Постанова

від 27.07.2015 по справі 804/7999/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2015 р. Справа № 804/7999/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Промресурс» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Промресурс» про стягнення заборгованості у розмірі 11 750,96 грн. та накладення арешту.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що внаслідок несплати у визначені законодавством строки грошових зобов'язань відповідач має податковий борг у сумі 11 750,96 грн., проте підприємство добровільно не сплачує заборгованість, а тому вона підлягає стягненню в судовому порядку.

Позивач у судове засідання не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяв, клопотань або заперечень на позов до суду не надходило. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Промресурс» зареєстроване у якості юридичної особи та перебуває на обліку в Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків і зборів.

В процесі здійснення господарської діяльності та на виконання вимог законодавства відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток, в якій самостійно визначено грошове зобов'язання у сумі 14 200,00 грн. З урахуванням переплати, яка обліковувалась в особовому рахунку платника податків в сумі 4 446,76 грн., сума податкової заборгованості склала 9 753,24 грн.

Посадовими особами позивача проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток за 2014 рік, за результатами якої складено акт № 601/66/04-03-15-02-36/35281527 від 24.03.2015 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.04.2015 року №0004511503 на суму 1 020,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримано уповноваженою особою відповідача 14.04.2015 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Крім того, за відповідачем обліковується податковий борг з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України у сумі 977,72 грн., який виник внаслідок несплати самостійно нарахованих податкових зобов'язань, визначених відповідачем у податкових деклараціях, та відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 17.11.2014 року №0019591504, яке отримано відповідачем 21.11.2014 року.

У відповідності до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

В силу пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Згідно абзацу 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Абзацом першим пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За приписами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією сформовано та направлено на податкову адресу ТОВ «Дніпро-Промресурс» податкову вимогу від 02.12.2014 року №5260, яка вручена засобами поштового зв'язку 11.12.2014 року.

Матеріали справи не містять доказів оскарження вимоги ні в адміністративному, ні в судовому порядку або про втрату нею юридичної сили.

Згідно статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Дослідивши зібрані по справі докази та враховуючи те, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення або оскарження станом на день розгляду справи не надано, а судом самостійно на виконання вимоги статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з рахунків відповідача суми податкового боргу.

В той же час суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про накладення арешту на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Промресурс», що знаходяться у банку, з огляду на наступне.

Пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

В силу підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Дані положення визначають як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Згідно пункту 91.3 статті 91 Податкового кодексу України податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Пунктом 3.6 Порядку призначення та звільнення податкового керуючого, а також перелік його функцій та повноважень, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 24.10.2012 року №1112 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2012 року за №1908/22220, закріплено, що однією з основних функцій та повноважень податкового керуючого щодо податкової застави є складання акта про відсутність майна, що має бути описане у податкову заставу.

Однак в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження відсутності майна у платника податків, що виключає можливість накладення арешту на кошти платника податків.

Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За викладених обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Промресурс» про стягнення заборгованості та накладення арешту - задовольнити частково.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Промресурс» (51840, Дніпропетровська обл., Петриківський район, селище міського типу Курилівка, вулиця Дружби, будинок 2, код ЄДРПОУ 35281527), податковий борг у розмірі 11 750,96 грн. (одинадцять тисяч сімсот п'ятдесят гривень дев'яносто шість копійок), з них:

- заборгованість по рентній платі за користування радіочастотним ресурсом України у сумі 977,72 грн.(дев'ятсот сімдесят сім гривень сімдесят дві копійки): код платежу 13060000, р/р 31114199700013, одержувач: УДКСУ у м.Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 38028588, назва банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012;

- заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 10 773,24 грн. (десять тисяч сімсот сімдесят три гривні двадцять чотири копійки): код платежу 11021000, р/р 33119318700013, одержувач: УДКСУ у м.Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 38028588, назва банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1