Рішення

від 22.02.2007 по справі 9/8-229

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/8-229

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2007 р.Справа № 9/8-229

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

Розглянув справу

за позовом  Державного підприємства "Борщівський спиртзавод", пров. Січових Стрільців, 2, м. Борщів Тернопільської області,48700           

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальва", вул. Дорундяка, 1/9, м. Борщів Тернопільської області,48700            

За участю представників сторін:

         позивача:  Співак І.Г., довіреність № 834 від 08.12.2004 р.   

         відповідача:  Герега П.Т., протокол загальних зборів № 2 від 20.09.2000 р.

роз'яснивши  у розпочатому судовому засіданні представникам сторін  права та обов'язки  учасників господарського процесу згідно з ст.ст. 22,  29  ГПК  України,

Встановив:

           Позивач –Державне підприємство “Борщівський спиртзавод”, м. Борщів, Тернопільська область,  звернувся  23.01.2007 р. (вх. № 0223(н)  до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю “Мальва”,  м. Борщів, Тернопільської області,  про стягнення  197 689,58  грн. збитків, заданих невиконанням зобов'язань за договором цільового авансування збитків, посилаючись на таке:

20 квітня 2005 р. між  ДП “Борщівський спиртзавод”, як Авансонадавачем, та ТзОВ “Мальва”, як  Авансоодержувачем, укладено угоду про надання цільового пільгового авансу у розмірі 225 000 грн. на вирощування Товариством  зерна   та передачі  у власність   Підприємству    продукції не менше ніж на 400 000 грн. за ціною, що складеться на зерновому ринку України на момент укладення    договорів купівлі-продажу.

Повернення авансових коштів    повинно відбуватися  протягом  жовтня-листопада  2005 р.  

11 листопада 2005 р. між сторонами укладено додаткову угоду  про продовження дії  договору  від  20.04.2005 р., згідно п. 5.1 якої відповідач зобов'язався повернути отримані грошові кошти натурою протягом жовтня-листопада 2005 р., вересня-жовтня 2006 р.

За твердженням Позивача, ТзОВ “Мальва” не виконало взяті на себе зобов'язання за договором –продукції не поставило ,   договорів купівлі-продажу   зерна з Підприємством не уклало.  

Згідно додаткової угоди до  договору № 32  від 20 квітня 2005 р., укладеної між сторонами 11 листопада 2005 р. строк дії договору продовжено, а відповідач зобов'язався повернути отримані грошові кошти натурою (зерном урожаю 2005-2006 р.р.) протягом жовтня-листопада 2005 р., вересня-жовтня 2006 р.

18.09.2006 р. на адресу боржника кредитор   направив претензію  за № 745  з вимогою розірвання  договору про надання цільового пільгового авансу на вирощування зерна від 20.04.2005 р. та відшкодування завданих збитків в сумі 197 689,58 грн.

Відповідачем розглянуто та  визнано обгрунтованість    претензії, про що свідчить лист  від 06.10.2006 р.

Як стверджує позивач, станом на  23.01.2007 р. (день звернення з позовом до господарського суду)  кошти  у розмірі  197  689,58 грн.   Товариство не повернуло , сільськогосподарської  продукції на цю  суму не поставило.    

Ухвалою від  26.01.2007 р. порушено провадження  та призначено розгляд справи на    16:00 год. 22 лютого  2007 р.

У судовому засіданні  22.02.2007 р. представник позивача  підтримав вимоги, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що позов підлягає до задоволення,  виходячи з наступного.

 Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов'язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов'язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених  Господарським кодексом України

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України,  кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення  загальногосподарського інтересу.

Як визначається ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)  зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

 Відповідно до ч 1.ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

 Матеріалами справи доведено, що  боржник  - Відповідач  справі -  не виконав передбаченого   пунктом  5.1. договору зобов'язання,  оскільки не     протягом вересня -жовтня 2006 р. оплаченої  авансом     сільськогосподарської продукції  на суму  255 000 грн.  не   передав   Підприємству - кредитору.

Правові наслідки порушення зобов'язання передбачені ст. 611 ЦК України,  відповідно до якої     у    разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;     2) зміна умов зобов'язання;    3) сплата неустойки;    4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Звертаючись до суду з позовом про припинення  дії договору шляхом його  розірвання   та відшкодування    збитків,  Позивач  обрав  тим   самим спосіб захисту, визначений законом. Утім,   відповідно до п. 7.1  договору йому   також   належить право  вимагати  дострокового  розірвання  договору та  повернення авансу  та відсотків за користування  коштами.

У відповідності до ст. 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання  зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

За загальним принципом  цивільного   права, особа, якій  завдано   збитків у результаті порушення її цивільного права,  має право на  їх відшкодування  ( частина  перша ст. 22 , ст. 611,  частина  перша  ст. 623 ЦК України ).

Крім того,   обидві сторони є  суб'єктами   господарювання ,    а тому   їх    господарсько-правова   відповідальність    базується    на принципах, згідно з якими:     потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі,       сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі.  ( частина  3 ст.  216 ГК України ) .

Відповідно до  ч.  2  ст. 224 ГК України    під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:  вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;      додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;    неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом..( ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України ).

Враховуючи,    що  боржник добровільно  не повернув  кредитору  авансового  платежу повністю ,  сільськогосподарську    продукцію не поставив,  використав гроші   на свої потреби,  факт порушення  зобов'язання визнав  , тому  вимоги про дострокове   розірвання договору та  відшкодування збитків у розмірі 197 689,58  грн. є    обґрунтованими ,а позов  -  таким, що підлягає  до задоволення.

Судові витрати, які  включають 1 976,90 грн. державного мита, 118 грн. витрат в оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України покладаються  на відповідача.

У судовому засіданні 22.02.2007 р. за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до  ст. 85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 15, 526, 527, 611 ЦК України, ст. ст.188, 193 ГК України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, Господарський суд  

Вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Розірвати достроково  договір  № 32  про надання  цільового  пільгового  авансу  на вирощування зерна від    20 квітня 2005 р.  із змінами від  11листопада 2005 р. , між  Державним  підприємством “Борщівський спиртзавод” та  Товариством з обмеженою відповідальністю “Мальва”.

3.          Стягнути 197 689,58 грн. збитків та  2 094,90 грн. судових витрат  з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мальва” (вул. Дорундяка,1/9, м. Борщів, Тернопільської області, р/р 26006301580356 в ПІБ м. Борщів, МФО 338749,  ід код 31104007) на користь Державного підприємства “Борщівський спиртзавод” (пров. Січових Стрільців, 2, м. Борщів, Тернопільської області, р/р 26001301580209 в ПІБ м. Борщів, МФО 338749,  ід. код 00375119) .  

.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) “28” лютого  2007 р. рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя