрація в Тернопільській області, вул. Білецька, 1, м. Тернопіль          

про скасування рішень Бережанської МР ДПІ від 14.09.2006р. №0000742303/0/2812, №0000732303/0/2813, №0000722303/0/2814.

За участю представників сторін:

        позивача: Гриник Я.Т., довіреність №287 від 24.11.06р.,

        відповідача: Стефінів Ж.А., довіреність №48 від 06.04.06р.,

                               Солтис В.П., довіреність №5554 від 07.12.06р.

Суть справи:

Торгово-роздрібне об'єднання Бережанське РАЙСТ, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача,  Державна податкова адміністрація в Тернопільській області, м. Тернопіль про скасування рішень суб'єкта владних повноважень від 14.09.2006р. №0000742303/0/2812, №0000732303/0/2813, №0000722303/0/2814.

Судом, в якості свідків для дачі показань викликалися: фізичні особи, що перебували у трудових відносинах із позивачем: Швидків А.Г., Горохівська Н.М., Шубка Л.С. та перевіряючі Якубовський М.Б., Юзефів З.Е., Захарків В.І., Вегера А.Я., Валецький Р.В., Лисак І.В.

В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих у судовому засіданні повноважним представником, позивач посилається на невідповідність висновків, викладених у актах перевірки фактичним обставинам справи, відсутність з його боку порушень законодавства, яке визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з огляду на що, на думку позивача, оспорюванні рішення суперечать вимогам нормативно - правових актів України, а відтак підлягають скасуванню.

Відповідно до заперечень на позов та згідно з поясненнями уповноважених представників, відповідачем позовні вимоги відхилені повністю, як безпідставні. Державна податкова інспекція вказує на доведеність матеріалами перевірки порушень з боку товариства вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, вважаючи при цьому, що оскаржувані правові акти індивідуальної дії прийняті внаслідок з'ясування всіх обставин справи, ґрунтуються на чинному законодавстві України, з огляду на що у задоволенні вимог просить позивачу відмовити.

Учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно  ст.ст. 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України.

За ініціативою суду допит свідків супроводжувався технічної фіксацією судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

За результатами проведеної перевірки щодо контролю за додержання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, посадовими особами контролюючого органу 08.09.2006р. складено акти за № 009349/2303/21142431, №010329/2303/21142431, №010337/2303/21142431.

За наслідками дослідження документів позивача, податковим органом зроблені, поряд з іншими, висновки про порушення товариством вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 01.06.2000р. №1776-ІІІ (далі -  Закон).

Зважаючи на наведені обставини, 14.09.2006 року контролюючим органом відповідно до пункту 11 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та згідно пункту 1 статті 17,22,23 Закону, позивачу згідно з рішенням №0000732303/0/2813 застосовано штрафні (фінансових) санкції в розмірі 501,65 грн.; згідно з рішенням №0000722303/0/2814 застосовано штрафні (фінансових) санкції в розмірі 390 грн.; згідно з рішенням №0000742303/0/2812 застосовано штрафні (фінансових) санкції в розмірі 321,15 грн.

Наведені правові акти індивідуальної дії оспорені платником податків у судовому порядку.  

Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Статтями 10-11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” органи ДПІ наділені повноваженнями по контролю за додержанням порядку   проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької   діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Реалізація вказаних вище функцій та прав органами державної податкової служби здійснюється шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України (стаття 15 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”).

Суд враховує, що перевірки позивача проведені контролюючим органом згідно із затвердженим ДПА в Тернопільській області планом  їх проведення, на підставі відповідних направлень,  із якими під розписку ознайомлено посадових осіб позивача  (копії вказаних  документів у матеріалах справи).  

З наведених підстав, судом критично оцінюються твердження суб'єкта господарювання про відсутність у контролюючого органу повноважень щодо проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства  при проведенні  готівкових розрахунків за товари та послуги.

Стосовно з'ясованих в процесі перевірки посадовими особами ДПІ обставин, які вказують на недотримання позивачем вимог законодавства, що регламентує спірні правовідносини, судом на підставі досліджених доказів встановлено наступне.

1. 08 вересня 2006 року о 15 год. 07 хв. посадовими особами контролюючого органу Юзефів З.Е. і Якубовським М.Б. на підставі направлень  від 07.09.2006р. №23-3/3501 та №23-3/3502 в присутності продавця Швидків Анастасії Григорівни було розпочато перевірку господарської одиниці, - магазину "Наш дім", що розташований за адресою вул. Привокзальна, 1, м. Бережани та належить суб'єкту підприємницької діяльності - позивачу у справі.

Перевірку закінчено о 16 год. 20 хв., про що складено акт перевірки №010329/2303/21142431 у якому зафіксовані порушення позивачем вимог п.13 статті 3 Закону, а саме:

- не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій в розмірі  78 грн.

Пунктом 13 статті 3 Закону суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі зобов'язано забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

В той же час уповноваженими працівниками державної податкової інспекції  констатовано, що на місці проведення розрахунків знаходилось 580 грн.08 коп., в той час як за даними поточного звіту РРО сума готівкових коштів становить 502 грн. 08 коп.

Суд враховує, що відомості акту перевірки з цього приводу відповідають опису наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків та даним Х - звіту, роздрукованого 08.09.2006 року в 15 год.08 хв., із записами на звороті вчиненими продавцем Швидків П.Р.

Зважаючи що статтею 22 Закону визначено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність, то за вказане порушення, згідно із рішенням від 14.09.2006 року №0000722303/0/2814  до споживчого товариства застосовано 390  грн. штрафу.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка продавець Швидків П.Р., також підтвердила, що на момент перевірки, яка проводилась посадовими особами ДПІ, мала місце невідповідність готівкових коштів, які знаходились у скриньці РРО даним поточного звіту реєстратора розрахункових операцій в розмірі 78 грн.

При цьому свідок пояснила, що вона на час перевірки перебуваючи  у трудових відносинах як із позивачем по справі, так і з іншим суб'єктом господарювання, який перебуває на спрощеній системі оподаткування і провадить свою підприємницьку діяльність у тому ж приміщенні що і Торгово-роздрібне об'єднання Бережанського РайСТ, орендуючи його частину у власника, кошти за реалізований товар вказаного суб'єкта помилково долучила в касову скриньку до готівки, що належить позивачу по справі.

Даючи правову оцінку наведеним фактам суд враховує, що згідно з приписами статті 2 Закону, до місця проведення розрахунків належить місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані  за  реалізовані  товари  (надані  послуги) готівкові кошти.

Крім того, пунктом 22 Порядку заняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення, затвердженого Постановою КМ України від 08.02.1995 р. № 108 заборонено зберігання в касі (грошовому ящику, сейфі) грошей готівкою, які не належать підприємству, а також особистих речей касира чи інших працівників підприємства.

Таким чином, надані свідком пояснення щодо причин невідповідності сум готівки, навіть у тому разі коли вони відповідають фактичним обставинам, не можуть слугувати підставою для звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності, а відтак і скасування правового акту індивідуальної дії, що оспорюється платником податків у судовому порядку.

З наведеного вище в сукупності, в позові Торгово-роздрібному об'єднанню Бережанського РайСТ  в цій частині слід відмовити.             

2. 08 вересня 2006 року о 13 год. 28 хв. перевіряючим ГДПРІ Захарків В.І. на підставі направлення №23-3/3506 від 07.09.2006р. та перевіряючим СДПРІ Вегера А.Я. на підставі направлення №23-3/3505 від 07.09.2006р. було розпочато перевірку господарської одиниці магазину "Продтовари" №014, що розташований за адресою м. Бережани, вул. Лепких та належить суб'єкту підприємницької діяльності - Торгово-роздрібному об'єднанню Бережанського РайСТ.

Перевірка проведена в присутності продавця Шубки Лідії Степанівни; час її закінчення , -  14 год. 30 хв.;  результати оформлені актом  №010337/2303/21142431.

У акті перевірки посадовими особами контролюючого органу зафіксовані порушення позивачем вимог п.8 та п. 13 статті 3 Закону, а саме:

- реалізацію товарів (надання послуг) проведено без наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) в грошовій одиниці України (1 шт.);

- не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій в розмірі 60,83 грн.

Пунктом 8 статті 3 Закону суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі зобов'язано  реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України.

Пунктом 16 Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11 липня 2003 р. № 185 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 липня 2003 р. за № 628/7949, визначено, що  суб'єкт господарської діяльності повинен забезпечити інформування покупців про роздрібні ціни в грошовій одиниці України за допомогою ярликів цін (цінників) на зразках товарів.

Відсутність цінника на товарі, що реалізовувався (майонез "Провансаль") засвідчується матеріалами перевірки, поясненнями допитаних у якості свідків   посадових осіб контролюючого органу Захарків В.І. і Вегери А.Я. та продавця Шубки Л. С.

Зважаючи, що статтею 23 Закону, за вказане порушення передбачена відповідальність у вигляді фінансової санкції у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний не виставлений цінник на товар, то і  оспорюване рішення в цій частині ґрунтується на приписах нормативно-правових актів, що регламентують спірні правовідносини, а відтак і правових підстав для його  скасування суд не вбачає.  

Стосовно застосованої рішенням №0000742303/0/2812 фінансової санкції в розмірі 304,15 грн. за не забезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (60,83 грн.) суд враховує, що відомості акту перевірки з цього приводу відповідають опису наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків (із показів свідків свідчить що підрахунок коштів проводився продавцем, а не перевіряючими), даним Х - звіту, роздрукованого 08.09.2006 року в 13 год.28 хв. та поясненням допитаних у якості свідків посадових осіб контролюючого органу Захарків В.І. і Вегери А.Я., підрахунок в розмірі 60,83 грн., суд враховує, що відомості акту перевірки з цього приводу відповідають опису наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків (із показів свідків свідчить що підрахунок коштів проводився продавцем, а не перевіряючими), даним Х - звіту, роздрукованого 08.09.2006 року в 13 год.28 хв. та поясненням допитаних у якості свідків посадових осіб контролюючого органу Захарків В.І. і Вегери А.Я.

Крім того, в акті перевірки міститься запис продавця  Шубки Л. С., у якому остання констатує про відсутність у неї зауважень до акту. Надані вказаною особою в судовому засіданні пояснення про те, що 60 грн.83 коп. були її власними коштами, що знаходились в окремій шухляді, а не касовій скринці РРО матеріалами перевірки не підтверджуються та спростовуються показами Вегери А.Я., яким зазначено, що вказані готівкові кошти знаходились разом із всією виручкою та коштами отриманими продавцем від перевіряючих за реалізовані їм ТМЦ в процесі проведеної перевірки.

З наведеного в сукупності, зважаючи що частина 1 статті 71 КАС України покладає на позивача обов'язок довести ті обставини на яких ґрунтуються його вимоги, суд констатує відсутність належних та допустимих доказів, що можуть слугувати причиною для скасування правового акту індивідуальної дії, а відтак не вбачає правових підстав для задоволення позову в цій частині.

3. 08 вересня 2006 року о 13 год. 43 хв. перевіряючим СДПРІ Валецький Р.В. на підставі направлення №23-3/3503 від 07.09.2006р. та перевіряючим СДПРІ Лисак І.В. на підставі направлення №23-3/3504 від цього ж числа, в присутності продавця Горохівської Надії Миронівни було розпочато перевірку господарської одиниці магазину "Продтовари" №013, що розташований за адресою м. с. Лісники, Бережанського району та належить суб'єкту підприємницької діяльності - позивачу у справі. Час закінчення перевірки - 14 год. 45 хв.; її результати - акт  №009349/2303/21142431.

У акті перевірки посадовими особами контролюючого органу зафіксовані порушення позивачем вимог п.1,2,9 статті 3 Закону, а саме:

- розрахункову операцію на повну суму покупки (надання послуги) 32,33 грн. не проведено через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції;

- не забезпечено щоденне друкування на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальних звітних чеків.

Пунктом 9 статті 3 Закону суб'єктів підприємницької діяльності зобов'язано щоденно  друкувати  на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки  і  забезпечувати  їх  зберігання  в  книгах  обліку розрахункових операцій.

У разі невиконання  щоденного  друку  фіскального звітного чеку пунктом 4 статті 17 Закону передбачені фінансові санкції в розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З метою з'ясування фактичних обставин, судом досліджено у засіданні оригінал книги обліку розрахункових операцій за спірний період і встановлено при цьому, що позивачем роздруковано і забезпечено зберігання фіскального  звітного чека , Z -звіту №0389  в КОРО (витяги із КОРО ( копії) знаходяться в матеріалах справи).

Вказаний Z- звіт містить дату його роздрукування - 12.06.2006 року та час, -  19 год.03 хв. Те що останній виконаний не на 1 аркуші, а на 2-х допитана в якості свідка продавець Горохівська Н. М. пояснила закінченням касової стрічки в процесі його роздрукування.

В той же час, на думку суду, вказана обставина не може слугувати підставою для притягнення товариства до відповідальності згідно із п.4 статті 17 Закону, оскільки наведена правова норма передбачає застосування фінансової санкції виключно за   невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій, що у даному разі місце не має.   

З наведених підстав рішення контролюючого органу №0000732303/0/2813 в частині застосованих до позивача штрафних (фінансових) санкції в розмірі 340 грн. підлягає скасуванню, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню.

 Щодо  не проведення  розрахункової  операції на повну суму покупки ( 32,33 грн.) через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, суд враховує що згідно з   п.4.4 розділу 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування  реєстраторів  розрахункових операцій за товари (послуги), що затверджений наказом Державної податкової адміністрації України 01.12.2000 за № 614 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за № 107/5298 (з послідуючими змінами та доповненнями, далі –Порядок), реєстрація  продажу  товару (оплати послуги) через РРО проводиться  одночасно  з  розрахунковою операцією, а відповідно до статті 2 Закону, розрахункова операція -  це приймання  від  покупця  готівкових коштів.

В той же час,  порушення позивачем п.1,2 статті 3 Закону підтверджується як матеріалами перевірки так і показами свідка, - продавця Горохівської Надії Миронівни, яка в повному обсязі підтвердила викладені в акті перевірки відомості із цього приводу.  

З наведених підстав контролюючим органом обґрунтовано,  згідно із рішенням  №0000732303/0/2813 та з дотриманням положень п.1 статті 17 Закону до суб'єкта господарювання застосовано фінансові санкції в сумі 161,65 грн. - п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів, що,  в свою чергу, є підставою для відмови в позові в цій частині.

Стосовно посилань  позивача на те, що у рішенні  №0000732303/0/2813 міститься посилання на акт перевірки №010349, в той же час коли за результатами перевірки  магазину "Продтовари" №013, що розташований у  с. Лісники, Бережанського району складено акт № 009349, то суд констатує, що вказана обставина не може слугувати причиною для скасування індивідуального акту правової дії, однак є підставою для винесення судом окремої  ухвали в порядку передбаченому статтею 166 КАС України.   

Доводи позивача про те, що за результатами розгляду його первинної скарги на оспорюванні акти ненормативного характеру Бережанською МР ДПІ не прийнято обґрунтованого рішення, судом оцінюються критично, зважаючи на пункт 16 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 11 грудня 1996 р. № 29 (у редакції наказу від 2 березня 2001 р. № 82) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18 грудня 1996 р. за № 723/1748.

Наведеною правовою нормою визначено, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке не  стосується порушень законодавства з питань оподаткування (що має місце у спірних правовідносинах) може бути оскаржене в державній податковій адміністрації (інспекції) вищого рівня протягом одного року з моменту (дня) його прийняття, але не пізніше одного місяця з дня надсилання (вручення) рішення. За таких обставин, Бережанська МР ДПІ у листах від 29.09.2006 року №3108 та  24.10.2006 року №3609 обґрунтовано вказано позивачу  що розгляд подібної категорії скарг віднесено до компетенції ДПА в Тернопільській області, а відтак МР ДПІ,  як не уповноважена законом особа, розглядати їх по суті не може.

У відповідності до ст. 94, 95, 97, 98 КАС України судові витрати по справі підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.  6, 7, 86, 89, 94 - 98, 156, 162, 163 КАС України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Скасувати рішення Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції від 14.09.2006 року  №0000732303/0/2813  в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340 грн.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Торгово-роздрібного об'єднання Бережанського РайСТ (Ідент. код 21142431, р/р 26001789 в ТОД АППБ "АВАЛЬ" м. Тернопіль, 47501, м. Бережани, вул. Привокзальна, 1) – 23 (двадцять три)   грн. 80 коп. державного мита.

5. Виконавчий лист видати за заявою Торгово-роздрібного об'єднання Бережанського РайСТ.

Постанова  суду першої інстанції  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі 26.02.2007 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Суддя