Постанова

від 22.07.2015 по справі 817/1106/15

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1106/15

22 липня 2015 року 15год. 40хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковська Л.А. за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача:представник Волошин І.В., Гуц Л.В.,

відповідача: представник Довгалюк І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 7 по вул.Д.Галицького м.Рівне "Семко"

доДержавної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рівненська міська рада про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 7 по вул.Д.Галицького м.Рівне "Семко" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003482201 від 01.04.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.

На думку позивача перегляд розміру річної орендної плати не тягне автоматичні зміни орендної плати та, відповідно, донарахування податковим органом суми податкового зобов'язання з орендної плати.

Вказує, що розмір орендної плати встановлюється виключно договором оренди, а тому без внесення відповідних змін до договору податковий орган протиправно здійснив донарахування орендної плати земельну ділянку за період квітень-серпень 2014 року в сумі 10773,30 грн.

В свою чергу, суб'єкт владних повноважень - відповідач, який не є учасником Договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання та відповідність його умов чинному законодавству України, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства.

Вважає, що відповідач позбавлений права здійснювати донарахування орендної плати за земельну ділянку за квітень-серпень 2014 року в сумі 10773,30 грн., оскільки зміни до договорів щодо сплати орендної плати за новими ставками вступили в законну силу згідно рішення суду в лютому 2015 року.

Ухвалою суду (протокольно) від 12.05.2015 у справу залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рівненську міську раду.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги з підстав викладених у позові та додаткових пояснень підтримали у повному обсязі, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала. Пояснила суду, що за Податковим кодексом України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, повинен відповідати вимогам п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Кодексу, тобто не бути меншим 3 відсотків та не перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки з 1 квітня 2014 року.

Оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати відбулося не у зв'язку із волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати орендної плати у новому розмірі виникає у орендаря земельної ділянки незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

У задоволенні позову просила відмовити у повному обсязі.

Третя особа - Рівненська міська рада, явку уповноваженого представника не забезпечила, подала письмове клопотання про розгляд справи без її участі.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ОСББ №7 по вул. Д.Галицького м. Рівне, з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет орендної плати за земельну Ділянку державної або комунальної власності за період з 01.04.2014 р. по 30.09.2014 р.

За наслідками перевірки податковим органом складено акт від 16.10.2014р. про результати перевірки №687/17-16-22-01/36121451.

Перевіркою встановлено позивачем порушення п.п.288.5 ст.288 ПК України, - занижено податкові зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку за період квітень-серпень 2014 року в сумі 10773,30 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» за №0003482201 від 01.12.2014 року на загальну суму 13466 грн.63 коп.

Суд вважає, що податкове повідомлення-рішення прийняте без порушенням вимог податкового законодавства, є правомірним та не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що хоча розмір орендної плати за землю є умовою договору оренди, разом з тим, орендна плата є формою податку на землю, справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства.

Приймаючи рішення по суті заявлених вимог суд врахував наступне.

Так, ОСББ №7 по вул. Д. Галицького м. Рівне було надано Рівненською міською радою у тимчасове користування на умовах оренди земельні ділянки загальною площею 2324 кв. м. (м. Рівне, вул. Д. Галицького,70), згідно договорів оренди №041058300286 від 12.11.2010 р., №041058300116 від 06.04.2010 p.

Дані договори були зареєстровані в Рівненському міжрайонному відділі Рівненської регіональної філії Державного підприємства.

Згідно п.9 договору оренди №041058300286 від 30.12.2010 р. розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 149,92 грн.

Відповідно до п. 9 договору оренди №041058300116 від 01.06.2010 р. розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 592,98 грн.

За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 ПК плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, ПК визначив обов'язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136. пункту 14.1 статті 14 ПК).

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII ПК.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК).

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (пп. 288.2 - 288.3 ст. 288 Кодексу).

З 1 квітня 2014 року, згідно Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 N 1166-VII набули чинності зміни до Податкового кодексу України та поширено на всі категорії земель вимогу, згідно якої мінімальний розмір орендної плати за землі державної та комунальної власності, не може бути менше 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно ст.289.1. Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Отже, за Податковим кодексом річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, повинен відповідати вимогам п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Кодексу, тобто не бути меншим 3 відсотків та не перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки з 1 квітня 2014 року.

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати відбулося не у зв'язку із волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати орендної плати у новому розмірі виникає у орендаря земельної ділянки незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

Як встановлено судом, згідно податкової декларації з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 28.01.2014р. № 1400011591, Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку №7 по вул. Д. Галицького м. Рівне «Семко» нараховано орендної плати за 2014 рік в сумі 799,67 грн., що становить 0,09 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Крім того, судом враховано правову позицію Верховного суду України, викладену в постанові від 2 грудня 2014 року, де констатовано, що з набранням чинності ПК річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК.

Тим самим, відповідач правомірно дійшов висновку щодо заниження ОСББ №7 по вул. Д. Галицького м. Рівне податкового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку за період квітень-серпень в сумі 10 773, 30 грн.

Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених частиною другою статті 162 КАС України, тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

У частині стягнення частини судового збору суд вказує наступне.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 19.09.2013 року № 590-VII) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

- за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи те, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду у задоволенні позову відмовлено, суд вважає за необхідне стягнути з позивача частину несплаченого судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру у розмірі 1644, 30 грн. (1827,00 - 182, 70 = 1644, 30).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 7 по вул.Д.Галицького м.Рівне "Семко" відмовити повністю.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 7 по вул.Д.Галицького м.Рівне "Семко" (код ЄДРПОУ 36121451) на користь Державного бюджету України частину несплаченого судового збору у розмірі 1644, 30 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.